Перейти до вмісту

Сидур «Тегілат Гашем»

Матеріал з Хабадпедії
Сидур «Тегілат Гашем», видання 5782
Сидур «Тегілат Гашем», видання 5753

Сидур «Тегілат Гашем» — це сидур за версією Арізаля, як його уклав Алтер Ребе.

Нинішнє видання цього сидура ґрунтується на сидурі «Седер га-авода», видання Вільно 5671, з виправленнями та доповненнями від Ребе; за цим сидуром моляться хасиди Хабаду.

Сидур уперше надрукував у 5705 році (1944/1945) «Мерказ ле-іньоней хінух» для учнів єврейських шкіл у Сполучених Штатах. Редагування сидура було доручено Ребе і раву Нісану Мінделю. Правки були надруковані в «Примітках до сидура Алтер Ребе».

Частина видань Ростовського сидура також називається «Сидур Тегілат Гашем».

Перше видання

Сидур «Тегілат Гашем га-шалем», за версією молитви, яку встановив Алтер Ребе у своєму сидурі за версією Арізаля, уперше надрукувало в 5705 році (1944/1945) видавництво «Кегот», що діє при «Мерказ ле-іньоней хінух», у форматі для учнів єврейських шкіл у Сполучених Штатах, на прохання вожатих у «Шла».

Сидур «Седер га-авода», надрукований у Вільно в 5671 році (1910/1911), — основа цього сидура, і він містить (у пізніших виданнях) виправлення та доповнення, які вніс Ребе в перші роки після свого приїзду до Сполучених Штатів, коли він очолював книжкове видавництво «Кегот» від дня його заснування за призначенням Ребе Раяца (це окрім сидура «Тегілат Гашем», надрукованого в Ростові-на-Дону). Оскільки в сидурі «Тора ор» молитви не розташовані по порядку, виникла справжня потреба для американських дітей, які взагалі не були привчені до молитовника, а тим паче до такого, видати впорядкований сидур, у якому не доведеться гортати туди й назад. Разом із Ребе сидур до друку готував секретар рав Нісан Міндель. Оскільки основу сидура було взято із сидура «Седер га-авода», більшість Імен у ньому — це два «йуди»[1]. Однак у кожному місці, де текст був зовсім інший, переносили фотоспособом із сидура «Тора ор», де Імена — це Ім'я Гаває повністю (як у молитві «Алейну» у Мааріві святого Шабату).

Правки та виправлення в наступних виданнях

Хоча сам Ребе доклав багато праці до підготовки сидура, він написав щодо однієї галахи, записаної в сидурі, що вона неправильна, і підсумував: «А сидур „Тегілат Гашем га-шалем“ — фотографія із сидура, що передував йому, і не вистачило часу виправити його як слід»[2]. З цієї причини в наступних виданнях у сидурі було виправлено багато помилок.

Після першого видання, коли р. Давид Бравман друкував сидур у 5707 році (1946/1947) у Мюнхені, Ребе надіслав йому правки до сидура, але їх не було втілено.

Інші правки, числом 47 (можливо, вони тотожні попереднім), було зроблено до видання 5716 року (1955/1956), коли сидур надрукували і в звичайному форматі, і в кишеньковому.

Видання 5738 року (1977/1978)

З нагоди перекладу сидура англійською мовою равом Нісаном Мангелем у 5738 році (1977/1978) він переглянув (разом із равом Товією Зільберштромом) надрукований сидур і знайшов у ньому багато помилок — у тексті, в огласовці, у посиланнях на джерела, у законах тощо. До друку було складено список необхідних змін, який передали на рішення рабинам і знавцям, а питання, що залишилися під сумнівом, передали на рішення Ребе. На частину з них він відповів письмово, а про частину Ребе вирішив говорити перед усім народом під час фарбрейнгену і закликати до них публічно, і так відповісти по суті, яким буде порядок молитви відтепер і надалі.

Частина виправлень, зроблених у цьому виданні:

  • У тексті зімуна — до того було написано «Бі-ршут маранан ве-работай», а відтоді додано «Бі-ршут маранан ве-рабанан ве-работай», за текстом, який мали звичай промовляти всі наші Ребе, провідники поколінь.
  • На завершення «Кріят Шма перед сном» — молитви «Єгі рацон» і «Рібон га-оламім» було вставлено на їхнє місце. Розповідали, що свого часу рав Ходаков запитав про це Ребе, чи вставляти це також у сидур, і Ребе відповів ствердно. І він продовжив і запитав Ребе: адже всередині немає місця, — і Ребе відповів, щоб зробили такий знак * і вставили це наприкінці сидура; і так у частині сидурів «Єгі рацон» був, але «Рібон га-оламім», попри те що його промовляють в усі дні року, у сидурі «Тегілат Гашем» не було.
  • Додавання галахічних приміток — як, наприклад, до «Е-ль ерех апаїм» було додано примітку «і так само в кожен день, коли не кажуть Таханун». Під благословенням «Барух ше-птарану» було додано примітку «дехто каже без Імені й згадки Царства — і такий наш звичай». Під псалмом 20, який промовляють перед «У-ва ле-Ціон», було додано примітку «і так само не промовляють довгий „Авіну малкейну“».

Особливим нововведенням цього видання була згода Ребе [3] на складання тексту «титульного аркуша» для сидура, який до того не мав особливого тексту, із включенням святого імені Алтер Ребе, укладача цього тексту за Арізалем, а також із відповідною рамкою книжок Алтер Ребе. Текст, уставлений (тоді ще) тамімом Товією Зільберштромом, був такий: «Сидур „Тегілат Гашем“ за текстом Арі, благословенної пам'яті, як установив його святий[4] всевишній, наш пан, учитель і наставник, рав, великий гаон, хасид і смиренний, світло світу, окраса покоління, муж Б-жий, святий і чистий, його святість, ім'я слави його, наш учитель рав рабі Шнеур-Залман, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, — автор „Танії“ і „Шулхан аруха“. Кожна молитва подана на своєму місці повністю, без того щоб тому, хто молиться, доводилося шукати сторінки під час молитви. Нове й виправлене видання».

Ребе просив видати список виправлень цього видання окремою брошурою для тих, хто користується старими сидурами. Однак насправді такої брошури не вийшло. Список виправлень був надрукований у тшурі з весілля сина рава Зільберштрома[5].

Щодо переважної більшості змін було ухвалено рішення в той чи інший бік, але все ж залишилося кілька нерозв'язаних питань. Цікаво зазначити, що через два роки, у 5740 році (1979/1980), Ребе написав раву Мангелю, що є ще багато справ, якими йому слід займатися в межах його роботи у видавництві «Кегот», і щоб він перестав займатися підготовкою сидура та його виправленням[6].

Однак, з іншого боку, у сіхі, переписаній у примітці 7, Ребе говорить і в загальному плані про виправлення сидура, і на це спиралися видавці нового сидура, як написано, що вони зазначили в примітках до його передмови.

Щодо самого видання, Ребе просив, щоб сидур вийшов у світ у привабливому й гарному вигляді, щоб його можна було також дарувати, наприклад нареченому — нареченій тощо. Цей сидур у новому виданні надрукували в гарній палітурці під шкіру.

Читання Тори в сидурі

Наприкінці сидура подано перші вірші тижневих глав Тори, які читають у Мінху Шабату та в понеділок і четвер. Що стосується святкових уривків, їхню фотокопію взято зі старих махзорів, що були на горищах будівлі, у якій сьогодні розташована єшива «Ховевей Тора» і де протягом багатьох років навчалися учні «Квуци». Це місце колись слугувало громадською синагогою, і ті, хто там молився, залишили по собі сидури, махзори тощо. Також було додано вказівки й настанови щодо різних читань у свята й урочистості, що потребують змін за різних календарних поєднань днів тижня тощо. З роками цим гарним сидуром читань і гафтарот для свят користувався й Ребе. Але в усьому, що стосується читання буднів, бракувало джерела — гарного сидура з літерами, що тішать око.

