Мендл Футерфас
| Рав Менахем-Мендл Футерфас | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Р. Мендл |
| Дата народження | 20 тішрея 5667 (9 жовтня 1906) |
| Місце народження | Плещениці в Білій Русі |
| Дата смерті | 4 тамуза 5755 (2 липня 1995) |
| Належність | Хасид Хабаду |
| Учителі | Ребе Рашаб, Ребе Раяц і Ребе |
| Учні | Рав Моше Непрастек, рав Шай Сукнік, рав Шломо-Залман Ланда, рав Товія Болтон, рав Озер Альперович, рав Менахем-Мендл Гуревич, рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, рав Йосеф Бейзер. |
| Праці | Його слова задокументовано в книгах про його життя та в статтях рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга |
| Сім'я | |
| Діти | Шалом-Дов-Бер Футерфас |
| Родовід | |
Рав Менахем-Мендл Футерфас (у написанні на їдиш: פוטערפאס; відомий також за прізвиськом: р. Мендл; 20 тішрея 5668 (28 вересня 1907) — 4 тамуза 5755 (2 липня 1995)) був хасидом, прив'язаним до наших Ребе, провідників поколінь, людиною самопожертви, засновував відділення єшив «Томхей Тмімім» у підпіллі за залізною завісою, а з 5733 року (1972/1973) за вказівкою Ребе був головним машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад (після відходу з життя р. Шломо-Хаїма Кесельмана у 5731 році (1970/1971)) і шадаром за кордоном. Був членом правління «Бейт Рівка» та закладів Бухарської єшиви в Кфар-Хабаді. Разом з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі і равом Бен-Ціоном Вишедським заснував «Хейдер їдиш» у Кфар-Хабаді.
Біографія

Народився 20 тішрея 5668 (28 вересня 1907)[1] у Харкові в сім'ї р. Менахема-Мендла[2] та Маріаші-Бадни[3]; він був четвертою дитиною після двох доньок і одного сина. Його батько пішов з життя незадовго до його народження під час епідемії тифу, і мати назвала його на честь батька. Оскільки він був сиротою без батька, р. Мендл ріс у свого діда, хасида р. Хаїма Футерфаса, у Харкові, який був одним з тих, хто сформував його особистість, і від якого він отримав безліч хасидських історій. Дитинство р. Мендл провів у своєї бабусі Рахелі-Леї з Невеля; вона була племінницею знаменитого хасида р. Ханоха-Генделя Когеля. Ходить багато розповідей про її хасидську поведінку та про її особливу ретельність у виконанні заповідей.
Бабуся Рахель-Лея була подругою юності ребецн Стерни-Сари, дружини його святості Ребе Рашаба; приїжджаючи до Любавичів, вона бувала в домі ребецн, де вони розмовляли про хабадські історії та звичаї хасидів. У 5675 році (1914/1915), коли онукові виповнилося сім років, бабуся взяла його з собою в поїздку до Ребе. І в цій поїздці він удостоївся вперше в житті увійти на єхідут — на прохання бабусі до ребецн, щоб та попросила свого чоловіка, його святість Ребе Рашаба, прийняти його на єхідут. Після свят вона справді увійшла з хлопчиком до кімнати чоловіка і сказала: «Ер із а номен нох зайн татн, ер із Рохл-Леєс ан ейнікл, нем ім ойф єхідес ун бенч ім»! (Переклад з їдишу: його названо на честь батька, і він онук Рахелі-Леї. Прийми його на єхідут і благослови його). І Ребе дав йому благословення на трепет перед Небесами та на довгі дні й роки.
Відтоді це стало більш постійним звичаєм. Майже щороку вона брала його з собою в поїздки до Ребе. У місяці тішрей 5680 року (вересень–жовтень 1919), коли йому виповнилося 12 років, був останній раз, коли він удостоївся побувати в Ребе Рашаба.
Його навчання в єшиві

