Сувій Тори

Сувій Тори — книга, зроблена з пергаменту, тобто добре вичиненої шкіри худоби, і написана сойфером стам особливим чорнилом із розлініюванням рядків.
У сувої наявні всі п'ять книг Тори, і якщо бракує хоча б однієї літери Тори, сувій цілком непридатний.
Написання сувою Тори
Основна стаття – Написання сувою Тори
Є особлива заповідь написання сувою Тори: «А тепер напишіть собі цю пісню і навчіть її синів Ізраїлю». Хоча серед законовчителів існує суперечка щодо законів цієї заповіді в наші дні, і є такі, що вважають, що заповідь виконують купівлею святих книжок, за допомогою яких можна виконати мету заповіді — «і навчіть її синів Ізраїлю», тобто вивчення Тори, — однак Ребе вказав, щоб усі діти Ізраїлю брали участь в особливій заповіді написання сувою Тори, причому кожна дитина оплачує вартість однієї літери й записує її на свій рахунок.
Пцуа дака
Згідно з думкою Алтер Ребе[1], слово «дака» в тижневій главі «Теце»[2] пишеться з алефом, а не з гей (на думку Гра — пишеться з гей). Ребе Раяц засвідчив[3], що був у Вормсі в 5667 році (1906/1907) і бачив сувій Тори, який, згідно з переказом, був написаний за сотні років до того Магарамом із Ротенбурга, і в ньому написано з алефом; і також, коли він був у Празі в 5668 році (1907/1908), бачив сувій Тори, про який заведено вважати, що його вивірив Езра-книжник, і в ньому також написано з алефом. У 5775 році (2014/2015) було виявлено давній ашкеназький сувій Тори, у якому «дака» також написано з алефом[4].
Хоча суворо стежать за тим, щоб писати «дака» з алефом, сувій Тори, написаний із гей, кошерний. І є повчальний випадок із Ребе Раяцом: коли він перебував у місті Друскеники (курортному містечку) на кордоні Польщі й Литви, р. Залман Гурарі подбав про сувій Тори, але в цьому місті знайшовся лише сувій Тори, у якому було написано «пцуа дака» з гей, не за звичаєм Хабаду. Р. Залман запитав Ребе Раяца — через Рашага, — як бути, і той відповів йому, що в нас є переказ, що Алтер Ребе одного разу перебував у місті, де був лише сувій Тори, у якому написано «пцуа дака» з гей, і він читав за цим сувоєм або був викликаний до Тори, коли за ним читали[5].
Дерево життя
Полотнища сувою намотуються на дерев'яні валики. Ці валики називаються «ацей хаїм».
Ребе Раяц пояснює[6], чому їх називають «Ец га-хаїм», а не «Ец га-даат», — адже суть Тори — знання й мудрість: тому що в знанні є відмінності між людьми (володар широкого знання чи володар малого знання); але в житті всі рівні — той, хто тримається за дерево життя — за Тору, той живий.
Покров
Згідно з галахою потрібно, щоб сувій Тори мав покров, і заборонено тримати його оголеним (тобто коли сувій без покриття).
Є три підходи до того, як розуміти суть покрову сувою Тори. 1. Покров — річ, що стосується «гаври», людини, яка тримає сувій Тори, щоб вона могла тримати сувій. 2. Покров стосується «хефци» сувою Тори і призначений оберігати й примножувати його пошану. (І в дужках Ребе додає, що слід також дослідити, чи призначений покров додати до пошани сувою — «позитивно», чи «негативно» — запобігти приниженню сувою). 3. Справа стосується не лише пошани сувою, а самої його святості, на зразок чистого поля довкола сувою Тори, яке стає його частиною.
Ребе обирає третій шлях: покров справді невіддільний від святості сувою[7].
Читання Тори
Основна стаття – Читання Тори
Тору поділено приблизно на шістдесят тижневих глав, і щосуботи читають за сувоєм Тори одну чи дві глави. Згідно з установленням Езри-книжника, Тору читають також у понеділки й четверги[8], хоча в ці дні читають не всю главу, а лише невелику її частину. Є й ще одна відмінність: у суботу до читання сувою Тори викликають щонайменше сімох людей, тоді як у будні викликають лише трьох.
Перенесення сувою Тори
Через пошану до сувою Тори не можна переносити його з місця й забирати до іншої будівлі лише заради одноразового читання.
Разом із тим, коли в цьому виникла потреба і запитали Ребе, Ребе запропонував улаштувати мін'яни молитов так, щоб одразу після читання сувою Тори в місці, куди його взяли, сувій знову знадобився в синагозі, звідки його взяли, і оскільки громаді потрібен сувій — немає проблеми повернути його на попереднє місце[9].
«Сіюм ве-ахнасат сефер Тора»
Основна стаття – Внесення сувою Тори
Коли закінчують писати новий сувій Тори, у громадах Ізраїлю заведено проводити урочисту церемонію і нести сувій Тори до синагоги барвистою ходою вулицями міста, зі смолоскипами й танцями, а день, коли вносять сувій Тори до однієї із синагог міста, вважається днем радості, і в усьому місті не кажуть Таханун.
Коли хода із сувоєм Тори досягає синагоги, назустріч новому сувою Тори виходять зі старими сувоями Тори. Перш ніж вносять сувій Тори до ковчега, читають вірші «Ата гореета» (які кажуть щороку в Сімхат Тора під час «гакафот»).
Внесення сувою Тори сприятливе для багатьох справ, і деякі мають звичай роздавати шматочки залишків тканини, з якої пошили нову мантію для сувою Тори.
Згідно з указівкою Ребе, не слід відкладати внесення сувою Тори і треба намагатися за можливості уникати перевозити його з міста до міста[10].
Зовнішні посилання
- Галерея фотографій Ребе поруч із сувоєм Тори

- Лист Ребе Раяца про порядок під час внесення сувою Тори hebrewbooks
- Чому сефардський сувій Тори відрізняється від ашкеназького сувою Тори?
Додаткова література
- Особливі властивості сувою Тори, листок «Га-Мевасер торані», переддень суботи тижневої глави «Хукат» 5784
Див. також
- Сувій Тори для зустрічі Мошіаха
- Спільний сувій Тори
- Сувій Тори для солдатів ЦАХАЛу
- Сувої Тори в «770»
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ «Шеерит Єгуда», Йоре деа, розділ 16. Див. також «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 4, с. 478.
- ^ Розділ 23, вірш 2
- ^ «Гайом йом» — 7 елула
- ^ Відкриття: давній сувій Тори за думкою Алтер Ребе
- ^ Сайт «СМС ла-рав» «Махон галаха — Хабад». І так наводиться в книзі «Бе-холь бейті нееман ху», життєписі р. Шнеура-Залмана Гурарі.
- ^ «Лікутей дібурім», лікут 3, пункт 4
- ^ Докладніше див. тут.
- ^ Бава кама 82а.
- ^ Свідчення рава Й.-Й. Хітріка, «Кфар-Хабад», випуск 1984, с. 45, у зв'язку з молитовним мін'яном Ребе в понеділок 8 тішрея 5725 року (14 вересня 1964) у квартирі ребецн Хани, коли Ребе сидів шиву за своєю матір'ю.
- ^ «Маанот кодеш» 5750, маане 237.