У виданні 5738 року (1977/1978) серед сидурів із бібліотеки Ребе знайшовся сидур із гарними читаннями, і звідти було перенесено фотокопії всіх уривків. Тільки в главі «Масей», у якій за звичаєм Хабаду дочитують усі 42 переходи, продовження не було у звичайних сидурах, де прийнято закінчувати читання раніше. Р. Товія Зільберштром знайшов у Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад» Хумаш, друковані літери якого були вкрай близькі до фотокопії друкованих літер у тому сидурі з бібліотеки Ребе, і звідти було взято другу половину глави «Масей» і вставлено наприкінці сидура з посиланням туди (через брак місця в наявній верстці) — аж приблизно до видання 5747 року (1986/1987), коли її вставили на своє місце (оскільки було зроблено нову верстку).

Згодом він удостоївся почути з уст р. Єгуди Кринського відгук Ребе на це. Це було, коли рав Кринський подав Ребе видання «Тегілат Гашем», надруковане в Брукліні. Ребе відразу запитав: «А що з главою „Масей“?» — і секретар відповів, що це вперше вставлено всередину, і відгуком Ребе було: «Велике спасибі» (їдиш).

Зміни в наступні роки

Вірші «Ромему»

Під час підготовки сидура в 5738 році (1977/1978) рав Цві-Гірш Ганзбург розповів, що запитав Ребе, чому не промовляють обидва вірші «Ромему» під час винесення сувою Тори з арон кодеш, як записано в інших сидурах, і Ребе відповів йому, що сам він зазвичай повторює і промовляє обидва.

Утім, це виправлення не ввійшло до того видання, і Ребе закликав до цього в «ітарута ді-лейла» через роки, у сіхі Посту Гдальї 5749 року (1988/1989). Ребе закликав звернути увагу на те, чому не помічають, що в порядку молитви бракує вірша, і вказав перед усіма, що відтепер і надалі промовлятимуть 2 вірші, а також щоб внесли це виправлення до сидура, і також вказав там у загальному плані виправляти сидур, як згадано вище [7]. Негайно було надруковано наліпки та вставлено їх у більшість старих сидурів, у наступних виданнях надрукували правильний текст.

Порядок огласовок

На фарбрейнгені Рош ходеш елула 5742 року (серпень–вересень 1982) Ребе сказав, що, здавалося б, має бути інший порядок огласовок, які на початку сидура, і місце «шва» — після всіх огласовок, згідно з наукою граматики: є голосні, які є царем, наприклад камац, і є раб, наприклад патах, а «шва» — раб рабів, і тому його місце — після всіх огласовок.

На фарбрейнгені 18 елула 5742 року (6 вересня 1982) Ребе сказав, що, хоча нинішній порядок можна пояснити згідно з каббалою, але в сидурі має бути за шляхом простого сенсу.

Насправді, коли рав Залман Ханін, відповідальний за «Кегот», подав Ребе на правку порядок огласовок, де «шва» стоїть після всіх огласовок, — Ребе відхилив цю зміну і вказав залишити так, як було досі.

У той самий період «Кегот» у Святій Землі надрукував сидур із новим порядком огласовок, але після того як з'ясувалося, що Ребе насправді не зацікавлений у зміні, повернулися до друку в попередній спосіб.

