Шмуель Левітін
| Шмуель Левітін | |
|---|---|
Головний машпіа Центральної єшиви «Томхей Тмімім» у 770 | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | р. Шмуель Ракішкер, або р. Шмуель |
| Дата народження | 13 хешвана 5643 (26 жовтня 1882) |
| Дата смерті | 11 елула 5734 (29 серпня 1974) |
| Місце проживання | США |
| Місце діяльності | Ракішк, Кірсанов, Кутаїсі, Невель, США |
| Рід діяльності | рабин, машпіа, шадар |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | головний машпіа Центральної єшиви «Томхей Тмімім», рабин Ракішка, головний рабин низки містечок Грузії (Кутаїсі), голова рабинської семінарії «Бейт Йосеф» у Невелі, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Зеєв-Вольф Левітін |
| Дружина | Шейна, дочка рава Ашер Маргаліот |
| Діти | Біньямін Левітін, Аврагам-Яаков (Аврагам-Янкл) Левітін, Шалом, Гершон-Бер, та інші |
| Родовід | |
Рав Шмуель га-Леві Левітін (відомий також як р. Шмуель Ракішкер або р. Шмуель) (13 хешвана 5643 (26 жовтня 1882) — 11 елула 5734 (29 серпня 1974)) — головний машпіа Центральної єшиви «Томхей Тмімім» в 770, видатний рабин громади Хабаду, до якого наші Ребе, провідники поколінь, зазвичай зверталися з галахічними питаннями; обіймав також багато інших посад — шадара, члена комітету з написання сувою Тори для зустрічі Мошіаха та інші. Призначений Ребе в Шміні Ацерет 5731 року (1970/1971) «господарем дому»[1] над США.
Біографія


