Перейти до вмісту

«Лікутей амарім» — розділ 40

Матеріал з Хабадпедії
Загальна схема «Танії» (з розбивкою розділів 35–40)

Перед тобою загальна карта тем, що роз'яснюються в книзі «Танія», у вигляді блок-схеми.
У цій схемі докладно подано гілку «Дира ба-тахтонім» (розділи 35-40), у третьому рядку містяться посилання на інші гілки.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бо дуже близьке до тебе слово це
в устах твоїх і в серці твоєму
— щоб виконувати його

(Дварім, 30:14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння серця
«Бо дуже близьке до тебе слово це: в устах твоїх і в серці твоєму»

(розділи 1–34)
 
 
 
 
 
 
 
 
Служіння дією
Виконання заповідей із любові й трепету

(розділи 35–53)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бейноні
Розділи 1–12
 
Служіння бейноні
Розділи 13–25
 
Поради в служінні Б-гу
Розділи 26–34
 
Оселя в нижніх світах
Розділи 35–40
 
Любов до Б-га
Розділи 41–50
 
Перевага дії в матеріальному
Розділи 51–53


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дира ба-тахтонім
Розділи 35-40
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Перевага дії
Розділи 35 — 37
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Важливість наміру в дії
Розділи 38 — 40
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Перебування Шхіни:
саме через практичні заповіді

Розділ 35
 
Мета творіння
«Дира ба-тахтонім»

Розділ 36
 
Розкриття буде в прийдешньому майбутньому
Розділ 37
 
 
 
Дія без наміру — як тіло без душі
Розділ 38
 
Перевага душ над ангелами:
завдяки намірові, що вбирається в дію

Розділ 39
 
Без наміру дія залишається у світі розділення
Розділ 40
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Розділ 40 — Дія кавани — бути «крилами» для дії

Вступ до розділу

Цей розділ завершує пояснення[1] про важливість виконання заповідей із почуттям любові та трепету. У розділі 38 було пояснено «існування» кавани[2], у розділі 39 — «суть» кавани[3], а тепер Ребе пояснює «дію» кавани: бути «гадпін» (крилами), що освітлюють дію і розкривають Б-жественність у ній.

Основна частина розділу

Розділ 40
Розділ 40. Але доки він не повторив і не вивчив це лі-шма, його вивчення не піднімається навіть до десяти сфірот, що світять у світі Єціра та Асія, бо сфірот — це аспект Б-жественності, і в них одягається та з'єднується світло Ейн Соф, благословенний Він, воістину, а без дхілу у-рхіму «не може піднятися й постати перед Г-сподом», як сказано в «Тікуним»; лише його вивчення піднімається до гейхалот і осель, які є зовнішньою стороною світів, у яких стоять ангели, і як сказав рав Хаїм Віталь, благословенна його пам'ять, у «Шаар га-невуа», розділ 2, що з Тори без кавани створюються ангели у світі Єціра, а із заповідей без кавани створюються ангели у світі Асія, і всі ангели складаються з матерії та форми. Але Тора не лі-шма в прямому сенсі, наприклад щоб стати знавцем Тори тощо, узагалі не піднімається вгору, навіть до гейхалот й оселі ангелів святості, а залишається внизу, в матеріальному цьому світі, який є оселею кліпот*
Примітка
*(Як написано в Зогарі, частина 3, аркуш 31б, і аркуш 121, сторона 2, див. там: «Те слово піднімається й розтинає небозводи тощо, і пробуджує те, що пробуджує: якщо добре — добре» тощо, див. там; і аркуш 105а: «Слово Тори — з нього робиться голос, і піднімається» тощо; і аркуш 168б: «Голоси Тори й молитви розтинають небозводи» тощо):
І як сказано в Зогарі на вірш «Яка користь людині з усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем»: що навіть труд Тори, якщо робить його заради своєї слави тощо. І про це сказано: «Щасливий той, хто приходить сюди, і вчення його в руці його», — тобто воно не залишилося внизу, в цьому світі. І хоча «Орайта ве-Кудша брих Ху кула хад», бо Він і Його воля єдині, адже Святий, благословенний Він, — Мемале коль алмін однаково, проте світи не рівні за своєю гідністю, і відмінність — з боку тих, хто отримує, у двох аспектах: перший — що вищі отримують світіння, безмежно більше, ніж нижчі, а другий — що вони отримують без такої кількості одіянь і завіс, як нижчі. А цей світ — світ низький у двох аспектах: бо світіння в ньому вкрай стиснуте, до останньої межі, і тому він речовинний і матеріальний, і до того ж воно — у багатьох одіяннях і завісах, так що одяглося в кліпат нога, щоб оживляти всі чисті речі в цьому світі, і серед них — мовлячу життєву душу, що в людині. І тому, коли вона вимовляє слова Тори й молитви без кавани, хоча це святі літери і кліпат нога, що в життєвій душі, зовсім не є розділювальною завісою, яка приховує й покриває Його святість, благословенний Він, одягнену в них, як вона приховує й покриває Його святість, благословенний Він, що в життєвій душі, коли та говорить пусті слова, і що в життєвій душі решти чистих тварин, — бо хоча немає місця, вільного від Нього, проте Він — прихований з усіх прихованих і називається «Б-г, що ховається», і також світіння та поширення життєвості від Нього, благословенний Він, приховане в багатьох і могутніх одіяннях і завісах, так що одяглося й сховалося в одіяння нога, — чого немає у святих літерах слів Тори й молитви, де, навпаки, кліпат нога обертається на добро і включається в цю святість, як сказано вище, — проте світіння від Його святості, благословенний Він, що в них, перебуває в аспекті стиснення до останньої межі, оскільки голос і мовлення матеріальні. Але в молитві з каваною і в Торі з каваною заради неї самої — адже кавана одягається в літери мовлення, оскільки вона — джерело й корінь для них, бо через неї і з її причини він вимовляє ці літери, — тому вона підносить їх до свого місця в десяти сфірот Єціри або Брії, залежно від того, яка кавана — в інтелектуальних чи природних дхілу у-рхіму тощо, як сказано вище. І там світить і розкривається світло Ейн Соф, благословенний Він, яке є Вищою волею, благословенний Він, одягненою в літери Тори, яку він вивчає, і в їхню кавану, або в молитву та її кавану, або в заповідь та її кавану, світінням безмежно великим — тим, що не може зовсім світити й розкриватися, доки літери й заповідь перебувають у цьому матеріальному світі, ні повною мірою, ні частково, до часу кінця днів, коли світ піднесеться зі своєї матеріальності і «відкриється слава Г-спода» тощо, як докладно сказано вище*
Примітка
*(А там світить і розкривається також вища єдність, що здійснюється при кожній заповіді та вивченні Тори, — це єдність Його, благословенний Він, якостей, які включаються одна в одну, і гвурот підсолоджуються хасадим через час благовоління вищої волі Ейн Соф, благословенний Він, яка світить і розкривається в аспекті великого й величезного розкриття при ітарута ді-лтата, тобто виконанні заповіді чи заняттях Торою, у які одягнена вища воля Ейн Соф, благословенний Він. Але головна єдність — високо-високо, у світі Ацилут, де суть і сутність Його, благословенний Він, якостей єдині зі своїм Еманатором, Ейн Соф, благословенний Він, і там суть і сутність вищої волі Ейн Соф, благословенний Він, а лише їхнє світіння світить у БЕА, у кожному з цих світів відповідно до його гідності. І хоча душа людини, що займається цією Торою і заповіддю, не з Ацилуту, усе ж адже вища воля, одягнена в цю заповідь, — а це і є сам предмет галахи й Тори, якою він займається, — є Б-жественністю і світлом Ейн Соф, Еманатора, благословенний Він, бо Він і Його воля єдині, і Своєю, благословенний Він, волею Він еманував Свої якості, єдині з Ним, благословенний Він; і через розкриття Його волі, що розкривається через заняття цією Торою і заповіддю, вони включаються одна в одну, і гвурот підсолоджуються хасадим у цей час благовоління):
І цим добре пояснюється те, що дхілу у-рхіму називаються «крилами» в переносному значенні, як написано: «і двома літає» [і як написав рав, наш учитель Хаїм Віталь, благословенна його пам'ять, у «Шаар га-їхудім», розділ 11], що крила в птаха — це руки людини тощо. А в «Тікуним» пояснено, що ті, хто займається Торою і заповідями в дхілу у-рхіму, називаються синами, а якщо ні — називаються пташенятами, які не можуть злетіти*
Примітка
*(А в Тікуні 45: птах — це Матат, його голова — йуд, тіло — вав, а два крила — гей гей тощо; і це світ Єціра, що називається Матат, і в ньому — основи галахот, які в Мішні, а його голова — це мохін і аспект ХаБаД, тобто внутрішня сторона галахот, їхня таємниця та їхні причини; а два крила — дхілу у-рхіму — це вища гей, яка є рхіму, і нижня гей, яка є нижнім трепетом, ярмом Небесного царства і страхом перед Б-гом, як страх перед царем, наприклад, — це зовнішній і явний трепет; чого немає у вищому трепеті, трепеті сорому, — він із «прихованого — Г-сподові, Б-гові нашому», і він у вищій Хохмі, йуд Імені Гаває, благословенний Він, як написано в «Раая мегемна»):
Бо як крила птаха не є головним у птахові і його життєвість зовсім не залежить від них, як учили в Мішні: «Якщо відібрали її крила — вона кошерна», а головне — її голова і все її тіло, а крила лише служать її голові й тілу, щоб літати з їхньою допомогою, — так, наприклад, Тора і заповіді — головне у вищій єдності через розкриття Вищої волі, що розкривається через них, а дхілу у-рхіму піднімають їх до місця, де розкривається воля — світло Ейн Соф, благословенний Він, — і єдність, тобто Єціра і Брія*
Примітка
*(Або навіть в Асії, у десяти сфірот святості, місці заповідей, які виконуються дією, і так само Писання; але в Мішні розкриваються єдність і світло Ейн Соф, благословенний Він, у Єцірі, а в Талмуді — у Брії; тобто при вивченні Писання єдність і світло Ейн Соф, благословенний Він, поширюються від Ацилуту до Асії, а в Мішні — лише до Єціри, а в Талмуді — лише до Брії, бо всі вони в Ацилуті; але каббала зовсім не поширюється з Ацилуту в БЕА, як написано в «Прі ец хаїм»):
І ось, хоча дхілу у-рхіму — теж із 613 заповідей, проте вони називаються «гадпін», оскільки мета любові — служіння з любові, а любов без служіння — це «любов із насолодами»: насолоджуватися Всевишнім, подібно до світу прийдешнього й отримання винагороди, а написано: «Сьогодні — виконувати їх», а завтра — отримувати за них винагороду. А той, хто не досяг цього ступеня — скуштувати подобу світу прийдешнього, але його душа ще прагне і спрагла за Всевишнім й знемагає за Ним увесь день, і він не тамує своєї спраги водами Тори, яка перед ним, — він подібний до того, хто стоїть у річці й кричить: «Води, води — пити!», як нарікає на нього пророк: «Гей, усі спраглі, ідіть до води!» Адже за простим змістом незрозуміло: той, хто спраглий і бажає вчитися, — само собою зрозуміло, що він учитиметься сам, і навіщо пророкові кричати йому «гей»? І як написано в іншому місці докладно:

