«Кі їшальха вінха» 5738
«Кі їшальха вінха» — назва (початкові слова) маамару хасидуту, який Ребе виголосив з нагоди свого дня народження, у день вступу у свій сімдесят сьомий рік, на фарбрейнгені 11 нісана 5738 року (18 квітня 1978). Маамар було відредаговано і вивірено Ребе і видано до 11 нісана 5750 року (6 квітня 1990) — вісімдесят восьмого дня народження Ребе. Вивірений маамар було надруковано особливим виданням у кольоровій (блакитній) обкладинці, і в ніч на 11 нісана після вечірньої молитви і церемонії привітання від анаш, що відбувалися в домі Ребе, Ребе роздав кожному і кожній цей кунтрес разом із доларовою купюрою на цдаку.
Маамар ґрунтується на запитанні мудрого сина і відповіді на нього, описаних у віршах Тори в главі «Ваетханан» (Дварім, 6:20), а суть пояснення в тому, що оскільки син розуміє глибину і сутність заповідей після Дарування Тори, головне в яких — практична дія, і вони притягують Ацмут завдяки тому, що є повелінням Б-га, мудрий син дивується з приводу поділу видів заповідей на свідчення, устави і закони — що стосується наміру і духовного служіння в заповідях і «розкриття» Б-жественних впливів, — що, здавалося б, недоречне після Дарування Тори, сенс якого — притягнення «Ецем». А відповідь — що сила, дана при Даруванні Тори, полягає в тому, що дія людини та її самозречення притягнуть Ацмут, причому в розкритті.
Зміст
Маамар ґрунтується на віршах, які говорять про запитання сина, що, як пояснюють наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, є запитанням мудрого сина:
Коли запитає тебе син твій завтра, кажучи: що це за свідчення, і устави, і закони, які заповідав Б-г, Всесильний наш, вам? І скажи синові твоєму: рабами були ми в фараона в Єгипті, і вивів нас Б-г з Єгипту рукою міцною. І явив Б-г знамення і чудеса, великі й згубні, в Єгипті над фараоном і над усім домом його на наших очах. А нас вивів Він звідти, щоб привести нас і дати нам землю, яку Він клявся дати нашим батькам. І повелів нам Б-г виконувати всі ці устави, щоб боятися Б-га, Всесильного нашого, на благо нам по всі дні, щоб зберегти нас живими, як цього дня. І праведністю буде нам, якщо будемо дотримуватися і виконувати всю цю заповідь перед Б-гом, Всесильним нашим, як Він заповідав нам.
— Книга Дварім, 6:20–25.
Запитання мудрого сина в Агаді: «Коли запитає тебе син твій завтра, кажучи: що це?», «Що це за свідчення, устави і закони, які заповідав Б-г, Всесильний наш, вам?»
З низкою запитань і подивувань щодо сина, якого в Агаді названо «мудрим»: його запитання показують, ніби він не знає, які причини заповідей і чому їх треба виконувати саме на ділі.
У ході маамару Ребе пропонує 3 пояснення запитання мудрого сина і відповіді на його запитання.
- Мудрий запитує: як за допомогою дії, що не має стосунку до розкриттів, притягується Б-жественність?
- Відповідь — «рабами були ми», іншими словами: після Виходу з Єгипту і Дарування Тори можна зв'язатися зі Святим, благословенним Він, самою лише дією. Пояснення цього: дії нижчих обмежені і можуть досягти лише розкриттів, щабель яких має стосунок до творінь. А щоб установити зв'язок зі Святим, благословенним Він (а не тільки з розкриттями), треба виконати повеління Святого, благословенного Він. Оскільки весь зв'язок зі Святим, благословенним Він, виникає не через подробиці дії творіння, а лише тому, що це повеління Святого, благословенного Він, тому притягнення може здійснюватися за допомогою дії.
- Мудрий запитує: якщо наш зв'язок зі Святим, благословенним Він, виникає тому, що ми виконуємо Його повеління, чому існують відмінності між заповідями?
