«Ігерет га-тшува» — розділ 1
| Книга «Танія» |
|---|
| Титульний аркуш і передмова |
| Титульний аркуш · Схвалення 1 · Схвалення 2 · Схвалення 3 · Передмова упорядника |
| «Лікутей амарим» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 |
| «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» |
| Передмова — «Хінух катан» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-тшува» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 |
| «Ігерет га-кодеш» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 |
| «Кунтрес ахарон» |
| 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 |
Розділ 1 — Відмінність між тшувою і спокутою.
Вступ до розділу
В «Ігерет га-тшува» три частини: перші три розділи роз'яснюють подробиці заповіді згідно з нігле, п'ять розділів 4–8 роз'яснюють її згідно з хасидутом, а останні чотири розділи поєднують і об'єднують і те, і інше[1]. Перший розділ роз'яснює відмінність між тшувою і спокутою.
Основна частина розділу
| Розділ 1 |
|---|
| Розділ 1. Вчили наприкінці «Йоми»: є три види спокути, і тшува — за кожного з них. Порушив заповідь-повеління і покаявся — не зрушить з місця, як йому прощають. Порушив заповідь-заборону і покаявся — тшува зупиняє, а Йом Кіпур спокутує. (Сенс: хоча щодо виконання заповіді-повеління вона велика, так що скасовує заповідь-заборону, — це тому, що виконанням заповіді-повеління притягують світло і вплив у вищі світи від сяйва світла Ейн Софа, благословенний Він (як сказано в Зогарі, що 248 повелінь — це 248 органів Царя), а також на свою Б-жественну душу, як сказано: «Який освятив нас Своїми заповідями». Але щодо тшуви, хоча йому прощають покарання за те, що він повстав проти Його царства, хай буде Він благословенний, і не виконав повеління Царя, — усе ж світло відсутнє тощо, і як кажуть наші мудреці, благословенної пам'яті, про вірш «Викривлене не зможе випростатися»: це той, хто пропустив вечірнє читання «Шма» або тощо. Адже хоча надалі він остерігається читати «Шма» ввечері і вранці завжди, його тшува не допомагає виправити те, що він пропустив один раз. А той, хто порушує заповідь-заборону, оскільки зло прилипає до його душі, завдає шкоди нагорі, у її корені та джерелі, звідки вона висічена (в одіяннях десяти сфірот Асії, як сказано в «Тікуней Зогар»: «Одіяння Ти приготував їм, з яких вилітають душі для людей» тощо), тому немає спокути ні його душі, ні нагорі до Йом Кіпуру, як написано: «І спокутує святилище від нечистот синів Ізраїлю і від їхніх злочинів» тощо, «перед Г-сподом очиститеся» — саме «перед Г-сподом». І тому не можна виводити звідси жодного послаблення, хай Б-г боронить, у заповідях-повеліннях, і особливо у вивченні Тори. Навпаки, сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: Святий, благословенний Він, простив ідолопоклонство тощо, хоча за них належать карет і смертні кари за вироком суду, але не простив нехтування вивченням Тори.) Порушив те, за що належать карет і смертна кара за вироком суду, — тшува і Йом Кіпур зупиняють, а страждання очищають (сенс: завершують спокуту; і це від слова «меріка» — промивання і полоскання, щоб очистити душу до блиску. Бо «капара» — це вираз витирання: витирають бруд гріха), як сказано: «І покараю Я жезлом за їхній злочин і ранами — за їхній гріх». Кінець цитати з барайти: І ось, заповідь тшуви за Торою — це лише залишення гріха (як наводиться в Гемарі, у 3-му розділі «Сангедрін», і в «Хошен мішпат», наприкінці параграфа 34, щодо свідчення), тобто щоб він вирішив у своєму серці, усім серцем, не повертатися більше до своєї глупоти — повставати проти Його царства, хай буде Він благословенний, — і не порушувати більше