Перейти до вмісту

Англійська мова

Матеріал з Хабадпедії
Ребе роздає книжку «Танія» у перекладеному виданні англійською, після того як виголосив особливу сіху з нагоди перекладу «Танії», перед будівлею 770 (16 сівана 5735 (26 травня 1975))
Ребе тримає «Сефер га-сіхот» англійською, який вручив йому Даніель Намдар на вихід 10 швата 5752 (15 січня 1992) (на знімку: опускає долар у скарбничку для цдаки)

Англійська мова (англійською: English) є міжнародною мовою, що служить однією з трьох основних мов, якими користуються хасиди Хабаду по всьому світу (поряд з івритом та їдишем). Використання мови відбувається головним чином унаслідок розташування двору Ребе, що служить центром хасидизму, в англомовній країні (Сполучених Штатах), та ідеологічного підходу Ребе поширювати Тору та юдаїзм по всьому світу, що вимагає володіння англійською мовою як базовим засобом спілкування.

Сам Ребе володіє англійською мовою і розмовляв цією мовою з людьми, які зустрічалися з ним, а також надсилав листи цією мовою, однак його вчення й думка ніколи не видавалися англійською мовою офіційним видавничим інститутом хасидизму Хабад (щоправда, переклади його праць англійською виходили і у видавництві «Кегот»).

Як правило, Ребе не заохочував вивчення мови, а коли до нього зверталися з цього приводу, ставився до цього компромісно.

Англійська мова

Підпис Ребе англійською

Англійська — давня мова, що розвивалася протягом майже півтори тисячі років і зазнала численних змін, доки не стала найпоширенішою мовою у світі.

Фактично ця мова містить суміш різних мов, які принесли переселенці, що заснували державу Англія, причому протягом років до неї додалося безліч слів із різних культур, доки вона не стала мовою з найбільшим словниковим запасом (близько 600 000 слів, удесятеро більше, ніж у середній мові).

Хоча цією мовою розмовляють у багатьох країнах, різні діалекти мови дуже схожі один на одного (порівняно з іншими мовами), що полегшує взаєморозуміння носіїв різних діалектів мови і сприяє її поширенню та перетворенню на міжнародну мову.

Використання мови в Хабаді

Хабадське оголошення англійською, опубліковане у світовій пресі, що закликає громадськість додати в заповідях і добрих справах для приведення Мошіаха

З переїздом Ребе Раяца до Сполучених Штатів у 5700 році (1939/1940) і встановленням його місця проживання в будівлі номер 770 на Істерн-Парквей у районі Краун-Гайтс центр хабадського двору перемістився до Америки, і хасиди почали користуватися англійською мовою, щоб давати собі раду в повсякденному житті під час зустрічей з місцевим населенням.

Зі створенням закладів виник конфлікт між хабадським прагненням зберегти їдиш як розмовну мову хасидів і вимогою часу зробити англійську мовою закладу, щоб зуміти залучити до його лав і дітей, які не опанували їдиш, чиї батьки розмовляють удома тільки англійською.

На першому етапі Ребе Раяц встановив, що в закладах Любавицької єшиви навчатимуть паралельно і англійською, і їдишем, що, з одного боку, дасть відповідь англомовним батькам, які бажають, щоб їхні діти навчалися в хабадських закладах, а з другого — збереже їдиш як розмовну мову хасидів шляхом поступового вивчення мови дітьми, які не розмовляють нею в себе вдома.

Згодом, зі створенням закладу «Огалей Тора» як навчального закладу в дусі чистої святості, мовою навчання було встановлено їдиш, а паралельно англійська стала панівною мовою в 'Любавицькій єшиві'.

Попри спробу зберегти їдиш як мову повсякденного спілкування, англійська почала поступово витісняти його, головним чином серед мешканців Краун-Гайтс, — процес, що посилився, коли почалося піднесення шліхуту і вимоги Ребе поширювати юдаїзм по всьому світу, — причина, що призвела до того, що, з одного боку, багато молодих людей прагнули краще опанувати англійську, щоб успішно встановлювати зв'язок з людьми, а з другого боку, це привело до хабадських громад баалей тшува, які не розуміють їдиш, і виникла ніяковість розмовляти цією мовою, коли вони беруть участь у розмові.

