Перейти до вмісту

Авот

Матеріал з Хабадпедії

У Гмарі наводиться[1], що «праотцями називають лише трьох», і це Аврагам, наш праотець, Іцхак, наш праотець, і Яаков, наш праотець, — праотці народу.

Праотці як колісниця

Мудреці сказали: «Праотці — це і є колісниця», і це притча про дві головні властивості, які були в праотців: а) бітуль; б) піднесення.

Бітуль

Через величезний бітуль праотців перед Всевишнім їх було названо «колісницею».

Як колісниця скасована перед волею того, хто їде на ній, так і праотці — всі їхні органи були святі й відокремлені від справ цього світу і не ставали колісницею ні для чого, крім однієї лише Вищої волі; і притому цей бітуль був не лише в обмежений час, а всі їхні дні.

Тому вони (праотці) були пастухами, щоб справи цього світу не відволікали їх і не відокремлювали їх навіть на одну мить від стану бітулю; і коли вони пасли худобу в полі, у них не було жодного клопоту про справи цього світу, і вони ходили перед Всевишнім усі дні в істинному гіткашруті, в постійному бітулі, щоб бути справжньою колісницею, як сказано вище.

І справа в тому, що в усіх заняттях, крім пастушества, дуже багато клопотів: так і в землеробстві є клопоти й турбота про оранку, сівбу, жнива тощо, але в пастуха в цьому занятті немає взагалі жодних клопотів і жодної турботи, бо коли він виводить худобу на луг, протягом дня він може бути вільний від усякої думки, крім як про одного Гаває, і ніщо не заважає йому бути пов'язаним і прилепленим до Всевишнього весь день без жодного відокремлення.

Також праотці були колісницею для мідот Ацилуту: Аврагам — для якості Хесед, Іцхак — для якості Гвура, а Яаков — для якості Тіферет, яка є якістю милосердя.

Піднесення

Як колісниця підносить і приводить того, хто їде, туди, куди без колісниці він не зміг би дістатися, так і праотці у своєму служінні Всевишньому підносяться і навіть спричиняють піднесення сфірот (які є коренем їхніх душ) до Ор Ейн Соф, благословенний Він, у стані бітулю, як сказано: «Тобі, Г-споди, велич і могутність» тощо, і завдяки цьому розкриється в них Ор Ейн Соф, благословенний Він, і через них буде притягнено Б-жественність до душ.

І це аспект «Вищої колісниці» — колісниці світу Ацилут, яка вища за колісницю святих хайот у БЕА.

Заповіді, які виконували праотці

Попри велич бітулю праотців, мудреці сказали: «Заповіді, які виконували праотці, були ароматами», тобто цінність заповідей, які виконували праотці, була лише на рівні аромату, суть якого — поширення буття речі без самої її сутності.

Мається на увазі, що своїм служінням у виконанні заповідей вони притягали лише Б-жественний відсвіт, але не досягли рівня виконання заповідей у тому вигляді, якими вони стали після Дарування Тори, коли в них відбувається притягнення і розкриття Його, благословенний Він, Сутності.

І хоча самі вони перебували на рівні «колісниці» в її найвищій гідності й були прилеплені до світла Ейн Соф, благословенний Він, також усіма членами свого тіла, як сказано вище, все ж заповіді, які вони виконували в матеріальному, не були на рівні заповідей після Дарування- Тори.

І в цьому дві деталі: 1 . Головною метою їхнього служіння було притягати світло і діяти лише в духовному — в душі, «а дія, яку вони здійснювали в матеріальному, була лише свого роду посудиною для духовного служіння», лише засобом для мети, якою є духовна дія в душі.

Хоча загалом мета їхнього служіння була підготовкою до призначення — «Дира ба-тахтонім».

2. Їхнє служіння здійснювало у світі лише притягнення відсвіту, а не Сутності (подібно до запаху, який є поширенням без сутності), — як сказано вище.

Ці два моменти в служінні праотців — обмеження мети служіння лише духовним і обмеження Б-жественного притягнення лише відсвітом — випливають з двох причин:

1) За часів праотців світ був ще темний через відхід Шхіни, спричинений гріхами — починаючи з гріха Дерева пізнання, а після нього й іншими гріхами, — і світ ще не був здатний виправитися у своїй внутрішній суті.

І хоча «коли прийшов Аврагам, почало світити», але, по-перше, це був лише початок, а по-друге, це було притягнення лише в зовнішньому — в аспекті макіфа.

