Перейти до вмісту

Ган Еден

Матеріал з Хабадпедії

Ган Еден — це місце, куди Святий, благословенний Він, помістив Адама га-Рішона після його створення. Духовний Ган Еден — це місце душі до її сходження у світ і після її виходу з цього світу; там вона займається Торою в тому вигляді, в якому Тора перебуває у своєму джерелі, у духовності, — відповідно до своєї сили та свого осягнення, здобутих, коли вона перебувала внизу, у цьому матеріальному світі. До гріха в матеріальному місці було те розкриття Б-жественності, що є в духовному саду.

«Ган» (сад) — місце насолоди; «Еден» — розкриття Б-жественності в осягненні; «Ган Еден» — насолода душі осягненням Б-жественності, подібно до людини, яка осягає нову думку, що приносить їй насолоду.

Створення саду

І насадив Г-сподь Б-г сад в Едені, на сході, і помістив там людину, яку створив. І виростив Г-сподь Б-г із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред саду, і дерево пізнання добра і зла. І ріка виходить з Едену, щоб зрошувати сад, і звідти розділяється і стає чотирма головними потоками. Ім'я одного — Пішон; він оточує всю землю Хавіла, де золото. І золото тієї землі добре; там бдолах і камінь шоам. А ім'я другої ріки — Гіхон; вона оточує всю землю Куш. А ім'я третьої ріки — Хідекель; вона тече на схід від Ашшура. А четверта ріка — це Прат. І взяв Г-сподь Б-г людину, і помістив її в саду Едену, щоб обробляти його і стерегти його.

— Берешит 2, 8-15

Згідно з простим змістом Писання, Святий, благословенний Він, створив «Ган Еден» лише після того, як створив Адама га-Рішона[1]. Однак мідраш каже, що «Ган Еден» було створено на третій день Творіння[2]

У цьому саду Святий, благословенний Він, створив усі види дерев і рослин, а в їхньому центрі створив дерево пізнання і дерево життя. Усередині саду протікає ріка з Едену, а потім — під деревом життя[3] — вона ділиться на чотири ріки: Пішон, Гіхон, Хідекель і Прат.

Його сутність

Цей сад, створений у світі, не такий матеріальний; він є «духовністю в матеріальному»[4]. Тобто «форма» (найдуховніша частина) чотирьох стихій (вогню, повітря, води і землі) — це «ґрунт саду», а сам сад — це «Б-жественна духовність». Сад, отже, є посередником між духовністю вищих світів і матеріальністю цього низького світу[5]. Тому в ньому є тільки добро без жодного зла, і він не терпить протилежної реальності; і тому Адам га-Рішон був змушений покинути сад після гріха[6].

У Ган Едені було піднесене Б-жественне розкриття, і, як написано в книжках Каббали[7], до гріха в матеріальному світі було таке розкриття, яке сьогодні є в духовному світі Брія. Однак після гріха світи опустилися. Також Адам га-Рішон був «головою в Брія, тілом у Єціра і ногами в Єціра». У вченні хасидуту[8] пояснюється, що щабель Адама га-Рішона був на рівні Адама Кадмона, якого називають також «загальним світом Брія», а «ноги його в Асія» означає, що його НеГІ і ноги закінчуються у світі Асія.

«Ган Еден», у якому Адам га-Рішон мав трудитися, — того самого щабля, якого ми удостоюємося в нагороду за своє служіння в цьому світі; але в нього нагорода була на значно піднесеніших щаблях.

Його місце

Місце Ган Едену — на екваторі[9], на відстані 32 градусів від Єрусалима[10]. Причина його розташування там така: це місце серединне, бо північна сторона, яка відповідає Гвурі, містить у собі Хесед, що спричиняє холод; а південна сторона, суть якої — Хесед, містить у собі Гвуру, що спричиняє спеку. Ган Еден міститься посередині, оскільки його суть — і те, і те.

Водночас[5] Ган Еден міститься не власне на території матеріальної землі на земній кулі, а в духовному аспекті; духовний аспект — у центрі середньої лінії, яку називають «лінією рівності».

Так випливає і з визначення Рамбана в його книжці «Шаар га-гмуль»[11]:

Це — основа в Торі, а пояснення її — у словах книжників: що Ган Еден міститься в цьому світі, в одному з місць землі, і що чотири ріки виходять звідти, і одна з них — Прат, що оточує Землю Ізраїлю, і все, що сказано в Писанні з простого змісту порядку Творіння, — усе істина, вірш не виходить зі свого простого змісту.