- Що в усіх заповідях[1] є три способи їх виконання: у вигляді законів, що приходить (і досягає щабля, який може прийти) у межах творінь (розум і сенс). У вигляді уставів, зміст яких у тому, що вони скасовують межі творінь і спричиняють у них самозречення[2], і це походить від щабля, що не має стосунку до творінь, але все ж світи щодо нього займають місце. І у вигляді свідчень, які є лише повелінням Святого, благословенного Він, і не обмежені жодними межами, навіть тими обмеженнями, якими обмежені устави, — скасуванням розуму. Бо щодо Ацмут Ейн Соф сказати, що Він вищий за розум, — не визначає Його[3], і розум так само не є щодо Нього обмеженням (бо Він не обмежений обмеженнями безмежного і може виражатися також у межі).
- Мудрий син знає, що мета заповідей — прилепитися до самого Святого, благословенного Він, а не згідно з визначенням уставів і законів. Тому він знає, що виконання заповідей у вигляді уставів і законів служить (не лише притягненню обмеженого світла, а) тому, щоб привести в розкриття світло Ейн Соф, яке нічим не обмежене, подібно до того як заповіді-устави і закони перебувають у розкритті (чи то в розкритті піднесеності Ейн Соф (пізнання через заперечення), чи то вбираючись у розум). Тому він запитує: він знає, що Б-г не обмежений, тому Б-жественність може притягуватися за допомогою дії, але як безмежне може прийти в розкриття? І до того ж спосіб отримання розкриття — через виконання заповідей, а не через споглядання (адже споглядання має стосунок до розкриття).
- Відповідь така: після Дарування Тори розкрилося, що в істинного безмежного немає жодних обмежень, зокрема й те, що воно може прийти в розкриття, причому навіть через те, що не має стосунку до розкриття, — через дію.
- Оскільки Тора називає його мудрим, зрозуміло, що він знає все і немає нічого, про що він міг би запитати, — хіба що його запитання є постійним запитанням.
- Відомо, що ставлення до Тори має бути таким, щоб щодня вона була в твоїх очах (як) новою[4]. Ребе пояснює, що це не лише ставлення до виконання Тори і заповідей, але (якщо працювати над цим) така й дійсність: щодня є новий щабель Тори і заповідей, непорівнянний зовсім із попереднім щаблем, так що Тора сьогоднішнього дня (як нова або) по-справжньому нова. І пояснюється, що причина, з якої Тора навчає нас служіння праотців, служіння яких було підготовкою до Дарування Тори (а на перший погляд зараз це нам не потрібно), у тому, що наше служіння має бути підготовкою до Дарування Тори, яке відбувається щодня. А запитання мудрого сина подібне до запитання праотців, але на піднесенішому рівні: як за допомогою дії притягуються найпіднесеніші щаблі Б-жественності[5]. Так і мудрий син на своєму теперішньому щаблі не розуміє, як за допомогою сьогоднішніх дій прийде розкриття непорівнянного світла. Адже навіть щодо його щабля він не має жодного стосунку до нових розкриттів, і він порівняно з ними як новонароджене немовля (бо його служіння не наблизило його до розкриттів). Це запитання може виникати щодня наново.
- Відповідь така: після Виходу з Єгипту немає обмежень, і можна отримати навіть найпіднесеніші розкриття[6]. Ця відповідь може стосуватися й найпростішого з простих, оскільки щодо цього щабля всі рівні. Ця відповідь справді здійсниться, коли прийде Мошіах, і всі ми, навіть найпростіший, негайно отримаємо найпіднесеніші розкриття.
