Роздавання доларів

Роздавання доларів — назва церемонії, на якій Ребе роздає публіці долари, щоб їх віддали на цдаку. Спочатку роздавання проводилися під час фарбрейнгенів, що відбувалися в будні дні, без установленої регулярності, а починаючи з 11 нісана 5746 року (20 квітня 1986) Ребе став проводити цю церемонію регулярно щонеділі, причому іноді роздає і додатково протягом тижня.
Недільна церемонія триває щотижня довгі години, протягом яких Ребе стоїть на ногах і роздає тисячам людей, які приїжджають з усього світу і просять благословення й поради. Значною мірою ця церемонія слугує заміною приватного єхідуту[1].
Історія

Зі слів Ребе про вічність звичаю роздавання доларів
|
|---|
|
«І продовжують усе це в дні тижня, починаючи з неділі — „дня одного“, у який „Святий, благословенний Він, був єдиним у Своєму світі“, і подібно до цього в служінні людини — притягнення й розкриття рівня єхіди душі, яка є посудиною для „Єдиного у світі“. І особливо те, що цього дня нещодавно встановився звичай додавати в заповіді цдаки (і цей звичай уже поширився так у кількох місцях), і оскільки так заведено вже понад три роки, це стає справою „хазаки“ і міцності, і не стосується цього поняття зміни й припинення тощо» |
Ще до того, як Ребе почав регулярно роздавати долари впорядкованим і послідовним чином, Ребе час від часу посилав доларові купюри приватним особам як сгулу для благословення й успіху. Одного разу Ребе навіть пояснив, що це ґрунтується на словах мудреців, благословенна їхня пам'ять: «Кожен, хто бере пруту в Іова, благословляється», — що навіть невелика сума притягує благословення на всі гроші[2].
Подібне ми знаходимо і в наших Ребе, провідників поколінь, у попередніх поколіннях, які давали монету для охорони, захисту й порятунку[3].
Перший випадок, коли Ребе вперше роздав долари на цдаку публічно, був на фарбрейнгені 18 елула 5734 року (5 вересня 1974), на якому він оголосив по закінченні фарбрейнгену, що роздасть публіці долари на цдаку через «танкістів»[4]. Цей звичай утвердився протягом 5735 року (1974/1975), коли Ребе особливо заохочував виходи на мівцоїм за допомогою «танків», доки він не став постійним звичаєм[5].
Паралельно з утвердженням роздавання доларів через танкістів Ребе в 5741 році (1980/1981) припинив приймати публіку на приватний єхідут[6]: оскільки охочих увійти стало багато і не було змоги прийняти всіх, єхідут було припинено, за винятком особливих випадків; у 5741 році (1980/1981) приватний єхідут було припинено повністю, і замість нього почався загальний єхідут, що відбувався в установлений час.
По закінченні раптового фарбрейнгену, проведеного Ребе з нагоди Рош ходеш шват 5740 року (січень–лютий 1980), він роздав по три долари кожному з присутніх — чоловікам, жінкам і дітям — на відзначення тридцяти років від дня 10 швата 5710 року (28 січня 1950) — дня відходу Ребе Раяца, причому це був перший раз, коли він роздавав їх публіці сам[7].
У місяці елул 5744 року (серпень–вересень 1984) Ребе почав час від часу, прибуваючи до 770 зі свого дому о десятій годині ранку, заходити до своєї кімнати, а потім виходити з торбинкою монет у руці й роздавати в лобі 770 монету в нікель; узимку 5745 року (1984/1985) роздавання ставало дедалі поширенішим, але не було постійним і відомим і тривало близько десяти хвилин[8].