Наприкінці 5680 року (1919/1920) був прийнятий до єшиви «Томхей Тмімім» у місті Кременчук, де навчався до 5684 року (1923/1924)[потрібне джерело]; цього року радянська таємна поліція викрила єшиву, і йому довелося тікати. З 5685 року (1924/1925) навчався в підпільних єшивах у Харкові, Вітебську і Невелі до 5689 року (1928/1929), коли було закрито й ці єшиви, і численним учням довелося розсіятися по різних підпільних єшивах[4].
Багато років потому машпіа описував свої спогади про ті дні: кожна ніч на п'ятницю цілком присвячувалася навчанню. Були учні, які старанно вивчали Гемару, і були ті, хто вивчав учення хасидуту; сам він присвячував цю ніч вивченню Гемари.
Особливо він любив численні фарбрейнгени, на яких фарбрейнгени проводили найкращі машпіїм того покоління, як-от рав Залман-Моше га-Іцхакі, рав Іцхак Гурвіц (Іче дер Масмід), рав Єхезкель (Хаче) Фейгін та інші.
Машгіах у «Томхей Тмімім»
У 5690 році (1929/1930) був покликаний служити машгіахом і машпіа для учнів-тмімім у підпільній єшиві в Катеринославі. У своїх спогадах про той період він зазначає благоговійну шану, яку мали учні єшиви до рабина міста, рава гаона рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе.
Того ж року був також машгіахом в Одесі[5].
«Пропозиція з Кролевця правильна»
Р. Мендл поїхав до дому своєї матері у Харкові і зайнявся сватанням двох своїх старших сестер, прагнучи видати їх заміж за найкращих з тмімім. Його бажання здійснилося, і невдовзі після цього його старша сестра вийшла заміж за рава Бенціона Шемтова, а його молодша сестра вийшла заміж за рава Єгошуа-Шнеура-Залмана Серебрянського.
У той самий період і йому самому пропонували поважні партії. Він зібрав кілька пропозицій і повідомив про них його святість Ребе Раяца, який перебував тоді в Польщі, і просив його настанови та благословення. Відповідь Ребе була: «Пропозиція з Кролевця правильна» — йшлося про рава Бен-Ціона Робінсона, який жив у Кролевці й запропонував р. Мендлу свою доньку.
І ось він поїхав до Кролевця й прибув до міста на святий Шабат. Після молитви він брав участь у фарбрейнгені, що відбувся, і щедро випив машке, так що в результаті наприкінці фарбрейнгену — упав під стіл і заснув. Коли він прокинувся, усе ще перебуваючи під столом, було вже за північ на виході Шабату, і раптом він почув, як р. Бен-Ціон каже своїй дружині: «Схоже, цей хлопець — „а емтер хасідішер бохер" (справжній хасидський юнак), адже він приїхав „познайомитися", і попри це взяв машке, провів фарбрейнген і зараз перебуває там, де перебуває... Це ознака того, що він справжній хасидський юнак. Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб він залишився тут і завершив з нами шидух». І справді, шидух відбувся в добру й щасливу годину.
Одружився у вівторок, 10 тамуза 5693 року (4 липня 1933), з Леєю, донькою р. Бен-Ціона Робінсона[6]
Заради «Томхей Тмімім» і викупу полонених
Після весілля він недовго залишався в матері в Харкові, а потім разом з дружиною переїхав до міста Єгор'євськ. (Це місто розташовувалося на відстані близько 100 км від Москви). Хоча він тимчасово відійшов від своїх занять в єшивах заради сімейних справ, керівники всесоюзної мережі підпільних єшив «Томхей Тмімім» по всій Росії вже знали про його здібності та відданість і бачили в ньому найвідповіднішу людину для роботи з порятунку єшив. З фінансового боку — підтримка родин ув'язнених, які ризикували життям заради Тори та її заповідей, утримання підпільних єшив, фінансування постійних переїздів єшив, а також значні суми, що виплачувалися як «ло єхерац», — усе це покладало на організаторів тяжкий фінансовий тягар, і його було обрано одним з тих, на кого покладалося завдання здобувати необхідні кошти.
Він узяв на себе це завдання і заради цього увійшов у світ комерції. У її межах він отримував добрий прибуток, але водночас. Сам він і його домочадці задовольнялися скупим хлібом і малою водою, а абсолютну більшість прибутку передавав до «Томхей Тмімім». Крім того, щоразу, коли громадським діячам анаш потрібна була велика сума грошей для «викупу полонених», вони зверталися до р. Мендла, і навіть коли запитуваної суми в нього не було, він позичав цю суму грошей і передавав їм.
На благо хасидів
У дні Другої світової війни, коли нацисти, хай зітреться ім'я їхнє, вторглися в Росію, він з родиною втік з Москви і після поневірянь прибув до міста Самарканд, куди прибули багато з анаш і біженці з Польщі. Слава про його діяльність швидко поширилася серед хасидів, і багато хто просив його допомоги; він робив усе, що було в його силах, для поліпшення їхнього становища.
З кінця зими 5703 року (1942/1943), у розпал війни, почав керувати єшивою «Томхей Тмімім» Самарканд[5], у якій з часом навчалися сотні учнів[7]. На цій посаді р. Мендл заснував відділення «Томхей Тмімім» — частину з них для учнів «хедерного» віку, а більшість — для учнів єшивного віку.
Арешт і заслання
Один з організаторів виїзду з Росії
Основна стаття – Виїзд із Росії 5706

Після закінчення Другої світової війни російський уряд дозволив повернення польських підданих, які втекли на його територію під час війни, і надав у їхнє розпорядження товарні потяги; багато російських громадян скористалися пробоїною, що утворилася, і намагалися таємно перейти кордон з підробленими польськими паспортами через транзитне місто Львів. Хасиди Хабаду чекали відповіді Ребе Раяца, чи ризикувати й переходити кордон незаконним шляхом; коли було отримано дозвіл, лише небагато з них встигли скористатися цією можливістю до того, як російський уряд припинив видачу виїзних віз.
Завдяки діяльності р. Єгуди-Лейба Мочкіна, який підкупив високопоставлених чиновників з реальною небезпекою для життя, кордон знову відкрився, і для цього було створено особливий комітет, членами якого були р. Мендл та інші громадські діячі. Діяльність комітету велася в кількох напрямах: спонукання анаш у Росії таємно переходити кордони, підробка документів і збір коштів для підкупу різних чиновників, а також турбота про всі інші необхідні деталі, як-от квартири-сховища у Львові до від'їзду та постійний зв'язок з анаш, які прибували до Львова, щоб таємно перейти кордон.
Арешт дев'яти хасидів
Сам р. Мендл не приєднався до своєї родини під час втечі, хоча й припускав, що співробітники таємної поліції вийдуть на його слід і невдовзі можуть його заарештувати. Він залишився в Росії та продовжував займатися організацією таємних переходів, доки не вирішив вийти з-за залізної завіси в невеликій групі, що налічувала лише дев'ять осіб, а саме:
Рав Шмуель Нотік, його дружина й донька, р. Мендл Футерфас (а в нових документах — Фейвіш Штейнгель), р. Йосеф Грінберг, брати р. Аврагам Гуревич і р. Шмуель Гуревич. Троє останніх для втечі вважалися «синами» рава Шмуеля Нотіка[8]. І ось що було написано в секретній доповідній записці, розкритій Хабад.орг: «Разом з Футерфасом у тому самому потязі було затримано і Шмуеля Нотіка, у минулому улюбленого хасидського вчителя в підпільних єшивах Хабаду по всьому Радянському Союзу, який загинув у ГУЛАГу на початку 5709 року (1948/1949)»[9].
Пізніше з'ясувалося, що людина, яка подбала про квитки для них, була таємним агентом КДБ, і вона донесла владі про дев'ятьох людей, які збиралися таємно перейти кордон. Поліція заарештувала їх усіх. Заарештованих перевели до управління таємної поліції у Львові. Спочатку заарештовані під час цього переходу та заарештовані в той самий період перебували в управлінні таємної поліції у Львові, а потім частину з них перевели до Харкова[10].
Сибірське заслання і Львівська справа





