Агарон зі Старосілля
| Рабі Агарон зі Старосілля | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5526 |
| Місце поховання | село Страшеле (Старосілля) |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Ляди, Орша, Старосілля |
| Місце діяльності | Старосілля |
| Належність | Хабад Старосілля |
| Рід діяльності | рабин, ерудит, кабаліст[В] |
| Посада | засновник старосільського хасидизму, адмор у містечку Старосілля |
| Інші посади | Засновник старосільського хасидизму |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе) |
| Відхід | Шміні Ацерет 5589 |
| Учні | Єхезкель з Друї, Аврагам Шейнес, Моше Віленкер, Зеев Віленкер, Яаков Бахрах з Кейдан, Менахем-Нахум із Плоцька, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Моше |
| Діти | Хаїм-Рафаель, Міхаель-Давид, Радке, Хаїм-Рафаель Гурвіц |
| Родовід | |
Рабі Агарон га-Леві Гурвіц зі Старосілля (staroszele) (5526, 1766 — 22 тішрея 5589, 1828) — учень Алтер Ребе і один із претендентів на його місце. Написав коментар до книги «Танія».
Біографія
Дитинство і юність
Рабі Агарон народився 5526 року (1765/1766) у батька р. Моше (сьоме покоління від Шла[1]) в Освеї в Білій Русі. Про його батька, р. Моше, розповідають, що він витримав випробування аж до самопожертви і страшних мук, і тому удостоївся благословення святого рава р. Лейба Сореса, що в нього народиться син, який осяє світ. Ще казали про нього, що великі мудреці Ізраїлю його покоління говорили, що в ньому не був пошкоджений образ Б-жий[2].
У 13 років він уже був обізнаний у працях Арізаля, окрім своєї ерудиції та великої мудрості у відкритій частині Тори[3]. Коли Алтер Ребе заснував хасидизм Хабад, р. Агарон наблизився до нього, попри свою молодість[4].
Алтер Ребе дуже любив і наближав його та ростив у своєму домі як одного зі своїх синів[5].
У тіні Алтер Ребе
Розповідають, що, вперше прийшовши до Алтер Ребе, він написав йому підйон нефеш, у якому написав: «Як може низька, втомлена душа пов'язатися з Нескінченним, з Його Сутністю і Суттю?». Побачивши це, Алтер Ребе вийшов зі своєї святої кімнати й сказав, що молодий аврех запитав те, про що найстаріші хасиди ніколи не питали[6].
У 5543 році (1782/1783) він ще був пов'язаний з Алтер Ребе[7], а 5561 року (1800/1801) оселився в Лядах поруч з Алтер Ребе, де прожив вісім років[8]. Про його від'їзд наш Ребе сказав: «Вирвано очі мої з голови моєї» [9].
Навчався в першому хедері в Алтер Ребе[10].
На титульних аркушах його книг надруковано, що він навчався в Алтер Ребе і прислуговував йому понад тридцять років, а також що він трудився над кожним невеликим уривком, сказаним Алтер Ребе, і викладав його у своїх маамарах[11]; за дорученням Алтер Ребе він навіть відповідав на листи від його імені.
Коли Алтер Ребе було заарештовано, він навіть їздив збирати гроші, щоб домогтися від влади його звільнення, і зібрав сто тисяч карбованців сріблом[12]
За часів проводу Алтер Ребе рабі Агаронові було доручено Алтер Ребе наставляти старших хасидів, а Мітлер Ребе було доручено наставляти молодих хасидів, оскільки рабі Агарон був старший за Мітлер Ребе приблизно на десять років[13].
Деякий час він був другом Мітлер Ребе і багато разів навчався разом із ним [14]. І вони називали один одного братами.
Також р. Аарон і Мітлер Ребе були «першими хозрім»; крім того, обидва разом служили «машпіїм», які наставляли й виховували громаду хасидів Хабаду.
