Перейти до вмісту

Арі

Матеріал з Хабадпедії
Арі
Основна інформація
Місце народженняЄрусалим
Місце похованняКладовище Цфата
Місце проживанняЄрусалим, Єгипет, Цфат
Місце діяльностіЦфат
Рід діяльностікабаліст
Учителірабі Бецалель Ашкеназі, Давид бен Зімра (Радбаз), рабі Моше Кордоверо
УчніРабі Хаїм Віталь, Ісраель Саруг та інші
Сім'я
Батькор. Шломо Лурія
Дружинадонька його дядька р. Мордехая Франсіса

Рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (якого називали «святим Арі», рабейну Арі, «Арі, благословенної пам'яті»[1] і іноді «живим Арізалем»[2]; 5294 — 5 менахем-ава 5332) — один із каббалістів Цфата і один із найважливіших каббалістів усіх поколінь. Його система — каббала Арі — стала центральною системою у вивченні каббали, і на ній ґрунтуються також великі частини вчення хасидуту.

Біографія

Вхід до мікви Арі

Рабі Іцхак Лурія народився в Єрусалимі 5294 року в родині р. Шломо Лурії. Коли йому було вісім років, помер його батько рабі Шломо, і він разом із матір'ю переселився до свого дядька р. Мордехая Франсіса в Єгипет, де вивчав Тору в рабі Бецалеля Ашкеназі (автора «Шіта мекубецет»), а також у Радбаза. У п'ятнадцять років він одружився з донькою свого дядька. Тривалий час він вивчав Тору на самоті в будинку на березі Нілу в будні, а на Шабати повертався додому.

5330 року, у віці тридцяти шести років, він здійснив алію до Землі Ізраїлю і прибув до Цфата. Короткий час він був учнем рабі Моше Кордоверо, а після його відходу 23 тамуза 5330 року Арі був прийнятий усіма великими Цфата як духовний спадкоємець Рамака і почав викладати вчення каббали в Цфаті, виховавши десятки учнів, яких називають «левенятами Арі». Серед найвидатніших із них були: рабі Хаїм Віталь, рабі Ісраель Сарук і багато інших.

Арізаль відійшов у вічність 5 менахем-ава 5332 року у віці тридцяти восьми років і був похований на старому цвинтарі Цфата. Кілька разів Ребе вказував відвідати його могилу, і особливо в день гілули[3]. Ребе Раяц відвідав могилу Арі (і Рашбі) в день гілули, 5 менахем-ава 5689 року (11 серпня 1929), під час свого візиту до Святої Землі. У 400-й рік від дня його відходу з життя, у 5732 році (1971/1972), Ребе написав особливий загально-приватний лист з нагоди його гілули[4]. Кілька разів Ребе проводив фарбрейнген і виголошував сіхот з нагоди цього дня та пояснював настанови, які слід винести з Арізаля[5].

Каббала Арізаля

Арізаль проклав шлях у вивченні вчення каббали, який називається каббалою Арізаля. У цій системі багато нововведень порівняно з каббалістами, які жили до нього, серед них Рамак.

Попри важливість каббали Рамака та її великий вплив на каббалу донині, головною системою є каббала Арізаля. Рабі Хаїм Віталь засвідчив, що після відходу з життя його вчителів, Рамака і Арізаля, йому з'явився Рамак і відкрив йому, що, хоча обидві системи в каббалі істинні, все ж «мій шлях — за простим змістом, для початківців у мудрості каббали, а шлях твого вчителя [Арізаля] — внутрішній і основний, і я сам тепер нагорі навчаюся лише шляхом твого вчителя»[6]. У вченні хасидуту пояснено, що різниця між системами в тому, «що каббала Рамака — у сфірот Тогу (у питаннях Тогу в самому Тікуні), тоді як каббала Арізаля — у Тікуні»[7]; каббала Рамака теж істина, але каббала Арізаля — найістинніша істина[8], і в кожному місці, де каббалісти розійшлися, рішення — згідно з його системою[9].

