Леках

לעקאַח[1] היא עוגת טורט המעורבת בדבש.
У звичаях Ізраїлю цей пиріг особливо пов'язаний з переддням Йом Кіпуру, коли заведено просити шматок лекаху як сгулу на добрий і солодкий рік.
Історія
Назва «леках» для медового пирога вперше згадується в єврейській літературі близько 800 років тому.
Цей пиріг згадується, серед іншого, у «Седер біркот га-неенін»[2] у зв'язку з благословенням, яке слід виголошувати на нього.
העוגה הייתה נפוצה בעיקר בקרב קהילות אשכנז, ובקהילות החסידים היה נפוץ להביא אותה לבית הכנסת לקידושים ואזכרות, כאשר בחסידות גור לדוגמא, נקבע כי זוהי העוגה היחידה שמותר להביא לקידושים ושמחות הנערכים בשטיבעל החסידי[3].
העוגה נחשבה כעוגה שמגישים בימים מיוחדים דווקא, כפי שניתן לראות בין השאר בעדותו של ר' יוזפא שמש שבוורמייזא ט"ו בשבט היה יום חופש לתלמידים והמלמדים מחלקים להם יין שרף ו"לעקאח"[4].
Напередодні Йом Кіпуру
Напередодні Йом Кіпуру заведено просити леках, а також їсти його[5]. Зазвичай заведено просити в габаїв[6] і шамашів синагоги[5].
Причина звичаю в тому, що якщо людині судилося потребувати людей, вона виконає це, просячи «леках»[7].
Цей звичай поширився ще до покоління Бааль-Шем-Това, який казав, що роздавання лекаху напередодні Йом Кіпуру — давній звичай, і, даючи леках, казав: «Іх гіб дір леках ун дер Ойберштер зол дір гебн а гут йор» (переклад: я даю тобі «леках», і хай Святий, благословенний Він, дасть тобі добрий рік). Ребе Рашаб додавав до цього і казав: «а зіс йор» (переклад: солодкий рік)[8].
У різних хасидських джерелах наводиться, що Бааль-Шем-Тов давав кожному з хасидів три шматочки лекаху, а також ретельно стежив, щоб кожен попросив леках своїми устами[9]. А звичай Адмора, святого рава рабі Еліезера-Зеєва з Кречнева, був ретельно стежити, щоб самому відрізати пиріг кожному, і він казав: «Той, хто відрізає життя всякому живому»[10].
Ребе пов'язав роздавання лекаху, через співзвучність слів, із віршем «Бо добре вчення дав Я вам, Тору Мою не залишайте», що говорить про Тору, і пов'язав роздавання лекаху з Торою через роздавання маамару «У-шеавтем маїм бе-сасон» Ребе Цемах Цедека[11].
У наших Ребе
Окрім роздавання лекаху напередодні Йом Кіпуру — звичаю, що почався ще за часів Бааль-Шем-Това, — в історії хасидизму трапляються й інші випадки, коли наші Ребе, провідники поколінь, роздавали леках.
Так, наприклад, на урочистості бар-міцви Мітлер Ребе в четвер, 9 кислева 5547 (30 листопада 1786), прибули хасиди і гості з усієї околиці[12], і після ранкової молитви Алтер Ребе виголосив маамар перед гостями, а після нього взяв шматок «лекаху» і чарку «машке», а потім роздали іншим хасидам. Далі Алтер Ребе додав і розповів, що коли він був у Межирічі, то чув від Магіда з Межиріча від імені Бааль-Шем-Това, що медова хала з борошна злаків, «корене леках», пробуджує притягнення серця до Тори, бо злак і мед у своєму корені — посудини для Тори[13].
Також про Ребе Магараша розповідають, що коли влаштовували завершення і внесення сувою Тори, роздавали леках і горілку[14].
Про Ребе Рашаба розповідають, що одного разу під час заходу, що відбувався в синагозі, він попросив принести йому пиріг із дому і не погодився їсти «леках», бо побоювався, що в пирозі із синагоги є «хадаш».