В останні роки життя Алтер Ребе почалися тертя між рабі Агароном і рабі Єгудою-Лейбом Міновичем (братом Алтер Ребе) через те, що рабі Агарон мав звичай повторювати слова хасидуту, вплітаючи власні пояснення, тоді як Магаріль зневажливо ставився до цього шляху і суворо стежив за тим, щоб повторювати маамари з великою точністю і без пояснень[15]. У якийсь момент Алтер Ребе звелів йому покинути Ляди й не дозволяв йому повертатися близько трьох років, і відтоді він приїжджав лише зрідка й ненадовго; у цей період він жив у містечку Орша. Його від'їзд завдав Алтер Ребе великого смутку. У ці ж часи почали виявлятися розбіжності між рабі Агароном і Мітлер Ребе, які призвели до розколу після відходу Алтер Ребе.
Заснування старосільського хасидизму
Основна стаття – Старосільський хасидизм
Згідно з одним із переказів, він отримав благословення Алтер Ребе при своєму від'їзді, однак власне розкол і розбіжності спалахнули після відходу Алтер Ребе.
Після відходу Алтер Ребе виникли розбіжності між ним і наступником Алтер Ребе — Мітлер Ребе[16]. Р. Агарон вважав себе продовжувачем шляху і наступником Алтер Ребе, відкрив свій двір у містечку Старосілля і почав поводитися за звичаями адморів. Частина хасидів пішла за Мітлер Ребе, але частина пішла й за рабі Агароном.
Головні розбіжності між ними стосувалися шляху в молитовному служінні: р. Агарон був служителем Всевишнього, який вирізнявся великим захопленням і величезним запалом, що виражалися зовні в рухах і молитві з криками[11]. У Мітлер Ребе ж захоплення зовсім не виявлялося зовні. Р. Агарон навіть критикував за це нашого Ребе Мітлер Ребе, сказавши йому а шверер ворт (різкий вислів) [17].
Ще одне питання стосувалося гіткашрут з Адмором: тоді як Мітлер Ребе вважав, що слід повністю пов'язатися з Адмором, р. Агарон вважав, що хасид має приймати вчення Адмора, але не обов'язково і його владу.
Ребе розповідає, що деякі пов'язували початок розколу з такою подією: якось у ніч Рош га-Шана, після хасидуту, повторювали маамар також надворі, бо була гарна погода. Група аврехім сиділа на колодах і повторювала маамар; тим часом почався дощ, вони побачили, що з однієї будівлі вийшов нееврей — це був сторож Гаврило, — увійшли туди й продовжили повторення. Потім з'ясувалося, що це був їхній молитовний дім. Через це зчинився галас тощо. Аврехім також побігли до Мітлер Ребе (запитати поради й виправлення тощо). Він посміявся (з цього), і з цього почалася розбіжність [18].
Рабі Єгуда-Лейб Мінович (брат Алтер Ребе) написав йому різкого листа щодо нігле: що йому заборонено виносити галахічні рішення.
У період свого адморства він писав роз'яснення до учення хасидуту, що вирізняються простим і ясним стилем, головним чином до книги «Танія» нашого Алтер Ребе, хоча вони стосуються переважно абстрактних тем: віри в єдність Всевишнього, любові до Всевишнього і трепету перед Всевишнім. Ці книги роз'яснюють учення Алтер Ребе і виражають величезну глибину учення хасидуту загалом і Алтер Ребе зокрема.
Коли Мітлер Ребе було заарештовано, заарештували і його. Розповідають, що його син, багатій р. Міхаель-Давид з Вітебська, коли заарештували Мітлер Ребе, зустрів донощика Іссера й дорікнув йому за це; Іссер розгнівався і сказав йому: «За це я донесу і на твого батька», — і виконав свою обіцянку. Ще розповідають [19], що донощики думали, що через розбіжності між ними їм вдасться спонукати сторони звинувачувати одна одну, але, звісно, без успіху.
Один із великих хасидів того часу сказав, що р. Агарон — праведник і святий, але не Ребе...
Після відходу з життя р. Агарона його наступником у проводі став його син рабі Хаїм-Рафаель, однак після того як той недовго правив, більшість його хасидів повернулися до хасидизму Хабад; меншість продовжувала вивчати вчення рабі Агарона і йти його шляхами без Ребе і провідника.[20] А деякі перейшли до хасидизму Койданова і Вільдника.
