Перейти до вмісту

Сіха

Матеріал з Хабадпедії
Ребе виголошує сіху на фарбрейнгені у Великому залі в 770

Сіха — прийнята в хасидизмі Хабад та в інших колах назва промови на теми Тори, яку рабин або Адмор виголошує перед своїми учнями. «Сіха» зазвичай містить тлумачення слів Тори, слова мусару, пробудження і зміцнення у служінні Всевишньому.

Крім того, сіхот і зміст слів провідників Хабаду — це Б-жественне притягнення, що відповідає змістові часу, тому їхні слова особливо спрямовані й на час їх виголошення[1].

У хасидуті Хабаду

У перших поколіннях хасидизму Хабад постійних сіхот, крім маамарім хасидуту, не виголошували; час від часу Адмор казав «ворт» (короткий вислів) або слова пробудження. У пізніші роки, переважно починаючи з проводу Ребе Рашаба, Ребе почали виголошувати «сіхот» перед хасидами на фарбрейнгенах. Сіхот Ребе Рашаба виголошувалися переважно в три постійні дні фарбрейнгенів — у Сімхат Тора, 19 кислева і у свято Пурим, а з 5666 року (1905/1906) також в останній день Песаху (на трапезі Мошіаха). Крім того, є свідчення про сіхот, які він виголошував не перед усім загалом хасидів, а в себе вдома, членам родини і наближеним хасидам.

Стиль сіхот мав вигляд відповіді й обговорення між хасидами та Ребе: як правило, під час фарбрейнгену хасиди ставили Ребе запитання, і на них він відповідав сіхою і роз'ясненням.

Ребе Раяц також проводив фарбрейнгени з хасидами і під час них виголошував сіхот; крім днів, у які проводив фарбрейнгени його батько, він додав також 12 тамуза починаючи з 5688 року (1927/1928) і 18 елула починаючи з 5703 року (1942/1943), а також різні нагоди. Стиль його сіхот також був подібний до стилю його батька — у вигляді відповідей на запитання і слова хасидів.

Протягом багатьох років зміст сіхот не записували, а те, що записували, не друкували. Першими надрукованими сіхот були сіхот Ребе Раяца, переписані з його святого рукопису (або із сіхот, відредагованих його святою рукою), у серії «Лікутей дібурім»; 5707 року (1946/1947) Ребе вперше надрукував «Сефер га-сіхот — Торат шалом» Ребе Рашаба; ця книжка — збірка із записів хасидів, і вона містить історії поряд із глибокими роз'ясненнями в хасидуті та Каббалі; ці сіхот вирізняються і відомі своєю особливою атмосферою та «бурхливим» стилем.

Згодом усі сіхот Ребе Раяца, включно з ганахот хасидів, були зібрані в повну серію «Сефер га-сіхот» (Ребе Раяц).

Сіхот Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша зібрані в їхніх книжках сіхот, укладених із вчення Ребе Раяца і надрукованих 5753 року (1992/1993).

Різниця між сіхою і маамаром

У Ребе Хабаду слід розрізняти стиль сіхи і стиль маамару. Іноді теми, роз'яснені в маамарім складною мовою, Адмор роз'яснював у сіхі простішою мовою; іноді в сіхот робиться особливий наголос на подробицях і сумнівах у служінні Всевишньому. Ребе у своїх сіхот багато займається роз'ясненнями в галахі, агаді та словах мудреців, на відміну від його маамарім, присвячених лише хасидуту. Крім того, у сіхот є відгуки на актуальні теми і практичні вказівки щодо поведінки у зв'язку з подіями часу.

У сьомому поколінні

Стиль виголошення сіхот

Сіхот Ребе виголошуються ним значно частіше, ніж його попередниками, і перед ширшою аудиторією, а їх виголошення — у «царському» стилі, за якого не можна ставити запитання під час сіхот. Ребе виголошує сіхот, як правило, під час фарбрейнгенів, і вони — осердя зв'язку Ребе з його хасидами. У цих сіхот Ребе викладає свій особливий підхід до кожної теми, відгукується на злободенні питання, оголошує про «мівцоїм» або волає про «цілісність Землі Ізраїлю», і багато іншого.

