Благословення на чотири види Ребе

Кожного дня свята Сукот Ребе надає хасидам можливість промовити благословення на його чотири види. У перші роки (і в 5752 році (1991/1992)) це відбувалося в присутності Ребе в його особистій суці, а в наступні роки Ребе посилає чотири види через посланця, і благословення промовляли в громадській суці.
У наших Ребе
У 5679 році (1918/1919), у розпал Першої світової війни, неможливо було дістати етроги з Калабрії по всій Росії, і стараннями рава Шмуеля Гурарі Ребе Рашабу, який жив тоді в Ростові-на-Дону, було надіслано гарний етрог. Усі мешканці міста й околиць, хасиди й не хасиди, приходили промовити благословення на чотири види Ребе.
Порядок у Ребе Рашаба був такий: усі дні свята він сидів уранці в суці з книгою хасидуту в руках, і всі приходили благословити на етрог у присутності Ребе. Р. Рефаель Коген розповідає, що він разом із батьком спеціально приїхав для цього з містечка Кременчук. Прибувши в холь га-моед Сукот, вони відразу ввійшли промовити благословення на чотири види Ребе. Ребе натякнув його батькові, що той може також зробити похитування лулавом; загалом Ребе стежив за тим, щоб не робили похитувань лулавом, і лише деяким Ребе казав, щоб похитали[1].
Ребе Рашаб також суворо стежив за тим, щоб ті, хто благословляє, не тримали етрог під час благословення, а лише після нього тримали його коротку мить[2].
Ребе пише про Ребе Раяца[3]: «Уже відома поведінка його святості мого тестя і вчителя Адмора, який давав багатьом і багатьом благословити на свій етрог. І розповідають про одного з праведних рабинів (здається, з Польщі), який постійно так чинив, і коли його запитали: адже через обмацування порушується умова „краси“, — він відповів: немає більшої „краси“, ніж те, що багато й багато синів Ізраїлю виконають з ним цю піднесену заповідь».
У перші роки після прибуття Ребе Раяца до Сполучених Штатів лише одиниці удостоювалися благословити на його чотири види. Але в останні два роки його життя в цьому світі (5709 і 5710) його зять — Ребе — виносив чотири види, щоб дати можливість усій публіці благословити на них.
У Ребе
Ребе упродовж усіх років свого проводу запровадив порядок, за яким кожен, хто бажає благословити на його чотири види, може зробити це кожного дня свята — як до молитви, так і після неї для тих, хто не встиг раніше. А в день Гошана раба, після того як чоловіки закінчують благословляти, благословити на лулав удостоюються також жінки й діти.
Порядок цього змінювався з роками. У перші роки Ребе сам давав благословляти на свої чотири види у своїй особистій суці[4], і при цьому Ребе сидів або стояв у суці, вивчаючи книгу хасидуту[5], і час від часу підводив очі й дивився на тих, хто благословляє. Починаючи з 5725 року (1964/1965) Ребе передавав чотири види через посланця, щоб на них благословляли в громадській суці, що стоїть у дворі 770. Ребе входив на ранкову молитву, навіть якщо не всі закінчили благословляти, а до читання Галелю чотири види приносять Ребе в бейт мідраш. Під час читання Галелю, гошанот і молитви Мусаф чотири види перебувають у Ребе, і разом із ними він виходить з молитви. Після молитви він знову передає чотири види публіці — для тих, хто ще не благословив.
Передаючи чотири види для благословення публіки (у минулому через рава Меїра Гарліга), Ребе каже: «Подарунок з умовою повернення», — і так само в дні холь га-моед.
У 5752 році (1991/1992), уранці першого дня свята, Ребе несподівано попросив бути присутнім, коли публіка благословляє на чотири види. Ребе сам виніс чотири види зі своєї суки й пішов до особливої маленької суки, призначеної для цього, наприкінці громадської суки, і впродовж шести з половиною годин стояв і дивився на кожного з тих, хто благословляв, відповідаючи «Барух Гу у-варух Шмо» і «Амен» на їхні благословення.
Ребе уважно дивився на тих, хто благословляв. Одному він зауважив, що той забув промовити «Шегехеяну»; одному, який узяв етрог догори ногами, Ребе показав знаком перевернути його. Тому, хто взяв спочатку етрог, Ребе звелів узяти спершу лулав. Ребе допоміг одному, якому було важко промовляти благословення, і промовляв з ним слово за словом за сідуром. А багатьом він побажав «Гут йом тов» з усмішкою і радістю.