Після довгих допитів і пекельних тортур почався суд, за яким р. Мендла було засуджено до 10 років заслання та каторжних робіт у трудових таборах[11], і його було заслано до Сибіру.
Під час заслання його доставили до Ленінграда, у «Шпалерку», де його знову допитували; багатьох, як і його, допитували у Львівській справі[12].
У «Шпалерці» він зустрівся зі своїм другом р. Моше Вишедським, і частину шляху на заслання вони пройшли разом[13]. У період заслання перебував разом з хасидом-машпіа р. Ашером Сасанкою, доки їх не звільнили в 5724 році (1963/1964).
Документи зі Львівської справи та нові спогади про р. Мендла Футерфаса публікувалися протягом 5782–5783 років (2021–2023) у хабадських засобах масової інформації[14].
У Самарканді
Після звільнення діяв у багатьох сферах у містах, де перебував: у Чернівцях, де діяв зі своїм другом р. Моше Вишедським та іншими хасидами[15], і в Самарканді[16].
- Організував підпільну діяльність для анаш і тмімім.
- Відкривав мікви.
- Працював з багатьма євреями.
Ставлення Ребе до р. Мендла в російському вигнанні
У період заслання в Сибіру та після звільнення, поки він ще перебував у російському вигнанні, він удостоївся рідкісних знаків уваги від Ребе:

- У 5716 році (1955/1956) рав Бен-Ціон Шнеєрсон, шурин Ребе Раяца, прибув до Сполучених Штатів невдовзі після того, як виїхав з Росії, і ввійшов на «єхідут» до Ребе. Після того як він вийшов з «єхідуту», його зустрів тамім Шалом-Бер, син р. Мендла Футерфаса, і запитав його, чи знає він його батька. Р. Бен-Ціон відповів ствердно й додав: перше, про що Ребе запитав мене на «єхідуті», був твій батько[17].
- У листі, який Ребе надіслав дружині р. Мендла, поки той ще був у Росії, Ребе написав про нього низку винятково рідкісних висловів:
«ветеран і хасид, богобоязна людина, що веде справи чесно, яка зробила багато й енергійна, з найкращих серед прив'язаних до наших Ребе, провідників поколінь, і тих, хто йде їхніми шляхами — шляхом святості назветься він, шляхом життя, у цьому світі діяння, „сьогодні — щоб виконати їх“, Рамам, шліта, і його дружина пані Лея, хай живе вона довгі й добрі роки»[17].
- На фарбрейнгені 10 швата 5722 року (15 січня 1962) Ребе описав діяння людини самопожертви в Росії, і йшлося про р. Мендла Футерфаса, який займається підтриманням єврейства та будівництвом мікв без будь-яких розрахунків і особистих міркувань[18].
Із Самарканда до Лондона

У 5724 році (1963/1964) отримав дозвіл на виїзд з Росії та емігрував із Самарканда до Лондона, де жив його син р. Берл Футерфас, і за короткий час став одним з найпомітніших громадських діячів і машпіїм у місцевій громаді Хабаду та займався створенням там навчальних закладів у чистоті святості.
Машпіа в «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
19 іяра 5731 року (14 травня 1971) пішов з життя рав Шломо-Хаїм Кесельман, машпіа «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад. Приблизно через півтора місяця із секретаріату Ребе сказали р. Мендлу, що Ребе питає, чи може він приїхати до 770 на 12 тамуза. Р. Мендл прибув до 770 на 12 тамуза, і на єхідуті Ребе повідомив про пропозицію, щоб його було призначено машпіа «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, звелів йому поїхати до Святої Землі та відвідати заклади Хабаду і святі місця, а щодо оселення у Святій Землі Ребе сказав йому: поговоримо наступного року[19]. Як і сказав Ребе — «поговоримо наступного року», — на 12 тамуза 5732 року (24 червня 1972) р. Мендл прибув до Ребе, і на єхідуті Ребе звелів йому бути постійним машпіа в «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді[20].
З призначенням на цю посаду в навчальному 5733 році (1972/1973) він вписав нову главу в історію єшив «Томхей Тмімім» у Святій Землі, вирізнявся своїм виховним шляхом і став шанованим машпіа для тмімім і анаш у всій Святій Землі. На фарбрейнгенах він приділяв багато часу темі гіткашрут з Ребе, повної відданості Ребе, поїздкам до Ребе — темам, які не були в центрі уваги на фарбрейнгенах в єшивах Хабаду у Святій Землі. На фарбрейнгенах він вплітав історії та живі описи періоду, коли перебував у Сибіру, виводячи з тих сил, які вкладає той, хто не має вибору, як ув'язнений, — сили, які хасиди й тмімім зобов'язані вкладати, щоб виконати волю Ребе. Його фарбрейнгени здобули добре ім'я, і анаш, тмімім, а також багато наближених стікалися на його фарбрейнгени, які проводилися зазвичай у залі єшиви «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді. І коли він приїжджав до «Бейт хаєйну», він мав звичай проводити довгі години на фарбрейнгенах з широким колом тмімім.
Присвячував багато годин розмовам з тмімім віч-на-віч, щоб впливати на них і підносити їх у духовному.
На благо громади
Паралельно зі своєю посадою машпіа він за вказівкою Ребе продовжував виконувати обов'язки шадара, які виконував у місяці елул — кислев. У межах цієї посади він їздив до Сполучених Штатів для збору коштів разом із шадаром равом Шмуелем-Давидом Райчиком.