На фарбрейнгені 10 швата 5746 року (20 січня 1986), всупереч звичаю, Ребе не роздавав публіці долари через танкістів. Наступного дня Ребе прибув до 770 у звичайному сюртуку, увійшов до своєї кімнати й вийшов одягненим у шовковий сюртук[9] і почав роздавати долари кожному з публіки особисто.
Роздавання в такому вигляді не повторювалося до 11 нісана 5746 року (20 квітня 1986) (дня народження Ребе, що випав тоді на неділю), коли Ребе пішов до мікви (як було в нього заведено кожного дня, коли він їздив до Огелю), а коли повернувся до 770, вийшов зі своєї кімнати й роздавав долари публіці, доки роздавання не було зупинено через півтори години, щоб він міг поїхати до Огелю. Це було перше 11 нісана (з 5731 року (1970/1971)), яке Ребе не відзначив фарбрейнгеном, і це була єдина публічна згадка про нього. Відтоді роздавання стало постійним і проводилося щонеділі.
Унаслідок події 27 адара I 5752 (2 березня 1992)[10] Ребе не виходив на роздавання доларів щонеділі, за винятком одного рідкісного випадку 26 тішрея 5754 року (11 жовтня 1993), коли відбувся «єхідут» для наречених, хлопчиків і дівчаток, які досягли бар- і бат-міцви, що пройшли перед Ребе, і він роздав кожному, хто проходив, долар; а по закінченні роздавання їм Ребе продовжував роздавати долари ще кілька хвилин тим, хто встиг пройти, доки роздавання не припинилося[11].
Починаючи з 5765 року (2004/2005) частина хасидів вирішила проводити церемонію «роздавання доларів» у 770, ставлення до цієї церемонії є предметом суперечки[12].
Пояснення Ребе щодо роздавання
Ребе пояснював цей звичай словами, які його тесть, Ребе Раяц, часто повторював: «Коли зустрічаються два євреї, вони мають подбати, щоб із цього вийшла користь для третього єврея». Ребе хотів перетворити свою зустріч із кожною людиною зі звичайної зустрічі на шліхут міцва — віддати долар або його заміну на цдаку, щоб залучити кожного до доброї справи заради третьої людини — отримувача долара на цдаку. Ребе рекомендував чинити так і в інших місцях і використовувати кожну зустріч між євреями для додавання в цдаці[13].
Ребе наголошував, що в одному доларі міститься рясне благословення, і тим, хто проходить, не слід думати, що коли вони візьмуть кілька доларів, то отримають більше, адже в одному доларі благословення піднесеніше, ніж у кількох доларах[14].
Одного разу, коли Ребе спитали, як він не втомлюється, він відповів: «Кожен єврей — діамант, а як можна втомитися від перелічування діамантів?»[15].
У Рош ходеш іяр 5738 року (травень–червень 1978) Ребе роздав учням-посланцям до Мігдаль-га-Емека по дві доларові купюри на цдаку, причому в сіхі, проголошеній перед цим, Ребе пояснив, що це «щоб створити опору в матеріальних справах». Коли сіху подали Ребе на редагування, він додав своєю святою рукою до цього уривка посилання на джерело — слова Рамбана[16], який пояснює, що пророки здійснювали матеріальну дію під час пророкування, щоб дати пророцтву матеріальну опору, яка забезпечить його виконання.
У місяці нісан 5750 року (березень–квітень 1990) Ребе написав у відповідь р. Дов-Беру Юніку, який питав про свій звичай заходити на єхідут кожні десять років від дня свого першого єхідуту і питав, коли і як заходити: «У неділю, що є єхідутом де-ата, і з додаванням — шліхут цдака. Згадаю на святій могилі»[1]. Так само написав Ребе 25 іяра того ж року у відповідь р. Мендлу з Борисова, який прибув з Росії до 770: «. . Щодо розмови (єхідуту), як заведено в останні роки, це в неділю, як відомо й загальновідомо, і тоді також додавання шліхуту на цдаку»[17].
Порядок роздавання



