Перейти до вмісту

Іммануель-Хай Ріккі

Матеріал з Хабадпедії
Іммануель-Хай Рікі
Основна інформація
Дата народження15 тамуза 5447 (26 червня 1687)
Дата смерті1 адара 5503 (25 лютого 1743)
Місце похованняЧенто в Болоньї
Місце проживанняРовіго, Цфат, Ліворно, Флоренція, Єрусалим
Місце діяльностіІталія, Цфат
Рід діяльностікабаліст, рабин, меламед
Посадарабин громади Флоренції
Учителір. Натан Фінкарлі
Сім'я
Батькор. Аврагам Рікі
МатиМір'ям Рікі
ДружинаМір'ям

Каббаліст рабі Рафаель-Іммануель-Хай Ріккі (15 тамуза 5447 (26 червня 1687) — 1 адара 5503 (25 лютого 1743)) був одним із великих каббалістів у поколінні Бааль-Шем-Това, жив і діяв в Італії та в Цфаті, де обіймав посаду рабина і склав коментарі до Мішни, книги з каббали та піюти.

Відомий головним чином своєю працею «Мішнат хасидім», яка є однією з найбільш основоположних праць у каббалі Арізаля і дає змогу систематично ознайомитися з її основами; і попри його підхід у питанні цимцуму в буквальному сенсі, який наші Ребе, провідники поколінь, повністю відкинули, його цитують у багатьох місцях у писаннях наших Ребе, і в них він вважається авторитетною книгою з каббали Арізаля.

Біографія

Народився 16 тамуза 5447 року (27 червня 1687) у своїх батьків р. Аврагама і Мір'ям Ріккі, і коли він був зовсім малою дитиною, його родина оселилася в Ровіго, місці проживання родини його матері, а лише в шість років він осиротів, втративши батька, і виріс у свого дядька (брата матері) рава Єдідьї Рабіну.

У 19 років його дядько помер, і він був змушений почати мандрувати дорогами і служити меламедом, щоб прогодувати себе.

У своїх книгах він свідчить про себе як про учня р. Натана Фінкарлі, сина р. Йоеля, який служив море гораа в Алессандрії делла Палья.

Під час своїх мандрів у Гориції та у Флоренції він узяв шлюб зі своєю дружиною пані Мір'ям, а потім перебирався до Венеції та до Трієста, і у віці 30 років піднявся до Землі Ізраїлю й оселився в Цфаті, вивчав там науку каббали і займався писаннями Арізаля, а через два роки, через епідемію, що спалахнула в тому краї, побажав залишити Землю Ізраїлю на кораблі, але корабель захопили розбійники, і вони потрапили в полон.

Після сорока днів у полоні його викупили, і він прибув до Ліворно в Італії, де склав свою головну працю «Мішнат хасидім».

Через деякий час його покликали члени громади у Флоренції служити рабином громади, і він обіймав цю посаду чотири роки, після чого повернувся до Ліворно і присвятив свій час і сили друкуванню своїх книг та їх поширенню, для чого здійснював поїздки до головних єврейських громад того часу — в Ізмірі, Салоніках, Кушті, Амстердамі та Лондоні.

Наприкінці своїх днів він вирішив повернутися до Землі Ізраїлю, затримався приблизно на два роки в Арам-Цові й займався торгівлею, а після того як накопичив достатньо грошей для свого існування, піднявся до Землі Ізраїлю й оселився в Єрусалимі.

Після періоду життя в Єрусалимі він вирушив у поїздку зі збирання коштів за кордоном, щоб заснувати єшиву в Єрусалимі та видати решту своїх писань, які не були надруковані.

Протягом двох років він стукав у двері жертводавців за кордоном, а на зворотному шляху до Землі Ізраїлю на нього напали розбійники, і він був убитий у Рош ходеш адара 5503 року (лютий–березень 1743) у віці 56 років.

Через тиждень після вбивства його було поховано в Ченто в Болоньї.

У дворі його дому в Єрусалимі було засновано єшиву «Кнесет Ісраель» під керівництвом святого «Ор га-хаїм», рабі Хаїма бен Атара.

У хасидуті Хабаду

Основна стаття – Перший цимцум

Одна з великих суперечок у системі Арізаля стосується розуміння його слів про Перший цимцум: чи був він у буквальному сенсі, чи не в буквальному сенсі.

Рабі Іммануель-Хай Ріккі вважається батьком підходу, згідно з яким зміст цимцуму — «цимцум у буквальному сенсі»[1], що Творець усунув Себе з місця світу і наглядає за ним, як «цар, що наглядає зі свого вікна за чимось нечистим», причому, за його твердженням, у цьому обмеженні немає жодного применшення щодо Творця, оскільки образ і обмеження прийшли від Нього, і за Своєю волею Він тієї ж миті його скасовує.

