«Ігерет га-кодеш» — розділ 8
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш», 8 — «Зоре цдакот мацміах єшуот»
Вступ
В «Ігерет га-кодеш», 6 цдаку було уподібнено до «посіву»[1], але, на перший погляд, машаль незрозумілий[2] — як із зерна виростає дерево? Адже в зерні немає нічого з того, що з нього виростає[3]?
Це послання доповнює відсутнє і роз'яснює цей момент як у машалі, так і в німшалі.
Текст листа
| Послання 8 |
|---|
8. «Той, хто сіє цдакот, вирощує спасіння». Ось те, що вжито вираз «посів» щодо заповіді цдаки, і як написано у вірші: «Сійте собі в цдаку» тощо, — стане зрозумілим згідно з тим, що сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: рабі Ельазар давав пруту бідному, а потім молився, бо написано: «Я в праведності побачу лик Твій». Пояснення: бо розкриття Його Б-жественності, благословенний Він, що розкривається в думці людини та її намірі в молитві, кожному за його мірою, — це за законом цдаки і хеседу Всевишнього, «від віку й до віку на тих, хто боїться Його» тощо. Тобто світло Всевишнього, Ейн Соф, благословенний Він, що світить нагорі у вищих світах великим осяянням, в аспекті великого й величезного розкриття, так що воістину вони анулюються у своєму існуванні й вважаються зовсім нічим перед Ним і включаються в Його світло, благословенний Він, — а це і є чертоги з ангелами і душами, що в них, роз'яснені у святому Зогарі за їхніми іменами, за їхніми місцями, у порядку молитви, яку встановили нам мужі Великих зборів, — звідти світить світло, що воно добре, цьому низинному світові — на тих, хто боїться Всевишнього і шанує Його ім'я, хто бажає служити Йому служінням серця — це молитва, і як написано: «І Всевишній осяє мою темряву». І ось сходження цього осяяння вниз у цей світ називається «хеседом Всевишнього», що іменується «водою», яка стікає з високого місця в низьке тощо: І ось відомо, що нагорі є також атрибут Гвури і цимцуму — скорочувати й приховувати Його світло, благословенний Він, щоб воно не розкривалося нижчим, але все залежить від ітарута ді-лтата: якщо людина поводиться з хасидут, виливаючи життя і милість тощо, так вона пробуджує нагорі, як сказали наші вчителі, благословенна їхня пам'ять: «Якою мірою людина міряє, такою міряють їй». Але, на перший погляд, це не за мірою, хіба що виливати їй лише життя майбутнього світу — відповідно до того, що вона виливає життя цього світу, але не виливати їй життя осяяння світла Всевишнього [інша версія: Ейн Соф, благословенний Він] у повному сенсі, щоб воно світило й осяяло її темряву в служінні серця — це молитва, яка є аспектом і ступенем вищої тшуви, як відомо, адже вона набагато вища за все життя майбутнього світу, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Краща одна година в тшуві і добрих справах» тощо, і як я писав в іншому місці докладно, бо майбутній світ — лише сяйво й осяяння тощо: Але справа в тому, образно кажучи, як сіють насіння або садять кісточку: колос, що виростає з насінини, і дерево з його плодами з кісточки — зовсім не суть і сутність насінини й кісточки, бо їхня суть і сутність зотліває і згниває в землі, а рослинна сила, що в самій землі [інша версія: сама по собі], — вона виводить і вирощує колос, дерево та його плоди; тільки вона не виводить і не розкриває свою силу назовні з потенції в дію інакше як за допомогою насінини й кісточки, які згнивають у землі, і вся їхня сила розчиняється в рослинній силі, що в землі, і вони з'єдналися і стали єдиним. І за допомогою цього рослинна сила виводить свою силу в дію і виливає життєвість, щоб виростити колос, подібний до насінини, але в багаторазовому примноженні, в одному колосі, і так багато плодів на одному дереві; а також суть