Перейти до вмісту

Прийняття ярма Небесного царства

Матеріал з Хабадпедії

Прийняття ярма Царства Небес — це основа дотримання Тори в душі людини, в її діях, мові та думках. Час прийняття ярма — під час читання «Шма», вранці та ввечері.

Основа служіння Всевишньому

" Прийняття ярма Царства Небес і простодушність трепету перед Небесами — це ключі, що відмикають усі замки дверей палат нагорі "

– «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 6 с. 272

Початок служіння Всевишньому — обгородити сили та почуття, і коли людина звикає бути господарем над собою і над своїми силами, вона може вирішувати, що з ними робити і для чого їх використовувати[1].

Ще одна причина того, що прийняття ярма є основою в служінні Всевишньому, лише на якій можна будувати служіння згідно з розумом і розумінням і через почуття, — це те, що єврей сам по собі не має сили протистояти лихому началу, як сказали мудреці: «Якби Святий, благословенний Він, не допомагав йому, він не здолав би його», а допомогу від Святого, благословенного Він, можна отримати лише через служіння у формі прийняття ярма, а без цього лихе начало заважатиме осягненню Тори.

Тому під час Дарування Тори, коли сини Ізраїлю стали народом Святого, благословенного Він, — початок події був саме у формі «навис над ними горою, наче перекинутою діжкою» і з тим, що наасе передувало нішма, у прийнятті ярма. Оскільки вони ще зовсім не знали, про що йдеться, зрозуміло, що вони не могли мати в цьому смаку та приємності, а прийняли Тору з прийняття ярма і лише згодом дійшли до розуміння та осягнення.

Водночас слід знати, що самого лише прийняття ярма недостатньо. Треба намагатися, щоб і розум розумів, що треба служити Всевишньому, адже «увесь лій — Г-сподові» — усі найкращі речі треба віддавати Святому, благословенному Він, а що в людини є кращого й приємнішого за розум? А отже, треба й розум підкорити Б-жественності[2].

Розділ 41 перед молитвою

Основна стаття – «Лікутей амарим» — розділ 41

Суть нижнього трепету і прийняття ярма як основи в служінні Всевишньому пояснюється на початку 41-го розділу «Танії».

У низці листів[3] Ребе вказував юнакам бар-міцви, які починають своє служіння Всевишньому, вивчати й завчати напам'ять щодня початок цього розділу (до слова «га-Мелех» на початку другої сторінки розділу) перед початком накладання тфілін — на початку порядку служіння Всевишньому кожного дня.

З радістю

Хоча душевний порух прийняття ярма зазвичай не пов'язують із радістю, учення хасидуту настановляє, як відчути в ньому радість.

На найпростішому рівні причина цього в тому, що, як про всі інші питання служіння Всевишньому сказано «Служіть Г-сподові в радості», так і щодо цієї подробиці, яка теж включена в служіння Всевишньому, і всі причини, наведені щодо важливості служіння Всевишньому саме в радості, підходять і до цього виду служіння.

Шлях поєднання різних порухів у душі — це роздуми єврея про велику заслугу, що він удостоюється бути рабом Святого, благословенного Він[4]. У маамарі «Роні ве-сімхі» 5727 року (1966/1967) Ребе каже, що шлях до прийняття ярма з радістю справді можливий не інакше як через зв'язок із праведниками.

У вивченні Тори

Хоча більша частина служіння «прийняття ярма» — саме в дії, згідно з простим значенням слова «ярмо», яке змушує тварину силою дії робити те, чого бажає господар, поняття прийняття ярма стосується також вивчення Тори: вчитися тому, що зобов'язаний учитися, а не тому, що людина має бажання й насолоду вчитися[5].

У вихованні

В особливій збірці вказівок, записаній зі слів рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, докладно викладається необхідність поставити ідею прийняття ярма як центральну основу у вихованні в закладах Хабаду[6].

Мета служіння Всевишньому

Ребе Рашаб пояснив, що головна мета служіння Всевишньому — дійти до такого стану, коли людині вдається підкорити всі свої сили та почуття на найвищому щаблі прийняття ярма, «відмови від себе», щоб вони були повністю підпорядковані служінню Всевишньому і щоб людина була господарем над собою і виконувала тільки й виключно волю Всевишнього[7].

Додаткова література

  • А юнгерман дарф фолгн!, у рубриці «Хаєй Рабі», випуск 1912 с. 46

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 1 с. 474.
  2. ^ «Торат Менахем», сіха Сімхат бейт га-шоева 5715.
  3. ^ «Ігрот кодеш» т. 11 лист 3824, «Ігрот кодеш» т. 14 лист 5321 та інші.
  4. ^ «Сефер га-сіхот» 5706-5710 с. 250.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 9 с. 278.
  6. ^ Вказівки рава Ходакова — хешван 5743 (жовтень–листопад 1982).
  7. ^ «Лікутей дібурім» т. 1 с. 286, т. 2 с. 696.

Повідомити про помилку на цій сторінці