Роздавання відбувається навпроти головних дверей, у проході біля входу до 770 (починаючи з 5780 року (2019/2020)): черга йде з боку вулиці Кінгстон, проходить доріжкою до входу в 770 перед обличчям Ребе, і виходять у бік куреня. Ребе спирається на стендер, що стоїть посеред царської вхідної доріжки, обличчям у бік Істерн-Парквей. Навпроти Ребе стоїть «подавальник», призначений «Ваад га-месадер», чий обов'язок — подавати долари Ребе, який роздає їх публіці. Поруч із «подавальником» стоїть один із членів «Ваад га-месадер», який подає йому пачки доларів, а також складає в мішок подарунки й підйонот нефеш, принесені під час роздавання.
Праворуч від Ребе стоїть ще один машбак, чий обов'язок (за вказівкою Ребе) — квапити тих, хто проходить[18], але при цьому на церемонії дається можливість поговорити з Ребе, порадитися з ним, подати йому книжки й подарунки і попросити його благословення. По боках стоять фотографи зі звичайними фотоапаратами й відеокамерами, які знімають тих, хто проходить.
Порядок роздавання такий: спочатку проходять чоловіки, посеред черги роблять перерву, і проходять жінки, після цього знову проходять чоловіки, а коли накопичується ще одна черга жінок, вони знову проходять наприкінці роздавання. Зазвичай перед відходом Ребе знову роздає чоловікам. До кінця зими 5752 року (1991/1992) порядок був такий, що спочатку проходили жінки, і лише після цього проходила черга чоловіків, а потім, коли накопичувалася ще одна черга жінок, які прийшли пізніше, робили перерву в черзі чоловіків і давали їм пройти ще раз, — і все це заради того, щоб уникнути їхньої затримки[19]; крім того, коли приходять громадські діячі, представники поліції тощо, їх багато разів уводять збоку, не змушуючи чекати в довгій черзі, і так само в минулому за потреби могли пройти разом усі члени родини — і чоловік, і дружина, і діти.
Наприкінці роздавання Ребе дає долар секретарям і машбакам, які допомагають під час роздавання і вирішили пройти, причому іноді, якщо вони не проходили, Ребе дає їм долар із власної ініціативи; бере один долар собі, бере мішок, що лежить на стендері[20], до якого складають подарунки й книжки, подані під час роздавання, і входить до своєї кімнати.
У минулому роздавання проводилося в лобі 770 навпроти головних дверей. Черга проходила через Великий зал, сходами, якими Ребе спускається на молитву, коридором, а потім проходила перед Ребе в лобі й виходила через «Нижній Ган Еден» і кабінет рава Єгуди-Лейба Гронера назовні з 770. Під час роздавання Ребе стоїть, спираючись на стіл, поставлений впритул до ліфта навпроти вхідних дверей (які були замкнені), праворуч від того, хто входить до його кімнати. Поруч із ним стояв секретар рав Біньямін Кляйн, який передавав долари секретареві раву Єгуді-Лейбу Гронеру, що стояв навпроти вхідних дверей, а той подавав долари Ребе, який роздавав їх публіці. Сьогодні, за вказівкою Ребе, роздавання відбувається не в цьому місці, а надворі, але коли сильний холод тощо і роздавання відбувається всередині, черга йде з Великого залу в бік «холу» і виходить назовні.
У період, коли Ребе перебував у своєму домі після відходу з життя ребецн (з 22 швата 5748 року (10 лютого 1988) до середини 5749 року (1988/1989)), роздавання доларів проводилося в домі Ребе.
Особливі роздавання
З початком звичаю, запровадженого Ребе (з відходом з життя ребецн у 5748 році (1987/1988) і посиленого з 5750 року (1989/1990)), — проголошувати сіху після вечірньої молитви у Великому залі, Ребе зазвичай роздає долари публіці, присутній у залі. Це роздавання відрізняється від звичайного роздавання тим, що призначене виключно для мети роздавання цдаки і проводилося швидко, а не як на недільному роздаванні, де кожен має можливість звернутися до Ребе, спитати його поради й попросити його благословення.
Після того як він проголосив сіху на дитячому зібранні, проведеному для дітей табору «Ган Ісраель» у Великому залі 20 менахем-ава 5751 року (31 липня 1991), Ребе роздав їм долари (див. фото).
По закінченні церемонії закладання першого каменя для розширення 770, проведеної Ребе 17 елула 5748 року (30 серпня 1988), Ребе оголосив, що хоче роздати долари біля огорожі, якою було обгороджено ділянку. Роздавання тривало півтори години (див. фото в галереї).
