Арабська (мова)
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |


Арабська (арабською: اللغة العربية;) — мовлення й мова в південній гілці західносемітських мов у групі семітських мов афразійської мовної родини. Як така вона близька до івриту та арамейської, що належать до північної гілки західносемітських мов. Літературна арабська використовується переважно для письма та спілкування в усіх арабських країнах і відіграє ключову роль у житті всіх арабських держав, оскільки вона використовується для написання книг і притч арабською. Поряд із літературною арабською існує також розмовна арабська з багатьма діалектами, які є рідною мовою приблизно для 180 мільйонів людей по всій Азії та Африці. Арабська — офіційна мова, і не обов'язково єдина, майже в усіх країнах Близького Сходу (за винятком Ізраїлю, Ірану і Туреччини) і в усіх країнах Північної Африки. Вона одна з офіційних мов організації Об'єднаних Націй.
В юдаїзмі
Багато великих мужів Ізраїлю, які жили в арабських країнах, на Сході та в Іспанії, користувалися арабською мовою, і навіть багато їхніх книг було написано цією мовою. Наприклад: Расаг, (більшість книг) Рамбама, «Кузарі», «Ховот га-левавот» та інше. З великих перекладачів Тори з арабської на лашон га-кодеш відомий рабі Шмуель ібн Тіббон, серед перекладів якого, наявних у нас донині: «Море невухім», коментар до Мішни Рамбама, «Кузарі», «Ховот га-левавот» та інше. У багатьох арабських країнах у євреїв були свої особливі діалекти, які називають «юдео-арабськими», якими також було написано багато з вищезгаданих книг.
Рамбам
Рамбам написав багато зі своїх новацій арабською мовою, і також багато з його творів було перекладено равом Шмуелем ібн Тіббоном з арабської на лашон га-кодеш, також поети Іспанії, як рабі Єгуда га-Леві та інші, писали свої писання і твори юдео-арабською мовою, яка була в них як мова їдиш у країнах Ашкеназу.
Книга «Танія» арабською мовою
Книгу «Танія» Алтер Ребе за вказівкою Ребе було перекладено багатьма мовами, і серед них арабською мовою.
Перший переклад арабською зробив рав Давид Боскіла з Єрусалима під наглядом рава Єгуди-Лейба Раскіна, і він вийшов друком у Касабланці в Марокко. Передмову і посилання на джерела до книги зробив рав Нісан Міндель.
Після першого виходу книги Ребе виголосив особливу сіху на честь цієї події[1].
У 5777 році (2016/2017) вийшов «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» у новому перекладі, виконаному равом Йосефом бен Шломо Сувейдом, равом Яаковом Атаром, равом Єхезкелем Ноамою та іншими. Переклад було виконано під наглядом рава Боаза Калі.
Зовнішні посилання
- 7 заповідей синів Ноаха арабською мовою (кампанія плакатів у Газі)

- Послухайте: як розповідають у новинах арабською мовою про мівцо «Маца»?

- Завдяки йому: 370 мільйонів арабів можуть читати справжню Тору

- [www.hidabroot.org/article/1189695 Еліягу Йосіан про Любавицького Ребе: «Говорив арабською мовою»] на сайті «Гідбарут».
Примітки
- ^ Шабат тижневої глави «Шмот», Шабат мевархім шват, 5737 (січень–лютий 1977). Сіху надруковано в перекладі арабською в наступних виданнях «Танії».