Звичай Ребе — роздавати леках кожному з хасидів напередодні Йом Кіпуру, будучи вдягненим у шовковий суботній одяг і підперезаним гартлом, і благословляти кожного на добрий і солодкий рік[5].

У перші роки проводу Ребе роздавав леках лише в переддень Йом Кіпуру, але в пізніші роки, коли публіка зросла, Ребе почав роздавати і в сусідні дні.
Одному з хасидів, який увійшов попросити леках на виході Йом Кіпуру, — Ребе сказав: «Зараз не час для справи роздавання лекаху, що напередодні Йом Кіпуру, але попри це (Ребе дав йому шматок лекаху і сказав:) ось тобі, „пашен зіх“[15]... на весь рік»[16].
У 5740-ві роки Ребе почав роздавати починаючи з 6 тішрея, а також роздавав гостям і тим, хто не встиг пройти раніше, у Гошана раба (або в Шміні Ацерет), і в усіх цих випадках Ребе благословляв тих, хто отримував, тією самою формулою, якою він зазвичай благословляв у переддень Йом Кіпуру.
Починаючи з 5750 року (1989/1990) Ребе роздавав пиріг, загорнутий у долар «шліхут міцва» для цдаки.
У 5752 році (1991/1992) Ребе 28 хешвана роздав шлухім кунтрес разом зі шматком лекаху і навіть пояснив зміст назви «леках» і зв'язок із вивченням хасидуту[17], а був і випадок, коли Ребе роздав леках у Пурим катан[18].
У 5753 році (1992/1993) Ребе дав мед для «Махон Хана»[19], щоб додати його до суміші для пирога і роздати з нього ученицям (і з цього меду досі печуть пироги, до яких домішують мед, даний Ребе для роздавання лекаху).
Значення роздавання для Ребе було таким великим, що в переддень Йом Кіпуру 5741 року (1980/1981), коли Ребе поїхав до мікви, секретар р. Лейбл Гронер оголосив, що Ребе сказав йому, щоб нікому не перешкоджали підходити по леках, щоб черга була безперервною і щоб не втручалися в його справи[20], і оскільки це переддень Йом Кіпуру — щоб із ним «не гралися»[21].
Дівчинці, яка запитала Ребе, чому на лекаху немає крему, Ребе відповів: «У Любавичах немає крему»[22], а іншого разу, коли хасид р. Залман Тайбл проходив перед Ребе, Ребе почав наспівувати «Ана авда»[23].
Деякі з хасидів бачили явні чудеса у зв'язку з лекахом і на власні очі бачили, що Ребе здійснює через нього духовні дії; так, наприклад, коли один із тих, хто проходив, підійшов до Ребе із серветкою в руці, Ребе відповів йому, що коли отримують, треба отримувати без «шат»[24].
Багато разів Ребе давав рабинам і громадським діячам додатковий шматок для їхніх близьких. У кількох випадках він навіть пояснював, як можна поділити маленький шматок лекаху на десятки людей і що головне — якість, а не кількість[25].
הרבי התבטא פעם בדרך צחות בחג הפורים אודות החשבון של ה'לעקאח' שהגימטריא שלו הוא כמו 'יין', ואם זה לא מתאים, אפשר לאכול עוד חתיכת עוגה[26]...
Додаткова література
- המסר מהלעקאח לפרזידנט שז"ר, אגרות קודש חכ"ד ע' רמא
- «Бо добрий леках дав Я вам..» у збірнику «Мі-ядо га-кдоша», тішрей 5773 (вересень–жовтень 2012)
Зовнішні посилання
- Рав Іссахар-Дов Клойзнер, Напередодні Йом Кіпуру просять леках, «Ковец Гаарот у-біурім Огалей Тора», випуск 868
- Вічні миті: леках (медовий пиріг), переддень Йом Кіпуру 5749 • 18 тішрея 5748 (11 жовтня 1987)
- Роздавання лекаху перед Йом Кіпуром, «Ребе йомі»

- Що приховується в лекаху, Нехама Грейзман
- Бо добрий леках дав Я вам

Примітки
- ^ Називається також לעקאך, לייקח.
