Російська мова
Російська мова (російською: Русский — «русский») — офіційна мова в Росії, поширена як розмовна, а іноді навіть як рідна мова і в сусідніх із нею країнах, що перебували під владою Радянського Союзу. Російська мова є найпоширенішою мовою в Європі і однією з десяти найпоширеніших розмовних мов у світі.
Оскільки наші Ребе, провідники поколінь, аж до Ребе Раяца і Ребе жили переважно в цих країнах, як і значна й основна частина хасидів Хабаду, цією мовою в минулому говорило багато хасидів Хабаду, і є навіть чимало нігунів Хабаду цією мовою.
Російська мова важлива і в діяльності посланців Ребе та Бейт Хабадів у країнах колишнього Радянського Союзу, а також у роботі з російськими емігрантами-євреями, які прибули до Землі Ізраїлю, Сполучених Штатів та інших країн, куди емігрувало багато російськомовних євреїв Радянського Союзу.
Російська мова і євреї
Російська мова — офіційна мова держави Росія і колишнього Радянського Союзу. Крім цих країн, є великі скупчення російськомовних євреїв, які емігрували туди після падіння залізної завіси. У Землі Ізраїлю кількість російськомовних євреїв оцінюють майже в мільйон осіб (і ще сотні тисяч неєвреїв), у Сполучених Штатах живуть понад пів мільйона російськомовних євреїв, а в Німеччині — понад сто тисяч російськомовних євреїв[1]. Інші країни, в яких висока концентрація російськомовних євреїв, — Австралія, Канада, Англія та інші.
Мова в наших Ребе, провідників поколінь
Більшість провідників Хабаду знали російську мову, оскільки жили в містечках Росії та сусідніх із нею країн, де поширеною мовою була російська.
Під час арешту та звільнення Алтер Ребе Алтер Ребе відповідав на запитання в ув'язненні письмовими відповідями лише святою мовою, і його слова перекладали російською, щоб державні сановники могли з ними ознайомитися.
Про Мітлер Ребе розповідають, що він не володів російською мовою, і тому, коли йому треба було говорити російською, він кликав свого брата р. Моше Шнеурі, який володів мовами.
Адмор Цемах Цедек розумів російську, оскільки читав періодичні видання (написані цією мовою) перед Алтер Ребе. Алтер Ребе знав польську, російську і німецьку, але не хотів вимовляти ці мови в мовленні. (Про французьку мову Алтер Ребе сказав, що навіть на літери цієї мови він не хоче дивитися)[2].
Ребе Магараш добре володів російською мовою і нею представляв хасидів перед указами царя.
Ребе Рашаб пише про російську мову: «Державної мови мені бракує»[3].
Ребе Раяц (у поясненні, яке він написав до цих слів) пояснює, що його батько, Ребе Рашаб, добре розумів російську мову і зовсім не потребував перекладача, коли з ним говорили російською, і коли перед ним читали російською навіть теоретичні речі — розумів, але не хотів говорити російською; і навіть коли до нього приходили державні сановники відвідати його в різних справах, він ніколи не вимовляв цією мовою навіть кількох слів, і все було через перекладача. Але іншими мовами, як-от німецькою і французькою, він говорив, а також говорив італійською, але не володів нею так, як німецькою і французькою.
З цієї нагоди Ребе Раяц запитав свого батька, Ребе Рашаба, чому той не говорить російською — і в різних випадках було помітно, що він навмисно утримується від розмови цією мовою. Ребе Рашаб назвав йому три головні причини цього і звелів йому не розкривати їх, а також ще одну, просту причину — четверту: розмова російською може призвести до втрати часу, адже тепер, коли знають, що з ним важко говорити державною мовою, поміщики-неєвреї приходять до нього (радитися тощо) лише зрідка, але коли дізнаються, що з ним можна говорити російською, їхні візити почастішають; тому він утримувався від розмови цією мовою, але, перебуваючи за кордоном, де ця причина не застосовна, він говорить мовами, які знає (французькою тощо) [4].
У «Решимат га-маасар» Ребе Раяца багато діалогів, записаних російською (але єврейськими літерами), що документують його розмови цією мовою з тюремниками і слідчими під час його арешту 5687 року (1926/1927). Є також листівка, яку Ребе Раяц власноруч написав російською членам своєї родини, перебуваючи в ув'язненні[5].
Ребе говорив російською і навіть виголосив кілька сіхот російською мовою[6]; також на фарбрейнгенах і роздаваннях «кос шель браха» у Ребе співали нігуни російською[7].
На фарбрейнгені Шабату тижневої глави Насо 5735 року (1974/1975), коли Ребе говорив про книгу «Танія», перекладену англійською в новому перекладі, він розповів про переклад книги «Танія» російською, який зробив Менахем-Мендл Шнеєрсон — молодший син Ребе Магараша:
«І як відома історія, що сталася з братом Ребе, хай перебуває душа його в раю (його святості Ребе Рашаба), названим на ім'я Ребе Цемах Цедека, який одного разу переклав розділ із «Танії» російською і надіслав це неєврею; той дуже вразився цим, тільки потім справа не склалася, і продовження не було».
Також у Шабат тижневої глави Ваєшев 21 кислева 5748 року (12 грудня 1987) Ребе розповів:
«Мій тесть, святіший Адмор, розповідав, що його дядько (молодший брат Адмора, хай перебуває душа його в раю) одного разу переклав тему з учення хасидуту російською, щоб вплинути на одного зі знатних і впливових у сфері моралі тощо росіян того часу тощо, але ця справа була одноразовою і не стала відомою та поширеною (також невідомо, яким чином був вплив), і не у вигляді системи тощо, як зрозуміло»
— «Сефер га-сіхот» 5748, частина 2, с. 159, примітка 46.
