«Ігерет га-кодеш» — розділ 18
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
«Ігерет га-кодеш» 18 — «Ма яфіт у-ма наамт, агава ба-таанугім»
Вступ
У попередньому посланні роз'яснено, що служіння цдаки притягує як нинішні розкриття (зокрема Ган Еден), так і розкриття воскресіння мертвих. Як продовження цього «сини гаона-автора» вмістили це послання, яке роз'яснює, що це за розкриття.
- Виходячи зі сказаного, можна сказати[1], що в силах служіння цдаки розкрити в кожного не лише подобу розкриття, яке в Ган Едені, а навіть подобу розкриття, яке під час воскресіння мертвих (попри те що «не кожна людина удостоюється цього»!).
Текст листа
| Послання 18 |
|---|
18. Написано: «Яка ти прекрасна і яка приємна, любов із насолодами». Ось є два види любові. Перший — любов із насолодами, тобто коли людина насолоджується Всевишнім чудесною насолодою, у великій і величезній радості, радістю душі та її жаданням, куштуючи, який добрий Всевишній і приємний приємностями й солодощами надзвичайно, подібно до прийдешнього світу в повному розумінні, де насолоджуються тощо. І про це написано: «Радійте, праведники, у Всевишньому», і не кожна людина удостоюється цього. І це аспект «Коген — у бажанні серця», про який говориться у святому Зогарі, і про це сказано: «служіння-дар» тощо, «а сторонній, який наблизиться» тощо, бо немає шляху досягти її працею плоті, як трепету, про який питають: «Чи трудився ти в трепеті?», і «горе плоті, що не трудилася в трепеті», як наводиться в «Решит хохма». І написано про трепет: «Якщо шукатимеш її, як срібла» тощо, — це вчить, що він вимагає великої й величезної праці, як у того, хто шукає скарби. Але ця велика любов [любов із насолодами] сходить на людину сама собою згори, без того, щоб вона готувалася й спрямовувалася до неї, але лише після того, як вона потрудилася в трепеті перед величчю й досягла межі того, що може осягнути з неї відповідно до аспекту своєї душі, — тоді сама собою приходить любов із насолодами згори, щоб перебувати й з'єднатися з трепетом, бо «шлях чоловіка — шукати» тощо, як наводиться в «Лікутей амарим». А друга — це любов і палке бажання, коли душа палко бажає, любить і хоче прилипнути до Всевишнього, щоб бути зав'язаною у вузлі життя, і «близькість до Б-га — благо для неї» вельми, і її вона жадає, і вельми погано їй віддалитися від Нього, благословенного, хай Б-г милує, так щоб залізна перегородка зовнішніх сил розділяла, хай Б-г милує. І ця любов прихована в серці всього Ізраїлю, навіть у нечестивців, і від неї приходить до них каяття. Але оскільки вона прихована й захована в аспекті вигнання в тілі, кліпа може панувати над нею, і це «дух дурості», що вводить людину в гріх. І тому служіння людини своєму Творцеві — зміцнюватися й долати кліпу в усьому, усьому, повністю, тобто спочатку вигнати її з тіла цілковито — з думки, мовлення і дії, що в мозку, язиці й 248 органах, — а потім зможе також «вивести в'язня з темниці» силою руки, тобто бути сильним і відважним серцем серед героїв, щоб прихована любов стала розкритою у великому розкритті в усіх силах частин душі, що в тілі, тобто головне — у розумі й думці, що в мозку, щоб розум завжди розмірковував і вдумувався, відповідно до свого розуму й розуміння, у Творця, благословенного, як Він — життя життя взагалі й життя його душі зокрема, і тому затужить і забажає бути прилиплим до Нього й близьким до Нього природною тугою, як син, що тужить бути завжди поруч із батьком, і як вогонь, що за своєю природою завжди підіймається вгору до свого джерела. І що довше розмірковуватиме розумом про цю тугу, то більше зміцниться й пошириться ця туга і в його устах, і в усіх його органах — займатися Торою й заповідями, щоб через них прилипнути до Всевишнього по-справжньому, бо «Тора і Святий, благословенний Він, — усе єдине». І про цю тугу, що у великому розкритті, написано: «Спрагла Тебе душа моя» тощо, як людина, що спрагла води, у якої ще зовсім немає насолоди. І також про цю тугу і цю любов, приховану в нас, ми молимося Всевишньому, щоб Він допоміг нам вивести її з темниці і щоб серце було наповнене лише нею однією, і щоб не ввійшла її суперниця до її дому, тобто жага до цього світу, але щоб вона була господинею дому, пануючи над суперницею й виганяючи її геть із думки, мовлення і дії принаймні; хоча він не зможе вигнати її цілковито із серця, принаймні нехай вона буде прихована в аспекті вигнання й рабства в господині дому, її пані, щоб користуватися нею лише для потрібних їй речей, як їжа й пиття, як написано: «На всіх шляхах твоїх пізнавай Його»: |
Підсумки
- Любов із насолодами — це насолода самою Б-жественністю (якої удостоюється не кожна людина: вона насолоджується самою прилепленістю до Б-жественності, яку осягла своїм розумом і яка розкрилася в її серці).
- Прихована любов (коли вона розкривається) — це величезне жадання й спрага за Б-жественністю (у того, у чиїй душі вона ще не розкрилася).
Основні поняття
Зовнішні посилання
- «Танія ле-ам» на сайті «Хабад Ор ейн соф»
| Попередній: Розділ 17 |
Розділи «Ігерет га-кодеш» | Наступний: Розділ 19 |