Додавання «Гарейні мекабель» і «Ах цадікім»

Докладніше – «Гарейні мекабель» — «Ах цадікім»

На фарбрейнгені 19 кислева 5744 року (25 листопада 1983) Ребе вказав, що оскільки становище світу дедалі погіршується — «царства дратують одне одного», — і також серед синів Ізраїлю поширюється поведінка, протилежна агават Ісраель, — належить додати в молитві речі, що стосуються цих 2 речей: промовляння «Гарейні мекабель» тощо (суть чого — агават Ісраель, що творить єдність також у всьому світі) перед молитвою, і «Ах цадікім тощо, єшву єшарім тощо» (сидіння в спокої, протилежність справі «царств, що дратують одне одного»). Ребе додав щодо заперечення, що «нове заборонене Торою», — адже ці звичаї наводяться в кількох книгах у поколіннях до нас, а пропозиція — лише поводитися так через становище тощо[8].

Виправлення, які не були внесені

Багато помилок у сидурі не було виправлено, і велику їх частину надрукували (з примітками й вказівками) у брошурі «Пропуски та виправлення до сидура Алтер Ребе», що вийшла у світ у Нью-Йорку в 5764 році (2003/2004).

Частина виправлень охоплює легкі виправлення, як-от додавання крапок і ком. Частина з них — різні примітки про зміни тексту, наприклад: у «Єгі рацон», який після промовляння Тегілім, Ребе додає, що за текстом сидура в молитві Рош га-Шана має бути кілька змін і виправлень.

Правки було надруковано заново в розширеному виданні в «Примітках до сидура Алтер Ребе».

Роздавання її Ребе

У 5716 році (1955/1956)

У 5716 році (1955/1956), перед тим як група шлухім до Святої Землі вирушила зміцнювати громади Хабаду, після вбивства «Яд га-Хаміша» в ремісничому училищі в Кфар-Хабаді, Ребе дав кожному присутньому сидур «Тегілат Гашем».

Дні відліку Омеру 5732

Загальний лист у сидурі з підписом Ребе (знято Моше Когеном)
Титульний аркуш сидура — двадцяте видання (знято Моше Когеном)

У «дні відліку Омеру» в 5732 році (1971/1972) Ребе вручив кожній із дітей по всьому світу, які брали участь у «подарунку Ребе» (додавання в навчанні тощо) до сімдесятого дня народження (і надіслали Ребе вітальні листи), — «Танію» кишенькового формату або сидур «Тегілат Гашем», до якого було додано загально-особистий лист кожній із дітей. (Ребе просив, щоб кожному учневі додавали «аврех.. хай живе він», а ученицям «учениця .. хай живе вона», а в листах дівчаткам «змінити на жіночий рід, зрозуміло».) І також додав у зв'язку з цією вказівкою: дуже правильно, щоб у відповідних класах учителі усно додали роз'яснення змісту листа (і справи загалом) і завершили висновком про додавання в старанності тощо тощо.

Текст загального листа (у сидурі)

Лист отримано, і щиро дякую за твої благословення, і мовою наших мудреців, благословенної пам'яті, — уже сказано його слово вже в нашій святій Торі — «і благословлю (Гаває — джерело благословень) тих, хто благословляє тебе», благословенням Святого, благословенний Він, додаток якого більший за основу. І хай буде воля Всевишнього, благословенний Він, щоб, згідно з роз'ясненим у цьому сидурі (на його початку — «Ранкове пробудження»), ти привчив себе роздумувати про те, перед Ким ти стоїш, «перед Царем над царями царів, Святим, благословенний Він, як написано: адже небо і землю Я наповнюю тощо», — щоб через це ти напевно поспішив у вивченні Тори й у виконанні її заповідей і в добрій поведінці загалом, і в спосіб, що дедалі зростає і світить. І все це в радості й з добрим серцем.

11 швата 5736 (13 січня 1976)

Роздавання сидура дружинам шлухім 11 швата 5736 (13 січня 1976)

Перед тим як група шлухім до Святої Землі 5736 вирушила, Ребе роздав їм при вході до свого святого кабінету книжку «Лікутей сіхот», том 11, а дружинам шлухім — сидур.