Відомо, що р. Агарон виголошував хасидут з великим захопленням, і це дуже приваблювало слухачів. Тому хасиди Мітлер Ребе вирішили не слухати в нього хасидуту. Однак одного разу сталося так, що двох хасидів Мітлер Ребе запросили на весілля родичів, які були пов'язані спорідненістю з р. Агароном. Обидва намагалися ухилитися від запрошення під різними приводами, боячись, що прийде р. Агарон і скаже слова хасидуту; зрештою вони все ж вирішили піти на весілля, але домовилися між собою, що, коли р. Агарон почне виголошувати хасидут, вони візьмуться за хустку, і щойно один із них відчує, що його «тягне» до р. Агарона, він смикне за хустку, і це буде знаком іншому втримати його й повернути на попереднє місце. Так і було. Обидва прийшли на весілля і слухали хасидут, який виголошував р. Агарон. Обидва відчули потяг до нього, і обидва смикнули за хустку — один в один бік, другий в інший, — аж поки хустка не порвалася, і ці два хасиди стали його хасидами.
Коли розповіли Мітлер Ребе, що двоє його хасидів, і серед них багатий ділок, перейшли до двору р. Агарона, Ребе сказав: «Ну то й що? У мене буде одним бідняком менше».
І справді, цей багатій через деякий час став бідняком і жебраком, а також його діти й онуки — усі бідні й жебраки.
Р. Фоле Каган, який записав цю історію у своїй книзі «Шмуот ве-сіпурім» [21], додав у дужках: один з його онуків — рабин Рамат-Гана р. Шломо-Залкінд Ландерс. Він розповідав мені цю історію кілька разів і казав, що має претензії до Мітлер Ребе, який зробив їх жебраками.
Його відомі учні
- Рабі Єхезкель з Друї
- Рабі Аврагам Шейнес — зять Алтер Ребе
- Рабі Моше Віленкер
- Рабі Зеев Віленкер
- Рабі Яаков Каднер
- Рабі Менахем-Нохум з Плоцька, який пише у своєму схвальному відгуку до книги «Аводат га-Леві»: «що я багато років валявся в поросі біля його ніг»[22].
У наших Ребе, провідників поколінь
Хоча він проклав собі шлях не під проводом Мітлер Ребе, наші Ребе, провідники поколінь, іноді згадували його.
Ребе Цемах Цедек сказав про нього: «У нього було Б-жественне захоплення, і до того ж у нього була велика самопожертва заради нашого Ребе»[23].
У книзі «Га-Мелех бі-мсібо» [24] наведено слова Ребе про видання книг р. Агарона, і ось його слова: «Якби в мене були надійні хасиди, на яких я міг би покластися, я б надрукував. Хоча Рік стверджує, що немає грошей, — однаково заради цієї мети я дістав би гроші й видавця».
Алтер Ребе якось сказав про р. Агарона: «Подвійна частка мого духу... дорогий мені, як син» [25]. А також називав його «святим всевишнім». Ребе Цемах Цедек сказав про нього: «Зайн сейхл із сейхл елойкі» (його розум — Б-жественний розум) [26]. Одного разу Алтер Ребе послав його бути посередником між хасидами й поміркованими міснагдім, які щиро шукали істину. Вони запитали р. Агарона: що таке хасид? Р. Агарон відповів їм: хасид — це той, у кого всередині палаючий вогонь, бо в нього спрага Б-жественності, а Б-жественність уподібнена вогню, як написано: «Бо Г-сподь, Б-г твій, — вогонь пожираючий Він», а зовні він стриманий; така суть і внутрішність хасида [27].