Підсумки розділу

Мета і призначення «служіння серця (у бейноні) — бути «крилами», що підносять душу людини, Тору, молитву й заповіді, щоб з'єднатися з Б-жественністю. І це не применшує гідності служіння серця[4], бо мета творіння — не «просто» оселя, а оселя освітлена.

  • На початку розділу Алтер Ребе розв'язує два питання, що виникають під час вивчення попереднього розділу: а) адже Арі, благословенна його пам'ять, нібито пише, що й Тора без почуття піднімається вгору?[5] б) адже Тора і Святий, благословенний Він, — одне ціле, як же вона може відокремитися від Б-жественності?[6]
  • Далі він пояснює, як любов до Всевишнього й трепет перед Ним освітлюють і розкривають Б-жественність у Торі, молитві й заповідях[7].
  • І підсумовує: попри те що бажання Святого, благословенний Він, — саме в освітленій оселі, саме притягнення Б-жественності відбувається саме через дію (заповіді й вивчення Тори).

Основні поняття розділу

Крила

Примітки

  1. ^ Розпочате в розділі 38.
  2. ^ Щодо існування дії: кавана для дії — як душа для тіла.
  3. ^ Словами «Танії»: «Знати достеменно суть і рівень служіння Всевишньому в дхілу у-рхіму».
  4. ^ Оскільки вона — лише «крила», а не «тіло» служіння, ми могли б подумати, що їхня важливість лише другорядна.
  5. ^ І відповідає, що вони піднімаються лише до зовнішньої сторони світів.
  6. ^ І відповідає, що вона справді не відокремлена, але оскільки вона одягається в матеріальне мовлення, Б-жественність у ній не відчувається.
  7. ^ Тому вони й називаються «крилами» — вони підносять їх до вищих світів.
Попередній:
Розділ 39
Розділи «Лікутей амарим» Наступний:
Розділ 41

Повідомити про помилку на цій сторінці