Перейти до вмісту

«Ігерет га-кодеш» — розділ 7

Матеріал з Хабадпедії
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника
«Лікутей амарим»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-тшува»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12
«Ігерет га-кодеш»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32
«Кунтрес ахарон»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

«Ігерет га-кодеш», розділ 7 — «Щасливі ми: яка добра наша частка і який приємний наш жереб»

Вступ

Цей лист пояснює значення слів «частка» і «жереб» у служінні Всевишньому: як можна сказати «частка» про Святого, благословенний Він? І в чому різниця між «часткою» і «жеребом»?

  • Лист підносить значущість кожного і кожної з синів Ізраїлю як окремої особистості: загалом кожен зобов'язаний виконувати всі заповіді, але в частковому в кожного покоління є своє особливе служіння, а в найдрібніших подробицях у кожного і кожної є особливе служіння, заради якого його приватна душа зійшла у світ.
  • Щодо розташування цього листа посеред листів, що говорять про чесноту цдаки, можливо, можна сказати, що після того, як єврей «осягає», що цдака дає йому щасливе матеріальне життя[1], і також щасливе духовне життя[2], і також підтримує існування всього світу[3], а понад усе це — що йому дають те, що не відповідає його рівню і зовсім йому не належить[4], — зрозуміло і просто, що він одразу проголошує: «Щасливі ми: яка добра наша частка і який приємний наш жереб!»

Текст листа

Лист 7

7. «Щасливі ми, яка добра наша частка і який приємний наш жереб» тощо. «Всевишній — частка моя і чаша моя» тощо. «Наділи дісталися мені» тощо. Щоб зрозуміти вирази «наша частка» і «наш жереб», треба добре пояснити вираз, що часто трапляється у висловах наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «немає в нього частки в Б-гові Ізраїлю», — бо, хоча, на перший погляд, вираз «частка» зовсім не застосовний до Б-жественності, благословенна Вона, яка не ділиться на частини, хай Б-г милує. Але справа в тому, як написано про Яакова: «І назвав його: Е-ль, Б-г Ізраїлю». Пояснення: адже воістину Святий, благословенний Він, — яке Його ім'я, такий і Він: бо, хоча Він — Мемале коль алмін, вищі й нижчі, від найвищих висот до самого низу цієї матеріальної землі, як написано: «Адже небо і землю Я наповнюю» — «Я» в повному сенсі, тобто Його суть і сутність, ніби, а не тільки Його слава, — проте Він святий і відокремлений від вищих і нижчих і зовсім не охоплюється ними, хай Б-г милує, як охоплюється душа людини її тілом, образно кажучи, як написано в іншому місці докладно. І тому вони не могли отримувати свою життєвість від самої лише Його суті й сутності, ніби, — але поширення життєвості, якою Святий, благословенний Він, оживляє вищих і нижчих, — образно кажучи, як осяяння, що світить від Його імені, благословенний Він, бо Він і Його ім'я єдині, і як написано: «бо піднесене ім'я Його одного, лише сяйво Його і велич — на землі й небесах» тощо. І це осяяння вбирається по-справжньому у вищих і нижчих, щоб оживляти їх, і охоплюється ними за посередництвом багатьох посередників і цимцумів, численних і величезних, у нисходженні щаблів шляхом причини й наслідку тощо. І ось це осяяння, хоча вгорі воно світить і поширюється в аспекті без межі й кінця, щоб оживляти приховані світи без кінця і краю, як написано в «Ідра раба», проте, нисходячи вниз за посередництвом багатьох цимцумів, щоб оживляти сотворені, створені й зроблені, воно ділиться загалом на число 613 — відповідно до 613 заповідей Тори, які і є 613 видами притягнень цього осяяння від світла Ейн Соф, благословенний Він, щоб світити душі людини, що складається з 248 органів і 365 жил, заради якої — головна мета нисходження і притягнення цього осяяння вниз до всіх сотворених, створених і зроблених, бо мета їх усіх — людина, як відомо:

