Перейти до вмісту

Ад-най

Матеріал з Хабадпедії
Імена Всевишнього
7 імен, які не можна стирати
Гаває · Адні · Ель · Елокім · Елоа · Цваот · Шадай
Наповнення (мілуїм) імені Гаває
Ім'я АБ · Ім'я САГ · Ім'я МА · Ім'я БАН
Інші імена
Еке (אהי"ה) · Ім'я з 42 літер · Ім'я 72 (72 слова) · АКДТАМ · Ель Адні · Ель Гаває · Ель Шадай · АГЛА · Йа · МЦПЦ
Епітети
Володар світу · Святий, благословенний Він · Б-г єдиний · Ацмут у-мегут · Кадмон · Господар · Вища Людина · «Не людина» · Цар над царями царів · Ойберштер · Шалом · Творець

Ім'я Ад-най — одне із семи імен Святого, благословенний Він, які не стираються. Нині ми не вимовляємо Ім'я Гаває, а замість нього вимовляємо Ім'я Ад-най. Роз'яснюється, що Ім'я Ад-най — як якість Малхут, і що Святий, благословенний Він, називається цим Іменем, коли вбирається в Малхут де-Ацилут.

Суть

Ім'я Ад-най — від вислову «Ти відомий як Владика над усім», зміст якого в тому, що Святий, благословенний Він, вбирається в якість Малхут, щоб називатися владикою над створеними. І тому сказано в молитві «Ти могутній навіки, Ад-най», бо зміст Імені Ад-най — за допомогою Гвури і цімцуму, щоб був поділ на безліч створених.

Ім'я Ад-най — одне із семи імен, які не стираються, і вони — імена посудин десяти сфірот світу Ацилут. Ім'я Ад-най — це ім'я посудин Малхут де-Ацилут, яка є коренем створених у світах БЕА. Малхут де-Ацилут сходить, щоб убратися в Престол у світі Брія, і про це сказав Єшаягу 6, 1: «І побачив я Ад-ная, що сидить на престолі високому і піднесеному», — що він бачив Ім'я Ад-най, Малхут де-Ацилут у її вбранні в колісницю у світі Брія, що називається Престолом.

Сполучення Імені Ад-най та його переплетення

Дванадцять сполучень Імені Гаває відповідають дванадцяти годинам дня, а дванадцять сполучень Імені Ад-най відповідають дванадцяти годинам ночі.

Їхуда ілаа — це аспект переплетення Імені Гаває в Ім'я Ад-най та Ім'я Елокім, а їхуда тата — це аспект переплетення Імені Ад-най та Імені Елокім в Ім'я Гаває.

Малхут де-хохма стімаа

Другий аспект, що називається Іменем Ад-най, — це Малхут хохма стімаа, і про це сказано: «Якщо гріхи будеш зберігати, Й-а, Ад-най, хто встоїть?» — бо це Ім'я вище, ніж Й-а, Аба та Іма, і це Малхут де-хохма стімаа, яка є аспектом макіфу першого з 13 виправлень бороди, і вона отримує від лику голови, який є Малхут де-Гульгальта; і цей аспект притягується саме за допомогою прийняття ярма.

Це Ім'я — джерело виникнення створених, бо Він, благословенний, — Владика всієї землі; а щоб Він справді був Владикою, потрібно, щоб була створена земля і все, що на ній, і щоб поширилося на неї Його, благословенного, владарювання.

«Немає царя без народу»

Наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, кажуть («Піркей де-р. Еліезер», розділ 11), що «немає царя без народу»: велич царя і його владарювання над своїм народом виявляються лише тоді, коли існує реальність народу, над яким буде його царство, і лише тоді, коли народ скасовує себе перед ним і його бажаннями. Як написано (Мішлей 14, 28) «у множині народу — велич царя»: коли є численний народ, який коронує над собою царя, тоді його велич і його величність більші й численніші.

Визначення поняття «народ» — чиє самоскасування перед царем є умовою для царства — двояке: з одного боку, вони чужі й відокремлені від царя, а не сини чи близькі, бо навіть якщо буде в нього скільки завгодно синів, які дуже його шануватимуть, це не шана царя, а лише шана батька. Лише коли й чужі люди цілковито скасовують своє буття перед царем, навіть до самопожертви, і роблять це з власної волі та свого вільного вибору, — ось це доказ і вираження величі царської влади царя. Але з другого боку, народ — попри те що вони чужі царю, все ж — вони одного з царем рівня і роду, тобто люди, які приймають його царство над собою з волі та з вибору, а не худоба і подібне — над якими він лише панує і володарює.

Царство земне подібне до царства небесного, бо й нагорі, завдяки тому, що світло Ейн Соф, благословенний Він, стискається в сфірот загалом, і зокрема у сфірі Малхут та Імені Ад-най, — ось, коли вплив за допомогою Малхут діє так, що виникає реальність «народу», тобто виникнення й існування всього творіння таким, яким воно є тепер, — що створений відчуває себе досконалим сущим і відокремленою річчю, ніби додатковою до реальності Творця, тобто що створений не відчуває, що його буття повністю з'єднане зі Всевишнім, благословенний Він, — ось це і є аспект «народу».

І при цьому виникнення таке, що людина з Ізраїлю — яка одного рівня з Царем над царями царів, Святим, благословенний Він, будучи частиною Б-жественного згори, — приведе творіння до скасування «я» і скасування буття за допомогою Тори, яка є вираженням царства Всевишнього — Владики всієї землі, бо «адам» — від вислову «адаме ле-ельйон» (Єшаягу 14, 14), що створений за образом і подобою вищого (яким він є після цімцуму і вбрання в сфірот), бо доля Гаває — народ Його, і тому Всевишній — Цар Ізраїлю та Визволитель його. І саме цим, за допомогою скасування створених, що перебувають в аспекті сущого, перед Гаває, буде завершено владарювання і царство Всевишнього, бо «немає царя без народу».

(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Повідомити про помилку на цій сторінці