Перейти до вмісту

Хаїм-Шауль Брук

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Шауль Брук
Один з учнів-тмімім у Любавичах
Основна інформація
Відомий як«Шауль Сновскер»
Дата народження5654
Дата смерті12 нісана 5725 (14 квітня 1965)
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняРішон ле-Ціон
Місце діяльностіЗвягель, Бердичів, Тель-Авів, Рішон-ле-Ціон, та інші
Рід діяльностіписьменник, рабин[В]
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах
Посадаголова єшиви «Томхей Тмімім» у Звягелі, голова єшиви «Ахей Тмімім» у Рішон-ле-Ціоні, рабин містечка Аліной, рабин хасидської громади Рішон-ле-Ціона, рам і машпіа «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, та інші
УчителіШмуель-Гронем Естерман та інші
УчніУрі Бен-Шахар, та інші
Сім'я
БатькоІсраель-Бен-Ціон Брук
МатиГітл-Лея, уроджена Лібін
ДружинаЦвія, дочка р. Менахема-Мендла га-Когена Красника
ДітиРіва, Менахем-Мендл Брук, Ісраель Брук, Бейла, Естер Шрагаї, Рахель Гальперін
Родовід

Машпіа рав р. Хаїм-Шауль Брук (5654 — 12 нісана 5725 (14 квітня 1965)) (на прізвисько «Шауль Сновскер») — з учнів-тмімім у Любавичах, був головою єшиви «Томхей Тмімім» у Звягелі, а потім головою єшиви «Ахей Тмімім» у Рішон-ле-Ціоні.

Біографія

Р. Шауль народився 15 ава 5654 року (17 серпня 1894) (згідно із записом про його народження в Кролевці — народився 6 тішрея 5655 року (6 жовтня 1894) і був обрізаний 13 тішрея) у батька, р. Ісраеля-Бен-Ціона Брука, і матері, пані Гітл-Леї, уродженої Лібін, онуки рава Єгуди-Лейба-Шауля Лібіна, у містечку Сновськ.

У 5669 році (1908/1909) поїхав до містечка Любавичі і почав навчатися в «Томхей Тмімім» у Любавичах у Великому залі. Його величезна старанність славилася навіть серед «масмідім» «Томхей Тмімім», і його називали «сновським ілуєм». Під час навчання в єшиві він був видатним учнем рава Шмуеля-Гронема Естермана і багато від нього отримав.

Самопожертва заради Тори і заповідей була частиною його життя. У юному віці, коли він прибув до Любавичів у 5669 році (1908/1909) у віці 14–15 років, через пів року після його приїзду до Любавичів помер його батько. Його овдовіла мати залишилася з малими сиротами, і були ті, хто вимагав від нього повернутися додому, щоб стати годувальником родини, однак він відмовився, стверджуючи: «Тут моє місце, і передусім я маю ввібрати в себе Тору і страх Небес, і лише після цього зможу нести на собі тягар життя».

Будучи юнаком, який залишився без батька, він не мав нікого, хто забезпечив би його необхідним, і в нього не було тих небагатьох грошей, щоб заплатити за нічліг, тому він був змушений роками ночувати на дерев'яній лаві в залі єшиви, коли кілька полін служили йому подушкою, а пальто — ковдрою; але все це не заважало йому навчатися з величезною старанністю з ранніх ранкових годин до півночі.

Рав Брук з учнем

В єшиві навчався до 5676 року (1915/1916), коли одружився з Цвією{{померла 4 тевета 5716 (19 грудня 1955).}}, донькою р. Менахема-Мендла га-Когена Красника, який був меламедом у Бешенковичах. Деякий час був меламедом юнаків у Вітебську, а потім був призначений рабином містечка Аліной.

У період комуністичної влади він був серед тих, хто брав активну участь у підпільній роботі. Цю роботу він виконував з усією енергією і хасидським запалом, які були йому притаманні, і Ребе Раяц поклав на нього завдання бути рабином в одному з містечок і разом з тим виховувати молодь на шляху Тори і богобоязливості.

Єшива у Звягелі

У 5688 році (1927/1928) переїхав до Звягеля і відновив «Томхей Тмімім» у Звягелі, де був водночас головою єшиви, машпіа і машгіахом. Спочатку заняття проводилися у Великій синагозі міста.

Через два тижні після заснування єшиви Євсекція почала підозрювати, що відбувається. Євсеки стали часто навідуватися до єшиви. Учні ставили чергового учня біля вікна синагоги, щоб він повідомляв і попереджав про будь-який підозрілий рух. Коли помічали підозрілих незнайомців, що наближалися, черговий негайно повідомляв, і р. Шауль Брук вистрибував з вікна до бойні, що містилася на подвір'ї синагоги, і нібито займався приготуваннями до забою птиці. Р. Хаїм-Шауль також давав уроки в ранкові години, вбраний у таліт і тфілін, щоб, якщо прийдуть євсеки, його прийняли за єврея, який залишився молитися на самоті ще довгий час.