Роздавання її Ребе
У ніч на 11 нісана Ребе повернувся до свого дому з Огелю о дев'ятій годині і відразу спустився молитися. Тим часом поширилася чутка, що після молитви відбудеться роздавання кунтресів, і внаслідок цього до дому Ребе почали сходитися цілі родини зі своїми маленькими дітьми. Через брак місця більшість тих, хто прийшов, чекали надворі, а всередину дому пускали переважно шлухім і особливих гостей. Після вечірньої молитви, приблизно о пів на десяту, рав Шнеур-Залман Гурарі підійшов до Ребе і привітав його з днем народження: «Від імені всіх анаш, тмімім, друзів, жінок і дівчат Хабаду...» Коли він закінчив привітання, Ребе подякував за привітання і своєю чергою благословив тих, хто вітав[7]; наприкінці сіхи рав Іцхак га-Коген Гендель (з Монреаля) благословив Ребе благословенням когенів.
Потім Ребе роздав усім, хто прийшов, — чоловікам, жінкам і дітям — «Кунтрес 11 нісана 5750 (6 квітня 1990)», у блакитній обкладинці, що містив маамар «Кі їшальха вінха» 5738; до кожного примірника було додано один долар. Ребе благословляв тих, хто отримував: «А кошерн ун фрейлехн Песах». Кілька разів він просив оголосити про доданий долар. Під час роздавання р. Давид Нахшон і р. Аві Тауб пройшли й передали Ребе ключі від Огелю Ребе Цемах Цедека і Магараша, який вони щойно закінчили ремонтувати. Ребе подякував їм словами «їшар коах» і тримав ключі в руці весь час роздавання. Під час роздавання пройшли також кілька людей, які передали Ребе подарунки і книжки на честь 11 нісана. Після закінчення роздавання Ребе вклав кунтрес у свій сидур (кунтрес перебував у сидурі до наступного роздавання 8 тамуза того самого року, і Ребе час від часу зазирав у нього на очах у всіх), змахнув святими руками, заохочуючи спів, і піднявся до своєї кімнати на другому поверсі. Роздавання закінчилося об одинадцятій годині п'ятдесят хвилин ночі. Публіка залишила дім і пішла до «770»; спочатку р. Йоель Каган викладав цей кунтрес, а потім групи сиділи й проводили фарбрейнген до світанку.
Зовнішні посилання
- Ребе, маамар «Кі їшальха вінха» 5738», із «Сефер га-маамарім мелукат», видання 5765 року (2004/2005), на сайті «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш».
Див. також
Примітки
- ^ У цьому маамарі Ребе наголошує, що в кожній заповіді є три щаблі, і це підкреслює, що відмінності між заповідями є суттєвими аспектами заповідей.
- ^ Тобто не лише те, що вони є повелінням Святого, благословенного Він, але вони мають і власний зміст: щоб людина усвідомила, що вона нікчемна порівняно зі Святим, благословенним Він.
- ^ Як коли кажуть про високий і дивовижний розум, що його неможливо помацати руками (див. «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розділ 9).
- ^ «Як нові» — див. «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», гл. 61, п. 2 (і зазначені там джерела). «Сіфрей» і коментар Раші на вірш, «Ваетханан» 6:6. «По-справжньому нові» — див. коментар Раші на вірш, «Їтро» 19:1. Див. також коментар Раші на вірш, «Екев» 11:13; «Таво» 26:16.
- ^ Р. Йоель Каган у своїх уроках наголошує, що схожість із праотцями стосується не лише запитання мудрого сина, а головним чином його відчуття і служіння в цьому. Як служіння праотців було підготовкою до Дарування Тори, так і досконалість у цьому служінні (яка приводить до самозречення, коли людина відчуває, що недостойна найпіднесеніших щаблів (і вона щодо них як новонароджене немовля)) є (постійною) підготовкою до розкриттів, які отримують щодня.
- ^ Хоча він знає відповідь (і тому називається мудрим сином), а) відповідь непорівнянна з його колишнім щаблем, тому він може запитувати щодня; б) запитання і відповідь стосуються головним чином служіння і почуття (див. попередню примітку).
- ^ Зміст сіхи у книзі «Гітваадуйот» 5750, частина 3, сторінка 16.