Поряд зі своєю посадою в єшиві — один з керівників хабадських громадських діячів, і енергійно діяв на благо Кфар-Хабаду, а особливо на благо єшиви «Томхей Тмімім» і «Бейт Рівка» Кфар-Хабад, де був членом правління. Заснував «Хейдер їдиш» у Кфар-Хабаді. У 5734 році (1973/1974) отримав лист, у якому Ребе написав йому благословення (зміст) «у святій роботі в „Томхей Тмімім“ і в Кфар-Хабаді», і (також) у цьому він побачив згоду Ребе на те, щоб займатися справами селища[21]. Крім того, розповідають, що він мав вказівку від Ребе «пхати носа» в усі справи Хабаду в країні й робити те, що потрібно[22].
Коли рав (Бурке) Шиф повернувся зі святих дворів наших з ясною вказівкою створити й заснувати заклад для репатріантів, які прибули з Росії, він став йому правою рукою і помічником і був призначений членом правління закладів Бухарської єшиви — до свого відходу з життя.
Крім того, він був з тих, хто багато діяв на благо Шлухім Ребе у Святу Землю.
Після 27 адара і 3 тамуза
Після 27 адара і 3 тамуза, на тлі приховання й затаєння, які настали тоді й огорнули громаду хасидів, засяяв хасидський образ р. Мендла та його непохитні віра й гіткашрут.
Його ставлення до стану приховання і затаєння
Стан здоров'я Ребе (на погляд плоті) зворушив серце р. Мендла й природним чином спричинив у нього брак у лінії радості[23]. У той період він сидів, і з очей його текли сльози. Він майже не міг говорити, лише знову і знову повторював у молитві до Владики світу: необхідно, щоб Ребе був здоровий! Не в таємниці, не в натяку і не в тлумаченні, а в простому прямому значенні, на наш погляд плоті![24]. У той період він часто читав Тегілім, утираючи свої рясні сльози хусткою[25]. З іншого боку, він не переставав підбадьорювати всіх і закликати їх не бентежитися й не піддаватися враженню. Іти вперед з високо піднятою головою, шляхом, який вказує нам Ребе[24].
Після тішрея 5753 року (вересень–жовтень 1992), коли Ребе почав виходити на балкон, р. Мендл висловився: «Неможливо нічого зрозуміти. Щодня — нові розкриття»[23].
На фарбрейнгені Шабату мевархім тевета 5753 року (грудень 1992 – січень 1993) р. Мендл проводив фарбрейнген у 770 з аврехами й балебатім з анаш і сказав, що кожен має взяти на себе якусь справу у зв'язку зі станом Ребе. Коли один з балебатім запитав його, що бере на себе він, р. Мендл відповів йому, що взяв на себе вивчити трактат «Бейца» — те, що в ті роки було йому важко фізично[23].
Приблизно через два тижні після 3 тамуза р. Мендл проводив фарбрейнген в єшиві в Кфарі, і хоча з очей його текли сльози й він майже нічого не говорив, він промовив одну фразу, яку повторював знову і знову: «Воно, лихе начало, хоче, щоб ми „впали“ у відчай і в меланхолію — ні і ні! У жодному разі ми не „дозволимо“ йому! Заспівайте нігун, веселий нігун!, веселіше, веселіше! (їдиш)»[26]. Він повторював і цитував слова Раші на вірш «Непорочним будь з Г-сподом, Б-гом твоїм»[27] — «Ходи з Ним у непорочності й уповай на Нього, і не досліджуй майбутнього»[23].
У місяці сіван 5755 року (1994/1995), незадовго до відходу з життя р. Мендла, його онук рав Йосеф-Іцхак Ліберов запитав його щодо друку перекладених томів «Лікутей сіхот», які він у жодному разі не хотів друкувати без титулу «шліта» при Ребе, однак це було пов'язано з великими труднощами й тиском. Почувши запитання, р. Мендл одразу відповів[28]: «Треба плювати на світ і писати „шліта“». Через кілька миттєвостей роздумів р. Мендл продовжив і сказав: «А якщо можна діяти так, щоб не було сварки, — звісно, добре». Слідом за цим рав Ліберов знайшов рішення друкувати книги з титулом «шліта» і зазначити на титульному аркуші книги: «Теге шнат ніфлаот дгулот»[29].
Поїздка до Ребе на тішрей і «Квуца»

