«Гехалцу» 5659
Маамар хасидуту «Гехалцу» 5659 виголосив Ребе Рашаб[1], і він починається віршем «Озбройте з-поміж себе людей для війська»[2]. Ребе Рашаб виголосив маамар двічі, внаслідок двох подій. Удруге це було в домі Ребе Раяца, у Шабат тижневої глави «Ноах» 5659 року (1898/1899). Маамар було виголошено до параграфа 20, а за вказівкою Ребе Раяца 5709 року (1948/1949) Ребе переписав від параграфа 21 до кінця із самого святого рукопису і надрукував.
Передісторія виголошення маамару
Маамар ґрунтується на маамарі Алтер Ребе в «Лікутей Тора», що починається словами «Рішонім ше-нітгале авонам». Цей маамар було виголошено 5525 року (1764/1765), коли Алтер Ребе повертався після відвідин Межиріча і проїжджав через містечко Сморгонь, у якому в той період розгорілася гостра суперечка між мешканцями. Суперечка точилася навколо призначення рабина в місто — оскільки його мешканці, випускники єшив і великі знавці Тори, розходилися в думках і не могли домовитися про прийнятного кандидата. У відповідь на це становище Алтер Ребе виголосив згаданий маамар, з якого Ребе Рашаб узяв основи для маамару «Гехалцу»[3].
Уперше маамар було виголошено внаслідок випадку, який побачив Ребе Рашаб під час хасидського фарбрейнгену: коли один хасид налив товаришеві «машке» в склянку, з якої перед тим пив інший, той узяв склянку і випив із неї лише після того, як сполоснув її. Ребе Рашаб був цим невдоволений і внаслідок цього виголосив маамар[4].
Через кілька тижнів, у Шабат тижневої глави «Ноах» 5659 року (1898/1899), Ребе Рашаб увійшов до дому Ребе Раяца під час суботньої трапези і виголосив маамар удруге. На трапезі в той час був присутній рабі Лейб із Велижа, людина великого страху Небес, вільна від особистих інтересів, але людина жорстка, без милосердя, яка особливо з великою зневагою ставилася до простих людей. У Велижі тоді точився великий розбрат, і рабі Лейб поводився в цьому розбраті дуже непоступливо[5].
Зміст маамару
У маамарі Ребе Рашаб докладно пояснює суть безпричинної ненависті:
Безпричинна ненависть — це коли один ненавидить іншого просто так, ні за що. Іноді він вигадує якусь претензію, чому він його ненавидить, але це не більше ніж привід і наклеп, щоб виправдати свою ненависть. Справжня причина — його власне «я», яке не залишає місця іншому. Він важливий у власних очах, і тому інший применшує його існування.
— «Сефер га-маамарім», 5659, сторінка 56
Далі Ребе каже, що безпричинна ненависть найпоширеніша серед тих, хто служить Всевишньому:
Кожен будує собі окремий жертовник, у Торі та служінні, саме за своєю думкою і розумінням, і ніхто не об'єднується і не з'єднується зі своїм ближнім. Кожен відкидає добре в служінні товариша, а будь-яку ваду, яку знайде в ньому, — роздує і розширить удесятеро (навіть якщо це лише зовнішнє, що не стосується самої суті та єства його служіння). Така поведінка свідчить, що він ненавидить товариша в серці своєму і зовсім не бажає йому добра. А яка причина цієї ненависті? Його «я» і відчуття себе, або, іншими словами: відсутність бітуля і відсутність відмови від свого «я»
— «Сефер га-маамарім», 5659, сторінка 61
Його вивчення під час розбратів
15 іяра 5728 року (13 травня 1968) Ребе написав рабинові Кфар-Хабада, раву Шнеуру-Залману Гареліку:
На мій превеликий жаль, щодо Кфар-Хабада, якому цього року виповнюється двадцять років — «для сили», я досі не удостоївся отримати звістку про зближення сердець чи хоча б про те, що становище в цьому не погіршується, а навпаки, щоранку надходять нові звістки, що додалося роз'єднання щодо такої-то справи, починається суперечка щодо такого-то питання, і відразу ж мешканці поділяються на дві сторони, або три сторони й більше, і, зрозуміло, до цього втягуються і чоловіки, і жінки разом, а іноді й сини, і доньки, і наслідки зрозумілі. І якщо так у звичайний час, то тим паче напередодні наближення виборів.
.. Оскільки в кожній справі сказали (Зогар, т. 2, 161, 2, і в багатьох місцях) наші мудреці, що як Святий, благословенний Він, дивився в Тору і створив світ, так людина займається Торою і виправляє світ, — варто встановити в усіх синагогах Кфар-Хабада вивчення — і щоб у цьому вивченні брали участь, само собою зрозуміло, ті, хто стоїть на чолі сторін, що сперечаються одна з одною, а також усі, хто йде за ними, — вивчення, що стосується нашого випадку, кунтресу «Гехалцу», який, безсумнівно, є в наявності, оскільки був надрукований тут із додаванням маамару мого тестя, святого Адмора, на цю тему. А якщо в цьому є потреба, то можна надрукувати його найближчим часом (за допомогою фотостату) з кунтресу, надрукованого тоді, — аби тільки якнайшвидше почали його вивчати, вивчення заради власної душі, вивчення, що веде до дії, щоб озброїлися всі згадані й усі мешканці Кфар-Хабада здійснити помсту Гаває над Мідьяном, згідно з поясненням Алтер Ребе на це, і провідників Хабаду, його наступників, аж до провідника нашого покоління, мого тестя, святого Адмора.
Роздавання її Ребе
5748 року (1987/1988), у четвер, 20 хешвана, у день народження Ребе Рашаба, Ребе поїхав до Огелю Ребе Раяца. Після того як він повернувся до 770 і помолилися вечірню молитву, Ребе піднявся до своєї кімнати, і тоді із секретаріату вийшло оголошення, що Ребе збирається роздавати кунтрес «Гехалцу» 5659 винуватця дня народження — хлопчикам від 12 років і дівчаткам від 11 років.
Кожному, хто проходив і отримував кунтрес, Ребе бажав «А гацлохедікер лернен» (вільний переклад: успіху в навчанні).
Після години роздавання кунтреси закінчилися, і роздавання було зупинено. Секретарі оголосили, що роздавання відновиться завтра. Уже тієї ж ночі було надруковано тисячі додаткових кунтресів на друкарських машинах «Ваад ле-гафацат сіхот»[6], і наступного дня, у п'ятницю, 21 хешвана, Ребе продовжив роздавання. Під час роздавання Ребе питав кількох дітей, чи досягли вони вже віку бар-міцви.
Це роздавання — перший раз, коли Ребе став роздавати кунтрес не під час фарбрейнгену. Особливе роздавання привабило величезну публіку, що прибула з усього Нью-Йорка і з-за його меж.
Імовірно, роздавання стало відповіддю на події, що суперечили агават Ісраель, усередині анаш і в районі Краун-Гайтс.
Після першого роздавання безліч людей зібралася у Великому залі в 770 для спільного вивчення кунтресу. Особливий урок дав р. Йоель Каган.
Роздавання викликало велике піднесення у вивченні хасидуту загалом і агават Ісраель — змісту кунтресу — зокрема. Унаслідок роздавання було засновано численні уроки з вивчення «кунтресу».
Додаткова література
- Н. Софер, «Сто років від дня виголошення маамару „Гехалцу“ 5659», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 201, сторінки 50–55 (5759)