І самі люди вимірювань скажуть, що Ган Еден міститься під лінією рівності, де день не додається й не убуває; а в книжках лікування давніх греків, а також у книжці Асафа Єврея розповідається: що Асклепій, македонський мудрець, і сорок чоловік із чародіїв, обізнаних у книжках, вирушили в путь землею і пройшли за Індію, на схід від Едену, щоб знайти трохи цілющих дерев і дерево життя, аби звеличилася їхня слава над усіма мудрецями землі; і коли вони прийшли в те місце, блиснуло на них полум'я меча, що обертається, і всі вони згоріли в іскрах блискавки, і не врятувалася з них жодна людина, і припинилася мудрість лікування в тих народів на багато днів, доки не зацарював цар Артаксеркс, а після цього відновилося в них знання лікування через названих на ім'я в цьому ремеслі. І все це — слова істини, відомі й прославлені й сьогодні, бо багато з тих, хто приходить у цю землю, на схід, бачать здалеку полум'я, що обертається.

Ріки

Вірш каже, що «ріка виходить з Едену, щоб зрошувати сад, і звідти розділяється і стає чотирма головними потоками». Тобто з Едену (на схід від якого було створено сад) виходить одна ріка, яка на виході ділиться на чотири ріки.

З цих рік приходять усі прісні й придатні для пиття води у світі; і хоча ріки течуть у певному місці, вони повертаються під землю і течуть у різні місця, доки зрештою не повертаються й не приходять до головної ріки, що виходить з Едену, і знову повертаються, і та їхня частина, що очистилася, стає духовною, а решта знову матеріалізується і повертається до чотирьох головних потоків. Джерела ж, що прорвалися під час потопу, непридатні для пиття тощо[12].

Після гріха дерева пізнання, коли іскри святості впали у світ, вони впали в ці ріки і через них розподілилися світом. І як ми бачимо, що природа кожного місця визначається властивістю ріки, що протікає через нього, так і змішання добра і зла у світі відбулося через ріки[13].

Пішон

«Ім'я одного — Пішон; він оточує всю землю Хавіла, де золото. І золото тієї землі добре, там бдолах і камінь шоам».

Оскільки «земля Хавіла» близька до Ган Едену, вона перевершує інші землі, подібно до того як Ган Еден перевершує інші місця, і тому сказано: «де золото». І сказано «це золото» (з визначеним артиклем «гей»), бо й в інших землях є золото, але там золота багато; також воно краще за інше золото в інших землях, як сказано: «і золото тієї землі добре», і тому Писання вихваляє цю землю: оскільки вона близька до Ган Едену, вона добра золотом, що його там видобувають, найкращим і найчистішим з металів, і коштовним камінням — бдолахом і каменем шоам[14].

Раші пише, і так само писав Расаг, і так само сказано і в святому Зогарі[15], що ця ріка — «Ніл», ріка Єгипту. І називається вона так, оскільки: 1. її води благословляються, піднімаються і зрошують землю — називається Пішон, як у словах «і поширяться (у-фашу) вершники його». 2. Вона вирощує льон (піштан), як сказано про Єгипет[16]: «І засоромляться ті, що обробляють льон».

Однак Ібн Езра стверджує, що неможливо сказати, ніби йдеться про Ніл, оскільки він починається на захід від Землі Ізраїлю, а не як інші ріки, що течуть на схід від неї. І справді, згідно з «Таргумом Йонатана», мається на увазі ріка, що оточує всю землю Індії, де золото. «Хізкуні» додає: було два Хавіли — з нащадків Хама, що оселилися на континенті Африка, і з нащадків Шема, що оселилися на континенті Азія; і Тора дала ознаку, що там було золото, тобто що братом і сусідом Хавіли-«семіта» був Офір, із землі якого приходило золото.

Рамбан також погоджується з ними, що «земля Хавіла» — не Єгипет, як сказано: «І жили вони від Хавіли до Шура, що перед Єгиптом»[17]; але оскільки Раші, Расаг і Зогар написали так, слід сказати, що ріка оточує землю Хавіла, а потім тече Нілом.

Гіхон

«А ім'я другої ріки — Гіхон; вона оточує всю землю Куш».

Її ім'я «Гіхон» дано тому, що «вона текла, шуміла, і шум її був дуже великий, як[18] „якщо заколе рогом“ (кі їгах) — коле рогом, тече і шумить[19].