Ребе цінував його вчення в низці питань; наприклад, вислів, що трапляється в мові Ребе, що Б-жественна сила «не відходить ані на мить», походить з його праць[28], і Ребе навіть кілька разів говорив, що треба надрукувати його книги. На фарбрейнгені у святий Шабат глави «Ахарей» 5730 року (1969/1970) («Сіхот кодеш» 5730, том 2, с. 113) Ребе говорив про цдаку і, серед іншого, сказав, що на тему «маамад» є небагато листів наших Ребе, провідників поколінь: листи, які Алтер Ребе писав про збори «маамадот» для наших учителів у Святій Землі, з них деякі надруковано, а є й ненадруковані; листи його святості мого тестя, Ребе Раяца. Однак, зазначив Ребе, «є лист р. Агарле Страшелера, що роз'яснює тему маамаду».[29]
Родина
- Його син і наступник, рабі Хаїм-Рафаель
- Його син, багатій р. Міхаель-Давид з Вітебська, який одружився з Рівкою, дочкою багатія р. Хаїма Дімшиця з Вітебська
- Його зять р. Ар'є-Лейб з Лепеля
- Його дочка Радке, дружина р. Александра-Сендера, сина р. Нохума Фрумкіна, у другому шлюбі. Родоначальник єрусалимської родини Фрумкіних, що переселився до Землі Ізраїлю[30]
- Їхній син, Міхаель-Леві Фрумкін-Родкінсон. Помер 18 тевета 5664 року (6 січня 1904)
- Його онук р. Нахман-Іцхак Якобсон зі Шклова видав його книгу «Аводат га-Леві»
Його надгробок

У місяці тевет 5771 року (грудень 2010 – січень 2011) з'ясувалося, що місце його поховання розташоване в селі «Страшеле», на підставі свідчення сільських старожилів, що «на цьому місці похований великий рабин, до якого приходили багато хто молитися»; на підставі цих слів на його могилі було встановлено новий пам'ятник[31].
Його книги
- «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна» — роз'яснення до «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», Шклов, 5580[32].
- «Шаарей га-авода» — роз'яснення до книги «Танія».
- «Аводат га-Леві» — на тижневі глави, на гафтарот, на свята, листи та різні лікутім, а також маамари, виголошені ним з різних нагод, і маамари Алтер Ребе в його записі; надрукована після його відходу його онуками й учнями, а записана його учнями. Львів, 5602–5626.
- Пасхальна Агада з коментарем «Сод кдошім», з коментарями, зібраними з учення Алтер Ребе і вчення р. Агарона, Кенігсберг (можливо, надрукована у Варшаві), 5626.
- «Шаар га-тфіла» — роз'яснює тему молитви.
- Роз'яснення до Мегілат Рут, у книзі «Бад кодеш», Варшава, 5631.
- Роз'яснення до «Ігерет га-кодеш» нашого Алтер Ребе «Іху ве-хаюхі хад», наведене наприкінці 3-ї частини книги «Аводат га-Леві», аркуш 44, с. 1.
Упродовж багатьох років його книги не перевидавалися понад перші видання або невдовзі після них і стали рідкістю. У 5740-ві роки його книги було надруковано й поширено в нових виданнях рабі Аврагамом-Моше Краусом з хасидів «Толдот Агарон».
А в 5783–5785 роках (2022–2025) було заново надруковано книги «Шаарей га-їхуд ве-га-емуна» і «Шаарей авода» у новому виданні, а також заново надруковано Пасхальну Агаду «Сод кдошім» у новому виданні з багатьма доповненнями під назвою «Нова Пасхальна Агада „Сод кдошім“», зусиллями інституту «Шаарей га-гішталшелут».
Кілька разів[33] на святкових трапезах у домі Ребе Раяца Рашаг зауважував Ребе, що книги р. Агарона давно не перевидавалися й зникли з ринку; Ребе відреагував на це і сказав: «Якби в мене були надійні хасиди, на яких можна покластися, — я б їх надрукував!» і продовжив: «Хоча є ті, хто стверджує, що немає грошей, — заради такої мети я дістав би гроші й видав би їх!». А іншого разу[34] Рашаг зауважив, що праці р. Агарона пропадають, і Ребе додав, що його драшот на тижневі глави не впорядковані і їх слід було б відредагувати, перш ніж віддавати до друку, і сказав: «Воістину слід було б їх видати, якщо хасиди візьмуть на себе відповідальність!».
Його нігуни
Див. також
Зовнішні посилання
- Рабі Агарон зі Старосілля, «Шаар га-тфіла», на сайті HebrewBooks
- «Святий рав р. Агарон зі Старосілля» — стаття рава Мордехая-Менаше Лауфера.