Як відомо, Алтер Ребе повністю відкинув таке розуміння, як він написав у «Танії»: «І ось звідси можна зрозуміти помилку деяких, мудрих у своїх очах, хай простить їх Всевишній, які помилялися і хибили у своєму вивченні писань Арізаля і зрозуміли згаданий там цимцум у буквальному сенсі — ніби Святий, благословенний Він, усунув Себе і Свою сутність, боронь Б-же, з цього світу і лише наглядає згори особливим провидінням за всіма створіннями, що на небесах угорі та на землі внизу». І він докладно пояснює[2], що це міркування неспроможне і з погляду розуму, і з погляду Каббали[3].

Попри гостру суперечку щодо його слів, наші Ребе, провідники поколінь, постійно цитували його слова і спиралися на нього в багатьох інших питаннях.

Сам Алтер Ребе, хоча й мало згадував у книзі «Танія» книги пізніх каббалістів, цитує його[4].

Ребе Цемах Цедек свідчив від імені свого діда, Алтер Ребе, що, найімовірніше, усі його слова вони бачили в писаннях Арізаля[5], і аж до того, що Ребе пише, що в місцях, де є розбіжності формулювань між «При ец хаїм» та книгами «Таамей міцвот» і «Мішнат хасидім», слід вирішувати за «Мішнат хасидім» проти «При ец хаїм»[6], і так само висловився про нього: «І візьму собі вірних свідків»[7].

У «Шаар га-колель» він пише, що, на його думку, Алтер Ребе не вказав вилучити певний момент у сідурі, «бо така думка „Мішнат хасидім“, і він не хотів на ділі йому суперечити»[8].

Окрім каббалістичних тем, що цитуються від його імені в писаннях наших Ребе, і нігун «Лехатхіла арібер» Ребе Магараша заснований на нотах, які записав рабі Іммануель у своїй книзі «Гон ашір»[9].

Родина

Його праці

  • «Адерет Еліягу» — на Шас і кілька тем. Наприкінці — вірші та загадки.
  • «Елокім мошів єхідім байта» — загадковий твір.
  • «Гон ашір» («Дікдукей аніют») — коментар до Мішни.
  • Загадкові твори: «Ген гі ке-мет долек бе-тох га-маїм»
  • «Хошев махшавот» — нові тлумачення на Танах і Шас у дусі агади
  • «Хазе Ціон» — коментар до Тегілім, перше видання — Ліворно, 5502.
  • «Йошер левав» — каббалістична книга. У цій книзі з'явилося, серед іншого, чітке формулювання поняття «цимцум у буквальному сенсі» в луріанському вченні про цимцум.
  • «Маасе хошев» — про виготовлення Мішкану.
  • «Мікве тагора» — розрахунок об'єму води для мікви очищення і пов'язані з цим закони.
  • «Мішнат хасидім» — упорядкування і роз'яснення всіх каббалістичних тем, що містяться в писаннях Арі. Книгу названо так тому, що вона наслідує стиль Мішни та спосіб її поділу на трактати. Автор надрукував за життя два видання: одне в Ліворно, а друге, з доповненнями, наприкінці своїх днів у Єрусалимі.
  • Кір'ят-Арба
  • «Тфілін де-марі алма» — про накладання тфілін у Холь га-моед
  • Сідур «Мішнат хасидім»[11]

