Перейти до вмісту

«Кунтрес Ец га-хаїм»

Матеріал з Хабадпедії
Термін «Кунтрес Ец га-хаїм» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. Ец хаїм (значення).
Кунтрес

«Кунтрес Ец га-хаїм» — настановчий кунтрес, написаний Ребе Рашабом для учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич» у 5664 році (1903/1904), у якому він роз'яснив цілі єшиви і належний шлях учнів єшиви у вивченні відкритої частини Тори і хасидуту.

Видання

Передісторія написання

Єшива «Томхей Тмімім» у Любавичах мала добру славу у світі єшив, і багато хто просив прийняти їх до неї. Було багато учнів з єшив Литви, які хотіли вступити до єшиви через високий рівень вивчення відкритої частини Тори, але, оскільки не могли витримати вимог вивчення хасидуту і богобоязливості, вони покидали єшиву, так і не бувши прийнятими. Проте в 5663 році (1902/1903) утворилася група учнів, які зуміли витримати вимоги і бути прийнятими, і вони справді старанно вивчали хасидут, однак із часом почали ставитися до цього недбало.

Після того як Ребе Раяц, який був виконавчим директором єшиви, доповів своєму батькові, Ребе Рашабу, — голові єшиви — про становище цих учнів, Ребе Рашаб вирішив написати докладний кунтрес про необхідність вивчення хасидуту як обов'язкової умови належного вивчення відкритої частини Тори, а отже, і обов'язкової умови навчання в єшиві[1].

Її вплив

Кунтрес вийшов друком під назвою «Ец га-хаїм», і з його появою став путівником єшиви «Томхей Тмімім» відтоді й донині. Під впливом кунтресу єшиві вдалося особливо піднестися в ці роки.

Через два роки, у 5667 році (1906/1907), унаслідок поширення кунтресу і в єшивах Литви знялася буря через різкі слова, сказані в ньому про необхідність вивчення хасидуту і про те, що вивчення відкритої частини Тори без хасидуту завдає шкоди богобоязливості і призводить до тяжких наслідків.

Кілька голів єшив у Литві збиралися на наради з цього приводу; серед них були радикали, які бажали виступити з протестом проти кунтресу, але помірковані відрядили посланців із цього питання до великих мудреців того покоління — Хафец Хаїма і рабі Хаїма-Озера Гродзенського. Хафец Хаїм відмовився виступити проти кунтресу і засвідчив своє особисте знайомство з Ребе Рашабом і свої відомості про рівень навчання і богобоязливості в «Томхей Тмімім». Рабі Хаїм-Озер попросив показати йому кунтрес і, прочитавши його, подякував за отримання кунтресу, сказавши, що всі його слова — істина і справедливість, і пояснив, що Ребе виступає не проти конкретної єшиви, а проти явища, яке, безперечно, потребує виправлення.

Через роки — у 5705 році (1944/1945), — коли пролунали претензії до методу «Томхей Тмімім», Ребе Раяц написав листа рабі Йосефу-Дову Соловейчику, у якому виклав історію тієї справи[1].

Зміст кунтресу

Частина перша: необхідність вивчення хасидуту

Перша частина кунтресу (розділи 1-21) докладно роз'яснює основоположні поняття вчення хасидуту, з яких стає зрозумілою необхідність вивчення внутрішньої частини Тори.

Кунтрес відкривається розлогим вступом про створення світу у вигляді матерії і форми і продовжується розлогим поясненням того, що відкрита частина Тори — це тіло Тори, а внутрішня частина Тори — душа Тори. Мало того, що вивчення відкритої частини без внутрішньої частини Тори подібне до тіла без душі, але той, хто вивчає відкриту частину Тори без внутрішньої частини Тори, навіть не осягає істинного шляху у відкритій частині Тори, оскільки вивчення позбавлене життєвості й душі; і зрештою, оскільки відкрита частина Тори займається матеріальними питаннями, він може захопитися зовнішнім боком навчання і займатися лише матеріальними речами — тобто навчання буде заради самозвеличення, а таке навчання, згідно зі святими словами рабі Хаїма Віталя, відходить до кліпот.