За твердженням Ібн Езри, ріка була біля Єрусалима, і цар Хізкіягу перекрив її[20], і так само писав Рама[21]; однак Раші пише, що це «маленьке джерело біля Єрусалима, і це не великий Гіхон, що виходить з Едену»[22]. І так само Радак пише, що ця ріка тягнеться до південного боку Ган Едену й оточує всю землю Куш, яка південна[23], а звідти входить у море Серендиб, яке є великим південним морем (це море міститься біля Індії, і, вочевидь, мається на увазі Індійський океан. Острів Шрі-Ланка (розташований біля Індії) у минулому називався також «Серендиб»), як писали дослідники. А оскільки про дві ці ріки сказано «оточує», видається, що жодна з них не тягнеться зі свого боку до інших сторін, а оточує ту землю; і називається «Гіхон», оскільки ділиться на безліч частин, що виходять з неї в землі Куш, і тому називається «Гіхон» — від слова «вихід», як «якщо хлине (кі ягіах) Йордан у вуста його»[24], «і вирвався ти (ва-тагах) у ріках твоїх»[25] і подібні до них. А причина того, що «Шілоах» називається «Гіхоном», — у тому, що з нього виходять численні потоки, щоб зрошувати сади, які в Єрусалимі, а не так, як писав Ібн Езра.

Щоправда, із Зогару[26] випливає як у першому варіанті: цар Давид хотів помазати Шломо саме біля Гіхону, оскільки в ньому є особлива велич.

А дехто пояснює думку Рами[27] так: знали з переказу, що джерело «Гіхон» біля Єрусалима походить від великого Гіхону, і з цієї причини називається так. Особливо згідно з тим, що писали рішонім на підставі мідрашу, що Шломо насадив у Єрусалимі всілякі дерева, бо Єрусалим — пуп землі, де поєдналися всі сили й джерела з усієї землі; і так само можна сказати, що води Гіхону поєдналися в джерелі Гіхон біля Єрусалима.

Хідекель

«А ім'я третьої ріки — Хідекель; вона тече на схід від Ашшура.»

Третя ріка — Хідекель, або «Дігла» арамейською, і називається так, оскільки «її води гострі (хадін) і легкі (калін)»[28].

Витік Хідекеля — у районі південно-східної Туреччини, у горах Тавр, і він тече східним боком («кідмат») давнього «Ашшура» і продовжується в бік Перської затоки, де з'єднується з рікою Прат.

Прат

«А четверта ріка — це Прат.»

Четверта ріка — це, власне, та ріка, що виходить з Едену після того, як від неї відокремилися три інші ріки, і тому вірш каже «це Прат» — тобто та сама, що була спочатку[29].

Її ім'я «Прат» дано тому, що «її води плодяться і множаться (парін ве-равін)» — без потреби в дощах[30], а також тому, що вони «зміцнюють здоров'я людини (мавріїн)»[31].

Ця ріка міститься в тому самому районі, що й Хідекель, і теж тече через Туреччину й продовжується, впадаючи в Перську затоку.

Ріка Прат — північно-східний кордон Землі Ізраїлю, обіцяної праотцю Аврагамові[32], і тому вона називається «ця велика ріка», тобто в Танаху вона називається просто рікою, а також називається великою: оскільки вона прилягає до Землі Ізраїлю, Писання називає її великою, хоча вона остання з чотирьох рік, що виходять з Едену. Народне прислів'я: раб царя — цар; пристань до вельможі — і тобі вклонятимуться[33].

Дерева саду

«І виростив Г-сподь Б-г із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред саду, і дерево пізнання добра і зла».

У саду Святий, благословенний Він, виростив усі види дерев; у мідраші названо число 8 рібо (80 000) видів дерев, з яких найгірше перевершує всі відомі нам пахучі дерева[34].

Усередині саду Святий, благословенний Він, виростив ще два види дерев:

Дерево життя

Основна стаття – Дерево життя

Дерево життя насаджене посеред саду, і його крона вкриває весь Ган Еден, і в ньому вісімсот видів смаків, і смак одного не як смак іншого, і запах одного не як запах іншого, і вигляд одного не подібний до вигляду іншого. І в дерева життя 48 гілок, і кожна з них — як цілий світ, з них 7 гілок нагорі, як сказано: «Дерево життя вона для тих, хто тримається за неї»[34].

