Перейти до вмісту

«Море шіур»

Матеріал з Хабадпедії
Знімок титульного аркуша «Море шіур», що вийшов окремою брошурою до початку другого циклу вивчення «Танії», 19 кислева 5704 (16 грудня 1943)

«Море шіур» — брошура, що являє собою поділ книги на щоденні навчальні відрізки з метою завершити її протягом установленого терміну, як частина щоденних уроків.

Наші Ребе, провідники поколінь, склали «Море шіур» до «Танії» і до книги Рамбама, і ці брошури значаться серед їхніх книг у коротких життєписах, надрукованих у переліку «Шалшелет га-яхас».

«Море шіур» до «Танії»

Поділ «Море шіур» до книги «Танія» зробив Ребе Раяц у 5703 році (1942/1943), і його було надруковано як окремою брошурою, так і у складі книги «Гайом йом», що вийшла посеред року[1].

Ребе Раяц заздалегідь склав окремі поділи для високосного року і для простого року.

«Море шіур» до «Танії» друкувався окремою брошурою в 5703-5708 роках (1942–1948), після чого його видання припинилося, а в 5714 році (1953/1954) його вперше було додано як доповнення до видань «Танії», що продавалися, і відтоді він додається до всіх видань, які друкуються по всьому світу.

Переклад «Море шіур» мовою їдиш підготував хасид р. Цві-Гірш Ганзбург.

Ребе висловився, що навіть той, хто не в змозі вивчити весь щоденний урок «Танії», як його розподілено в «Море шіур», хай вивчить бодай кілька рядків, оскільки тим самим він сутнісно пов'язується з Алтер Ребе[2].

Особливості та унікальність поділу

Правка Ребе в «Море шіур» до «Танії» на дату 7 швата у високосному році

Поділ «Танії» зроблено так, що в один день тижня урок «Танії» довший, ніж зазвичай (у перші роки після складання поділу це був святий Шабат).

Ребе висловився про цей поділ, що в ньому є «а бааль-шемске іньоним»[3].

Так, наприклад, Ребе вказує на те, що як у поділі для простого року, так і в поділі для високосного року «Ігерет га-кодеш», розділ 27, що говорить про відхід з життя провідника покоління, вивчають саме в ті дні, коли минає дев'ять місяців від дня його відходу з життя[4].

Подібно до цього можна помітити, що низку великих мужів Ізраїлю згадано як у простому, так і у високосному році в уроках, що збігаються з днем їхньої гілули, — наприклад, Бааль-Шем-Тов, який відійшов у другий день свята Шавуот: і в простому, і у високосному році цього дня вивчають учення Бааль-Шем-Това, на якому заснований увесь «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»[5].

Хоча у високосному році можна було б по-іншому поділити тільки уроки, близькі до місяця адар, а не весь поділ, Ребе пояснив, що високосний рік відрізняється в усі свої дні, а не тільки в місяці адар, і тому весь поділ інший[6] (причому інколи темп вивчення за поділом для високосного року «повільніший», ніж для простого року, а інколи «швидший»).

Друк «Море шіур» на берегах сторінки

Відтоді як «Танію» було поділено на щоденні уроки, читання щоденного уроку супроводжувалося труднощами, оскільки щодня заново треба було шукати в «Море шіур», звідки й докуди слід читати.

Через це частина хасидів[7] вписувала позначки «Море шіур» від руки просто в текст свого примірника «Танії».

Щоб полегшити справу і відповісти на потребу, упродовж років низка видавців зверталися до Ребе[8] з пропозицією надрукувати «Море шіур» у самому тексті «Танії», з позначками на берегах сторінки, але Ребе цілковито відкинув цю ідею.

Причиною була вказівка не змінювати друкований текст «Танії» і друкувати виключно фотокопією видання «Танії» 5660 року (1899/1900), надрукованого в друкарні «Вдова і брати Ромм» у Вільні[9].

Проте в 5749 році (1988/1989) «Танію» з позначками «Море шіур» на берегах сторінки вперше надрукував «Гейхал Менахем» Святої Землі.

Попри певні відомості про те, що Ребе це відкинув, за твердженням «Гейхал Менахем», вони отримали на це дозвіл від Ребе, однак поки що цю відповідь не оприлюднено.

За твердженням рава Яакова Хазана[10], ця відповідь містила 2 умови-вказівки: 1) «віддалити від тексту (посилання) наскільки можливо». 3) дозвіл є одноразовим (як було передано «Ваад ле-гафацат сіхот»[11]).

Пізніше того ж року Ребе відкинув ще одне подібне видання, а коли перед друком Ребе подали титульний аркуш, на якому було написано «Спеціальне видання з позначками щоденного уроку на берегах сторінки», Ребе викреслив цей рядок.

За чутками[12], секретарі помітили примірник такого видання «Танії», що лежав на столі Ребе[13].