і сутність плодів перевершує у великій і величезній перевазі, набагато вище, суть і сутність посадженої кісточки; і так само подібне в плодах землі, що ростуть із насіння, подібного до кісточок, як-от огірки тощо. І все це тому, що головне і корінь життєвості плодів виливається з рослинної сили, що в землі, яка включає життєвість усіх плодів. А кісточки, посіяні в землю, — лише подоба ітарута ді-лтата, що називається підняттям маїн нуквін у писаннях Арізаля: Так само точно, образно кажучи, кожне діяння цдаки, яке чинить Ізраїль, піднімається вгору в аспекті підняття маїн нуквін до кореня їхніх душ нагорі, що називається Кнесет Ісраель та Іма тата мовою Зогару і Шхіною мовою Гемари, який включає всі атрибути Святого, благословенний Він, і з'єднаний із ними в граничному ступені, а початок їх — атрибут Хесед. І за допомогою цього підняття пробуджується хесед Всевишнього в повному сенсі, тобто розкриття Його світла, благословенний Він, щоб сходити і світити внизу душам Ізраїлю в аспекті великого й величезного розкриття, під час молитви принаймні. Бо, хоча величі Його немає меж, так що «все перед Ним вважається як ніщо», — «там, де ти знаходиш Його велич, там ти знаходиш Його скромність», як вода, що стікає тощо. І це те, що написано: «Засяяло в темряві світло праведним — милостивий, милосердний і праведний», — що завдяки тому, що людина милостива, милосердна і праведна, «любить праведні діла», вона змушує світло Всевишнього засяяти її душі, зодягненій у тіло, що стоїть у темряві, тобто «шкура змія». І це називається «спасінням», коли темрява обертається на світло, і це «вирощує спасіння», бо це спасіння проростає з посіву цдаки, яку сіють у Вищій землі, «землі бажаній», тобто Шхіні і Кнесет Ісраель, яка називається так тому, що зодягається в нижчих, щоб оживляти їх, як написано: «Царство Твоє — царство всіх світів». І особливо, часткове з часткового, коли сіють у нижній Святій Землі, що розташована точно навпроти неї, — посів негайно сприймається у Вищій землі без жодної перешкоди й затримки у світі, оскільки ніщо зовсім не розділяє і не перегороджує між «землями життя», бо «це брама небесна», чого не можна сказати про землі за межами Землі Ізраїлю. І досить для того, хто розуміє: |
Підсумки
Цдака перед молитвою діє так, що під час молитви людині розкриється величезне світло[4], і треба зрозуміти: за життя цього світу (на гроші цдаки бідняк купує своє життя) слід було б давати життя майбутнього світу (як у Ган Едені — лише сяйво й світло), а не те, щоб йому світило світло Ейн Соф?
- І це стане зрозумілим на основі машалю про посів: у посіяному зерні немає ні стовбура, ні гілок, ні листя, ні плодів — і неминуче, що джерело дерева — не зерно, а сила (що вирощує), яка в землі: саме зерно не росте і не вирощує. Посів зерна лише пробуджує духовну рослинну силу в землі — і тільки вона вирощує дерево.
- Німшаль: цдака засівається у «вищій землі»[5] і пробуджує Б-жественну «рослинну силу» — яка вирощує для людини любов із насолодами[6].
Основні поняття
Зовнішні посилання
- «Танія ле-ам» на сайті «Хабад Ор ейн соф»
| Попередній: Розділ 7 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Розділ 9 |
Примітки
- ^ Як із зерна виростають кількість і якість, непорівнянні з ним, так за цдаку отримують щось непорівнянне — любов із насолодами.
- ^ І просто, що коли машаль незрозумілий — тим паче німшаль незрозумілий до кінця.
- ^ У зерні немає ні стовбура, ні гілок, ні листя, ні плодів.
- ^ Що навіть вищі світи анулюються перед нею.
- ^ Кнесет Ісраель, корінь душ Ізраїлю, Малхут де-Ацилут.
- ^ яка є величезним світлом, що перевищує його сили, вище від сукупності світів і цілковито несумірним з його служінням.