Перед місяцем тішрей 5753 року (вересень–жовтень 1992), першим місяцем свят після 27 адара, р. Мендл провів фарбрейнген з тмімім і анаш в єшиві в Кфарі протягом приблизно п'яти годин, і його слова переривалися плачем і молитвами про те, щоб було усунуто перешкоди й затримки[30]. Водночас він пробуджував і наголошував, що ми зі свого боку зобов'язані «робити посудини» — їздити до Ребе, як ми звикли щороку, і «посудини» самі «притягнуть світло» й пришвидшать розкриття Ребе. Слова р. Мендла записав його учень рав Леві-Іцхак Гінзбург, їх опублікували для всіх анаш у рубриці «Деот» у тижневику «Кфар-Хабад», і вони викликали відгук. Ще один момент, який висловив р. Мендл[31], — що й коли ми бачимо Ребе, ми не розуміємо Ребе: «Ми розуміємо Ребе так, як коза розуміє людину; тому треба їздити до Ребе, навіть якщо не бачимо й не чуємо»[32]. Сам р. Мендл був серед небагатьох літніх хасидів, які прибули з Ерец-Ісраель до 770 ще на початку тішрея 5753 року (вересень–жовтень 1992).
На єхідуті та роздаванні доларів, які провів Ребе 26 тішрея 5754 року (11 жовтня 1993), Ребе в рідкісний спосіб простягнув свою руку й дав долар р. Мендлу, тоді як усі інші, хто проходив, простягали свої руки й брали долар з руки Ребе[33].
І після 3 тамуза, перед тішреєм 5755 року (1994/1995), р. Мендл висловив тверду позицію щодо необхідності поїздки до Ребе і в нинішньому становищі. На обговореннях правління «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, коли було запропоновано скоротити перебування учнів «Квуци» в 770, р. Мендл вигукнув: «Цілий рік! Ані на хвилину менше!»[34]. Крім того, його тоді запитав його учень рав Леві-Іцхак Гінзбург, чи можна сказати від його імені, що й тепер, після 3 тамуза, треба їхати до Ребе на тішрей. Почувши формулювання запитання, р. Мендл вигукнув: «Що? „Треба їхати“? Необхідно їхати!» Сам р. Мендл вирушив у поїздку до Ребе на тішрей 5755 року (1994/1995), але через стан здоров'я зупинився на півдорозі в Англії у своєї родини, де й залишався до відходу з життя.
Підбадьорення і натхнення у справах Мошіаха
На вустах у р. Мендла постійно був нігун «Хаялей адонейну Мошіах цідкейну»[35].
У 5752 році (1991/1992) підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе виповнилися всі ознаки, вказані Рамбамом, і він — «імовірний Мошіах», і тому його вітають благословенням «Єхі га-Мелех».
Улітку 5752 року (1991/1992) до нього підійшов тамім Іцхак Аксельрод і поділився з ним своїм потрясінням від холодних і цинічних розмов, що лунали з вуст поважних людей з анаш на адресу віри хасидів, і р. Мендл відповів: «Це походить від осягнення без служіння»[36].
Перед 10 швата 5753 року (1 лютого 1993), коли були ті, хто намагався зірвати церемонію «Сателіт» та її трансляцію у Святій Землі, скликаючи для цього збори рабинів, до р. Мендла звернувся його учень р. Бецалель Копчик і попросив його прийти на збори, щоб висловити свою позитивну думку про проведення заходу. Спочатку р. Мендл рішуче заперечував проти самої участі в зборах, кажучи, що не готовий перебувати з ними в одній кімнаті, але після того як було залучено його «Зроби собі рава», р. Зеєва Кесельмана, який прийшов до нього додому і просив, і звелів йому все ж піти на збори, р. Мендл погодився, прибув на місце й висловив учасникам різкі слова, кажучи, що їхня протидія походить від їхнього побоювання і страху «а раптом ні», що це пряма єресь, що їхня велич виражається в посіві сумнівів і холодності, — сутність Амалека, — у справі Мошіаха. Він також сказав тоді, що думка Ребе в подібному випадку відома, адже Ребе каже, що «слід іти з найбогобоязнішою партією», і в нашому випадку, коли є дві групи, треба йти з найбогобоязнішою, а це не та група, яка противиться справі тощо[37].
У розмові з р. Єхезкелем Софером і р. Товією Плесом узимку 5753 року (1992/1993) він розкрив свою думку про «раціоналістів», які нібито дбають про «порятунок честі Ребе» від приниження через поширення тем Мошіаха тощо: «Не намагайся їх зрозуміти, я їх добре знаю, це єретики, хай зітреться ім'я їхнє! Хто охолоджує натхнення єврея, який вірить у прихід Мошіаха, той міснагед і . .». І р. Мендл навіть додав і сказав їм, що можна опублікувати ці слова від його імені[38].
На зібранні анаш 28 нісана 5753 року (19 квітня 1993) для зміцнення у справах Мошіаха р. Мендл проголосив святе проголошення «Єхі адонейну»[39].
У листі його учня р. Шалом-Бера Рейхмана від іяра 5753 року (квітень–травень 1993) описано слова р. Мендла у відповідь на те, що той розповів йому про р. Аміра Розена, близького учня р. Мендла, який навчався тоді в 770 і їв суботні трапези в домі рава Йоеля Кагана — одного з прапороносців поширення вісті про Геулу та особу Мошіаха в ті дні. Це було для р. Мендла радістю, і він сказав: «Якщо так, значить, він з „мошіахістів“ — я маю від нього нахат, у нього добра пам'ять, і він зможе отримати від нього багато». На фарбрейнгені в єшиві в Кфарі в місяці іярі 5753 року (1992/1993) проводив фарбрейнген один з машпіїм[40], і приблизно через годину після початку фарбрейнгену прийшов р. Мендл після відпочинку у своїй кімнаті й сів збоку, з явною насолодою слухаючи слова машпіа, вимовлені з величезним натхненням, про «Єхі адонейну» і про те, що це походить з молитви[41]
І одразу після 3 тамуза р. Мендл продовжував дотримуватися проголошення «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» після молитов, і, щоб показати це людям, які сумнівалися в цьому, він не раз вимовляв його на весь голос[42]. Коли один з аврехів сказав йому, що є суперечки, проголошувати «Єхі» чи ні, р. Мендл рішуче відповів, що той, у кого Ребе живий, повинен казати «Єхі»[43].
У той період, коли проголошували «Єхі», р. Мендл вставав на повний зріст і відповідав це, хоча в решті молитви через свою слабкість не міг стояти в різних місцях. Одного разу до р. Мендла прийшов один з рамім єшиви в Кфарі й намагався «пояснити» йому, наскільки нібито справа «Єхі» віддаляє євреїв тощо. Р. Мендл увесь час мовчав, доки той не закінчив свої слова, і тоді відповів йому, що коли хтось сперечався з р. Абою Плискіним, той мовчав і слухав до кінця, а потім казав: «Але я з тобою не згоден» — без додаткових пояснень, «так і я кажу тобі: „Я з тобою не згоден“»[44].
Після 3 тамуза, коли хотіли пожертвувати табличку «Єхі» для стін залу єшиви в Кфар-Хабаді[45], запитали р. Мендла, чи додати перед нею «І незабаром удостоїмося „Єхі“…» тощо через розбіжності; він відповів: «Ні! Не додавати, не віднімати й не змінювати!»[46].
Любов між хасидами і неприйняття чвар
У цей період приховання й затаєння, коли посилилися розбіжності, р. Мендл кілька разів наголошував на повній необхідності того, щоб між хасидами панували любов і єдність.
Він тоді цитував і багато закликав до слів Алтер Ребе «І зла один одному не замишляйте в серцях ваших».
Одного разу, коли його запитали про чвари на цю тему, він навів притчу про ведмедя, який пожирав мед, доки господарі не придумали поставити гілку, яка шмагала б ведмедя по морді щоразу, коли він наближався; і справді, коли він наблизився, гілка шмагнула його, і він зайнявся сваркою з нею, доки не вибився з сил і не впав; а німшаль у тому, що як випробування нам ставлять навпроти подразник, щоб війна і сварка з ним відвернули нас від меду й від головної справи[47].
Відхід з життя
Перед місяцем тішрей 5755 року (вересень–жовтень 1994) він був на шляху до Ребе, коли, зупинившись у проміжному пункті в місті Лондоні, щоб зібрати кошти для «Томхей Тмімім», почувався погано й залишився там у свого сина. У свято Песах переніс інсульт і 4 тамуза 5755 року (2 липня 1995) пішов з життя і похований у Лондоні. Його дружина, пані Лея, пішла з життя 5 кислева 5763 року (10 листопада 2002) і похована поруч із ним[48].
Документування його життя та історій