Приблизно через місяць після заснування єшиви туди з раптовим візитом нагрянув голова міста в супроводі одного з працівників Євсекції. Вони застали р. Шауля, коли він пояснював одному з учнів уривок Гемари. На їхнє запитання р. Шауль пояснив їм, що прийшов сюди лише молитися, але один із юнаків поставив йому запитання, і він намагається відповісти на його запитання; крім цього, між ним і учнями немає жодного зв'язку. Його слова їх не переконали, і його забрали до поліції. Звідти його звільнили під заставу до суду.

Через тяжке становище, що склалося, єшива перебралася на горище синагоги. Заняття відбувалися в маленькій кімнаті на горищі, і умови там були тяжкими. Вхід до кімнати і вихід з неї були організовані за допомогою особливих умовних знаків. Заняття там тривали лише близько шести тижнів, коли стало здаватися, що євсеки знову натрапили на слід єшиви, і єшива перебралася до дому хазана синагоги, який погодився із самопожертвою прийняти в себе єшиву.

У місяці хешвані відбувся суд над равом Бруком. Вирок був — три місяці умовного ув'язнення.

Учні перебралися до покинутої синагоги, що стояла на околиці міста. Синагога виглядала занедбаною і покинутою, а головне — була невідома євсекам, але неподалік від синагоги містився клуб комуністичної партії, яким керував важливий офіцер ДПУ. 3 тевета 5689 року (16 грудня 1928) працівники Євсекції виявили місце єшиви і заарештували р. Шауля разом із групою учнів.

Після кількох коротких допитів р. Шауля зобов'язали підпискою не залишати місто до призначеного йому суду і відпустили додому. Р. Шауль зрозумів, що не зможе більше продовжувати навчати тмімім, і поклав це завдання на Біньяміна, дорослого бахура, мешканця Звягеля, щоб той навчався з молодшими юнаками. Р. Шауль здалеку стежив за порядком занять упродовж дня, а в нічні години навчав учнів старшого класу у своєму приватному домі. Молодого рама, який навчався з учнями, кілька разів ловили «на гарячому», але не заарештовували. Через його юний вік слідчим Євсекції не спадало на думку, що він і є рам.

Перенесення місця єшиви

Рав Брук під час хасидського фарбрейнгену

Наприкінці місяця адара р. Шауль Брук поїхав до міста Костянтина, де зустрівся з кількома багатіями міста і розмовляв з ними про перенесення єшиви до їхнього міста. Крім того, він просив їхньої підтримки для утримання єшиви. Ці його старання принесли плоди, і після свята Песах єшива переїхала. Однак євсекам вдалося натрапити на слід і нового місця єшиви і навіть заарештувати кількох тмімім. Єшиву було замкнено на замок і засув, а учні перейшли до інших відділень «Томхей Тмімім» в інших містах.

Єшива у Звягелі проіснувала до літа 5689 року (1928/1929). Після цього р. Хаїма-Шауля було вислано до Бердичева, і в 5695 році (1934/1935) він заснував там єшиву «Томхей Тмімім» у Бердичеві.

Навіть після того, як його схопили в той час, коли він навчав Тори єврейських дітей, і засудили до заслання в інше місце, він не припинив святої роботи. Його особисті страждання і страждання членів його родини внаслідок переслідувань КДБ анітрохи не вплинули на його роботу. Р. Шауль знав, що не можна миритися з указом влади, метою якої було підрубати основи єврейського народу в межах її панування.

У цей період він захворів на хворобу кишечника і переніс операцію. Коли його стан погіршився, йому додали ім'я «Хаїм». Відтоді він підписувався ім'ям Хаїм-Шауль.

Коли становище стало нестерпним і таємна поліція почала його переслідувати, не залишалося нічого іншого, як шукати шляхів виїзду з Радянського Союзу, і після багатьох зусиль йому вдалося в 5697 році (1936/1937) залишити країну і прибути до Ерец-Ісраель 11 тішрея 5697 року (27 вересня 1936).

І в Ерец-Ісраель р. Шауль Брук не залишив головної справи свого життя — навчати єврейських дітей Тори і спрямовувати їх шляхом хасидизму.

Рабин у Рішон-ле-Ціоні

Свідоцтво про рабинське висвячення, яке він отримав від рава Єгошуа Лейна, рабина містечка Бешенковичі

Коли він прибув до Святої Землі, він оселився в Рішон-ле-Ціоні. І оскільки хасиди громади довгий час шукали рабина, він був призначений рабином хасидської громади міста, на чолі з равом Йосефом Шмоткіним.

