Публічні бібліотеки
Громадські бібліотеки — це бібліотеки з видачею книжок, призначені для обслуговування публіки. Бібліотеки дають доступ до багатьох книжок, які приватна особа не спроможна придбати й тримати в себе, а також зберігають архівні зібрання рідкісних і важкодоступних книжок.
За вказівкою Ребе слід намагатися створювати громадські бібліотеки юдаїзму всюди, і Ребе пов'язав цю діяльність із сімдесятим роком від свого народження.
Історія
6 тішрея 5733 року (14 вересня 1972), у сіхі, яку Ребе виголосив з нагоди восьмої річниці відходу з життя своєї матері, ребецн Хани, Ребе попросив засновувати громадські бібліотеки всюди, спираючись на слова мудреців, благословенна їхня пам'ять, на похвалу тим, хто пише книжки й позичає їх іншим, — що це дія тривала, з плодами і плодами плодів.
Ребе висловився, що це «заповідь» — щоб у кожному місці, де живуть сини Ізраїлю, була громадська бібліотека зі священними книгами, починаючи з книжок, придатних для тих, хто перебуває на найпочатковішому рівні в питаннях єврейства, і до книжок, що стосуються саме тих, хто заглиблюється у вивчення відкритої Тори та вчення хасидуту.
Ребе наголосив, що мета бібліотеки — бути і місцем для навчання та вивчення в самій бібліотеці, і давати можливість брати книжки для читання й навчання вдома.
Пізніше Ребе наголосив, що внутрішній сенс цієї постанови в тому, щоб у бібліотеці було гарне місце для сидіння, з кондиціонером і зручне, щоб можна було залучити відвідувачів бібліотеки до приємної бесіди про питання єврейства і за допомогою бесіди довкола книжок наблизити їх до зміцнення в питаннях Тори й заповідей[1].
За вказівкою Ребе, до кожного місця, яке повідомило про створення громадської бібліотеки або про розширення наявної бібліотеки, із секретаріату надсилали книжки з хасидуту як внесок, а головне — надавали велику знижку на придбання книжок «Кегот» для бібліотек[2].
Відповідно до вказівки Ребе протягом років хасидами Хабаду було створено безліч громадських бібліотек.
На святкуванні, влаштованому з нагоди першого року після перемоги в Суді над книгами, Ребе знову вказав на створення й розширення громадських бібліотек[3].
Хабадські громадські бібліотеки
- Серед громадських бібліотек, створених одразу після вказівки Ребе
- Бібліотека «Леві-Іцхак» Краун-Гайтс — під керівництвом рава Нехемьї-Йом-Това Кеслера[4]
- Бібліотека «Любавич» Лондон — під керівництвом рава Цві Рейбіна
- Бібліотека «Любавич» Бней-Брак — під керівництвом рава Моше-Зеєва Ярославського
- Бібліотека «Любавич» Морристаун — під керівництвом рава Аврагама-Ашера Розенберга
- Бібліотека «Любавич» Кфар-Хабад — під керівництвом рава Агарона Гальперіна
- Бібліотека «Любавич» Кір'ят-Гат — під керівництвом рава Шалома-Дов-Бера Вольпо
- Бібліотека «Любавич» Тель-Авів — під керівництвом рава Шалома-Бера Бутмана
- Бібліотека «Любавич» Цфат — під керівництвом рава Ар'є-Лейба Каплана
- Бібліотека «Любавич» Афула — під керівництвом рава Шломо Сегаля
- Бібліотека «Любавич» Нахалат-Гар-Хабад
- Інші хабадські громадські бібліотеки, створені протягом років
- Хасидська бібліотека Бейтар-Іліт — під керівництвом рава Пінхаса Царфаті
Див. також
Зовнішні посилання
- Сіха, у якій Ребе вказав на створення громадських бібліотек (відредагована для «Бітаон Хабад»)[5], див. також запис сіхи
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, Священні бібліотеки у світі та у Святій Землі, у випуску «Гіткашрут» 811[6]
Примітки
- ^ Маане від 7 тішрея 5733 року (15 вересня 1972), «Ігрот кодеш», том 28, с. 8: внутрішній сенс — щоб, коли прийдуть попросити книжку, їх залучили до (легкої) бесіди про єврейство тощо. І якщо можна влаштувати у вищезгаданому, щоб було чисте й гарне місце також і для приємної бесіди тощо, — зрозуміло, що добре так зробити.
- ^ Ці знижки тривали до кінця 5734 року (1973/1974).
- ^ «Гітваадуйот» 5748, том 2, с. 273: У кожному місці, де заснували і засновуватимуть громадський дім для Тори, молитви і цдаки тощо, — слід старатися, щоб на додачу до необхідних книг, сідурів, Хумашів, книг Тегілім тощо було ще багато книг — «дім, повний книг» — в усіх галузях Тори, тобто заснувати бібліотеку Тори (або розширити наявну бібліотеку) на користь усієї громадськості, щоб можна було дедалі більше вивчати Тору, як за кількістю, так і за якістю, шляхом поглибленого вивчення безлічі книг в усіх галузях Тори.
- ^ Нинішній керівник — р. Шломо Фрідман.
- ^ Див. ганаху сіхи, невідредаговану, на їдиш, із «Сіхот кодеш».
- ^ Див. також «Гіткашрут», випуски 116, 306.