Після його відходу з життя в тижневику «Бейт Мошіах» було опубліковано кілька серій спогадів та історій, пов'язаних з його хасидським образом, пера рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга.
Через кілька років після цього рав Еліягу Вольф випустив книгу під назвою «Р. Мендл», яка частково ґрунтувалася й на цих статтях. Книга викликала критику з боку кількох учнів р. Мендла: що вона не відображає його позиції щодо віри в Ребе — Мелех га-Мошіаха і проголошення «Єхі адонейну», а також що з неї випливають вислови, які суперечать гіткашрут з Ребе[потрібне джерело].
Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург випустив книгу під назвою «Га-Машпіа», що містить історії про особистість р. Мендла та історії з його слів. Крім того, у серію книг, написаних равом Гінзбургом під назвою «Пнінеї га-Танія», він включив численні історії та притчі з вуст р. Мендла.
У 5782 році (2021/2022) рав Давид Закликовський опублікував невелику книгу-альбом англійською мовою під назвою «My Gulag Life: Stories of a Soviet Prisoner» (Моє життя в ГУЛАГу: розповіді радянського в'язня), що зібрала історії та притчі р. Мендла з додаванням біографічних нотаток і оригінальних документів від упорядника, з коректурою родини та учнів.
У 5783 році (2022/2023) стало відомо[49], що незабаром побачить світ нова велика книга про р. Мендла під назвою «Р. Мендл». У виданні рава Йосефа-Іцхака Карца і за редакцією рава Ісраеля Ельфенбейна. І відтоді почали публікуватися розділи з книги на сторінках тижневиків «Бейт Мошіах» і «Кфар-Хабад».
У 5784 році (2023/2024), до його йорцайту, побачила світ нова книга у видавництві «Мамаш» під назвою «Р. Мендл Футерфас»[50].
Для дітей
Письменник та ілюстратор Менахем Таїзі опублікував у 5768 році (2007/2008) книгу коміксів «Що розповів мені тато» за історіями та притчами р. Мендла, після того як вона публікувалася частинами в листку «Торатха шаашуай».
У 5781 році (2020/2021) письменник Огад Бар-Села та ілюстратор Шнеур-Залман Фаркаш опублікували два томи коміксів під назвою «Комікс про гіткашрут» у видавництві «Мамаш».
Учні
Серед його відомих учнів і тих, хто перебував під його впливом: рав Моше Непрастек, рав Шай Сукнік, рав Еліягу Тактук, рав Шломо-Залман Ланда, рав Товія Болтон, рав Озер Альперович, рав Менахем-Мендл Гуревич, рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, рав Йосеф Бейзер, рав Шломо Майданчик, рав Офер Міодовник, рав Зімроні Цик, рав Моше-Мордехай Орнштейн, рав Моше Орнштейн, рав Шалом-Дов-Бер Кесельман, рав Зеєв Кесельман, рав Бецалель Копчик, рав Шалом-Дов-Бер Рейхман, рав Елімелех Шахар, рав Хаїм-Іцхак-Айзик Ланда, рав Міхл Вишедський, рав Нахман-Йосеф Тверський, рав Цві Вентура, рав Хаїм Пойзен та багато інших.
Родина
- Його дід, рав Хаїм Футерфас
- Його брат, рав Гендл Ліберман — хасидський художник
- Його діти
У р. Мендла було шестеро дітей. Четверо з них пішли з життя в дитинстві — у тяжкі дні в Радянській Росії:
- Його донька, пані Доброша, дружина рава Хаїма-Шмуеля-Менахема-Мендла Ліберова. Загинула в дорожній аварії 8 елула 5731 року (29 серпня 1971), залишивши 11 сиріт. Р. Мендл і його дружина присвятили себе вихованню її дітей
- Його син, рав Шалом-Дов-Бер (Берл) Футерфас — у минулому член правління закладів Хабаду в Лондоні, у 5768 році (2007/2008) переїхав до Краун-Гайтс
- Його син, Лейбл — пішов з життя в дитинстві
- Його син, Аврагам — пішов з життя в дитинстві
- Його донька, Рахель — пішла з життя в дитинстві
- Його донька, Алте — пішла з життя в дитинстві
- Його шурини
- Його свояк рав Єгошуа-Шнеур-Залман Серебрянський
- Його шурин, рав Бенціон Шемтов
- Його свояк, рав Єгошуа Корф
Додаткова література