Писання Арі

Основна стаття – «Кітвей га-Арізаль»

Вчення Арі було записане головним чином його видатним учнем рабі Хаїмом Віталем і відредаговане ним у кількох редакціях. З писань Арі побачили світ багато книжок, серед них:

Окрім рабі Хаїма Віталя, були й інші учні, які передавали його вчення, і на чолі їх рабі Ісраель Сарук, каббала Арі за системою якого з'явилася головним чином у книжці «Емек га-мелех», а також в інших книжках. Оскільки Арі уповноважив записувати своє вчення головним чином рабі Хаїма Віталя, виникли заперечення проти книжок каббали Арі інших учнів, і передусім проти «Емек га-мелех». У вченні хасидуту спираються головним чином на писання Арі рабі Хаїма Віталя, серед яких «Вісім брам» — найавторитетніші, хоча іноді наводяться слова й з писань інших учнів[10].

Його піюти

Серед іншого він склав піюти «Асадер лісудата», «Азамер бі-швахін» і «Бней гейхала», «Йом зе ле-Ісраель» (дехто приписує його святому Арі), які проказують (також за звичаєм Хабаду) на трапезі в ніч святого Шабату, на трапезі в день Шабату і на третій трапезі. У цих піютах його ім'я зашифроване в початкових літерах строф.

Виправлення Арі до сефардського тексту молитви

Основна стаття – Нусах Арі

Згідно з описом р. Хаїма Віталя, молитва Арі в основному була за сефардським текстом, з певними виправленнями. Ці виправлення докладно викладено стосовно сидура за сефардським звичаєм, що побачив світ у Венеції 5284 (1524) року. Серед важливих змін, які Арі вніс до сефардського тексту, можна назвати:

  • У благословенні «Барух ше-амар» у «Псукей де-зімра» Арі зазвичай проказував короткий текст, що містить 87 (87) слів. До його днів цей текст був прийнятий у громадах Ашкеназу, а в сефардів був розширеніший текст.
  • У молитві Мусаф Шабату існують два прийняті тексти благословення про святість дня — текст «Ле-Моше ціввіта» і текст «Тіканта Шабат». Перший проказували сефарди, а другий — ашкеназі, і саме його зазвичай проказував Арі.
  • Арі проказував відуй і 13 атрибутів милосердя перед нефілат апаїм — те, що не було прийнято в жодній громаді в його час.
  • Арі стримано ставився до піютів сефардських поетів із поезії Середньовіччя «золотої доби» іспанського єврейства через їхній філософський зміст і виступав за проказування піютів, прийнятих в ашкеназьких євреїв, які належали давнім пайтанам Землі Ізраїлю і зміст яких більш каббалістичний, а не філософський. Тому в молитвах свят і Грізних днів Арі зазвичай молився в ашкеназькій синагозі, на відміну від свого звичаю більшу частину року молитися в сефардській синагозі.
  • Арі не проказував жодного піюту після молитви, і особливо таких піютів, як «Адон олам» та «Їгдаль Е-локім хай» (піют).

Арізаль у вченні Хабаду

Хасидизм Хабад, що є прямим продовженням загального хасидизму, по суті являє собою рух, який дотримується звичаїв Арізаля, і є прямим продовженням його вчення. Але якщо Арізаль займався вивченням учення каббали лише зі своїми учнями, і до того ж це було лише для людей високого рівня, а його вчення було вище за осягнення простих людей, то суть вчення хасидуту — розкрити глибину вчення каббали також серед простих євреїв, неспроможних досягти піднесених щаблів, як учні Арізаля.

У хасидизмі Хабад наводяться, окрім учення Арі, також численні історії з його життя і діянь, які служать притчами й прикладами для пояснення глибоких тем учення хасидуту. Наприклад, у хасидуті пояснюється, що для того, щоб світло кав могло вбратися у творіння, це неодмінно відбувається за допомогою цімцуму в самому світлі; як притча про це розповідається про Арізаля, що він мусив «знайти» в собі «тонкий канал», щоб передавати зі свого вчення учням.

Також багато разів наводиться приклад того, що Арізаль осягнув у легкій дрімоті в Шабат удень, у розділі про Біль'ама і Балака, те, для пояснення чого знадобилося б 70 або 80 років, — як приклад осягнення на кшталт зору, яке за кілька миттєвостей дає те, на що через слух іде багато часу.

Арізаль і Геула

Поширення внутрішньої частини Тори Арізалем — це етап підготовки світу до Геули, яка прийде завдяки вивченню внутрішньої частини Тори в розумінні й осягненні[11]. Тому його ім'я зашифроване у вірші, що говорить про Геулу: «І сини Ізраїлю виходять рукою високою», який Онкелос переклав: «У-вней Ісраель нафку бе-реш галі» — у слові «бе-реш» зашифровані початкові літери його імені, Рабі Іцхак бен Шломо, як одного з тих, хто наближає Геулу[12].

