Перейти до вмісту

Загальний єхідут

Матеріал з Хабадпедії
Загальний єхідут

Загальний єхідут — назва сіхи, яку Ребе виголошує в 770 перед групою людей. Ця сіха слугує заміною приватного єхідуту, що проводився до 5741 року (1980/1981).

Історія

Коли приїжджали певні групи, Ребе виголошував перед ними спільну сіху у своїй святій кімнаті, — наприклад, групи єврейських юнаків, «Шлухім до Святої Землі», пасажири «чартеру», що приїхали до Ребе групою, та ін.

З 5738 року (1977/1978) Ребе припинив (за вказівкою лікарів) приймати людей у своїй святій кімнаті на «приватний єхідут», крім гостей і почесних осіб.

Після того як у 5741 році (1980/1981) утворився великий наплив гостей, було вирішено повністю припинити приватні єхідуйот (за винятком нечисленних випадків) і проводити наприкінці перебування гостей (у місяці тішрей тощо) загальний єхідут для всіх гостей.

Спочатку Ребе приймав на «загальний єхідут» групи у своїй святій кімнаті. Потім єхідут перейшов до «Нижнього Ган Едену», потім до Малого залу, доки його місце не було встановлено у Великому залі, — там площу оточено перегородками, всередині яких збиралися хасиди, яким дозволили ввійти (гості тощо). Ребе входить і сідає на підвищенні біля столу, вкритого білою скатертиною[1], і виголошує святу сіху перед публікою. Єхідуйот у такому стилі проводяться кілька разів на рік, окрім місяця тішрей, коли приїжджає багато гостей; нерідко групи тих, хто входив на «загальний єхідут», поділяли на категорії: єхідут для наречених, єхідут для бар-міцви, єхідут для учнів єшиви, єхідут для гостей, єхідут для прихильників Хабаду і для шлухім[2].

І після того, як припинився порядок приватних єхідуйот, Ребе в кількох випадках показав, що сама суть єхідуту не постраждала, а навпаки. Про це розповідається в такій історії: «На фарбрейнгені, що відбувався в „Ховевей Тора“ в переддень Шавуоту 5744, р. Реувен Дунін плакав: „Чому немає єхідуту, як колись?“ Наступного ранку він подав записку з питанням: „Чому немає єхідуту, як колись?“ Ребе відповів йому того самого дня. Рав Гронер покликав р. Реувена і показав йому оригінал записки, на якій Ребе підкреслив слова „як колись“, провів від них лінію вниз і там дописав своєю святою рукою: „і більше того“!». У зв'язку зі скасуванням приватних єхідуйот Ребе висловився, що й час фарбрейнгену — це «єхідут»[3].

Коли хтось просив Ребе все ж прийняти його, Ребе відповів йому, що якщо він прийме його на приватний єхідут, це буде образою для всіх тих, хто просив прийняти їх на приватний єхідут і не отримав згоди.

Гравюра на дереві, що зображує загальний єхідут Ребе у Великому залі

Порядок єхідуту

Під час «загального єхідуту» Ребе виголошує сіху перед публікою, обернувшись обличчям на північ. Увесь цей час Ребе тримає свої святі руки й передпліччя на столі.

Потім публіка проходить у черзі й передає Ребе підйон нефеш. Ребе приймає підйон нефеш лівою рукою і дає долар на цдаку правою рукою. При цьому є також можливість отримати від Ребе благословення.

Після закінчення єхідуту, встаючи (або після того як підвівся) з місця, Ребе дивиться в бік арон кодешу і каже щось пошепки (дехто каже, що він вимовляє вірш «Тільки праведники дякуватимуть Імені Твоєму, праведні перебуватимуть перед Тобою»), а потім виходить із синагоги, тримаючи в руці паперовий пакет із підйонот нефеш[4].

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Медіа


Примітки

  1. ^ Наприкінці місяця тішрей 5744 (вересень–жовтень 1983) Ребе сидів на підвищенні для фарбрейнгенів.
  2. ^ А іноді — кілька разом, наприклад єхідут для наречених і дівчаток бат-міцви.
  3. ^ «Ковец га-єхідут», с. 38. Р. Реувен Дунін одного разу пояснив, що означає «як колись, і більше того»: «як колись» — хасид входив із трьома-чотирма записками інших, які просили їх передати, і Ребе відповідав за рахунок часу твого єхідуту, і сьогодні це теж не лише твій єхідут. «І більше того» — 1) колись хасид входив із 3/4 записками? Сьогодні — з 300/400 2) колись хасид подавав паперові записки? Сьогодні хасид подає живі записки. 3) Колись хасид входив на 3 хвилини? Сьогодні — на пів години! З книжки «Ше-га-Ребі єхаєх», частина 1, у новому виданні, сторінки 128 — 129.
  4. ^ «Маасе мелех» (Свята Земля, 5773), с. 77.
  5. ^ Див. фото.

Повідомити про помилку на цій сторінці