Дерево пізнання

Основна стаття – Дерево пізнання добра і зла

У саду Святий, благословенний Він, насадив також дерево, споживання плодів якого пробуджує потяг між чоловіком і його дружиною, і те, що до споживання плодів дерева було подібне до їжі й пиття — потреб тіла, — перетворилося на те, заради чого треба дотримуватися скромності.

Хазаль ототожнювали це дерево з кількома видами плодів, наприклад з виноградною лозою і пшеницею.

Духовний сад

Матеріальний сад, який називають також «Нижнім Ган Еденом», містить у собі і духовніший зміст[35]:

«Еден» — це джерело духовних насолод, і він вказує на сфіру Хохма і те, що вище за неї; а сад — у світі Брія, в якому світить сфіра Біна, і суть його — розуміння й осягнення в Торі, і через це осягнення душа насолоджується Б-жественністю. А ще нижчий сад — у світі Єціра, у ньому світить Зеїр Анпін — мідот.

Ріка, що виходить з Едену, — це сфіра Біна, яку називають також рікою, і вона ділиться на чотири частини — Хесед, Гвура, Тіферет і Єсод. А Єсод — це те саме світіння, що приходить від Біни.

Обробляти його і стерегти його

Тора розповідає, що Святий, благословенний Він, помістив Адама га-Рішона в Ган Еден, щоб «обробляти його і стерегти його». І, здавалося б, з «обробляти» все зрозуміло: адже хоча Ган Еден — «духовність у матеріальному», і там має бути додавання світла; і це і є «обробляти» — притягувати додаткове світло в Ган Еден. Але «стерегти його» незрозуміло, адже охорона — це від того, що шкодить, псує і є непристойним. А це, здавалося б, незастосовне до Ган Едену, який увесь — добро і не терпить реальності зла; тому після гріха дерева пізнання людину було засуджено до вигнання з Ган Едену — оскільки Ган Еден не терпить реальності зла. А якщо так, то коли Адам га-Рішон перебував у Ган Едені, яка була потреба в охороні?

Причина в тому, що хоча Ган Еден і є аспектом духовності чотирьох матеріальних стихій, проте й там має бути «обробляти його і стерегти його»: обробляти — це притягнення додаткового світла в Ган Еден, адже кінцева мета задуму — щоб у Нього, благословенного, була оселя в нижніх світах, «у Нього» — саме в Його Сутності; і через служіння притягують додаткове світло в Ган Еден — щоб було основне перебування Шхіни в нижніх, а не тільки самі розкриття.

А «стерегти його» — охорона в саду полягає в тому, щоб не було місця для реальності зла; а шлях, яким може прийти реальність зла, — це коли його любов до Всевишнього не така, що він «скасований у бутті», а він відчуває свою любов («є» той, хто любить), і з такої любові можливо, що за багаторазового сходження виникне реальність зла. І тому треба оберігати від шкоди і псування тим, що любов буде у вигляді «скасування буття», так що немає місця злу[36].

Вигнання людини з Ган Едену

Святий Бааль-Шем-Тов каже: на вірш «І вигнав людину з Ган Едену» Онкелос переклав: «ве-тарід ятей», тобто через сум'яття, які бувають у людини через турботи про прожиток тощо, вона виганяється з Ган Едену[37].

Заняття в Ган Едені

Основна стаття – Мтівта де-ракіа

Заняття душ у Ган Едені — вивчення Тори. Суть його — Б-жественні розкриття, що їх сприймає їхній розум відповідно до вивчення Тори і виконання заповідей у цьому світі; це розкриття називається «сяйвом Шхіни».

Форма вивчення Тори в Ган Едені — не та форма, в якій вивчають Тору в цьому світі, адже більша частина Тори говорить про матеріальні поняття, яких немає у вищих світах. Вивчення там — у внутрішній частині Тори, тобто таємниця матеріальних речей, якими вони є у своєму джерелі, у духовних світах.

Вищий і Нижній сад

Їхнє джерело — Біна[38]

Ган Еден — це місце, де душа осягає Б-жественність і нескінченно насолоджується цим. Щоправда, основне «притягнення» насолоди — у Хохмі, але розкриття насолоди — саме в Біні (коли осягають і розуміють предмет у всій його глибині, довжині й ширині). А оскільки розкриття насолоди пов'язане і залежить саме від осягнення, від аспекту «Біни», — тому джерело розкриття Б-жественності душам у Ган Едені залежить від сфіри Біна. А оскільки в розумінні й осягненні є два аспекти — осягнення зовнішнього боку предмета і осягнення його внутрішньої суті, — це виражається у двох загальних аспектах Ган Едену.