- Зібрання записів, сіхот і листів про маамар, що починається словами «Гехалцу», «Сефер га-маамарім 5659» [«Кегот», 5772], с. 281 і далі.
Див. також
Зовнішні посилання
- Відео роздавання кунтресу Ребе

- Огляд історії виголошення маамару та його видання — за редакцією рава Ісраеля Ельфенбейна, на сайті «Оцар га-хохма».
- Маамар — у «Сефер га-маамарім 5659», с. 53
- Перший кунтрес: у районі спалахнув розбрат, і тоді прийшов сюрприз

- Захопливий огляд «Кунтресу Гехалцу» Ребе Рашаба, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Книги Ребе Рашаба | ||
|---|---|---|
| Маамари | «Сіфрей га-маамарим» за роками • Примітки до маамару «Патах Еліягу» — 5658 • «Сефер га-маамарим» 5659 • «Сефер га-маамарим» 5663 • Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666 • Гемшех «Бе-шаа ше-ікдіму» 5672 • «Га-амнам» 5643 • «Ве-ядата» 5657 — Москва • Гемшех «Самеах тесамах» 5657 • «Гехалцу» 5659 • «Ахат шаальті» 5670 | |
| Кунтреси | «Кунтрес га-авода» • «Кунтрес га-тфіла» • «Кунтрес у-мааян мі-бейт Гашем» • «Кунтрес ец га-хаїм» • «Кунтрес ханох ла-наар» • «Га-ктав ве-га-міхтав» | |
| Різне | «Торат шалом» — «Сефер га-сіхот» • «Ігрот кодеш» • «Торат шалом» — примітки до книги «Каф га-хаїм» (Паладжі) | |
Примітки
- ^ Надруковано в «Сефер га-маамарім» 5659, с. 53.
- ^ Книга Бемідбар, розділ 31, вірш 3 (тижнева глава «Матот»).
- ^ «Сефер га-сіхот» 5705, сторінки 18–19. І див. «Зібрання записів, сіхот і листів про маамар, що починається словами „Гехалцу“», «Сефер га-маамарім 5659» [«Кегот», 5772], с. 281–282.
- ^ Цю історію розповів Ребе Раяц. Надруковано в «Сефер га-сіхот», 5697, сторінка 234. «Зібрання записів, сіхот і листів про маамар, що починається словами „Гехалцу“», «Сефер га-маамарім 5659» [«Кегот», 5772], с. 282.
- ^ Цю історію та її зв'язок із виголошенням маамару розповів Ребе Раяц. Надруковано в «Сефер га-сіхот» 5705, сторінки 18–19. І див. «Зібрання записів, сіхот і листів про маамар, що починається словами „Гехалцу“», «Сефер га-маамарім 5659» [«Кегот», 5772], с. 281.
- ^ Друкарські машини були в приміщеннях «Ваад» у будівлі над «Великим залом». 5743 року (1982/1983) приміщення згоріло з усім обладнанням.