- «Р. Мендл Футерфас» — життєпис, вислови та історії. «Мамаш», 5784.
- «Р. Мендл» — життєпис, вислови та історії. Автори — Еліягу Вольф і його дружина Діна (А. Д. Фейгельсон). Видавництво «Ешель — Кфар-Хабад» (5759).
- «Га-Машпіа» — історії р. Мендла. Автор — рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, видавництво «У-фарацта».
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт», за іменним покажчиком, сторінка 442
- Рав Ісраель Ельфенбейн, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1387, уроки «Танії» р. Мендла Футерфаса
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистості та хасидське вчення машпіїм Хабаду в Святій Землі, видавництво «Хазак», 5772
- Цві-Гірш Рудерман, «Машпіа р. Мендл», диск для перегляду (36 хвилин) з документальними матеріалами про його спосіб життя: молитва, вислови та настанови, видавництво «Гейхал Менахем», 4 тамуза 5767 (20 червня 2007) (до 12-річчя відходу р. Мендла).
- «І трепет, і мудрість», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 674

- «Р. Мендл» — книга коміксів про його життя та його захопливі історії, «Орот»
- «Людина самопожертви, радості й віри», рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, рав Ісраель-Іцхак Залманов, книга «Дмуто шель хасид», с. 121–132.
- Залман Рудерман, книга «Хасидім аншей маасе», с. 203–215.
- Вирок: десять років у Сибіру за зраду батьківщини, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2016 (5783)

Зовнішні посилання
- Його картка в «Сефер га-хасидім» на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»

- Мітка: машпіа р. Мендл Футерфас, на сайті «Хабад Лайв»

- Рав Леві-Іцхак Гінзбург, тижневик «Бейт Мошіах», Життєпис машпіа р. Мендла Футерфаса (мир праху його), опубліковано в тамузі 5755 року (1994/1995), через лічені дні після відходу з життя
- Р. Ісраель Ельфенбейн, тижневик «Бейт Мошіах», Погляд на нову книгу: життєпис р. Мендла, тамуз 5783 (червень–липень 2023)
- Р. Ісраель Ельфенбейн, Розділ з книги про особистість машпіа, за редакцією рава Ісраеля Ельфенбейна

- Ребе розповідає про р. Мендла

- Р. Мендл проводить фарбрейнген у 770
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Ексклюзивна галерея: документальні кадри з життя машпіа р. Мендла Футерфаса, на сайті «Хабад Лайв»

- Документальний фільм про р. Мендла, Шнеур-Залман Ліберман, 5783

- Лист було відправлено силою думки — інтерв'ю з равом Йосефом-Іцхаком Ліберовим у програмі «Моя зустріч» компанії jem
- Р. Міхл Вишедський розповідає про р. Мендла, на сайті
. - Невідомі історії про машпіа: подарунок на весіллі Елітов — Ацраф

- Фотографії з життя р. Мендла

- The Chosid Who Would Not Be a “Tzaddik in Peltz" (Хасид, який не був праведником у шубі — англійською)

- Усе залежить від цього: надихаючий фарбрейнген р. Мендла Футерфаса про важливість тривалої молитви, на сайті «Хабад Лайв»

- Машпіа — р. Мендл, сайт «Каров елейха», Шабат тижневої глави «Ваїгаш» 5781. (Текст)
- Людина, яка не здалася: бурхливе життя машпіа р. Мендла Футерфаса — частина перша • частина друга • частина третя

- Знайдений запис фарбрейнгену р. Мендла, фарбрейнген, який він провів 10 швата 5740 року (28 січня 1980), розшифровка і прослуховування

- "Derher "A Living Legend" – Reb Mendel Futerfas «А хасідіше дерхер» (англійською)
- Канатохідець на канаті: рідкісний запис голосу р. Мендла Футерфаса


- Особливі історії та особистість рава-хасида р. Мендла Футерфаса (мир праху його) , рав Нахман Шапіро, 5785 рік на YouTube-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті «Фільтр Хабаду» для роликів YouTube
(їдиш)
- Історії та спогади про самопожертву в Росії, рав Мендл Футерфас, мир праху його, інтерв'ю з равом Міхлом Вишедським, їдиш, 5783 рік, інтерв'ю для телефонної лінії «Аспакларія», на YouTube-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті «Фільтр Хабаду» для відеороликів YouTube
(їдиш) - Р. Мендл на особливому фарбрейнгені: той, хто молиться довго, досягає успіху в усьому краще, на сайті «Хабад Лайв»

Документи з архіву КДБ про р. Мендла Футерфаса
- Доповідна записка про арешти хасидів, серед них р. Мендла Футерфаса, а також фотографія р. Мендла Футерфаса під час його ув'язнення

- Фрагменти зі слідчої справи в тому вигляді, як їх було опубліковано в тамузі 5783 року (2022/2023) Обговорення:Менахем-Мендл Футерфас
- Розкрито документи справи р. Мендла («Анаш»)
- Документи зі слідчої справи машпіа, людини самопожертви, уперше розкрито