Наприкінці процесу більшість хабадських навчальних закладів в Америці перейшли на майже цілком англомовне навчання, і, попри протести Ребе, це панівна мова в хасидсько-хабадському діалозі в Сполучених Штатах.

На відміну від району Краун-Гайтс, де все ще багато хасидів, що користуються їдишем, в усіх хабадських громадах, які виникли навколо Бейт Хабадів по всьому континенту, англійська є єдиною мовою.

Відгуки Ребе

Відповідь Ребе, що відкидає вивчення англійської: витрачати зараз багато часу на вдосконалення в англійській — не варто для нього. А за висловом його святості, мого вчителя і тестя, Адмора, хай буду я спокутою за його ложе: віфл а шіер трогн ді корите (іньяней тумац) цум ферд, шойн цайт дер ферд зол гейн цу дер корите [= доки приноситимуть корито (справи Тори і заповідей) до коня, уже настав час, щоб кінь ішов до корита]

Вивчення мови

Загалом Ребе відкидав надмірні вкладення у вивчення англійської мови коштом вкладень в інші галузі, і особливо коштом вивчення Тори.

Уже 5710 року (1949/1950), коли один аврех хотів звільнити час для вивчення мови, щоб успішніше поширювати джерела, Ребе відповів йому: "витрачати зараз багато часу на вдосконалення в англійській — не варто для нього. А за висловом його святості, мого тестя, Адмора, хай буду я спокутою за його ложе: "до якої міри підводитимуть корито (Тору і заповіді) до коня. Уже настав час, щоб кінь ішов до корита"[1][2].

Іншим разом Ребе пов'язав відмову від вивчення англійської з вірою і впевненістю в швидкому приході Мошіаха і відкинув вивчення англійської в години після навчального розпорядку в єшиві, сказавши: «Навіщо потрібна англійська? Адже Мошіах уже приходить!»[3].

Разом із тим Ребе не приймав виправдань аврехів, які стверджували, що не можуть вирушити в шліхут, оскільки недостатньо добре володіють англійською. Так, наприклад, у щоденнику рава Мордехая Калменсона за місяць нісан 5712 (березень–квітень 1952) розповідається, що Ребе відповів одному з аврехів, який так стверджував: «У мирських справах ти даєш собі раду з мовою країни, і раптом це стає проблемою?», а іншого разу Ребе навіть заохочував приватних осіб вкладатися у вивчення мови і знати її досконало як допоміжний засіб для поширення джерел[4].

Коли міністерство освіти намагалося змусити хабадські навчальні заклади в Країні включити вивчення англійської мови до навчальної програми, Ребе вказав громадським діячам протистояти цьому з усією рішучістю[5][6].

На фарбрейнгені в Шабат тижневої глави «Ваєшев» 5748 було записано незвичайне висловлювання, коли Ребе висловив невдоволення тим, що мова повсякденного спілкування між хасидами — англійська, а не їдиш: "коли 'шпіц хабаднікес' збираються поговорити разом тощо, я здивувався, почувши, що мова розмови — англійська!... Це потребує виправлення — адже відома велика перевага того, що «не змінили своєї мови»...".

У тій самій сіхі Ребе сказав, що, коли виходять на мівцоїм, треба говорити з наближеними англійською, а причина, з якої він сам виголошує сіхот їдишем, — кілька інших міркувань[7].

Інші висловлювання

Коли Ребе подали на редагування статтю з газети «Ді їдіше гейм», у якій говорилося, що євреї Сполучених Штатів покинули їдиш і основна та вживана мова — англійська, Ребе викреслив уривок і написав: «Навіть якщо припустити, що це так на-%100, немає потреби і необхідності оголошувати про це, і в тому сенсі, що так і справдиться»[8].

Видання

Книжки

Логотип організації 'Sichos in English'
Основна стаття – «Ваад сіхот ба-англіт»

З прибуттям Ребе до Сполучених Штатів він був призначений Ребе Раяцом на посаду голови хабадського видавництва «Кегот», і той попросив його подбати про видання текстів англійською для дітей, паралельно з виданням учення провідників хасидизму Хабад.

Спочатку Ребе займався редагуванням точного перекладу основних уривків молитви і благословень, а потім редагуванням щоденного календаря для дітей (який вийшов і до 5703 року (1942/1943), і до 5704 року (1943/1944)) і щомісячних змістовних брошур для дітей, і, крім того, час від часу виходили спеціальні проспекти та різні публікації англійською.

