Аїн ва-ефес
Аїн ва-ефес — вираз у вченні хасидизму, два слова якого стосуються різних рівнів бітулю: «ефес» указує на глибший бітуль і відсутність буття, ніж «аїн».
Пояснення поняття
Бітуль «аїн» указує на щось, що має наявне буття, але воно нівельоване перед своїм джерелом і не є самостійним буттям. Воно не має буття саме по собі, і все його буття нівельоване й пов'язане з джерелом, що дає йому існування, але при цьому воно не нівельоване повністю, і насправді в нього все ж є буття і реальність.
Приклад цього — бітуль світла щодо світила: хоча світло не має буття саме по собі, і щойно світило перестає світити — світло зникає, і все буття світла розкриває світило, що дає йому існування, проте світло має буття і реальність[1].
На відміну від цього, бітуль «ефес» указує на повне розчинення, за якого немає взагалі жодного буття, як, наприклад, сонячне світло, коли воно перебуває в самій сонячній кулі: воно не тільки повністю нівельоване щодо тіла сонця, а й не має жодного буття, коли перебуває у своєму джерелі, і повністю нівельоване[2].
У служінні Б-гові різниця між «аїн» і «ефес» — це різниця між людиною, яка підкоряє свою волю волі Б-га і виконує тільки Б-жественну волю: хоча вона нівельована перед Б-жественністю — у неї все ще є самостійне буття, тільки вона його придушує.
Глибше: навіть людина, яка домоглася того, що справді відчуває себе нівельованою перед Б-жественністю (а не тільки підкоряє свою силу дії Б-жественній волі), усе ще є буттям, окремим від Б-жественності, і тому навіть про рівень праведників Алтер Ребе каже в «Танії», що вони в аспекті «є, а не ефес»[3].
Єдина реальність у світі, яка може досягти рівня «ефес», — це виконання заповідей на ділі, бо тільки тоді дія заповіді повністю включається в Б-жественність (подібно до сонячного світла в його джерелі, яке в аспекті «ефес»)[3].
Див. також
Примітки
- ^ «Сефер га-маамарім» Ребе Раяца 5711, с. 159 і далі, і там: «Бо в будь-якому разі є буття, яке не є Ацмутом . . і суть бітулю лише в тому, що воно не є буттям для себе».
- ^ Див., наприклад, слова Алтер Ребе в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розділ 3: «Бо там світить тільки його джерело — тіло сонця, яке світить, і немає нічого, крім нього». Роз'яснено також у «Лікутей амарим», розділ 21 і розділ 33.
- ^ 1 2 «Лікутей амарим», розділ 35.