І ось це число — загалом. Але в частковому кожна заповідь ділиться на багато деталей без кінця і краю, і це і є самі часткові закони кожної заповіді, яким немає числа, як написано: «Шістдесят їх — цариці» — це 60 трактатів тощо, «і дівчат без числа» — це закони тощо, які є притягненням Вищої волі тощо. І так само точно в душі людини: бо всі душі у світі були включені в Адама га-Рішона, і загалом його душа ділилася на число 613 — 248 органів і 365 жил, але в частковому ділиться на іскри без числа, які є душами всього Ізраїлю від днів праотців і колін до приходу Мошіаха, і включно, коли здійсниться тоді сказане: «І буде число синів Ізраїлю як пісок морський, що його не зміряти й не злічити від безлічі». І ось краса Яакова подібна до краси Адама га-Рішона, бо він виправив гріх Адама га-Рішона, і його душа також включала всі душі Ізраїлю від віку й до віку, і був він колісницею для Тори, що нагорі, яка називається «людиною», як написано: «А над подобою престолу — подоба, як образ людини» тощо, і як написано: «І так раніше в Ізраїлі» тощо — «немає „так“, крім Тори» тощо, — яка була включена і вбрана в душу Ісраеля-старця, що включає всі душі, і це «І назвав його: Е-ль, Б-г Ізраїлю». «Е-ль» — вираз притягнення осяяння від світла Ейн Соф, благословенний Він, із прихованості в розкриття, щоб світити в аспекті розкриття в його душі, і як написано: «Е-ль — Всевишній, і осяяв нас». А за ним — усі прямі серцем, що займаються Торою і заповідями: світить світло Всевишнього, Ейн Соф, благословенний Він, в аспекті розкриття в їхніх душах, а час цього розкриття — з більшою силою і міццю осяяння в їхньому мозку і серці — це час молитви, як я писав в іншому місці. І ось, хоча це розкриття за посередництвом заняття Торою і заповідями загалом однакове для кожної душі Ізраїлю, бо одна Тора і один закон для всіх нас, проте в частковому не всі нефеш, чи руах, і нешама рівні в цій справі — за часом і добою їхнього гілгулю і приходу в цей світ. І як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять: «Твій батько в чому був особливо обережний? — Сказав йому: у цицит» тощо. І так не всі покоління рівні, бо як в органів людини в кожного органа є часткова й особлива дія — око, щоб бачити, і вухо, щоб чути, — так у кожній заповіді світить часткове й особливе світло від світла Ейн Соф, благословенний Він. І хоча кожна душа Ізраїлю має прийти в гілгулі, щоб виконати всі 613 заповідей, проте це потрібно лише для переваги, обережності й особливої ревності з більшою силою і міццю, удвічі й багатократно, набагато вище за обережність в інших заповідях. І це те, що сказав: «у чому був особливо обережний» — саме «особливо». І ось перевага цього часткового світла для часткових душ — не в аспекті збагненного доводу й розуму, а вище за аспект Даат, бо так піднялося в думці перед Ним, благословенний Він, і подоба цього внизу — аспект жеребу в повному сенсі:


Резюме листа

«Частка» Ізраїлю — це дотримання Тори і заповідей, і за їх посередництвом Ізраїль притягує життєвість світів:

  • Загалом ця життєвість ділиться на 613 притягнень (які притягуються за посередництвом душі, що включає 613 і виконує 613 заповідей),
  • А в частковому вона ділиться на незліченні галахот, що притягуються незліченними душами.

Притягнення життєвості відбувається за посередництвом Тори і заповідей, але розкриття притягнення — під час молитви.


Згідно з усім вищесказаним буде зрозуміло, що таке «частка» і що таке «жереб»:
  • Частка — загальне служіння дотримання Тори і заповідей.
  • Жереб — це часткове служіння людини, дане їй згори без причини. Дізнатися, яке в мене це служіння[5], можна, звертаючи увагу на служіння, в якому в мене особлива життєвість[6].

Основні поняття

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Зовнішні посилання


Попередній:
Розділ 6
Розділи «Ігерет га-кодеш» Наступний:
Розділ 8

Примітки

  1. ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 3.
  2. ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 4.
  3. ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 5.
  4. ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 6
  5. ^ Заради якого моя душа зійшла у світ.
  6. ^ Або, навпаки, — те, яке мені особливо важко виконувати.

Повідомити про помилку на цій сторінці