25 тішрея 5739 (26 жовтня 1978)

Під час єхідуту для гостей Ребе сказав: «Хай виконає Святий, благословенний Він, бажання вашого серця. Зайдіть до секретаріату взяти „Танію“ на пам'ять про місяць тішрей, надруковану („Танію“) у Брукліні, і вчіться за нею)» — жінкам і дівчатам він сказав: «А сидур вос ір золт ін дем давнен». (Тобто щоб узяли сидур і молилися за ним.) На книжках Ребе розписався своєю святою рукою: на «Танії» — на задній сторінці, а на сидурі — на першій сторінці.

Переддень Шавуоту 5739

Роздавання сидура «Тегілат Гашем» дітям напередодні свята Шавуот 5739 (31 травня 1979)

На початку місяця сіван 5739 року (травень–червень 1979) Ребе вказав надрукувати тисячу п'ятсот сидурів у «кишеньковому форматі», щоб роздати їх дітям Ізраїлю. До внутрішнього титульного аркуша кожного сидура було додано долар на цдаку та «особистий» лист від Ребе дітям.

У середу, у ніч на 5 сівана, напередодні свята Шавуот 5739 року (31 травня 1979), по завершенні фарбрейнгену ночі переддня свята Шавуот, Ребе роздав сидури своєю святою рукою кожному й кожній із хлопчиків і дівчаток, які не досягли віку заповідей.

На початку роздавання Ребе сам вкладав долари в сидури, а згодом це робили члени секретаріату.

Багатьох дітей, які проходили, Ребе запитував, чи не досягли вони ще віку бар-міцви; коли вони відповідали ствердно, він давав їм сидур. Одному з батьків, який прийшов отримати за своїх дітей, Ребе сказав, щоб дитина прийшла отримати сама. Багато батьків привели своїх дітей із дому.

Роздавання хлопчикам тривало близько години, а потім увійшли дівчатка з жіночого відділення, і Ребе роздавав їм.

У роздаваний сидур було вкладено доларову купюру, а також до нього було додано лист.

Текст листа:

Благословенний Всевишній, у третій місяць, місяць дарування нашої Тори, 5739 рік. Мир і благословення! І хай буде воля Всевишнього, благословенний Він, щоб, згідно з роз'ясненим у цьому сидурі (на його початку «Ранкове пробудження»), ти привчив себе роздумувати про те, перед Ким ти стоїш, — «перед Царем над царями царів, Святим, благословенний Він.. як написано.. адже небо і землю Я наповнюю тощо», — і через це ти напевно поспішиш у вивченні Тори й у виконанні її заповідей і в добрій поведінці загалом, і в усьому цьому — у спосіб, що дедалі зростає і світить, у радості й з добрим серцем, і здійсниться на тобі сказане: сини їхні останньому поколінню розповідають про славу Гаває і про чудеса Його, які Він учинив. І повідомила наша Тора, Тора істини, що дуже близьке до тебе це слово, в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконати його. З благословенням успіху в усьому сказаному і з благословенням на прийняття Тори в радості й у внутрішній глибині

Хлопчикам доданий лист починався словами «Мир і благословення», а дівчаткам починався «Благословення і мир».

Між іншим Ребе сказав, що якщо доданий лист випав із сидура — можна прийти до «секретаріату» й отримати інший лист, щоб приклеїти.

Увесь час роздавання публіка співала нігуни, і Адмор шліта давав знак своєю святою рукою, щоб посилити спів. Він велів співати нігуни «Уцу еца», «Гошіа ет амеха», «Празот тешев», «Ейн адір», «Ата бехартану», і плескав у свої святі долоні, а потім почав співати «Нет, нет».

Особливі видання сидура

Після Війни Судного дня у Фаїді

Основна стаття – Друкування книжок Хабаду у Фаїді
Друк сидура у Фаїді; ліворуч видно р. Меїра Фреймана, солдата, р. Шлеймке Майданчика, секретаря Ребе р. Нісана Мінделя

Після Війни Судного дня Ребе послав свого секретаря р. Нісана Мінделя надрукувати «Сидур Тегілат Гашем» у Фаїді по той бік Суецького каналу[9].