- Книга «Шаарей га-гішталшелут». Книга «Шаарей аводат га-їхуд».
| Попередній: Хасидизм Хабад |
Адмори старосільського хасидизму 5526 — 22 тішрея 5589 (30 вересня 1828) |
Наступний: Адмор рабі Хаїм-Рафаель зі Старосілля |
Примітки
- ^ «Бейт Рабі», с. 111–112, Альфасі, «Га-Хасидут мі-дор ле-дор», с. 234,
- ^ Див. М. Індріц, «Беогалей Хабад», с. 172. У книзі «Шівхей га-Рав» пишеться, що святий рав рабі Ісраель з Полоцька засвідчив перед Магідом з Межиріча, що бачив в одного сільського жителя, рабі Моше га-Леві в селі Найміль, образ Б-жий у всій досконалості, яким він був даний (с. 13).
- ^ «Шівхей га-Рав», там само.
- ^ У «Шівхей га-Рав» написано, що йому було 13 років, а згідно з «Бейт Рабі» — 17 років.
- ^ У «Шівхей га-Рав» розповідається, що його батько р. Моше жив у селі Найміль біля Орші, і коли р. Аарон був ще в юному віці, Алтер Ребе проїжджав через село і побачив, як він грається з хлопчиками свого віку; він попросив відвести його до дому його батька і хотів поріднитися з ним, але батько сказав, що того вже заручено з однією з родичок.
- ^ «Шмуот ве-сіпурім», ч. 3, с. 224.
- ^ Див. «Сефер адморім», тель-авівське видання 5721 року (1960/1961), с. 49, «Династія рабі Агарона зі Старосілля»
- ^ «Бейт Рабі», у статті про нього
- ^ «Шмуот ве-сіпурім», там само.
- ^ Випливає з «Решимат га-йоман», с. 359.
- ^ 1 2 У «Решимат га-йоман», с. 359, розповідається, що одного разу, коли хасиди Алтер Ребе займалися одним з його маамарів, р. Агарон почав дертися на стіни від сильного захоплення! Побачивши це, його товариш р. Моше Віленкер крикнув йому: «Злазь униз! Чого ти так захоплюєшся?...
- ^ «Решимат га-йоман», с. 316
- ^ «Торат Менахем», частина 4, с. 156–157
- ^ З 12–13-річного віку — «Решимат га-йоман», с. 176.
- ^ «Решимат га-йоман», с. 367
- ^ Про зміст розбіжностей докладно див. у статті Амрама Блоя в збірнику «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 24, с. 147 і далі.
- ^ «Решимат га-йоман», с. 359. Там само наводиться і вислів.
- ^ Там само, с. 368.
- ^ «Бейт Рабі».
- ^ «Бейт Рабі», частина 1, розділ 26.
- ^ Ч. 1, с. 48.
- ^ Після відходу поїхали до Вільдника; див. передмову рава Й. Мондшайна до книги «Шеерит Ісраель».
- ^ «Бейт Рабі», у статті про нього, у примітці 4
- ^ Ч. 1, с. 151.
- ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 167.
- ^ «Лікутей сіпурей гітваадуйот» — рав Менахем-Зеев га-Леві Гринглас — с. 383.
- ^ «Сефер га-толдот» — наш Алтер Ребе — ч. 4, с. 1113.
- ^ Див. «Точний у висловах» 5716, примітка 98.
- ^ Слова Ребе, очевидно, стосуються листа святого рава р. Агарона, надрукованого в його книзі «Аводат га-Леві» (розділ лікутім, 13, 3), де роз'яснюється рясність добра й благодаті Гаває, що притягуються через давання [і звідти переписано до книги «Мігдаль оз» (Кфар-Хабад, 5740), с. 329–331].
- ^ Після відходу з життя дружини р. Сендера, дочки р. Агарона, р. Сендер одружився з іншою жінкою, від якої в нього народився син Ісраель-Дов Фрумкін
- ^ Шимон Гевірц, «Рабі Агарон га-Леві Гурвіц зі Старосілля», сайт «Беогалей цадикім», 15 тевета 5771 (22 грудня 2010)
- ^ Посилання на книгу
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», том 1, с. 152
- ^ Там само, с. 211
Код особи: № 1517608900