На його основоположні книги впродовж поколінь було складено різні коментарі, серед них «Дерех га-мелех» на «трактат Олам катан» у «Мішнат хасидім» (книга, що є своєрідним вступом до книги), «Магід мішне» — коментар на чотири розділи Мішни в «Мішнат хасидім», які називаються «Мафтеах га-оламот», «Таам ецо» — роз'яснення на «Мафтеах га-оламот» у «Мішнат хасидім», «Магід шені» — роз'яснення на трактат «Нашім», який є світом душ, у «Мішнат хасидім», рава Яакова-Ар'є-Лейба Френкеля, а також ще кілька коментарів наших сучасників.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 29. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (29)
  1. «Адерет Еліягу» אדרת אליהו (Ліворно, 1742) — у каталозі · читати
  2. «Адерет Еліягу», частини 1–2 אדרת אליהו חלק א-ב (Ліворно, 1742) — у каталозі · читати
  3. «Йошер левав» («Прямота серця») יושר לבב (Краків, 1890) — у каталозі · читати
  4. «Йошер левав» («Прямота серця») יושר לבב (Амстердам, 1737) — у каталозі · читати
  5. «Йошер левав» («Прямота серця») יושר לבב (Амстердам, 1742) — у каталозі · читати
  6. «Маасе хошев» («Майстерна робота») מעשה חושב (Венеція, 1742) — у каталозі · читати
  7. «Маасе хошев» («Майстерна робота») מעשה חושב (Венеція, 1742) — у каталозі · читати
  8. «Маасе хошев» («Майстерна робота») מעשה חושב (Венеція, 1716) — у каталозі · читати
  9. «Маасе хошев» («Майстерна робота») מעשה חושב (Венеція, 1716) — у каталозі · читати
  10. «Мішнат хасидім» משנת חסידים (Краків, 1889) — у каталозі · читати
  11. «Мішнат хасидім» משנת חסידים (Краків, 1889) — у каталозі · читати
  12. «Мішнат хасидім» משנת חסידים (Амстердам, 1740) — у каталозі · читати
  13. «Мішнат хасидім» משנת חסידים (Амстердам, 1742) — у каталозі · читати
  14. «Мішнат хасидім» משנת חסידים (Амстердам, 1764) — у каталозі · читати
  15. «Мішнат хасидім» з коментарем «Магід мішне» משנת חסידים ע"פ מגיד משנה (Єрусалим, 1878) — у каталозі · читати
  16. «Мішнат хасидім» з коментарем «Магід мішне» משנת חסידים ע"פ מגיד משנה (Єрусалим, 1878) — у каталозі · читати
  17. «Мішнат хасидім» з коментарем «Магід шені» משנת חסידים ע"פ מגיד שני (שאמלויא, 1909) — у каталозі · читати
  18. «Мішнат хасидім» з коментарем «Магід шені» משנת חסידים ע"פ מגיד שני (שאמלויא, 1909) — у каталозі · читати
  19. «Мішнат хасидім» з коментарем «Таам ецо» משנת חסידים ע"פ טעם עצו (Краків, 1889) — у каталозі · читати
  20. «Мішнат хасидім» з коментарем «Таам ецо» משנת חסידים ע"פ טעם עצו (Краків, 1889) — у каталозі · читати
  21. «Олам катан» («Малий світ») עולם קטן (Єрусалим, 1877) — у каталозі · читати
  22. «Олам катан» («Малий світ») עולם קטן (Сатмар, 1927) — у каталозі · читати
  23. «Тфілін де-марей алма» («Тфілін Володаря світу») תפילין דמרי עלמא (Варшава, 1867) — у каталозі · читати
  24. «Тфілін де-марей алма» («Тфілін Володаря світу») תפילין דמרי עלמא (Львів, 1897) — у каталозі · читати
  25. «Хазе Ціон» («Поглянь на Сіон») חזה ציון (Ліворно, 1742) — у каталозі · читати
  26. «Хазе Ціон» («Поглянь на Сіон») חזה ציון (Ліворно, 1742) — у каталозі · читати
  27. «Хазе Ціон» («Поглянь на Сіон») חזה ציון (Ліворно, 1742) — у каталозі · читати
  28. «Хошев махашавот» («Той, хто задумує задуми») חושב מחשבות (Мукачево, 1896) — у каталозі · читати
  29. «Хошев махашавот» («Той, хто задумує задуми») חושב מחשבות (Амстердам, 1727) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ У його книзі «Йошер левав», дім 1, кімната 1, розділ 12.
  2. ^ У розділі 7 «Шаар га-їхуд ве-га-емуна».
  3. ^ Див. докладно в статті Перший цимцум.
  4. ^ Наприклад, у «Лікутей амарим» — розділ 41 Алтер Ребе згадує від імені «Мішнат хасидім», трактат «Аріх Анпін», розд. 4, що 613 заповідей Тори походять від хіварти Аріх Анпіна, який є Вищою волею, джерелом хасадім. А в «Ігерет га-тшува» — розділ 3 Алтер Ребе згадує, що кількість постів, які слід дотримати за гріх, згадано в книзі «Мішнат хасидім».
  5. ^ «Псакей діним» до «Йоре деа», сеїф катан 16. Передруковано в кількох місцях, див., наприклад, у сіхі другого дня свята Шавуот 5721 (22 травня 1961), і за посиланням у наступній примітці
  6. ^ «Ігрот кодеш» його святості Адмора шліта, частина 12, лист 4203.
  7. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, лист 731.
  8. ^ Передруковано в «Ілхот Песах» з роз'ясненням «Діврей шалом».
  9. ^ «Сефер га-толдот — Адмор Магараш», с. 21. «Стіна нігунів» (Лейбман), нігун «Лехатхіла арібер». «Лехатхіла арібер»: шлях італійського нігуну до традиції Хабаду і до східної піютної традиції (Едвін Серуссі), у блозі «Онег Шабат».
  10. ^ Вони підтримували взаємні дружні стосунки та повагу. Рабі Йосеф дав схвалення його книзі «Гон ашір», а він дав схвалення книзі рава Іргаса «Шомер емуним».
  11. ^ І див. передмову до «Шаар га-колель», с. 14, що є теми, в яких текст не узгоджується з роз'ясненням у «Мішнат хасидім», і тому необхідно сказати, що він не сам уклав сідур, а лише розташував свою книгу за порядком молитов усього року, а друкарі надрукували разом з його словами той текст, який був прийнятий за звичаєм їхніх місць. І див. також «Пардес Хабад», випуск 9, с. 147, і в зазначеному там.
Іммануель-Хай Ріккі згадується ще в 14 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1653796000

Повідомити про помилку на цій сторінці