Діяння
Дія — третя з трьох шат душі, за допомогою якої душа виражає свої внутрішні сили. Ця шата становить головне в служінні Всевишньому, як сказано в Мішні, у трактаті «Авот»: «Не навчання головне, а дія», і саме за її допомогою здійснюють притягнення і розкриття святості у світі.
Перевага сили дії
Хоча з боку людини є перевага в служінні думкою — у Хохмі, Біні і Даат, — з боку розкриття Його, благословенного, Царства у світі перевага є саме в дії, яка помітна і розкриває Його, благословенного, Царство у світі[1].
«Асія ле-ейла»
У книзі «Зогар» наводиться, що «асія ле-ейла»[2]. Зміст сказаного в тому, що хоча шата дії — найнижча з трьох шат душі і вона — кінець і завершення всіх сил, саме в ній є перевага «кінець їхній вбитий у їхній початок», і через неї притягується із сутності душі, і через неї притягується сутнісне Б-жественне світло[3].
Зусилля в практичному служінні змінює сутність
Ребе Раяц розповів про свого батька, Ребе Рашаба, що 13 нісана 5671 року (11 квітня 1911), після набирання води «маїм шелану», коли принесли воду, щоб поставити її на місце, він увійшов до квартири праведної ребецн і сів у кімнаті, що виходить у двір, недалеко від вікна (чекаючи на прихід рава для продажу хамецу, щоб помолитися Маарів і почати перевірку хамецу).
Тим часом повз пройшли кілька учнів, які поверталися з їдальні, де поставили гін «маїм шелану», і пройшов один з учнів, через якого влітку 5669 року (1908/1909) він засмучувався, хоча той старанно вивчав нігле і хасидут, загалом учив багато і мав піднесені здібності, тільки був грубуватий за натурою в матеріальному і любив дотепи тощо. Коли цей учень проходив повз, він сказав йому: «Зе вос авойде бефойел махт, ер із дох гор а андерер ві гевен, трогн маїм шелону міт а ергеш із мешане ес га-маус мамаш. Р. Гілель гот гезогт аз ер із а зойгір бе-міцвойс кдей фарштейн ун ес зол зех афлейгн а ворт хасідус.». Тобто: «Дивись, що робить практичне служіння, адже він зовсім інший, ніж був», рабі Гілель сказав, що він обережний у заповідях, щоб добре розуміти слова хасидуту в їхній глибині[4].
Що важливіше — навчання чи дія
У Гемарі розповідається про суперечку, яка відбулася між мудрецями, щодо питання, яке служіння вище: вивчення Тори і осягнення розумом чи виконання заповідей на ділі:
Одного разу рабі Тарфон і старці возлежали в горішній кімнаті дому Нітзи в Лоді. Було поставлено їм таке питання: що важливіше — навчання чи дія?
- Відповів рабі Тарфон і сказав: дія важливіша.
- Відповів рабі Аківа і сказав: навчання важливіше.
Відповіли всі і сказали: навчання важливіше, бо навчання приводить до дії
— Кідушин 40б
Учення хасидуту підкреслює, що в самому цьому рішенні підкреслено перевагу дії, адже причина величі навчання в тому, що воно приводить до дії, тобто дія — головне[5]. Це виражається і в галахі в тому, що «переривають вивчення Тори заради заповіді, яку неможливо виконати силами інших»[6], і звідси випливає, що коли навчання йде на шкоду дії — воно не важливіше за дію, а дія важливіша. Причина того, що й сьогодні в певних речах підкреслюється перевага дії, — це підготовка до Геули, у якій дія буде важливішою[7].
В ученні хасидуту роз'яснюється, що в прийдешньому майбутньому, після приходу Мошіаха, розкриється перевага дії, і тоді дія буде важливішою за навчання[8]. Це тому, що навчання виражає осягнення розумом, яке обмежене рівнем людини, а дія виражає кабалат ол, цілісність і простоту, які вищі за обмеження; і розкриття в прийдешньому майбутньому, яке буде необмеженим, підкреслить саме перевагу дії[9].
Однак перевага дії в майбутньому не скасує навчання, а навпаки: тоді дія приводитиме до навчання. Дія і навчання не виражатимуть два окремі підходи, а з'єднаються в одне ціле. Це тому, що перевага дії в майбутньому буде розкриттям бітулю, що походить із сутності душі, а отже, розкриються й інші сили, включені в сутність душі, у найповнішій досконалості, включно із силою розуму (навчання)[10].
Див. також
Зовнішні посилання
- Сила дії в Геулі на сайті «Цеірей Хабад»

- Дія — внутрішній погляд, з книги «Анше га-міла»
(англійською)
Примітки
- ^ Книга «Танія».
- ^ Ч. 1, 8а. Ч. 3, 53б. Фотокопія сторінки в її оригінальному контексті в ліворнському виданні на сайті на сайті HebrewBooks.
- ^ Докладніше див. маамар «Маца зу» 5682, § 2 та ін.
- ^ «Ігрот» Ребе Раяца, том 14 на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»
.
- ^ «Лікутей Тора», «Ахарей», 26г. Та ін.
- ^ Моед катан 9, кінець сторони «а» і далі. Рамбам, «Закони вивчення Тори», розд. 3, закон 4. «Закони вивчення Тори» Алтер Ребе, розд. 4, § 3–4.
- ^ Маамар «Ціон бе-мішпат» 5735, § 15. Та ін.
- ^ Див. «Ба-йом га-шміні» 5746, примітка 23, і вказане там.
- ^ Див. про все це маамар «Ціон бе-мішпат», згаданий вище. «Ве-авді Давид» 5746. «Ба-йом га-шміні», згаданий вище. «Ваїгаш» 5736. «Ба-йом га-шені» 5732. Та ін.
Див. також «Гайом йом», 5 тевета. - ^ Див. «Лікутей сіхот», том 25, друга сіха на главу «Ваїгаш».