Наступного дня після Йом Кіпура 5752 року (1991/1992), через десять хвилин після закінчення ранкової молитви в міньяні Ребе, вийшов секретар рав Єгуда-Лейб Гронер і оголосив, що Ребе роздасть долари всім дітям, які не досягли віку заповідей, і що Ребе попросив повідомити про це навчальні заклади, щоб вони привели своїх учнів на роздавання. Роздавання тривало понад дві години поспіль, за цей час перед Ребе пройшли понад приблизно 3000 дітей (див. фото). Коли роздавання закінчилося і Ребе вийшов до своєї машини, щоб їхати до Огелю, прийшли ще діти, і Ребе попросив продовжити роздавання. Стендер принесли до машини Ребе, і він продовжив там роздавання ще десять хвилин.
Чотири рази регулярна церемонія роздавання відбувалася біля входу до кімнати Ребе: напередодні Рош га-Шана 5749 року (11 вересня 1988) після церемонії прийняття підйонот нефеш; у Гошана раба 5752 року (1991/1992) після роздавання леках; у неділю 17 кислева 5752 року (24 листопада 1991), коли Ребе роздав «Кунтрес друшей хатуна» 5689 у пластиковому футлярі, у якому був також долар (див. фото); на роздаванні в неділю 1 тевета 5752 року (8 грудня 1991), коли роздавали долар і монету в пластиковому футлярі, на якому було відтиснуто «Ханука-гелт». Роздавання було перервано, щоб Ребе спустився помолитися молитву мінха у Великому залі, і потім воно продовжилося там.
Ребе роздає долари і на інших церемоніях, окрім регулярного роздавання, наприклад по закінченні загального єхідуту, єхідуту для багатих жертводавців тощо.
Роздавання доларів нині
| Фотографії роздавання доларів |
|---|
|
З 26 тішрея 5754 року (11 жовтня 1993) — коли відбулося останнє роздавання доларів перед 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) — роздавання не проводилося.
Починаючи з 5765 року (2004/2005) кілька хасидів почали організовувати церемонію «роздавання доларів». Це роздавання не приймає більшість рабинів, машпіїм і хасидів. Також більшість хабадських малих єшив забороняють своїм учням брати участь у церемонії.
Думка ініціаторів і прихильників
Як наслідок віри у вічність життя Ребе і спираючись на сіху Ребе про вічність роздавання[21], «Ваад га-месадер» написали Ребе через «Ігрот кодеш» про свій намір організувати церемонію «роздавання доларів», отримали позитивні відповіді й вирішили відновити проведення церемонії[22]. Пояснення цього докладно викладено у збірниках «Ва-якілу ель га-мелех»[23].
Думка тих, хто вважає, що в цьому немає сенсу
Немає від Ребе вказівки, що ми як хасиди маємо отримувати долари. Це справа Ребе, коли він вирішує удостоїти нас, а не наша справа. Коли хасид робить те, що йому не було наказано і чому немає джерела в словах Ребе, у цьому немає жодного сенсу. Інакше кажучи: якщо є те, що мені було наказано і що має джерело, то ясно, що я мушу це робити. Якщо є те, що мені не було наказано, але що має джерело, то в цьому ще є сенс, тільки тоді мені потрібно більше перевіряти, досліджувати й з'ясовувати, чи моя це місія; але якщо є те, що мені і не було наказано, і що не має джерела, — ясно, що робити це не моя справа[24].
Крім того, такий спосіб дій виражає порядок, за якого ті, хто отримує, вирішують про порядок роздавання, а не той, хто роздає, що суперечить розумінню, згідно з яким, як і будь-який вплив від Ребе до хасида, роздавання доларів теж виходить з боку того, хто дає і впливає, — Ребе, а не з боку того, хто отримує[25].
Додаткова література
- «Зореа цдакот — мацміах єшуот» — вислови та історії про чудеса з церемонії роздавання доларів, надруковано в 5753 році (1992/1993).
- «Ва-якілу ель га-мелех», частина друга, історії про чудеса з церемонії роздавання доларів на цдаку в 5760-ті роки, надруковано в 5769 році (2008/2009).
- «Єхідут де-ата» — огляд церемонії роздавання доларів у журналі «Тіх'єну», випуск 9, с. 46 — 63.
- «Ненависник подарунків житиме» — так Ребе пояснив свою відмову приймати матеріальні подарунки від хасидів, у рубриці «Хаєй Рабі» тижневика «Кфар-Хабад» 1940, с. 30
- Огляд роздавання доларів упродовж років. Газета «Кфар-Хабад», випуск 789.[26]
- «Аїн бе-аїн», додаток до тижневика «Бейт Мошіах», випуск 1500, свято Песах 5786 (2 квітня 2026)[27]
Зовнішні посилання
- Коли Ребе розпочав церемонію «роздавання доларів»?