Примітки
- ^ Згідно з карткою, яку він заповнив для «Сефер га-хасидім». У «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт», сторінка 442, написано, що він народився в 5667 році (1906/1907).
- ^ Пішов з життя 25 нісана 5666 (20 квітня 1906)[потрібне джерело][оскільки...]
- ^ Пішла з життя 5 менахем-ава 5718 (22 липня 1958) — (з родини Сегалович, а її мати — з родини Когель).
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт», сторінка 442: навчався в 5685–9 роках у Харкові, Вітебську і Невелі
- ^ 1 2 Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 442
- ^ Пішла з життя 5 кислева 5763 (10 листопада 2002), похована на цвинтарі в Лондоні
- ^ У цей період генеральним директором «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі був його друг, рав Йона Коген з Полтави
- ^ Р. Шнеур-Залман Бергер, «Чотири хасиди», с. 98
- ^ Доповідна записка, оприлюднена на Хабад.орг, у перекладі на «Хабад он-лайн»: Доповідна записка про арешти хасидів, серед них р. Мендла Футерфаса
- ^ Зі слів р. Берла Рікмана, «Чотири хасиди»
- ^ Секретна доповідна записка розкриває фотографію р. Мендла Футерфаса у в'язниці
- ^ Див. р. Шнеур-Залман Бергер, «Толдот Хабад бе-Петербург», розділ 28, Львівська справа. Р. Натан-Керпел Кобленов, «Зіхронот Кобленов мі-дор ле-дор»
- ^ Р. Шнеур-Залман Бергер, «Р. Моше Вітебскер», розділ 14 «Друзі на шляху на заслання»
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», тижневик «Кфар-Хабад», Хабад.орг, «Хабад он-лайн», «Анаш»
- ^ Р. Шнеур-Залман Бергер, «Р. Моше Вітебскер», розділ 18 — «Переворот звільнених» і розділ 20 «Чернівецьке підпілля»
- ^ Р. Гілель Зальцман, «Самарканд» (книга)
- ^ 1 2 Р. Ісраель-Єгуда Ельфенбейн, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1365, сторінка 57
- ^ «Торат Менахем» 5722, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1365
- ^ Р. Мендл сказав Ребе, що ніколи не був машпіа, і Ребе звелів, щоб він у будь-якому разі був машпіа в «Томхей Тмімім». Р. Мендл запитав, про що він говоритиме з тмімім, і Ребе відповів: ти мудра людина й знайдеш, про що з ними говорити
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1367
- ^ Р. Зуша Вольф, «Ємей тмімім», том 6, с. 304
- ^ Листи рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга
- ^ 1 2 3 4 Зі слів його учня р. Шалом-Бера Рейхмана — тижневик «Бейт Мошіах», випуск 560
- ^ 1 2 Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург
- ^ Зі слів р. Зуші Пойзнера
- ^ Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург — тижневик «Бейт Мошіах», вип. 40
- ^ Дварім 18, 13
- ^ Після цілого дня, протягом якого він не промовив ані слова через свій стан здоров'я, попри спроби онука розговорити його на різні теми
- ^ Докладно й ґрунтовно див. у статті «Інститут „Леві-Іцхак“ — добра й потрібна ідея» у збірнику «Ва-ярем керен мешіхо» (с. 27 — 31)
- ^ Серед іншого на тому фарбрейнгені він висловився: «Ми вже настраждалися більш ніж досить, шість місяців і більше, доки?! І вже неможливо» тощо, тощо.
- ^ У зв'язку з поїздкою учнів «Квуци» 5753 року (1992/1993) до Ребе
- ^ Зі слів рава Ельазара Вільгельма в інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах»
- ^ З відеофільму
.
- ^ Зі слів його учня рава Леві-Іцхака Гінзбурга — «Бейт Мошіах», вип. 47, а також у відео «1000-й фарбрейнген рава Леві-Іцхака Гінзбурга: р. Мендл сказав про голів єшиви „трефедіке міснагдім“» на YouTube-каналі «Мошіах у-Геула», хвилина 7:23.
- ^ Рав Леві-Іцхак Гінзбург — «Бейт Мошіах», вип. 187
- ^ Зі слів рава Іцхака Аксельрода, «Бейт Мошіах», вип. 1317
- ^ Див. докладно в «Різкому протесті р. Мендла» у збірнику «Факти, що стоять за „Сателітом“», с. 50 — 52
- ^ Свідчення р. Єхезкеля Софера в «Листі другові, який проґавив» — 11 нісана 5753 (2 квітня 1993)
- ^ Згідно з відеофільмом, повідомлення в газеті «Га-Геула», вип. № 27 (20 іяра 5753 (11 травня 1993)), с. 3
- ^ Імовірно, мається на увазі рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург
- ^ З листа р. Шалом-Бера Рейхмана — надруковано в «Бейт Мошіах», вип. 187
- ^ Зі слів Ш.-Б. Рейхмана («Бейт Мошіах» 560), рава Леві-Іцхака Гінзбурга та інших
- ^ Ш.-Б. Рейхман («Бейт Мошіах» 560), рав Леві-Іцхак Гінзбург
- ^ Ці дві історії — зі слів одного з тмімім — «Бейт Мошіах», вип. 158
- ^ Табличка висіла десятиліття на стінах залу.
- ^ Рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, «Мошіах зараз», том 4, у вступі.
- ^ Від імені р. Хаїма-Іцхака Когена, який чув це від нього в Англії після 3 тамуза
- ^ Напис на її надгробку. Фотографія на сайті «Га-Міхлоль» у статті про р. Мендла.
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1365.
- ^ Нова книга: «Р. Мендл Футерфас»
Код особи: № 6068719700
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Особистості в Чернівцях
- Персонал Бухарської єшиви
- Особистості в Самарканді
- Хасиди, що виїхали з Росії в 5680-ті роки
- Члени «Мерказ ле-іньоней хінух»
- Персонал «Томхей Тмімім» Самарканда
- Родина Робінсонів
- Персонал «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді
- Машпіїм в єшивах
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Особистості, що народилися в 5668 році (1907/1908)
- Родина Футерфас
- Персонал «Талмуд Тори» «Хейдер ідиш»
- В'язні
- Родина Шаглових
- Особистості в Чернігові
- Особистості в Лондоні
- Рабини, що підписали псак дін про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах
- Особистості, що померли в 5755 році (1994/1995)