Щодня, після того як публіка поблагословить на лулав Ребе і відповідальний вносить його до бейт мідрашу до Ребе для читання Галелю і гошанот, Ребе оглядає й поправляє лулав і його кільця.
Бували випадки, коли лулав чи етрог ставали непридатними і їх треба було замінити іншими. У рік Гакгель 5748 Ребе міняв етрог кожні два-три дні. Так було й у рік Гакгель 5783. Лулав, як правило, ніколи не стає непридатним, і Ребе не потрібно його міняти, але бували випадки, коли лулав доводилося міняти. Мирт і вербу міняють кілька разів.
Р. Меїр Гарліг розповів, що коли етрог Ребе вперше став непридатним (через часте використання) у 5727 році (1966/1967), Ребе вже був посеред молитви. Р. Меїр підійшов і сказав Ребе, що етрог став непридатним. Ребе звелів йому піти до нього додому на вулицю Президент і принести звідти етрог ребецн. Це було в перший день холь га-моеду, і впродовж решти свята Ребе не давав етрог для благословення, а лише після молитви в Гошана раба (чоловікам, а потім жінкам і дітям).
Через кілька років, коли етрог знову став непридатним, розповідає р. Меїр, я сказав Ребе, що хтось помилково зробив його непридатним; Ребе сказав: «Я не хочу знати ім'я (того, хто це зробив)». Ребе дістав інший етрог, благословив на нього і дав публіці благословляти.
Порядок черги на благословення

Черга на благословення на лулав Ребе зазвичай тягнеться від Юніон-стріт через двір будівлі колелю, а звідти до басейну для ташліху, встановленого на задньому дворі будівлі 770, і входить до громадської суки, у якій у пізніші роки була збудована особлива маленька сука для благословення на лулав Ребе. У цієї суки два проходи — вхід і вихід, і в ній у 5752 році (1991/1992) стояв Ребе, ніби на єхідуті з тими, хто благословляв.
В останні роки черга починається з Істерн-Парквей, проходить через задню частину «Великого залу» в «770» і продовжується в бік басейну для ташліху до суки[6].

Починаючи з середини 5740-х років, коли кількість відвідувачів «Бейт хаєйну» в місяці тішрей дедалі зростала і сягнула багатьох тисяч, робилися спроби скоротити час стояння в черзі шляхом роздавання номерів від дуже раннього ранку; однак час між передачею лулава Ребе і початком молитви відносно короткий порівняно з кількістю охочих благословити, і через велику кількість людей завжди буває велика тиснява тих, хто чекає.
Через велику тисняву заведено не робити похитувань лулавом Ребе, а лише невелике похитування. Після благословення похитування повністю роблять іншими лулавами. Єдиним, хто робив похитування повністю лулавом Ребе, був хасид р. Берке Хен — до свого відходу з життя (а також цього удостоїлися ще кілька обраних протягом років).
Є кілька машпіїм і старійшин анашу, які набули собі «хазаку» — пропонувати тим, хто поблагословив, після благословення зробити похитування своїми лулавами[7].
І сьогодні, коли Ребе не бачать очима з плоті, є хасиди, які продовжують вірити повною вірою, що Ребе бере свій лулав, і щороку багато хасидів беруть лулав Ребе в очікуванні його розкриття в істинній і повній Геулі.
Див. також
Зовнішні посилання
- Лулав Ребе — зі спогадів рава Меїра Гарліга у збірнику «Хаг га-асіф», видання «Ваад хаялей Бейт Давид», 5774
- Рав Моше Мариновський, Ребе, хасиди, Сукот
- Тисячі благословляють на лулав Ребе 5776

- Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, Роз'яснення галахічного аспекту благословення на лулав Ребе в наші дні
Особливе / Благословити на чотири види Мелех га-Мошіаха
Примітки
- ^ «Шмуот ве-сіпурім», частина 1, с. 107, «Любавич ве-хаялея», с. 31, «Решимот дварім», частина 1, с. 175.
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», тішрей, с. 295, із записів р. Й. Джейкобсона.
- ^ «Ігрот кодеш», том 16, с. 38.
- ^ Яка в перші роки стояла на території «Шалаша» поруч із будівлею 770, а з 5736 року (1975/1976) — перед фасадом будівлі.
- ^ Зазвичай це був біхл Гемшех «Ве-каха» 5637 Ребе Магараша.
- ^ Черга зупиняється на кілька хвилин, коли Ребе входить на ранкову молитву, і ще на кілька хвилин, коли він виходить з молитви.
- ^ Серед них: рав Елімелех Шахар, рав Шимон Бекерман (який у минулому удостоювався подавати Ребе етроги з Кфар-Хабада) і рав Ефраїм Міфаї.
- (Частину матеріалу статті взято з книги «Оцар мінгагей Хабад»)