- Огляд церемонії роздавання доларів, опублікований у «Нью-Йорк таймс»

- Свідчення та історії з церемонії «роздавання доларів» 26 адара 5752 (1 березня або 31 березня 1992)

- Коли Ребе вручив 138 доларів...

- Коли Ребе попросив хлопчика зіграти ""Нєт, нєт нікаво"

- Найперші наявні фотографії з недільного роздавання доларів

- Години, які ввійшли в історію: оприлюднено відео першого роздавання доларів • Опубліковано унікальний ролик: перше роздавання доларів • дивіться

Примітки
- ^ 1 2 «Лікут маанот кодеш» 5750, відповідь 206.
- ^ «Тшура» 15 хешвана 5781 (2 листопада 2020), с. 7.
- ^ Див., наприклад, «Тшура» Альтейн 5767, с. 15: пришити монету до таліт катана.
- ^ Щоденник р. Шалома-Дов-Бера Шора.
- ^ Відео роздавання доларів танкістам 11 нісана 5743 (25 березня 1983)
- ^ У перші роки тричі на тиждень, а в пізніші роки — двічі на тиждень.
- ^ «Тіх'єну», випуск 9, с. 49.
- ^ Це за винятком кількох особливих роздавань, під час яких роздавання тривало близько пів години, — «Тіх'єну», випуск 9, с. 48.
- ^ До 5750 року (1989/1990) Ребе ходив у звичайному сюртуку, а в шовковому сюртуку ходив лише в Шабати, свята і на фарбрейнгенах. У 5750 році (1989/1990) він почав постійно ходити в шовковому сюртуку.
- ^ Зворушливий документ: «роздавання доларів», переддень 27 адара 5752 (2 березня 1992) ● відео на сайті
.
- ^ 26 тішрея 5754 (11 жовтня 1993) на сайті «Йоман 770».
- ^ Див. нижче в розділі Роздавання доларів у теперішній час
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Бешалах» 5748 («Сефер га-сіхот», т. 1, с. 239).
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 86, с. 182. Сіха Рош ходеш шват 5737 (січень–лютий 1977), кунтрес «Фарбрейнген» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» на Шабат тижневої глави «Ваера» 5786, с. 12.
- ^ «Бейт хаєну», випуск 10. Коли рахують діаманти, не втомлюються на сайті «Хабад».
- ^ На Тору, «Лех леха» 12, 6
- ^ «Лікут маанот» 5750, відповідь 239.
- ^ Коли на церемонії проходять жінки, цей обов'язок виконувала пані Естер Штернберг, дружина р. Менахема-Нохума Штернберга, а після неї зазвичай інші жінки цього обов'язку не виконували, за винятком роздавань, на яких проходить багато жінок.
- ^ За усним переказом, Ребе одного разу сказав одному з рабинів, який проходив на роздаванні доларів, що просить вибачення за те, що його дружина отримала раніше за нього, але такий порядок згідно з Торою: жінки соромляться стояти й просити, і тому вони отримують першими (додаток «Неші» до тижневика «Кфар-Хабад», випуск 1887, с. 24).
- ^ У минулому Ребе роздавав на стендері, до якого можна було покласти мішок.
- ^ Фарбрейнген Шабату тижневої глави «Насо» (перший) 5751, «Діврей Мошіах», 5751, т. 4, с. 144.
- ^ Запитання й відповіді: живий і сущий у матеріальному тілі з равом Бен-Ціоном Фрішманом
- ^ «Ва-якілу ель га-мелех», частина 1, с. 9, «Ва-якілу ель га-мелех», частина 2; Машпіїм пояснюють: Ребе, живий і сущий у матеріальному тілі, роздає долари в 770
- ^ Шрага Крумбі інтерв'ює рава Моше Корнвіца Ребе встановив: порядок у 770 — згідно з вказівками рабинів і габаїв, з тижневика «Бейт Мошіах» 1396, 23 швата 5784 (2 лютого 2024)
- ^ Наводимо лад: хасид не вирішує за Ребе, що той йому дасть! — з інтерв'ю з равом Меїром Вільшанським у тижневику «Бейт Мошіах»
- ^ С. 14 — 22
- ^ «Аїн бе-аїн»: додаток «Бейт Мошіах» відзначає 40 років від початку роздавання доларів