Заучування напам'ять
Заучування напам'ять — це метод у вивченні Тори, що включає повторення вивченого з пам'яті.
Вивчення напам'ять
Заучування напам'ять — це спосіб повторення вивченого або прочитаного матеріалу виключно з пам'яті, а не за книгою. Заучування напам'ять має, як правило, дві мети: метод вивчення, завдяки заучуванню напам'ять досліджувана сугія засвоюється в мозку того, хто заучує, і стає зрозумілішою та яснішою. Метод запам'ятовування, сугія закарбовується у своїх словах, навіть якщо не була зрозуміла.
Метод заучування напам'ять — давній метод, що передує методу вивчення Тори наших днів, до часу записання Мішни не було в наявності книг і сувоїв (окрім записів Тори Письмової — а саме Хумашів) через заборону записувати Усну Тору, яка виводиться в Гемарі[1] з вірша «Запиши собі ці слова». «Слова Усного вчення ти не маєш права промовляти за записом». Тому учням доводилося запам'ятовувати слова своїх учителів і галахи напам'ять, а не за будь-яким записом.
Водночас і сьогодні, коли всі книги надруковані й немає потреби пам'ятати їх напам'ять, заучування слів Тори має велике значення — як викладено нижче.
Про наших Ребе, провідників поколінь, у хасидській традиції розповідається безліч історій про те, як своїх синів і онуків заучувати мішнайот напам'ять, але вони утримувалися від того, щоб заохочувати дочок, і з цього випливає, що вивчення напам'ять призначене головним чином саме для синів[2].
У вказівках рава Ходакова щодо заучування мішнайот напам'ять він наказав учити напам'ять мішнайот, що вивчаються в Гемарі, оскільки це допоможе і вивченню Гемари[3].
Заучування Письмової Тори напам'ять
Попри заборону «Слова Письмового вчення ти не маєш права промовляти напам'ять», яка охоплює все, що є в Письмовій Торі[4], наші Ребе, провідники поколінь, настановляли все ж учити й заучувати напам'ять[5], але не повторювати і не промовляти їх уголос[6].
У «Гайом йом» на 3 нісана з уроків мого пана, батька, вчителя й наставника [Магарашаба]: щодня... промовляння ТАНАХу напам'ять: одна глава з Тори, а також із Ктувім.
І у зв'язку з цим у записі його святості Адмора, святий Шабат 24 нісана 5691 (11 квітня 1931). Рига ...промовляв щодня ТАНАХ напам'ять. Я запитав (його святість Ребе Раяца) щодо «слів Письмового вчення» і т. д. [-ти не маєш права промовляти їх напам'ять], і він сказав, що в цьому не остерігалися.
Умовні знаки в Талмуді як допомога для заучування
У Талмуді трапляється багато місць, у яких можна бачити скорочені умовні знаки, щоб суперечки чи галахи в цій сугії було легко заучити й запам'ятати; встановлення умовних знаків — один із засобів запам'ятовування, якими користувалися мудреці в Талмуді, а також пізніші мудреці, щоб пам'ятати напам'ять питання галахи чи агади.
Так, наприклад, умовний знак «Яаль Кагам» — це початкові літери шести єдиних місць, у яких галаху встановлено за Абає в його суперечці з його опонентом Равою.
Під час навчання
У «Кунтрес Ец га-хаїм»[7] Ребе Рашаб настановляє учнів «Томхей Тмімім Любавич» повторювати напам'ять після навчання деталі й думки в сугії, що вивчається в Гемарі, щоб засвоїти суть у мозку.
Діяльність із вивчення напам'ять
З прибуттям Ребе Раяца до Сполучених Штатів він почав спонукати до необхідності повторювати літери Тори напам'ять на вулиці і заснував «Хеврат Мішнайот бе-аль пе».
Засіб очищення повітря і світу
У книзі «Гайом йом»[8] Ребе пише про турботу про очищення повітря в духовному сенсі як про базову життєву необхідність, так само, як очищення повітря в матеріальному сенсі, за допомогою заучування й повторення на вулиці літер Тори, і серед них літер Хумашу, Тегілім, мішнайот і «Танії».
Повторення мішнайот для зустрічі Мошіаха
У «Гайом йом»[9] наводиться:«Мен зол зіх ойслернен мішнайес бааль-пе коль хад лефум шіурей ділей, ун гейн ін гас ун хазерн мішнайес, дермит вет мен зойхе зайн цу мекабл зайн пней га-Мошіах.» Переклад з їдиш: хай вивчать мішнайот напам'ять, кожен у тій кількості, на яку він здатен, і ходять вулицею і повторюють мішнайот, тоді удостояться зустріти Мошіаха.