Народився 13 хешвана 5643 року (26 жовтня 1882) у містечку Погар у рава Зеєва-Вольфа Левітіна, який був машгіахом в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах, і удостоївся бути першим немовлям, названим на честь Ребе Магараша після його відходу з життя.
Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах і був одним із перших її учнів. Ребе одного разу висловився про нього: «Єврей, що удостоївся чути хасидут від Ребе ще до того, як я народився».
Одружився з Шейною (дочкою рава Ашера Маргаліота), яка супроводжувала його в усіх його мандрах і засланнях — у Грузії, в Україні і навіть у Сибіру. Під час Другої світової війни вона перебувала в гето Вільни. Двоє її синів — Шалом і Гершон-Бер — були вбиті в неї на очах, а потім у великих муках була вбита й вона.
Його тесть був рабином містечка Ракішок, і після весілля він став його правою рукою, а після відходу з життя тестя в 5669 році (1908/1909) був призначений офіційним рабином Ракішка за сприяння Ребе Рашаба.
У 5675 році (1914/1915), під час Першої світової війни, був змушений залишити Ракішок і переїхав до Кірсанова, де деякий час служив рабином.
У 5676 році (1915/1916) Ребе Рашаб послав його до міста Кутаїсі в Грузії служити головним рабином кількох центральних містечок, де він виховав багатьох учнів. Він привіз близько двадцяти людей з анаш працювати в різних громадах рабинами, меламедами й шойхетами.
Рабі Іцхак-Зеєв із Бриська дуже високо цінував цю його роботу в Грузії і внаслідок його величезного успіху навіть послав туди двох своїх найближчих учнів, щоб іще більше примножити святість.
У 5685 році (1924/1925) його розшукувала влада, і він утік до міста Батумі. Потім повернувся до Ребе Раяца в Петербург і служив «рабином дому» при дворі Ребе.
У 5685 році (1924/1925) Ребе Раяц заснував у Невелі рабинську семінарію «Бейт мідраш для рабинів і шойхетів-перевіряльників — „Бейт Йосеф“» і призначив Рашаля її головою. Того ж року Ребе Раяц[2] намагався призначити його рабином у Чикаго замість рава Мордехая Зевіна.
У кислеві 5689 року (1928/1929) його заарештував НКВС, який закрив рабинську семінарію разом із «Томхей Тмімім» у Невелі, і його заслали до Сибіру на три роки. Приблизно в 5691 році (1930/1931) він утік із Сибіру і дістався до Курська, до дому своєї дочки і зятя, рава Біньяміна Городецького, а потім переїхав жити до Москви. У місяці шват 5697 року (січень–лютий 1937) йому вдалося виїхати з Росії до Риги, і він знову оселився в Ракішку і близько року служив там рабином.
Через рік, у тамузі 5697 року (1936/1937), Ребе Раяц звелів йому поїхати до США як шадар і поширювати юдаїзм протягом семи-восьми місяців, але після того як він прибув до США, Ребе звелів йому залишитися й осісти в США.
Був одним з організаторів написання сувою Тори Мошіаха і членом комітету з будівництва Огеля Ребе Раяца.
У місяці хешван 5702 року (жовтень–листопад 1941) був посланий Ребе Раяцем заснувати єшиву «Томхей Тмімім» у Монреалі; невдовзі після 10 кислева повернувся до Нью-Йорка.
Ребе продавав через нього хамец перед Песахом і ставив йому запитання з галахи.
Був головним машпіа єшиви «Томхей Тмімім» у «770». У 5717 році (1956/1957) відбулася благодійна вечеря єшиви, на якій було виконано «Га-Тіква», і Ребе у відповідь на це зняв з єшиви своє керівництво. Учні 770 вирішили влаштувати протест р. Шмуелю Левітіну, який був машпіа єшиви і був присутній на заході, але не протестував. Учні з гучними криками вдерлися до кімнати р. Шмуеля, який був посеред молитви Шахаріт, і він утік звідти присоромлений. Унаслідок цього Ребе викликав учнів на єхідут, на якому кричав на учнів за зневагу до честі р. Шмуеля і за втручання в політику, яка їх не стосується. Керівництво покарало учнів, і їм заборонили входити на фарбрейнген Ребе найближчого Шабату[3].
Помер 11 елула 5734 року (29 серпня 1974) і удостоївся того, що Ребе брав участь у його похороні; Ребе сказав, що не зможе ввійти на цвинтар на похорон, бо якщо він увійде на цвинтар, йому треба буде піти й на могилу Ребе Раяца, а для цього потрібні приготування[4].
Його розлоге запитання у справі агуни, з яким він звернувся до рабинів Єрусалима — рава Шломо-Еліезера Альфандарі і рава Зоненфельда — у 5682 році (1921/1922), надруковане в книзі «Мін га-гназім», частина 3[5].
Родина
- Його шурин, рав Еліягу-Шмуель Каганов
- Його шурин, рав Єрахміель Хадаш
- Його син, рав Біньямін Левітін
- Його син, рав Аврагам-Яаков (Аврагам-Янкл) Левітін
- Його зять, рав Біньямін-Еліягу Городецький
Додаткова література
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Нью-Йорку, видавництво «Хазак», 5773
- Основні віхи його біографії і святий рукопис Ребе в листах до нього
- Книга «Перші хасиди», стор. 312 — 299.
- Випуск «А хасідішер дерхер»
- Рав Леві-Іцхак Гольцман, «Кі каров», випуск № 152, «І віддам його Б-гові на всі дні життя його» — штрихи до портрета гаона-хасида р. Шмуеля Левітіна
Зовнішні посилання
- Рав Міхаель-Агарон Зелігсон, Був тільки один р. Шмуель, його біографія з фотографіями
(англійською) - Галерея: рав Шмуель Левітін розмовляє з Ребе, 19 кислева 5722 (27 листопада 1961), у квартирі Ребе Раяца

- Фотографії з похорону рава Левітіна та участі Ребе в похороні, 12 елула 5734 (30 серпня 1974)

- «Ле-аєф» чи «лі-яеф»? Що заважало хасидові, який сидів за ґратами

| Попередній: | Рабинат Краун-Гайтс | Наступний: Рав Залман-Шимон Дворкін |
Примітки
- ^ Див. докладно в статті Хасидська ООН
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, листи 254, 261.
- ^ Тшура про хасида р. Шолома Фельдмана, Розділи біографії, листи, які він отримав від Ребе, і добірка його розповідей у тшурі з весілля його онуки, тамуз 5775 (червень–липень 2015)
, стор. 83 — 85.
- ^ Зі слів рава Цві-Єхіеля Грінблата, у: Шалом Магідман, «Стійте напоготові всі ви», щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 2112, с. 40.
- ^ За редакцією Шалома Гілеля, стор. 254, Модіїн-Іліт, 5774.
Код особи: № 8451559300
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Члени комітету з будівництва Огеля
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Персонал центральної «Томхей Тмімім»
- Рабини Хабаду в період Любавицького Ребе
- Рабини Хабаду періоду Ребе Раяца
- Хабадські рабини в Грузії
- Хабадські рабини в Литві
- Члени «Агудат хасидей Хабад» у США
- Хранителі переказів
- Рабини містечок і мошавів
- Члени «Хасидської ООН»
- Особистості в Ракішку
- Особистості в Кутаїсі
- Особистості Краун-Гайтс
- Особистості, у похороні яких брав участь Ребе
- Персоналії, поховані на цвинтарі Монтефіоре
- Особистості, що померли в 5734 році (1973/1974)