У 5738 році (1977/1978) було засновано «Ваад сіхот ба-англіт» (мовою оригіналу: Sichos in English), покликаний відповісти на щораз більший попит на єврейські тексти англійською мовою, призначені для вищого прошарку англомовної публіки, яка бажає подолати мовні обмеження і вивчати вчення і думку Ребе.

Цей заклад під керівництвом рава Йони Авцона став офіційною видавничою установою хабадської літератури англійською, і він є самостійним відділенням видавництва «Кегот» і діє під його ім'ям.

У 5746 році (1985/1986) діяльність організації розширилася, і організація почала перекладати, окрім оригінальних сіхот Ребе, додаткові хабадські тексти з учення інших провідників Хабаду, а також хасидську прозу і книжки думки та філософії хасидів нашого покоління.

Журнали

Основна стаття – «Ді їдіше гейм», Moshiach Times

У межах діяльності, розпочатої Ребе Раяцом серед жінок і яка набула великого розмаху з ініціативи Ребе, у 5719 році (1958/1959) почав виходити журнал «Ді їдіше гейм» організації «Неший у-бнот Хабад», що містив 2 частини: одну частину англійською мовою і одну частину їдишем. Ребе дуже заохочував видання і навіть приділяв журналу особливу увагу, регулярно редагуючи всю англійську частину, яку редагувала Рахель-Двоша Альтейн.

Подібним чином, коли Ребе заснував у 5741 році (1980/1981) організацію «Цівос Гашем», організація почала видавати спеціальний журнал для дітей під назвою Moshiach Times, і ця газета теж удостоїлася особливого ставлення Ребе.

Листи Ребе англійською мовою

На відміну від більшості хабадських текстів англійською, що публікуються як переклад слів Ребе, існує великий корпус листів, які Ребе написав різним особам від початку англійською мовою.

Особливість цих листів — в особливих висловах, вплетених у них, коли використання англійської мови ніби 'змушувало' Ребе в багатьох місцях використовувати першу особу і говорити про себе прямолінійніше, що рідко трапляється в «Ігрот кодеш» їдишем і святою мовою.

Ці листи виходять у двох паралельних серіях, причому одна друкується хронологічно за порядком років (у видавництві «Ваад сіхот ба-англіт», у 5774 році (2013/2014) почалося видання паралельної серії івритом, що перекладає ці листи силами редакції тижневика «Бейт Мошіах»), а друга каталогізована за темами і видається родиною рава Нісана Мінделя, якому Ребе доручив друкувати й редагувати листи згідно з тим, що він йому диктував (ця серія виходить у перекладі івритом під назвою «Море ле-дор навох»).

Додаткова література


Мови

Їдиш • Англійська • Арамейська • Російська • Лашон га-кодеш • Іврит • Французька • (Таргум)

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, лист 641.
  2. ^ Див. також «Ігрот кодеш», частина 17, сторінка 38, лист 6184: "У відповідь на його лист від 3 нісана, у якому він питає: він присвятив свій час вивченню нашої святої Тори, і тому не вивчає як слід англійську мову, і питає, чи правильний такий порядок.. звісно, це правильно".
  3. ^ Запис слів з єхідуту рава Аврагама-Давида Вільгельма, «Тшура», 24 адара II 5765 (4 квітня 2005), с. 25.
  4. ^ «Ігрот кодеш» у перекладі, частина 2, сторінка 230 (в оригіналі — частина 12, с. 74, лист 3883).
  5. ^ Про сувору вимогу, щоб юнаки з Країни Ізраїлю не вчили цієї мови, навіть коли вони їдуть навчатися до Сполучених Штатів, див., наприклад, «Ігрот хасид», сторінка 24 (посилання не працює).
  6. ^ Останніми роками внаслідок програми «Офек хадаш» і агресивного скорочення бюджетів для тих, хто не відповідає новим стандартам, багато закладів Хабаду в Країні підкорилися диктату міністерства освіти і включили вивчення англійської до навчальної програми, — крок, що викликав різку критику з боку батьків.
  7. ^ Святий Шабат тижневої глави «Ваєшев», 21 кислева 5748 (12 грудня 1987), «Гітваадуйот» 5748, частина 2, сторінка 73.
  8. ^ «Тшура» Альтейн, сторінка 4.

Повідомити про помилку на цій сторінці