Насмішництво
Насмішництво — це порожній сміх, що походить від легковажності та розкритості душі. Його основа — у стихії руах тваринної душі. А корінь його — у кліпі пліштім, яка живиться від якості хесед святості. У служінні Всевишньому часом воно живиться від служення любові, і порада проти цього — пробудити якість трепету, що стоїть навпроти нього.
Його сутність
Насмішництво — це сміх і радість без причини і сенсу, коли радість і насолода, що містяться в сміхові, не складаються з чогось. Вона не є наслідком доброї звістки чи достатку майна, багатства і пошани, чи насолоди й радості душі від осягнення чогось мудрого. Навпаки, його насолода і радість — від самих сміху і насмішництва в речах порожніх і безглуздих. І тому характер цієї радості — без меж, у розгнузданості, насмішництві та розпорошенні душі.[1]
Насмішництво — одна зі схильностей тваринної душі, а корінь його — у стихії руах у ній.[2] Оскільки насмішництво походить від того, що душа його і дух його надмірно розкриті, а серце його порожнє від усього, тому він і насолоджується речами порожніми і безглуздими. (На противагу радості від доброї звістки чи від служіння Всевишньому тощо, навіть коли вона торкається самої його душі — і тоді радість дуже велика, — бо ця радість пов'язана зі справжнім і глибоко душевним почуттям і не подібна до насмішництва, що походить від порожнечі й розпорошення душі).[1]
Насмішництво гірше за все, навіть за погані пристрасті. Навпаки, воно — корінь усіх пристрастей, і від нього доходять до повного скидання ярма, яке є коренем усіх гріхів. І тому каже вірш[3]«не встоять безумці перед очима Твоїми».
Насмішництво над словами Тори
Іноді заборону насмішництва згадують у зв'язку з насмішництвом над священним, як-от[4]: «двоє сидять разом, і немає між ними слів Тори — їхнє спільне сидіння називається зібранням насмішників, бо сказано в Писанні: і в зібранні насмішників не сидів, але в Торі Г-сподній бажання його». І це тому, що Тора не така дорога й важлива в його очах, щоб займатися нею, і це так, ніби він насміхається над словами Тори.[5]
Корінь її живлення
У світах
Корінь його в кліпот — це кліпа пліштім, як сказали наші мудреці[6]«пліштім були насмішниками»; також і ім'я їхнє, пліштім, — від слова «мефулаш» (наскрізний) (на зразок «наскрізного отвору», що пробитий від краю до краю), що вказує на розкритість і розпорошення душі, яка наскрізна з усіх боків. Насмішництво — це «протилежне», що протистоїть якості хесед святості. А корінь їхнього живлення — від якості хесед святості, бо при сходженні притягнення Б-жественного хеседу все нижче й нижче воно дає місце живленню кліпи пліштім, а після цього вона протистоїть якості Б-жественного хеседу. І тому пліштім — це ті, хто засипав колодязі, які викопав праотець Аврагам, як розповідається в Торі[7], оскільки зміст Аврагама був сфіра Хесед, а копання колодязів здійснювало притягнення Б-жественного хеседу у світ. А після того як помер Аврагам[8], засипали їх пліштім. Тобто після того як вплив відокремився від Аврагама, пліштім стали живитися від цього Б-жественного впливу і перевели його до кліпи. Однак ці самі колодязі знову викопав праотець Іцхак.[9] Бо живлення пліштім — лише від якості хесед, і вони не можуть[10] протистояти якості гвура — якості Іцхака, і тому Іцхак знову викопав їх, і тоді, коли вона була включена в якість гвура Іцхака, з'явилося існування і для якості хесед.[1][11]
У служінні Б-гові
Також і в служінні людини живлення якості насмішництва — від якості хесед святості, яка є радістю й насолодою в служінні Всевишньому. Бо коли людина служить Всевишньому з любові і радості, можливо, що після цього, з плином часу, вона впаде в сміх і насмішництво. Оскільки рух її душі — це поширення і розширення, і після того як минає відчуття Б-жественного світла[12], що було під час молитви тощо, є можливість, що з розкритості серця, яка в Б-жественній радості, відгалузиться радість матеріальна і розгнузданість. (Утім, у завершених праведників, саме служіння яких — у повному бітулі, цього побоювання немає.[13]).
Порада проти якості насмішництва — пробудити якість Іцхака — трепет перед Всевишнім, а щодо причини цього є кілька пояснень[14]:
- Оскільки якість трепету, на противагу любові, не в поширенні, тому вона й не навпроти якості насмішництва, і якість насмішництва не може отримувати від неї живлення.[15][16]
- Оскільки якість любові і радості до Б-жественного приходить «відчутним» чином, коли той, хто служить, відчуває своє буття — «є той, хто любить», — і бракує в ній відчуття бітулю. Тому при пробудженні якості трепету і прийняття ярма, яке є «початком служіння, його основою і коренем»[17] і зміст яких — бітуль і відсутність відчуття себе, це усуває живлення, яке має кліпа від якості любові.
Див. також
Примітки
- ^ 1 2 3 «Торат хаїм», тижнева глава «Толдот» 143, 3.
- ^ «Танія», кінець розділу 1.
- ^ Тегілім 5, 6.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони вивчення Тори 3, 6. Його джерело — мішна: Авот 3, 2.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе там само; «Тосафот Йом-Тов», Авот там само.
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Авода зара 19а.
- ^ Берешит 21, 25. 26, 15.
- ^ «І засипали їх пліштім після смерті Аврагама» (Берешит 26, 18).
- ^ Берешит 26, 18.
- ^ «Бо не в силах жодна якість зі сторони „протилежного“ протистояти інакше як якості, що навпроти неї у святості» («Лікутей Тора» — Дварім 5, 1).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 15, сторінка 118 і далі.
- ^ Адже пліштім засипали колодязь саме «після смерті Аврагама», як сказано вище.
- ^ Див. «Торат хаїм» там само, кінець аркуша 144, 4, і «Сефер га-маамарім 5670» та інші.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 15, сторінка 120, примітка 20.
- ^ «Сефер га-маамарім 5670», с. 104 (старе видання, с. 75).
- ^ «Лікутей Тора» — Дварім, 5а.
- ^ «Танія», розділ 41.