.
Нігуни Хабаду російською мовою
Оскільки більшість хасидів виросли в Росії і говорили російською, існує чимало нігунів Хабаду російською, частину яких навіть виконували в Ребе на фарбрейнгенах і під час роздавання «кос шель браха»; ось деякі з них:
- Нігун «Ув водьє»
- «Ата бехартану» (російський)
- «Дудле»
- «Заіграй мнє, казаченька»
- «Єдем, єдем» (нігун)
- «Любо, братці, любо»
- «Лист Ребе» (нігун)
- Нігун «Аврагам-ню, авіну»
- Нігун «За рекою» («Форт а ідале»)
- Нігун р. Песаха з Малостовки
- Нігун «Ми армія Адмора»
- Нігун «Наші крамкі»
- Нігун «Не журіться, хлопці»
- «Нєт, нєт нікого»
- «Не ході ти»
- Нігун «Ех ти, земляк»
- Нігун «Цамаа леха нафші»
- Нігун «Стау я піту»
Організації, що працюють з російськомовними
Існує багато хабадських організацій для російськомовних:
Основна стаття – «Хеврат Мезакей га-рабім»
«Хама» (абревіатура — Хеврат Мезакей га-рабім) — хабадська організація, що діє серед євреїв колишнього Радянського Союзу. Організація діє в країнах СНД, Святій Землі і Сполучених Штатах і також керує організацією «Ахдут Ісраель бе-гафацат га-маайанот».
Основна стаття – Відділ алії в «Цеїрей Агудат Хабад»
«Хабад для репатріантів» — відділ організації «Цеїрей Агудат Хабад», що керує понад двадцятьма Бейт Хабадами для російськомовних по всій Землі Ізраїлю і об'єднує діяльність усіх шлухім, які працюють серед репатріантів із Радянського Союзу.
Основна стаття – «Шамір»
«Шамір», (абревіатура: Агудат Шомрей міцвот йоцей Русія) — об'єднання, завдання якого — допомагати євреям, вихідцям із країн СНД, у матеріальному і духовному. Об'єднання засноване Ребе влітку 5732 року (1971/1972).Основна стаття – «Бейт Орен»
«Бейт Орен» — духовний центр для російськомовних, заснований організацією «Лапід». Організація має вісім філій у Святій Землі: у Мігдаль-га-Емеку, Ашдоді, Ашкелоні, Беер-Шеві, Тверії, Лоді, Ноф-га-Галілі і Цфаті.Основна стаття – «Книжники»
«Книжники» (російською: Книжники) — видавничий інститут книжок з юдаїзму і хасидуту російською мовою. Інститут перекладає святі книги і книги з хасидуту російською мовою і навіть перекладає дитячі книжки з хасидським змістом.
Видавнича діяльність російською мовою


5770 року (2009/2010) організація «Хама» випустила книгу «Гілхот талмуд Тора Алтер Ребе» у двомовному виданні — сторінка івритом навпроти сторінки російською — у чудовому оформленні. Наприкінці книги вміщено огляд дивовижного життєвого шляху Алтер Ребе.
Також «Видавництвом „Шамір“» в Єрусалимі було випущено книгу «Бути євреєм», написану свого часу равом Імануелем Шохетом англійською мовою і перекладену російською. Книга «Бути євреєм» розглядає 30 запитань і відповідей, пов'язаних із темою «Хто є євреєм».
Також було засновано тижневик «Алеф» російською мовою, що поширюється по всьому світу, мета якого — внести їдишкайт «через задні двері». Ребе кілька разів брав його із собою на могилу Ребе Раяца.
Також книга «Ігрот кодеш» — листи Ребе — вийшла друком російською мовою.[8]
Книга «Танія» російською мовою
Книгу «Танія» було надруковано російською мовою в перекладі пані Голди Ліфш, під наглядом проф. Ірміягу Брановера. Спочатку книгу «Танія» друкували російською короткими брошурами (з 5736 року (1975/1976) і далі), потім частини «Танії» друкували окремими книгами, доки переклад не було завершено і «Танію» не було надруковано в перекладі в одному томі (з 5744 року (1983/1984) і далі). Відтоді книгу «Танія» багато разів друкували повністю з перекладом російською у видавництві «Шамір». Також книгу «Шіурім бе-сефер га-Танія» було надруковано в перекладі російською у видавництві «Яхад» 5780 року (2019/2020). 5785 року (2024/2025) «Танію» російською було надруковано також у видавництві «Книжники».
Вийшла також книга «Єврейська свідомість» Надава Когена, що викладає основні ідеї книги «Танія» ясною і простою мовою; вона швидко стала бестселером, була перекладена англійською і російською і вийшла в кількох виданнях.
| Мови | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Російське єврейство: невисловлена діаспора, стаття в газеті «Макор рішон», 15 хешвана 5780 (13/11/2019)
- ^ «Торат Менахем — Решимат га-йоман», 5698, с. 399.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магарашаба, частина 4, с. 245. І див. у маамарі «Бати ле-гані» 5711, пункт 6, про Ребе Рашаба: «Від його святості Адмора, хай перебуває душа його в раю, на початку його проводу, коли тоді видали новий указ і треба було поїхати з цього приводу до Москви. І сказав йому його старший брат Раза, хай перебуває душа його в раю: час у тебе дорогий, і ти не знаєш добре державної мови».
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магарашаба, частина 4, с. 245-246, у записі Ребе Раяца внизу сторінок.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, частина 15, с. 38-39, і там надруковано також її переклад святою мовою. Фотографія листівки там на с. 8.
- ^ Ребе навчає сіху російською про свого батька р. Левіка,
.
- ^ Докладніше — в абзаці «Нігуни російською».
- ^ Том «Ігрот кодеш», перекладений російською у