Викладач імашпіа в Тель-Авіві

Влітку 5698 року (1937/1938) у Тель-Авіві заснували єшиву «Ахей Тмімім Любавич», і р. Шауля запросили обійняти посаду рама і машпіа.

У 5709 році (1948/1949) недовгий час був машпіа єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві.

Директор «Ахей Тмімім» у Рішон-ле-Ціоні

Рав Хаїм-Шауль Брук на хасидському фарбрейнгені з учнями єшиви «Ахей Тмімім» у Рішон-ле-Ціоні

З перенесенням єшиви «Томхей Тмімім» з Тель-Авіва до Лода його мрія здійснилася: однієї ночі кілька громадських діячів зібралися в домі рава Хаїма-Шауля Брука і вирішили заснувати єшиву «Ахей Тмімім» у Рішон-ле-Ціоні. Минуло кілька днів, і біля хабадської синагоги поставили барак, у якому розмістилося перше ядро єшиви. Рав Хаїм-Шауль Брук узяв на себе вельми тяжкий тягар, але разом з тим можна було помітити його внутрішнє щастя, якого він удостоївся із заснуванням єшиви. Єшиву зрештою було засновано в 5712 році (1951/1952).

Кількість учнів дедалі зростала, і місця стало бракувати для тмімім; настав час збудувати для єшиви нову будівлю. Рав Хаїм-Шауль Брук збирав гріш до гроша, і будівлю було зведено. Згодом збудованої будівлі вже не вистачало для потреб учнів, і знадобилося збудувати ще одну будівлю для інтернату. Рав Хаїм-Шауль оббивав пороги щедрих жертводавців і спонукав їх зробити пожертви. Будівництво тривало довго через фінансові труднощі.

Будівлі інтернату рав Хаїм-Шауль побачити не удостоївся. Хвороба, що вразила його, виснажила його сили, доки він не повернув душу своєму Творцеві 12 нісана 5725 року (14 квітня 1965).

Ребе визнавав його зусилля і самовідданість заради заснування єшиви, і коли в місяці кислеві 5730 року (1969/1970) було урочисто відкрито названий його ім'ям «Бейт Хаїм-Шауль» єшиви «Ахей Тмімім», яку він заснував, Ребе надіслав особливий лист із благословенням на урочистість відкриття будівлі, у якому висловився, що в засновника єшиви був «дух самопожертви», і благословив учнів, щоб на них вплинули його дух і його діяння[1].

У 5721 році (1960/1961) був серед пасажирів першого чартеру. Був членом правління делегації Хабаду в «Джойнті».

Його роз'яснення до «Танії» були надруковані в «Сефер зікарон — Брук» і в «Лікутей біурім бе-Сефер га-Танія».

Книга його пам'яті

Всеосяжна книга про його життя і діяльність під назвою «Маасе хошев», написана й упорядкована родиною, висвітлює: роки заслання в Бердичеві і заснування там єшиви 80 років тому; листування «р. Шауля Сновскера» з керівниками Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах; зустрічі з хасидськими євреями з інших дворів; особистостей, з якими він був пов'язаний: р. Агарона Ярославського і р. Ісраеля Невелера; рідкісну фотографію з хупи рава Аврагама-Ханоха Гліценштейна; долю його першого зятя р. Яакова Шаца і листування з донькою та онуком, і багато іншого[2].

Головний редактор — рав Менахем-Мендл Кастель і члени родини.

Родина

Додаткова література

  • «Сефер зікарон — Брук» за редакцією його учня р. Урі Бен-Шахара, видана для піднесення його душі, що містить частини його листів, записи його уроків «Танії», записи його розповідей, статті його пам'яті та інше.
  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду на Святій землі, видавництво «Хазак», 5772
  • «Бе-дархей га-хасидім» р. Йоеля Кагана, у статті про рава-хасида р. Хаїма-Шауля Брука
  • Хасид, який не поступився жодною миттю, рав Йосеф-Аврагам Пізем, Рафаель Бахар, книга «Дмуто шель хасид», с. 35–54 *книга «Перші хасиди», с. 277–286.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», том 26, лист 9780.
  2. ^ Два розділи з книги вийшли в «тшурі» до весілля його правнука, нареченого Шалома-Ішая Брука (сина р. Шмуеля), з пані Еткою-Хаєю-Мушкою Гуревич (донькою р. Хаїма) у понеділок, 3 нісана 5775 року (23 березня 2015), у Краун-Гайтс.
  3. ^ Померла 10 менахем-ава 5760 (11 серпня 2000)
  4. ^ 5686 — померла 20 іяра 5748 (7 травня 1988)
Хаїм-Шауль Брук згадується ще в 110 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440214800

Повідомити про помилку на цій сторінці