Перейти до вмісту

Шаар га-їхуд ве-га-емуна

Матеріал з Хабадпедії
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Передмова — «Хінух катан»
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12

«Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — друга частина[1] з п'яти частин книги «Танія» (називається також «Лікутей амарим», частина друга), яка містить раціональне пояснення єдності Б-га.

До цього розділу надруковано передмову під назвою «Хінух катан», і його поділено на 12 розділів.

У цій частині Алтер Ребе раціонально роз'яснює вчення Бааль-Шем-Това про те, що віра в єдність Б-га означає не лише заперечення іншого божества, крім Б-га, чи заперечення матеріальних і духовних посередників між людиною та її Б-гом, а віру в те, що Святий, благословенний Він, — єдина істинна реальність, і крім Нього немає жодної реальності — «немає нічого, крім Нього». Усе, що здається існуючим поза Ним, не є істинною реальністю. Причина цього в тому, що існування реальності творінь тримається силою речення Б-га, яке оживляє його щомиті[2], і якби Б-г не породжував їх, вони повернулися б у ніщо й небуття, як до створення світу.

Видання

Перший друк «Танії» було завершено у вівторок 20 кислева 5557 року (20 грудня 1796) у Славуті, і в першому виданні, крім першої частини — «Сефер шель бейноніім», «Лікутей амарим», що містить 53 розділи «Танії», — було надруковано другу частину під назвою «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» з передмовою «Хінух катан»[3].

У сіхі тижневої глави «Берешит» 5729 року (1968/1969) Ребе говорив про те, що сини Ізраїлю здатні домогтися визнання єдності Б-га, із запереченням «шітуф», навіть серед неєвреїв, і що останнім часом народи світу більш відкриті до сприйняття думки євреїв, і це причина видання «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» англійською.

Три етапи розвитку

Благословення, яке р. Ашер Гроссман додав до видання «Танії» 5660 року (1899/1900), коли до неї було приєднано «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»; початкові літери рядків утворюють акровірш з особистим іменем Ребе Рашаба «Шолом-Дов-Бер, хай світить його свіча», а кінцеві літери рядків — «син рабі Шмуеля, хай захистить нас його заслуга». (Цей аркуш за вказівкою Ребе Рашаба було вирвано з усіх примірників, і лише поодинокі примірники з ним збереглися в Любавицькій бібліотеці)[4]

У першій редакції «Танії» («кунтресім» — рукописах, що поширювалися серед хасидів до того, як «Танію» було надруковано) поділ на розділи відрізнявся від «Танії», відданої до друку, і, крім того, там був відсутній увесь кінець розділу 6[5].

Коли Алтер Ребе віддав «Танію» до друку (5556 року (1795/1796)), він додав до неї (наприкінці розділу 6 і на початку розділу 7) довгий уривок, якого не було в першій редакції, і, з іншого боку, пропустив з розділу 7 довгий уривок [6], який був у «першій редакції». Пропущений уривок починається словами: «І ось звідси можна зрозуміти помилку деяких мудреців у власних очах — хай простить їх Г-сподь, — які помилилися і заблукали у своєму вивченні писань Арізаля»[8].

5660 року (1899/1900), коли Ребе Рашаб звернувся до р. Ашера з Миколаєва з проханням зайнятися виданням «Танії» на користь єшиви[9], р. Ашер вирішив, що вже настав час повернути колишню славу, і, як він сам свідчить про це в «Модаа раба» (на початку «Танії»), окрім того, що він очистив текст від друкарських помилок тощо (за рукописами), він також додав до розділу 7 те саме доповнення (з означеним артиклем ה).

Зміст розділу

У заголовку, який Алтер Ребе написав перед першим розділом, він зазначає, що «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» покликаний роз'яснити слова Зогару про те, що вірш «Шма, Ісраель» — це «їхуда ілаа», а «Барух шем квод малхуто» — це «їхуда тата», і зміст розділів покликаний роз'яснити суть роздумів про речі, що пробуджують любов і страх, та їхню основу.

Ця частина ґрунтується на вченні Бааль-Шем-Това[10], згідно з яким віра в єдність Б-га означає не лише заперечення іншого божества, крім Всевишнього, чи заперечення матеріальних і духовних посередників між людиною та її Б-гом, а віру в те, що Святий, благословенний Він, — єдина істинна реальність і поза Ним немає жодної реальності — «Немає нічого, крім Нього». Усе, що здається існуючим поза Ним, не є істинною реальністю. Причина цього в тому, що існування творінь тримається силою речення Всевишнього, яке оживляє їх щомиті[11], і якби Всевишній не давав їм буття, вони повернулися б у ніщо і небуття, як до сотворення.

Зокрема, перша частина «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» (розділи 1-7) роз'яснює єдність Б-га щодо світів, а друга частина (розділи 8-12) роз'яснює, що Святий, благословенний Він, не є складеним і не є множинністю, не доведи Б-же.