- ^ Розділ 2, п. 9.
- ^ Найімовірніше, серед іншого, щоб не викликати заздрощів і прихованого суперництва між заможнішими і тими, хто не має.
- ^ «Звичай місяця шват, 211: п'ятнадцятого кажуть тхіну навіть у Шахаріт, і це день, коли відпочивають учителі-меламеди, і особливо вчителі маленьких дітей, і це день бенкету і радості для меламедів і учнів. І заведено давати учням горілку і радіти з ними» («Мінгагім святої громади Вормса» рабі Юзпи Шамаша, видання Іцхака Зімера, «Махон Єрушалаїм», 5748, частина перша, с. 249-250).
- ^ 1 2 3 «Сефер га-мінгагім», с. 58.
- ^ У книзі «Лікутей Меїр» (п. 21) наведено ще одну причину цього звичаю, яку він чув від хасидів: якщо, не дай Б-г, габай з необережності скористався громадською касою, тому він дає їм солодощі, щоб вони отримали від нього задоволення і простили його. В «Оцар Яд га-хаїм» гаона рава Іссахара-Дова Бабада наводиться ще одна причина цього звичаю, і так він пише: те, що заведено, що габаї бейт-мідрашів дають горілку і леках напередодні Йом Кіпуру, — див. у Мідраші Ейха, розділ 3, і в «Танія рабаті», що в них була версія, що голова громади влаштовував трапезу напередодні Йом Кіпуру.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 14, с. 373, за «Елеф га-маген» до «Мате Ефраїм», розд. 604-605, підп. 38, від імені «Нахалат Шіва»
- ^ «Торат Менахем» 5711
- ^ Доповнення до «Зера берах» — звичаї Адморів Сколе.
- ^ «Раза де-овда».
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Гаазіну» 5750.
- ^ Попри те, що в ті роки Ребе заборонив хасидам приїжджати в місяці хешван і кислев — у постановах, відомих як «Ліозненські постанови».
- ^ «Сефер га-толдот» Мітлер Ребе.
- ^ «Рамах отійот», літера 248.
- ^ [Недослівний переклад]: насолоджуватися.
- ^ «Торат Менахем», частина 2 [5711], с. 9, примітка 3. Словами Ребе в оригіналі: «Іцтер із ніт дер іньєн фун ерев Йом Кіпур, обер на дір (і дав йому шматок лекаху) пашен зіх ойф а ганц йор» («Ємей берешит», с. 257).
- ^ Сіха 28 хешвана 5752 (5 листопада 1991).
- ^ [vimeo.com/120765487 Рав Бутман], відео.
- ^ За усним переказом, це був р. Іцке Ганзбург, який отримав це від Ребе.
- ^ Побоювання було викликане подіями Шміні Ацерет 5738 року (1977/1978), коли Ребе довгі години стояв у Гошана раба, роздаючи леках, і майже нічого не їв, що, на розуміння нижчих, було матеріальною причиною подій, які сталися після цього.
- ^ Щоденник року Гакгель 5741
- ^ «Ковец 11 нісана» («Ахот га-тмімім»), с. 3.
- ^ Тижневик «Гіткашрут».
- ^ «Бо добрий леках дав Я вам».
- ^ Наприклад, Ребе сказав раву Еліягу-Перецу Зільберштрому, який був директором хабадської школи в кварталі Малха в Єрусалимі: «Дайте вашій дружині розкришити додатковий шматок у два (пироги) торти, розріжте це на маленькі шматочки і роздайте кожному хлопчикові й дівчинці, і хай скажуть на це благословення, і тоді буде в них і їхніх родин добрий і солодкий рік». Наведено в збірнику «Мі-ядо га-кдоша», тішрей 5773 (вересень–жовтень 2012). Так само Ребе вказав Рівці Коген (Гольдберг), яка прийшла дівчиною перед весіллям.
- ^ Свято Пурим 5727 (26 березня 1967). Сіха 20 менахем-ава 5714 (19 серпня 1954).