Також розповідається, що одного разу напередодні Шабату, коли Арі вийшов зі своїми учнями для зустрічі Шабату, він спитав їхньої думки, чи не вирушити до Єрусалима на Шабат — шлях багатьох годин. Учні погодилися, що хочуть вирушити разом зі своїм учителем до Єрусалима, але частина з них попросила піти й спитати дозволу у своїх дружин перед поїздкою. Почувши це, Арізаль сказав, що цим вони згаяли сприятливий час для приведення повного Визволення, бо якби всі вони погодилися піти разом до Єрусалима, тоді прийшов би праведний визволитель[13].

Могила Арі

Основна стаття – Могила Арі

Місце поховання Арі, благословенної пам'яті, — у святому місті Цфаті; в день його гілули до його могили спрямовуються маси, і тисячі людей приходять припасти до його святої могили.

Звичаї Арі

Арізаль, як правило, дотримувався суворості в законах за системою каббали, наприклад у питанні їжі, приготованої неєвреями, при питті кави;

  • Арі за законом дотримувався суворості в питті кави, приготованої неєвреєм; «Нагід у-мецаве» пише, що Арі остерігався пити каву неєвреїв через заборону їжі, приготованої неєвреями. Так само написав «Баей хаєй» від імені Арі.
  • «Мізмор ле-Давід» пише, що від початку слід остерігатися цього (оскільки так знайдено від імені Арі), але за потреби можна виявити поблажливість. На думку «Бней хаєй», звичай Арі не пити каву неєврея — це суворість, яку він узяв на себе, а не вимога закону. Сефардські ахароним зберегли звичай виявляти поблажливість і написали, що не слід протестувати проти нього, але бааль нефеш личить бути суворим, як Арі.
  • «Біркей Йосеф» наводить суперечку ахароним про те, чи був Арі суворим за законом чи ні, а також суперечку поским про те, чи заборонена кава через їжу, приготовану неєвреями, чи ні, і на практиці схиляється до суворості.
  • «Зівхей цедек», «Каф га-хаїм» і «Бен Іш Хай» написали, що звичай — виявляти поблажливість і не слід протестувати проти тих, хто так чинить, бо їм є на що спертися. Але написали, що бааль нефеш буде суворим до себе, згідно зі словами Арі.

Міква Арі

На схилі гори в Цфаті є криниця живої води і джерело, що б'є, про яке існує переказ, що там Арі, благословенної пам'яті, занурювався щодня перед молитвою; сьогодні туди приїжджають з усього світу зануритися завдяки переказу про чистоту води і про те, що той, хто зануриться там, не піде зі світу без тшуви.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ "Абревіатура «Б-жественний пан наш, учитель наш Іцхак, благословенної пам'яті» (сіха Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5747, примітка 71. І див. у доповненнях до сіхи там про гідність цього титулу).
  2. ^ Див. сіху 5 ава 5748 (19 липня 1988).
  3. ^ Автор: рав Моше Мариновський, Коли Ребе вказав, щоб діти вчили з писань Арізаля — на сайті «Штурем»
  4. ^ «Лікутей сіхот», т. 9, с. 251.
  5. ^ Див., наприклад, сіхот 5 ава 5748 (19 липня 1988). 5751. Та інші.
  6. ^ «Шівхей р. Хаїм Віталь», с. 39.
  7. ^ Сіха 19 кислева 5718 (12 грудня 1957), і в зазначеному в примітці там. Сіха Шабату тижневого розділу «Шміні» 5741.
  8. ^ Сіха 10 швата 5723 (4 лютого 1963). І див. також сіху Шабату тижневого розділу «Бешалах» 5715.
  9. ^ «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4414.
  10. ^ Див. докладно в статті Ісраель Сарук.
  11. ^ Згідно зі словами книжки «Зогар» (ч. 3, 124б): «Бе-хай сіфра ділах їфкун мін галута бе-рахамін» [= завдяки цій твоїй книжці вийдуть із вигнання в милосерді]. І див. «Ігерет га-кодеш», розділ 26.
  12. ^ «Лікутей сіхот», т. 3, с. 872.
  13. ^ Див. докладно сіху Шабату тижневої глави «Шміні» 5718.
Арі згадується ще в 241 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3340100000

Повідомити про помилку на цій сторінці