Звичайні сіхот під час фарбрейнгенів відкриваються, як правило, цитатою з Тори, пов'язаною з датою або тижневим розділом (крім звичайних сіхот про тижневий розділ, Ребе після відходу своєї матері, ребецн Хани Шнеєрсон, 6 тішрея 5725 року (12 вересня 1964), почав проводити фарбрейнген щосуботи і присвячувати на кожному фарбрейнгені особливу сіху роз'ясненню першого та останнього коментаря Раші до тижневого розділу), після чого викладаються запитання й подиви, що виникають із цих слів. Запитання містять логічні труднощі та уточнення формулювань у цитаті. Іноді на цьому етапі Ребе додає додаткові цитати й ставить запитання і до них (а наприкінці роз'яснює, як слова узгоджуються між собою або в чому виражається різниця між ними).

Як вступ до роз'яснення він спершу викладає основну проблему, яку покликана розв'язати цитата, і відповідно роз'яснює, як слова справді точні й повністю розв'язують питання. Іноді слідом за цим роз'яснюється зміст питання у внутрішньому сенсі (згідно з ученням хасидуту), а також робляться висновки зі сказаного щодо служіння Творцеві.

Сіхот повторюються одразу після фарбрейнгену з Ребе групою «хозрім» на чолі з р. Йоелем Каганом — головним хозером. Потім їх записують «маніхім», завдання яких — записати ганаху сіхи після її виголошення, а потім вони друкуються в серії «Сіхот кодеш» (мовою їдиш). Починаючи з 5742 року (1981/1982) почалося видання сіхот Ребе в серії «Гітваадуйот» (у перекладі й обробці на іврит), а з 5776 року (2015/2016) невідредаговані сіхот Ребе друкуються в серії «Діврей Мошіах». Частина тем, що обговорюються на фарбрейнгенах, проходить відбір та обробку, а потім редагування Ребе і друкується в серії «Лікутей сіхот». З 5746 року (1985/1986) і далі Ребе редагує основний зміст кожного фарбрейнгену, і вони друкувалися спочатку в додатках до «Лікутей сіхот», а потім виходять у серії книжок «Сефер га-сіхот».

Місце виголошення сіхот

Ребе під час виголошення відомої сіхи на місці, де він виголошував багато сіхот у пізні роки, біля стендера, встановленого на молитовному підвищенні

Крім звичайних сіхот, що виголошуються на фарбрейнгенах, є й інші нагоди, коли Ребе виголошує сіхот: після молитов, на загальному єхідуті, на дитячих зібраннях (ралі або на параді з Ребе), на зібраннях випускниць «Бейт Рівка», вожатих «Кемп Емуна», сіхот для жінок, сіхот для дітей, сіхот для багатих жертводавців, іноді перед роздачею доларів, а одного разу Ребе виголосив особливу сіху для відзначених бійців ЦАХАЛу, і навіть у рідкісному випадку при вході до 770 перед фасадом будівлі 770, 16 сівана 5735 року (26 травня 1975).

З 5748 року (1987/1988) у Ребе з'явився новий звичай виголошення сіхот — коли він перестав проводити фарбрейнгени в будні і замість них раптово починав виголошувати сіху біля стендера, як правило (перед або) після молитов, а іноді під час роздачі доларів чи інших роздач; при цьому зазвичай Ребе стоїть на молитовному підвищенні біля спеціального стендера для цього, стоячи в кінці підвищення, поблизу публіки, і його погляд звернений до публіки.

Див. також

Інститути, що займаються редагуванням сіхот:

Книжки, у яких друкуються сіхот:


Примітки

  1. ^ «Лікутей сіхот», том 19, с. 161 (примітка 19).

Повідомити про помилку на цій сторінці