Нижче наводиться стислий зміст розділів «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»:

  • Передмова: «Хінух катан» — віра є основою всього служіння Всевишньому
  • Розділ 1 — вчення Бааль-Шем-Това про те, що світ щомиті твориться заново з нічого в щось
  • Розділ 2 — логічна необхідність учення Бааль-Шем-Това
  • Розділ 3 — приклад світла сонця для вчення Бааль-Шем-Това
  • Розділ 4 — сила цімцуму і те, яким чином творіння, хоча вони й нівельовані перед своїм джерелом, відчувають себе існуючими
  • Розділ 5 — розкриття Б-жественності у світі через виконання заповідей
  • Розділ 6 — сенс єдності Б-га — «Немає нічого, крім Нього», і щоб укорінити це у свідомості, потрібні роздуми
  • Розділ 7 — «їхуда ілаа» і «їхуда тата» та відмінність між ними, і роз'яснення того, що цімцум — не в буквальному сенсі
  • Розділ 8 — єдність Святого, благословенний Він, проста.
  • Розділ 9 — єдність сфірот у Б-жественності.
  • Розділ 10 — нівелювання світла в джерелі світла — приклад і його сенс.
  • Розділ 11 — єдність десяти речень, що пов'язують сфірот зі світами
  • Розділ 12 — єдність існує не лише з боку Творця, а й з боку фактичного сотворення

Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Загальна схема «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Перед вами загальна схема тем, які роз'яснюються в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» з книги «Танія», у вигляді блок-схеми.
Натискання на посилання в кожній клітинці дерева веде до детальнішого викладу змісту цих розділів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Шаар га-їхуд ве-га-емуна»
Основа служіння Всевишньому — віра в єдність Б-га
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га щодо світів
Розділи 1 — 7
 
 
 
 
 
 
 
Єдність Б-га (у Його суті, яка не є складеною, борони Б-же)
Розділи 8 — 12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сутність єдності
Розділи 1 — 6
 
 
 
Вища єдність і нижча єдність
Розділ 7
 
 
Сфірот
Розділи 8-10
 
 
Речення
Розділи 11-12
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Учення Бааль-Шем-Това
Розділи 1 — 3
 
 
Відповідь на заперечення проти вчення Бешта
Розділи 4 — 6
 
 
Єдність Святого, благословенний Він, — «проста»
Розділ 8
 
Єдність сфірот із Б-жественністю
Розділ 9
 
Розчинення світла у світилі — притча та її значення
Розділ 10
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Самоскасування творінь
Розділ 1
 
Раціональний доказ
Розділ 2
 
Притча про сонячне світло
Розділ 3
 
Причина відчуття творіннями самих себе
Розділ 4
 
Відповідь на заперечення
Розділ 5
 
Б-жественна єдність: у своєму корені й унизу
Розділ 6
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Речення та літери
Розділ 11
 
Єдність з погляду фактичного творіння
Розділ 12

Поняття, які роз'яснюються в цій частині

«Шаар га-їхуд ве-га-емуна» роз'яснює багато фундаментальних понять і тем учення хасидуту, серед них:

Вивчення «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»

Ребе багато разів радив починати вивчення книги «Танія» саме з частини «Ігерет га-тшува» і лише після неї вивчати «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» і «Лікутей амарим», а якщо йдеться про людину, яка займається світською освітою і філософськими дослідженнями, слід починати вивчення з нею з «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»[12].

Коли Ребе запитали про набуття якості старанності, Ребе запропонував вивчати «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», і після того як його зміст проникне у свідомість людини — що Святий, благословенний Він, «повна вся земля славою Його» в найбуквальнішому сенсі, — розмірковувати над словами на початку «Шулхан аруху» про те, що вона стоїть перед великим Царем; і щоразу, коли їй треба буде пробудити в собі якість старанності, розмірковувати про те, що «і ось Всевишній стоїть над ним», і це додасть їй старанності[13].

На єхідуті р. Шалома Уакі, одного з членів «Французької групи», Ребе звелів йому вивчати особливо розділ 2 «Шаар га-їхуд ве-га-емуна».

Див. також

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Утім, спочатку Алтер Ребе мав намір зробити цю частину першою частиною «Танії» (як випливає з кількох місць [«Хінух катан» — «...любити Всевишнього сильною любов'ю і прилепитися до Нього серцем і душею, як буде роз'яснено докладно у своєму місці», — мається на увазі «Лікутей амарим», розділ 4. А також у розділах 6, 7.]
  2. ^ Засновано на вірші «Повіки, Б-же, слово Твоє стоїть у небесах»
  3. ^ Календар «Гайом йом» — 20 кислева.
  4. ^ «Сефер га-Танія — бібліографія» (Мондшайн), сторінка 107.
  5. ^ У примітках до «Танії», перша редакція (с. 457-460), пояснюється від імені Ребе, що зміни не лише зовнішні, а Алтер Ребе розкриває тут (у друкованому виданні) нову глибину: у першій редакції єдність пояснюється у зв'язку з «Іменами» (Гаває та Елокім), тоді як у друкованому виданні пояснюється глибший аспект — єдність творінь із Б-жественністю.
  6. ^ Хоча між рукописами, що дійшли до нас, є великі відмінності, саме цей уривок є в усіх, і попри це, коли дійшло до друку, — його було пропущено.
  7. ^ «Сефер га-Танія — бібліографія», Мондшайн, с. 15.
  8. ^ Просто причиною пропуску було бажання не зачепити школу Віленського Гаона, яка дотримувалася цієї думки[7] (і тим самим не посилювати суперечку, яка й без того поглинула все добре).
  9. ^ Як докладно описано в «Діврей ємей га-тмімім» у розділі, присвяченому 5660 рокові (1899/1900).
  10. ^ Одна з дивовижних речей, які можна побачити в поділі «Море шіур» під час вивчення «Танії»: і в простий, і у високосний рік «Танію» вивчають в уроках, що збігаються з днем йорцайту Бааль-Шем-Това, який відійшов зі світу в другий день свята Шавуот.
  11. ^ Ґрунтується на вченні Бааль-Шем-Това в роз'ясненні вірша «Повік, Г-споди, слово Твоє стоїть на небесах».
  12. ^ «Ігрот кодеш», частина 17, сторінка 107, сторінка 46 і сторінка 372.
  13. ^ «Ігрот кодеш», частина 12, сторінка 336.

Повідомити про помилку на цій сторінці