Шаар га-їхуд ве-га-емуна — глава 1
| Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Глава 1 — Метод Бааль-Шем-Това: світ твориться щомиті наново з нічого в щось
Вступ до розділу
У першій частині «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»[1] Алтер Ребе запитує: оскільки Всевишній єдиний — як можна розуміти це двома способами?
І пояснює: у єдності Всевишнього справді є лише одне тлумачення[2], але в способі самоскасування є два щаблі — їхуда ілаа та їхуда таата[3]
Основна частина розділу
| Розділ 1 |
|---|
| Глава 1. «Знай же нині і прийми до серця свого, що Г-сподь є Б-г на небі вгорі і на землі внизу, немає іншого». І слід зрозуміти: невже спаде тобі на думку, що є божество, яке перебуває у водах під землею, так що треба настільки застерігати: «і прийми до серця свого»? Ось написано: «Навіки, Г-споди, слово Твоє стоїть на небесах», і пояснив Бешт, благословенної пам'яті, що «слово Твоє», яке Ти сказав: «Нехай буде твердь посеред вод» тощо, — ці слова і літери стоять і перебувають вічно всередині небесної тверді й одягнені в усі тверді вічно, щоб оживляти їх, як написано: «А слово Б-га нашого буде повіки», і «слова Його живі й існують навіки» тощо. Бо якби літери віддалилися хоч на мить, не доведи Б-же, і повернулися до свого джерела, всі небеса стали б воістину нічим і небуттям, і були б так, ніби їх зовсім не було, — цілком як до речення «Нехай буде твердь» тощо. І так само в усіх творіннях в усіх світах, вищих і нижчих, і навіть ця матеріальна земля і рівень самого неживого: якби віддалилися від неї хоч на мить, не доведи Б-же, літери Десяти речень, якими була створена земля за шість днів творіння, вона повернулася б у воістину ніщо і небуття, цілком як до шести днів творіння. І це те, що сказав Арі, благословенної пам'яті, що і в самому неживому, такому як каміння, порох і вода, є рівень душі й духовної життєвої сили, тобто вбрання літер мовлення з Десяти речень, які оживляють неживе і дають йому існування, щоб воно було щось із нічого і небуття, що були до шести днів творіння. І хоча слово «камінь» не згадане в Десяти реченнях Тори, проте життєва сила притікає до каменя через сполучення і заміни літер, що обертаються у 231 брамі прямо і навпаки, як написано в «Сефер Єціра», доки не сходить із Десяти речень і не притікає від них сполучення імені «евен» (камінь), і воно — життєва сила каменя. І так в усіх творіннях світу: імена, якими вони називаються святою мовою, — це і є літери мовлення, що сходять із щабля на щабель із Десяти речень Тори через заміни і перестановки літер у 231 брамі, доки вони не доходять і не вбираються в це творіння, щоб оживляти його, бо окремі творіння не можуть отримувати життєву силу від самих Десяти речень Тори, адже життєва сила, що виходить від них самих, дуже велика порівняно з рівнем окремих творінь, і немає в них сили отримати життєву силу інакше, як через те, що життєва сила сходить зі щабля на щабель, нижчий, через заміни і перестановки літер і гематрій, тобто числових значень літер, доки вона не зможе скоротитися і вбратися, і з неї не постане окреме творіння. І його ім'я, яким його називають святою мовою, — це посудина для життєвої сили, скороченої в літерах цього імені, що зійшло з Десяти речень Тори, в яких є сила і життєва сила творити щось із нічого і оживляти його вічно, бо «Тора і Святий, благословенний Він, — усе одне»: |
Підсумки розділу
Перш ніж пояснювати єдність Всевишнього[4], необхідно попередньо з'ясувати, що являє собою буття створінь. Початок пояснення в тому, що світ (і після того, як був створений) скасований у своєму бутті перед Б-жественністю.
Десять речень[5] продовжують творити й оживляти створене з нічого в щось безперервно, щомиті наново.
Це правильно і щодо створеного, не згаданого явно в Десяти реченнях (наприклад, каменя).
Основні поняття розділу
| Попередня: «Лікутей амарім», частина друга — «Хінух катан» |
Глави «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» | Наступний: Розділ 2 |