Частина друга: практична настанова

На продовження пояснення з першої частини в другій частині кунтресу (розділи 22-33) наводиться практична настанова для учнів «Томхей Тмімім» у світлі особливих цілей єшиви — і докладно викладається розпорядок вивчення відкритої частини Тори і хасидуту в єшиві. Також підкреслюється, що дотримання розпорядку — умова для того, щоб користуватися матеріальним, яке надає єшива (їжа і сон).

Розпорядок єшиви включає 12 годин навчання на добу (на той час; сьогодні це вже змінилося на 9 годин через зниження рівня поколінь). Дві третини навчання мають бути присвячені відкритій частині Тори, а третина — вивченню внутрішньої частини Тори.

Ребе Рашаб докладно роз'яснює спосіб вивчення відкритої частини Тори для початківців (простий сенс Гемари і Раші, потім повторення напам'ять ходу обговорення, після цього простий сенс Тосафот і з'ясування, у чому вони розходяться з Раші, і висновок сугії і т. д.) і для просунутих («для того, у кого широкий розум», Ребе пропонує 4 більш просунуті способи вивчення), але головним чином він підкреслює (як застерігав і Шла) дуже остерігатися навчання, мета якого — вигадувати нові тлумачення.

Щодо третини дня, в яку вивчають хасидут, Ребе Рашаб докладно вказує два основні придатні для цього часи:

Перший рекомендований час для внутрішньої частини Тори — як це справді було встановлено в єшивах Хабаду внаслідок цього кунтресу — перед молитвою, самостійне вивчення, а не тільки у вигляді уроку, але так, щоб уся громада разом займалася вивченням хасидуту, і так, щоб навчатися не менше двох годин перед молитвою (у наш час це скоротилося до півтори години). Причина в тому, що перед молитвою світить дуже високе світло, яке називається «білизною» праотця Аврагама, що допомагає розумінню внутрішньої частини Тори, і це сприятливий для цього час.

Другий час для вивчення хасидуту має бути у вечірні години, також не менше двох годин, а той, хто не може, бо рано лягає спати, має натомість більше навчатися в ранкові години, щоб загалом вивчати хасидут не менше 4 годин на день (крім постійного уроку «Танії»). Причина другого часу — (не особлива властивість часу, а) необхідність і нагальна потреба вивчати внутрішню частину Тори під час темряви і перед сном.

Наприкінці кунтресу Ребе закликає до служіння молитви і дає практичну вказівку: вивчати (принаймні побіжно) «Кунтрес га-тфіла» і завершувати його кожні 2 або 3 місяці (тобто від 4 до 6 разів на рік).

Роздавання її Ребе

На честь дня народження Ребе Рашаба, 20 хешвана 5751 року (8 листопада 1990), Ребе роздавав цей кунтрес із доданими до нього двома доларами на цдаку. Роздавання відбувалося після вечірньої молитви, коли Ребе спустився сходами і стояв біля високого оббитого столу.

Друк кунтресу здійснювався в Нью-Джерсі, і перша вантажівка, у ящиках якої була лише половина кунтресів, прибула точно до закінчення вечірньої молитви. Друга вантажівка запізнилася сильніше, і посеред роздавання кунтреси закінчилися. Ребе звернувся до секретаря, рава Гронера, і щось йому сказав — і раптом оголосили, що вантажівка прибула... Оскільки треба було розвантажити вантажівку і дістати ящики, Ребе чекав, поклавши святі руки на стіл, і дивився ліворуч, у бік вікна, через яке вносили ящики. Уся публіка теж з очікуванням дивилася в бік вікна, і раптом постала особлива картина — мить цілковитої тиші! Нарешті, через хвилину, внесли перший ящик, і роздавання продовжилося як звичайно.

Роздавання тривало близько двох годин і трьох чвертей години і завершилося о 9:03. Через роздавання пройшли понад 6000 чоловіків, жінок і дітей[2].

На фарбрейнгені, що відбувся в наступний Шабат тижневої глави «Хаєй Сара», Ребе пояснив[3], що кунтрес роздавався для того, щоб його вивчали так, щоб «навчання приводило до дії»[4].

Видання кунтресу

Видання в каталозі HebrewBooks

Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.

  1. «Кунтрес Ец га-хаїм» קונטרס עץ החיים (Нью-Йорк) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання


Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці