Перейти до вмісту

Помилка

Матеріал з Хабадпедії

Помилка або похибка, — це ненавмисне відхилення від істини, що стається через простоту й ненароком.

У галасі є різні підходи до помилок у судженні, у недогляді та в неуважності, і правила про те, чи можна і як їх виправити.

Види помилок

Помилка суддів

Основна стаття – Бейт-дін

Гемара розрізняє між суддею, який помилився у викладеному в Мішні, проґавивши явну галаху, — оскільки це не вважається помилкою[1], рішення скасовується, — тоді як якщо він помилився в судженні, воно не скасовується[2].

Згідно з частиною рішонім, від завершення Гемари і далі немає реальності помилки в судженні, оскільки всі галахи в нас установлено, і «всі, хто помиляється, — у викладеному в Мішні помиляються», але є ті, хто це заперечує[3].

Під час написання СТАМ

Основна стаття – СТАМ

Згідно з галахою, тфілін і мезузи мають бути написані сойфером стам саме за порядком, і тому за будь-якої помилки, що робить літеру непридатною, її не можна виправити, хіба що сойфер має змогу стерти все, що він написав від місця помилки і далі, і написати все наново (а якщо там є Ім'я Всевишнього, треба обережно зіскоблити його разом із пергаментом під ним, а стирати його заборонено).

На відміну від цього, сувої Тори й мегілот не обов'язково писати за порядком, і тому їх можна значно легше виправити, якщо в них закралася помилка.

Помилка в молитві й благословеннях, і в читанні Тори

Основна стаття – Молитва, Біркат га-мазон, Читання Тори

Згідно з галахою, людина, яка помилилася у формулюванні, встановленому мудрецями в молитві чи в благословеннях, якщо вона ще не вимовила Ім'я Всевишнього і ще не минув час, потрібний, щоб сказати «Мир тобі, мій учителю й наставнику», може повернутися, виправитися і сказати знову правильно, але якщо час уже минув або вона вже вимовила Ім'я Всевишнього, є відмінності в законах.

Під час читання Тори, якщо бааль коре явно помилився в значенні вірша, і за умови, що він не вимовив Ім'я Всевишнього, що міститься у вірші, він має повернутися й виправити, а якщо вимовив Ім'я Всевишнього, він закінчує вірш і повертається до нього з початку.

Якщо вже закінчили алію і з'ясовується, що один із віршів прочитали з помилкою, наступному, хто підіймається, читають знову з цього вірша і далі.

У наших Ребе, провідників поколінь, були такі з наших Ребе, провідників поколінь, які суворо стежили й змушували повернутися також через помилку в знаках кантиляції.

Помилка в купівлі та продажу

У законах купівлі та продажу заборонено навмисно вводити в оману того, з ким ведеш торгівлю, і таке навмисне введення в оману називається «забороною онаа».

Так само як заборонено вводити в оману єврея, заборонено навмисно вводити в оману нееврея, через осквернення Імені Всевишнього, і це називається «гидотою».

На відміну від цього, коли ясно, що нееврей сам помилився в розрахунку, немає обов'язку вказувати йому на його помилку, тоді як єврею обов'язково повернути, навіть якщо він помилився сам[4].

Помилка в жеребі

Основна стаття – Жеребкування

Ребе Цемах Цедек розглядає у своїх респонсах закон про жеребкування, у якому згодом виявилася помилка, і вказує, що жереб здатен виражати вище провидіння, тільки якщо його проведено як слід, а не тоді, коли в ньому є помилки.

Із респонсу Цемах Цедека випливає, що є різні відмінності залежно від того, на якому етапі закралася помилка, чи вже поділили, і чи стосується помилка лише частини записок, що випали[5].

Друкарські помилки

Основна стаття – Книговидання

Різночитання і помилка переписувача

У багатьох випадках помилки в поширених книжках можуть походити від «помилки переписувача», які траплялися в давнину, коли з рукопису робили додаткові рукописні копії, і від копії до копії могли закрастися помилки й спотворення тексту — чи то через неправильне розуміння рукопису, чи то через псування, що сталося з чорнилом рукопису й змусило літери спотворитися та змінити форму, чи то через переписувача, який помилився у своїй роботі, оскільки не вникав у розуміння змісту рукопису, що його переписував, і робив це лише технічно.

В останніх поколіннях було створено багато тораїчних інститутів, які намагаються скласти карту помилок, що закралися в писання рішонім, установити їхню точність і з'ясувати точні версії тексту.

Друкарська помилка

З промисловою революцією та переходом до друку за допомогою набору металевих літер на рейках і тиражування книжки в багатьох примірниках різночитань поменшало, але залишилися друкарські помилки, які часто виникали з вини «бахура-зецера» («того, що сидить»), чиє завдання було суто технічним.

Один із відомих прикладів — те, що наприкінці тижневої глави «Пкудей» не наводиться жодного «знака» для запам'ятовування кількості віршів у главі, і Ребе пояснив це помилкою бахура-зецера, який побачив написане «блі коль сіман» і не зрозумів, що сам знак — це «блі коль», гематрія цих слів (92) і є сам знак[6].

«Луах га-тікун»

У минулих поколіннях, коли було важко вносити виправлення в книжку після завершення її підготовки до друку, якщо в ній виявлялися помилки, наприкінці додавали «Луах га-тікун» зі списком виправлень за номерами сторінок і рядків («ерата»).

У наше покоління майже в усіх книжках виправлення тексту в нових виданнях внесено в сам текст книжки, за винятком книжок, у яких надається велике значення збереженню оригінального тексту й вигляду сторінки навіть тоді, коли поза всяким сумнівом доведено, що йдеться про помилку, наприклад, видання Гемари, що друкуються як копія вигляду сторінки Віленського видання, тощо.

Так і в книзі «Танія», вигляд сторінки якої освятився в період Ребе Рашаба і в якій суворо стежать за тим, щоб не робити жодних змін, Ребе додав «Луах га-тікун» до книги «Танія».

Помилки у великих Ізраїлю

Ребе кілька разів наводив слова Гемари про те, що ми знаходимо і в найбільших амораїв, які казали: «Слова, які я сказав вам, є моєю помилкою»[7], і навіть у Моше-рабейну[8], що оскільки він дійшов до гніву — дійшов до помилки[9], а те, що нам це розповіли, покликане навчити нас не соромитися визнавати помилки і не занепадати від цього духом[10].

Ребе додав, що видно, як іноді Святий, благословенний Він, спрямовує помилку у великих Ізраїлю так, щоб через неї прийшла користь, як було з Іцхаком, коли завдяки тому, що він помилився щодо Яакова, вдалося схитрувати й отримати благословення, які спочатку призначалися для Есава[11].

Водночас Ребе кілька разів висловлювався, що «Боже борони говорити про помилку в провідника покоління»[12].

Серед речей, щодо яких Ребе висловився, що великі Ізраїлю в них помилилися, — постанова великих Ізраїлю, які противилися вченню хасидуту, не займатися внутрішньою частиною Тори до 40 років[13].

Автор «Сридей еш» пояснив той факт, що в слова рішонім помилка може закрастися радше, ніж у слова ахаронім, тим, що в рішонім, які писали з пам'яті, могла закрастися помилка, але ахаронім, які не пам'ятають напам'ять і заглядають у книжки, значно менш імовірно помиляться в явних речах[14].

Про гаона Рогачовера розповідають, що він висловився, що «неможливо вчитися без помилок» і навіть сам Рамбам помилявся[15].

Джерело помилки

Ребе пояснює, що з боку душі немає місця жодній помилці, і лише коли в людини є особисті корисливі інтереси, вони приховують душу, але коли єврей перебуває в повному бітулі і віддається виконанню Б-жественної волі, він неодмінно влучить в істину, і немає місця помилці[16].