2) Оскільки вони були до Дарування Тори — у стані «того, кому не заповідано, але хто виконує», і служили лише власними силами, без допомоги згори, вони притягали лише таке світло, до якого здатна дотягнутися сила створеного, тобто лише з кореня створених, що є низьким ступенем щодо ступеня Ор Ейн Соф, і воно обмежене лише духовним і не здатне вбратися в матеріальне, щоб освітити його.

Праотці — ті, хто залишає спадщину

«Праотцями називають лише трьох» — Аврагама, Іцхака і Яакова, як сказано вище, бо суть праотців — залишати спадщину своїм синам після себе. І в цьому була головна гідність праотців — Аврагама, Іцхака і Яакова, — які залишили своїм синам після себе навіки вічну спадщину в матеріальному і в духовному.

Тобто, крім їхніх особистих гідностей, головна їхня значущість — у тому, що вони залишили в спадщину своїм синам.

Як сказано про Аврагама: «Бо Я знаю його, що він заповідатиме синам своїм і дому своєму після себе тощо», і тому їх було названо праотцями.

Спадщина, яку праотці залишили всім синам Ізраїлю;

1. Завдяки величі їхнього бітулю (аспект колісниці) вони удостоїлися залишити в спадщину й притягнути нефеш, руах і нешаму з десяти сфірот святості своїм синам після себе навіки.

І цим вони залишили кожному з Ізраїлю в спадщину природну любов до Всевишнього, приховану у внутрішній глибині серця.

Ця прихована любов, яку праотці притягують кожному з Ізраїлю, — це аспект Хохма в душі, суть якої не логіка й осягнення, а сила бітулю перед Всевишнім, бо батько — це аспект Хохма, тобто «коах-ма», і це сила бути скасованим у своєму бутті перед Всевишнім в аспекті їхуда ілаа.

Цю властивість праотці залишили в спадщину кожному з нащадків згаданих праотців, щоб і він міг бути скасованим перед Всевишнім, як колісниця, і «людина зобов'язана казати: коли ж мої діяння досягнуть діянь моїх батьків — Аврагама, Іцхака і Яакова».

2. Корінь душі праотців і спосіб їхнього служіння Всевишньому — це мідот, як сказано вище, і вони теж переходять у спадщину до всіх синів Ізраїлю.

Аврагам — якість Хесед: «Аврагам, який любить Мене»; Іцхак — якість Гвура: «Страх Іцхака»; Яаков — якість Тіферет (милосердя): «Б-г батька мого Аврагама і Страх Іцхака був зі мною», — поєднання Хеседа і Гвури воєдино.

Служіння Всевишньому цими якостями — любов'ю, трепетом і милосердям — можливе для кожного єврея і кожної єврейки завдяки їхній спадщині від праотців.

3. Праотці почали притягати Шхіну згори вниз після того, як Шхіна віддалилася із землі на небозвід. І цим вони відкрили «дві тисячі Тори». (Згідно з висловом наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, про шість тисяч років існування світу: дві тисячі тогу, дві тисячі Тори і дві тисячі днів Мошіаха).

Відхід Шхіни був спричинений гріхом Дерева пізнання і гріхами, що настали після нього, доки світ не став перебувати в темряві.

Але коли прийшов Аврагам, він почав притягати (тягнути) Шхіну у світ і світити, а також Іцхак і Яаков тощо, які продовжили повертати Шхіну у світ.

Цю силу — притягати Шхіну вниз — праотці передали в спадщину тим, хто прийшов після них, бо діяння батьків — знак для синів; їхньою силою Моше Рабейну зміг розкрити Б-жественність у нижніх світах через Дарування Тори.

4. Спадщину Землі Ізраїлю праотці передали нам після того, як отримали її від Всевишнього у вічне володіння.

Аврагамові сказано: «Потомству твоєму віддам Я цю землю». «Бо всю землю тощо тобі дам Я її і потомству твоєму навіки». І також при Завіті між розсіченими частинами сказано: «Потомству твоєму дав Я цю землю» тощо.

Про Іцхака сказано: «Тобі й потомству твоєму віддам усі ці землі» тощо. «І дам потомству твоєму всі ці землі».

Про Яакова сказано: «Землю, на якій ти лежиш, тобі віддам її і потомству твоєму».

З огляду на те, що вони праотці народу Ізраїлю, вони залишили в спадщину Ерец-Ісраель кожному єврею і кожній єврейці навічно, тобто кожен єврей у світі без жодної різниці, в будь-якому місці і в будь-який час, має частку й наділ в Ерец-Ісраель у спадщину від праотців — Аврагама, Іцхака і Яакова, які отримали її від Всевишнього як вічну спадщину для вічного народу.


Епохи в юдаїзмі
(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Примітки

Праотці згадується ще в 85 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1449100000

Повідомити про помилку на цій сторінці