повеління Царя, хай Б-г боронить, ні в заповідях-повеліннях, ні в заповідях-заборонах. І в цьому головний сенс слова «тшува» — повернутися до Г-спода всім своїм серцем і всією своєю душею, щоб служити Йому і дотримуватися всіх Його заповідей, як написано: «Хай залишить нечестивий путь свій, і людина беззаконня — помисли свої, і повернеться до Г-спода» тощо. І в тижневому розділі «Ніцавім» написано: «І повернешся до Г-спода, Б-га твого, і слухатимешся голосу Його» тощо, «усім серцем твоїм» тощо; «Повернися, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого» тощо; «Поверни нас, Г-споди, до Тебе» тощо. А не так, як думає простий народ, що тшува — це піст. І навіть той, хто порушив те, за що належать карет і смертна кара за вироком суду, і завершення спокути якого відбувається через страждання, — це означає, що Святий, благословенний Він, наводить на нього страждання (і як написано: «І покараю Я жезлом» тощо — саме «І покараю Я»), і це — коли його тшува угодна Йому, хай буде Він благословенний, коли він повертається до Г-спода всім серцем і душею з любові; тоді, через пробудження знизу, і «як у воді обличчя» тощо, — пробудження згори, щоб пробудити любов і милість Всевишнього очистити його гріх стражданнями в цьому світі, і як написано: «Бо кого любить Г-сподь, того карає» тощо. І тому Рамбам і «Смаг» не згадали взагалі жодного посту в заповіді тшуви, навіть у разі карет і смертних кар за вироком суду, — а лише відуй і прохання про прощення, як написано в Торі: «І визнають свій гріх» тощо. А те, що написано в Йоеля: «Поверніться до Мене всім серцем вашим, з постом і плачем» тощо, — це щоб скасувати вирок, винесений, щоб очистити гріх покоління стражданнями від сарани. І це причина всіх постів, які постять з приводу будь-якого лиха, щоб воно не прийшло на громаду, і як написано в Мегілат Естер (Сувої Естер). А те, що написано в книгах мусару, і на чолі їх — у книзі «Рокеах» і в «Сефер хасидім», про численні пости та умертвіння плоті для того, хто порушив те, за що належать карет і смертна кара за вироком суду, і так само для того, хто марно виливає сім'я, який заслуговує на смерть від руки Небес, як написано в Торі про Ера та Онана, і закон його в цьому відношенні — як закон тих, хто заслуговує на карет, — це для того, щоб урятуватися від покарання вищими стражданнями, хай Б-г боронить. А також для того, щоб поквапити і прискорити завершення спокути своєї душі. А також, можливо, він повертається до Г-спода не всім своїм серцем і душею з любові, а лише зі страху: |
Підсумки розділу
Для розуміння відмінності між тшувою і спокутою Алтер Ребе[2] попередньо зазначає, що при порушенні заповіді-«повеління» досить самої лише тшуви, тоді як той, хто порушив заповідь-«заборону», потребує, крім тшуви, також спокути. А причина в тому, що:
- При пропуску заповіді-«повеління» скасовується притягування Б-жественності. Виправити минуле неможливо (тут незастосовна спокута), і можливо лише простити (того, хто покаявся).
- При порушенні заповіді-«заборони» бунт, щоправда, більший (важче здійснити тшуву), але, з іншого боку, шкода піддається виправленню (застосовна спокута).
І на підставі цього зрозуміла відмінність між тшувою і спокутою:
- Тшува — залишення гріха.
- Спокута — очищення душі після прощення гріха. Пости й пісні дні прискорюють завершення спокути, допомагають скасувати вироки і рятують від страждань.
Фотографія друкованого видання «Танії»
| Фотографія оригінальних сторінок книги «Танія» |
|---|
|
Основні поняття розділу
| Попередній: «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — розділ 12 |
Розділи «Ігерет га-тшува» | Наступний: Розділ 2 |