У Ребе

У 5703 році (1942/1943) хасид р. Пінхас Альтгойз надрукував у Тель-Авіві нове видання «Танії» з новим порядком вигляду сторінки. Після цього видання рав Альтгойз прибув у 770, його запитав Ребе (це було до того, як він прийняв провід), звідки в нього взявся «брейткайт» [=зухвалість, сміливість] наново впорядкувати книгу «Танія»? Р. Піня відповів йому пустотливо, що за кожну помилку, яка буде в цьому виданні, він принесе Ребе долар. Через деякий час р. Піня запитав Ребе, скільки він має йому заплатити. Ребе відповів йому, що якраз небагато («нішт цуфіль»)...

Щодо себе Ребе щонайменше один раз публічно висловився[17] словами про те, що слова, які я сказав перед вами, — моя помилка, коли він «виправив» на «Параді» ходи Лаг ба-Омеру 5743 розповідь, яку він розповів на фарбрейнгені Песах шені про рабі Аврагама га-Леві Брухіма, учня Арізаля[18].

У свято Песах 5719 року (23 квітня 1959) Ребе висловився щодо того, хто помилково виголосив у ніч седеру благословення на перше омивання рук, що він не їсть карпас і має одразу їсти мацу та змінити весь седер, а в Шабат після Песаху[19] Ребе сказав на початку фарбрейнгену «Слова, які я сказав перед вами, є моєю помилкою».

Іншого разу, після візиту рава Менаше Кляйна на єхідут, на якому Ребе говорив із ним про створення книги родоводу, Ребе наступного дня видав термінову таємну відповідь, у якій докладно пояснив, чому він відмовляється від своїх слів, цитуючи вислів мудреців «Слова, які я сказав перед вами, є моєю помилкою»[20].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», том 14, лист 4901.
  2. ^ Санедрин, аркуш 33.
  3. ^ «Бааль га-Маор» 12а на Алфасі. І в запереченні Раавада на нього.
  4. ^ Докладніше див. «Шіурей галаха ле-маасе», помилка нееврея.
  5. ^ Респонси «Цемах Цедек», «Хошен мішпат», сіман 25, 1.
  6. ^ Без жодного знака
  7. ^ Шабат 63б. І ще.
  8. ^ «Сіфрей» і коментар Раші, Матот 31, 21.
  9. ^ Сіха тижневої глави «Ваєшев» 5712.
  10. ^ «Ігрот кодеш», том 16, лист 6136.
  11. ^ Толдот 27, 35. Див. також «Торат Менахем» — «Гітваадуйот», т. 2, с. 222.
  12. ^ Див., наприклад, сіху Шабату тижневої глави «Хукат» 5737.
  13. ^ Сіха тижневої глави «Ваєшев» 5712.
  14. ^ «Я сказав, щоб не загордилося наше серце в цьому, бо великий гаон, перед яким Тора відкрита, як сувій, не потребує того, щоб заглядати в книжки, і часом його пам'ять оманлива, як у кожного смертного, тоді як ми, що заглядаємо в книжки через убогість наших знань, не можемо помилитися в явних речах» («Сридей еш», ч. 1, 42).
  15. ^ Інтерв'ю з равом Нахумом Зевіном, тижневик «Кфар-Хабад», випуск передодня свята Шавуот 5769 (28 травня 2009).
  16. ^ Сіха тижневої глави «Ваєшев» 5714.
  17. ^ Див. також вислів у приватному листі: «Ігрот кодеш», том 18, лист 6968.
  18. ^ Див. колонку рава Айзенбаха про сіху та про реакцію хасидів на цей особливий вислів
  19. ^ Згідно зі свідченням пам'яті рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, і є ті, хто його заперечує. Див. у «Ковец га-галаха» рава Брауна до свята Песах 5783 (6 квітня 2023) і в його словах на Кінус Тора в 770 цього року (цей уривок було пропущено також у переробленому записі фарбрейнгену «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш»).
  20. ^ 13 швата 5743 (27 січня 1983), тшура Зандгойз.

Повідомити про помилку на цій сторінці