Додаткові видання

Додаткові видання друкували різні організації протягом років:

Зміни, зроблені у виданні сидура в 5762 році (2001/2002), викликали полеміку й відгуки за і проти[11] змін, які широко публікувалися в тижневику «Бейт Мошіах»[12], у тижневику «Кфар-Хабад»[13] та інших.

Сидури, натхненні «Тегілат Гашем»

  • Рав Леві Бистрицький отримав дозвіл укласти сидур із примітками під назвою «Шаар Менахем» — сидур га-Рав зі звичаями, роз'ясненнями та звичаями Хабаду; вийшов у світ після його відходу з життя.
  • Сидур «Рінат Ісраель» — це молитовник, що вперше вийшов у світ у 5730 році (1969/1970) у видавництві «Морешет», за редакцією д-ра Шломо Таля. Сидур пристосований до релігійно-національної публіки й поширений у цьому середовищі. У версії «Сфарад» цього сидура редактор у кожному сумніві вирішував так, як у сидурі «Тегілат Гашем», «який є відомим і точним сидуром»[14].

Див. також

Зовнішні посилання

Видання


Примітки

  1. ^ На відміну від звичаю Любавичів у цьому
  2. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, лист 503.
  3. ^ Варто зазначити, що це була мовчазна згода (див. тшуру до весілля Зільберштромів (посилання наведено в зовнішніх посиланнях цієї статті
  4. ^ Титули було переписано з тексту титульного аркуша «Шулхан аруха» Алтер Ребе
  5. ^ У зовнішніх посиланнях, с. 46 і далі.
  6. ^ Ребе вказав: не вносити змін до сидура «Тегілат Гашем»
  7. ^ Із сіхи Посту Гдальї 5749 року (1988/1989): «... слід зауважити про справу, що потребує виправлення в будові молитви, на яку, на превеликий подив, досі не звернули уваги: у молитовниках (як у тексті „Тегілат Гашем“, так і в тексті „Тора ор“) наводиться, що після того, як хазан бере сувій Тори, громада промовляє: „Тобі, Г-споди, велич тощо. Звеличуйте Г-спода, Б-га нашого, і вклоніться горі святості Його, бо святий Г-сподь, Б-г наш“. А перед „звеличуйте тощо“ пропущено (помилково „хлопцем-складачем“) 1-й вірш „Ромему“ — „Звеличуйте Г-спода, Б-га нашого, і вклоніться підніжжю ніг Його, святий Він“, як надруковано в кількох сидурах.
    І дивно, що саме в сидурах, у яких була ретельна правка, та ще й із правками та знаками, ми знаходимо помилку. І, здавалося б, оскільки має бути „Дивився в Тору“, слід було вчитися з поводження із сувоєм Тори: як сувій Тори перевіряють час від часу, хоча раніше перевірка була досконалою і навіть читали за сувоєм Тори з благословенням до і після нього, — так треба виправляти сидур час від часу. І заповідь — оприлюднити це, і напевно надрукують це в лікутім, що друкуються щотижня, у газетах тощо» .
  8. ^ Сіху видано відредагованою окремо – Із сіхи 19 кислева і Шабату тижневої глави «Ваєшев», 20 кислева 5744 (26 листопада 1983)
  9. ^ «Гаю ямім»
  10. ^ Виходить без печатки «Кегот».
  11. ^ Ребе вказав: не вносити змін до сидура «Тегілат Гашем»
  12. ^ Серія статей на тему нового сидура, від рава Яакова Сінгаві — газета «Бейт Мошіах»: випуск 408 • випуск 409 • випуск 410 • випуск 414 קישור לשבועון בית משיח
  13. ^ Рав Єгошуа Мондшайн, Сидур Ребе — стаття на цю тему, із серії публікацій.
  14. ^ Див. у передмові редактора до сидура «Рінат Ісраель»

Повідомити про помилку на цій сторінці