Сгула для пам'яті
В «Ігрот кодеш»[10] Ребе дає сгулу для пам'яті, і це вивчення маамару «Ве-гадарта пней закен» і вивчення мішнайот, того й іншого напам'ять: «І з сгулот у цьому — учити мішнайот напам'ять, і, як зазначено вище, не втомлюючи себе .. І правильно знати маамар «Ве-гадарта пней закен» у «Лікутей Тора», кінець глави «Кдошім», теж напам'ять».
У маамарі «Ве-гадарта пней закен» роз'яснюється велика важливість набуття Тори саме в пам'яті, так, щоб Тора була завжди викарбувана на його серці.
Заучування «Танії» напам'ять
Основна стаття – Заучування «Танії» напам'ять
Протягом поколінь хасиди наголошували на заучуванні «Танії» напам'ять у її точних літерах, аж до точності в кожній літері та відданості словам автора — Алтер Ребе. Наші Ребе, провідники поколінь, вказували й заохочували справу заучування «Танії» в десятках випадків, у яких також відкрили багато сгулот, пов'язаних із вивченням «Танії» напам'ять і її промовлянням на вулиці, серед них сгула для здоров'я, запобігання стороннім думкам, сумнівам у вірі та розсіяності душі.
Протягом років у низці єшив Хабаду навіть було запроваджено постійний розпорядок, за яким учні щодня вчать напам'ять кілька рядків і навіть мають складати з цього іспит наприкінці періоду.
Мівцо заучування напам'ять — «Дор деа»
У місяці нісані 5766 року (2005/2006) організація Центральний «Ігуд талмідей га-єшивот» 770 відкрила «Керен Дор деа» — «мівцо вивчення напам'ять», що допомагає учням-тмімім у фінансуванні поїздки до Ребе в місяці тішреї, у межах якого учні вчать напам'ять мішнайот, маамари й «Танію» та отримують грошові стипендії відповідно до обсягу вивченого.
«Отійот Ейтан»[11]
Щоб полегшити заучування «Танії» та мішнайот напам'ять, протягом років виходили різні брошури, що допомагають у заучуванні й самоперевірці, шляхом стирання слів і залишення тільки першої літери кожного слова.
Перші брошури, що вийшли з «Танії», називалися «Отійот Ейтан» і були випущені р. Єгошуа-Хаїмом Гріссгатом у видавництві «Маянот» в Єрусалимі.
Згодом побачила світ брошура подібного формату, підготовлена равом Єшаєю-Зушею Вільгельмом під назвою «Отійот га-Танія», з низкою переваг, як-от збереження оригінального вигляду сторінки, включно з гагаот, тощо.
У подібному форматі центром Всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот» було випущено допоміжні брошури для заучування мішнайот напам'ять з розділу Зраїм[12].
Див. також
Зовнішні посилання
- «Отійот га-Танія» за редакцією рава Вільгельма
Примітки
- ^ Трактат «Гітин» аркуш 60 сторінка 2.
- ^ Див. «Сіхот ла-ноар», тішрей 5740 (вересень–жовтень 1979), з «Шмуот ве-сіпурім».
- ^ Вказівки рава Ходакова — хешван 5743 (жовтень–листопад 1982).
- ^ Заборона, яку сам Ребе дуже суворо дотримує, і коли Ребе повторює вірш посеред промови на фарбрейнгені, він має звичай трохи змінювати його, або цитувати з пропуском, або лише пів вірша тощо.
- ^ Див., наприклад, у маамарі «Ве-гадарта пней закен» у «Лікутей Тора».
- ^ Відповідь Ребе 5726 року (1965/1966) раву Нете-Шломо Вільгельму, тшура Вільгельм-Добрускін шват 5781 (січень–лютий 2021) стор. 7.
- ^ Пункт 28. І див. «Гейхал Менахем» том 1 стор. 235.
- ^ На 11 тевета.
- ^ На 21 кислева.
- ^ Том 11 стор. 187.
- ^ Цей абзац присвячено допоміжній брошурі для заучування «Танії» та мішнайот, на відміну від граматичного поняття «отійот ейтан», під яким маються на увазі літери, які, з'являючись на початку дієслова, вказують на майбутній час (אלך [=однина, перша особа, майбутній]. ילך [= форма майбутнього часу, третя особа, майбутній], תלך [= однина, друга особа, майбутній]. נלך [= множина, перша особа, майбутній].
- ^ За редакцією р. Менахема-Мендла Дорона.