«Море шіур» до Рамбама

Ідею друку «Море шіур» до Рамбама Ребе висунув уже в основоположній сіхі, у якій Ребе оголосив про постанову про вивчення Рамбама, в останній день Песаха 5744 року (24 квітня 1984), і вже тоді Ребе встановив, що мета «Море шіур» — об'єднати весь Ізраїль, щоб навіть той, хто ще не долучився до вивчення на постійній основі, міг за допомогою «Море шіур» вивчати глави Рамбама, які зараз вивчають усі, хто вивчає Рамбама в усьому світі.

Основна робота з поділу була потрібна для частин вступу і для законів, не поділених на глави (наприклад, текст молитви тощо), а також для полегшення самостійного відстеження кожним із тих, хто вивчає.

«Море шіур» склали члени редакції видавництва «Кегот» за докладними вказівками Ребе, який також особисто його відредагував. Так, наприклад, він зауважив щодо вивчення напередодні 9 ава, що слід запитати рава, море гораа, коли вивчати щоденний урок.

Ребе сам торкнувся своїх рішень під час складання «Море шіур» і пояснив, чому, на відміну від звичаю при завершенні пов'язувати кінець книги з її початком, він установив у «Море шіур», що після завершення вивчення законів починають заново вступ, а не одразу самі закони[14].

Друк і поширення «Море шіур»

Від першого циклу календар друкує у Святій Землі Штаб вивчення Рамбама, пов'язаний із «Цеірей Агудат Хабад», і друкується він як в особистому форматі — у вигляді закладки, на якій надруковано уроки трьох програм (одна глава, три глави і «Сефер га-міцвот»), так і у вигляді настінного календаря для синагог.

Після створення «Гітахадут га-хасидім» почали випускати календар «Море шіур» щоденного Рамбама в кишеньковому форматі.

Інші «Море шіур»

Окрім «Море шіур», призначених для всіх, упродовж років хасиди виступали ініціаторами різних програм вивчення і друкували для них календарі «Море шіур».

Так, наприклад, у 5742 році (1981/1982) рав Єрахміель-Аба Ярес виступив ініціатором «Море шіур» для вивчення «Шулхан арух» Алтер Ребе і удостоївся підбадьорливої відповіді Ребе на цю ініціативу[15] (подібний календар склав також рав Агарон Гольд[16]); календар для вивчення «Тора ор» і «Лікутей Тора» з ініціативи організації «Гітахадут га-хасидім»[17] і зусиллями рава Шмуеля-Елазара Ніселевича[18], та інші.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Знімок правок Ребе на титульному аркуші «Море шіур» 5713 року (1952/1953), тшура Герліцький — Поппер 5781, сторінка 146.
  2. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Шмот» 5713 року (1952/1953).
  3. ^ «Лікутей сіхот», том 2, сторінка 459.
  4. ^ Зв'язок між цими речами Ребе роз'яснює в згаданих «Лікутей сіхот».
  5. ^ Раші, який відійшов 29 тамуза, згадується в простому році наступного дня, а у високосному — через два дні. Арізаль, який відійшов 5 менахем-ава, згадується у високосному році наступного дня, і є інші подібні приклади.
  6. ^ Відповідь р. Шнеур-Залману Гурарі: що весь рік розрізняється між простим і високосним — і навіть у відкритій частині Тори (у законах, що залежать від 12 місяців [= дванадцяти місяців], у яких сказано слово «рік»; промовляння «у-ле-хапарат пеша» тощо).
  7. ^ Наприклад, рав Єгуда-Ар'є Корнет.
  8. ^ Один із них, гурський хасид р. Аврагам-Іцхак Розенбойм, написав Ребе в 5724 році (1963/1964), і Ребе відповів йому на це відмовою (див. знімок у тшурі, сторінка 47), а за чутками — також і «Ваад ле-гафацат сіхот».
  9. ^ Словами Ребе: «І змінити? Звісно, не слід змінювати порівняно з тим, як надрукували наші Ребе з 5660 року (1899/1900)» («Лікутей сіхот», том 36, сторінка 222).
  10. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 70 і випуск 76, «200-й рік друкування „Танії“».
  11. ^ Відповідальні за друк «Танії» по всьому світу.
  12. ^ Джерело яких — секретар рав Єгуда-Лейб Гронер.
  13. ^ Але неясно, про яке видання йдеться: чи про те видання, яке отримало одноразовий дозвіл, чи про пізніше видання.
  14. ^ Сіха 13 нісана 5745 року (4 квітня 1985), «Гітваадуйот», том 3, сторінка 1763.
  15. ^ Тшура з весілля його доньки, 29 тішрея 5772 року (27 жовтня 2011), сторінка 10.
  16. ^ Див. приклад посилання на календар.
  17. ^ Див. приклад на сайті «Хабад Інфо»]].
  18. ^ Див. приклад на сайті «Хабад Інфо».

Повідомити про помилку на цій сторінці