(Для додаткового роз'яснення: у вченні хасидуту пояснюється, що, крім Вищого і Нижнього Ган Едену (які в Брія і Єціра), є також Ган Еден в Асія і ще нижче (у цьому матеріальному світі, і його називають «земним Ган Еденом»[39]), а також аспекти Ган Едену в Ацилут і вище[40] — і все це лише в загальному вигляді. У більш частковому вигляді кожен із цих щаблів також ділиться на міріади міріад щаблів, достеменно безмежно, — але, попри це, усі щаблі Ган Едену діляться на два загальні види: нижній — джерело якого в осягненні зовнішнього боку Біни, і вищий — джерело якого в осягненні внутрішньої суті Біни).

Їхня перевага

Під час входу в Нижній сад треба зануритися в Негар дінур, щоб забути «хізу де-гай алма» (видовища цього світу), які можуть бентежити й заважати перебуванню там. І як треба зануритися між цим світом і Нижнім Ган Еденом, так треба зануритися між Нижнім і Вищим Ган Еденом, щоб забути Б-жественну насолоду, яку душа осягнула там, оскільки осягнення у Вищому незрівнянно піднесеніші, ніж у Нижньому (подібно до того як рабі Зейра постив сто постів, щоб забути вавилонський спосіб вивчення, щоб зуміти вчитися єрусалимським способом)[41].

Вищий Ган Еден

Вищий Ган Еден розташований у світі Брія, де світять сфірот ХаБаД Святого, благословенний Він, притягнуті від Тори. У це місце приходять праведники, які служили Всевишньому любов'ю реута де-ліба, любов'ю і трепетом розумовими[42]. Насолода у Вищому Ган Едені — у світлі Совев коль алмін, що вище за світи, і вона приходить через осягнення заперечення (це внутрішнє осягнення, аспект бачення і аспект «Це», яким пророкував Моше, аспект світлої аспаклярії).

Нижній Ган Еден

Нижній Ган Еден розташований у світі Єціра у світі Асія (наводиться в маамарі «Га-баїм яшреш» 5713), де світять сфірот ХаГаТ і НеГІМ, у які вбрані мохін ХаБаД, притягнуті від заповідей. У це місце приходить аспект руах праведників, а також інших душ, які служили Всевишньому розумовими любов'ю і трепетом. Насолода в Нижньому Ган Едені — у світлі Мемале, що вбирається у світи, в осягненні «єш» (це зовнішнє осягнення, аспект слухання і аспект «Так», яким пророкували інші пророки, аспект несвітлої аспаклярії).

Стовп

Тільки в Шабат і в Рош ходеш душі піднімаються з Нижнього Ган Едену у Вищий Ган Еден через стовп, що міститься між ними, і повертаються на виході Шабату.

Велич насолоди

У трактаті «Хагіга» наводиться розповідь про Елішу бен Абую, «Ахера», який зійшов з праведного шляху. Коли він прийшов на суд, на Небесах постановили, що він не ввійде ні в Ган Еден, ні в Геїном. Його учень, танай рабі Меїр, не був задоволений цим вироком і вважав, що краще, щоб «Ахер» був у Геїномі, щоб після цього удостоїтися величезної насолоди Ган Едену. Коли рабі Меїр помер, з могили Еліші бен Абуї почав постійно підніматися дим. Рабі Йоханан же не був задоволений і цим вироком і вважав, що рабі Меїрові слід було домогтися й того, щоб Еліша був звільнений від суду Геїному; і справді, коли він помер, дим перестав підніматися з могили Еліші бен Абуї.

З цього Алтер Ребе[43] виводить, що насолода в Ган Едені незрівнянно величезна. Адже, як відомо, страждання Геїному надзвичайно тяжкі, так що наводиться, що варто витерпіти в цьому світі страждання Йова протягом сімдесяти років, аби тільки не витерпіти однієї миті страждань Геїному. І попри це, Ахерові варто було витерпіти страждання протягом надзвичайно довгого часу — від часу відходу з життя рабі Меїра до часу відходу з життя рабі Йоханана[44]; і це на відміну від насолод цього світу, заради яких не заведено погоджуватися прийняти страждання. І все це — заради насолод Нижнього Ган Едену, до якого підняли Елішу бен Абую, а різниця між Нижнім Ган Еденом і Вищим Ган Еденом така сама велика, як різниця між Нижнім Ган Еденом і цим світом.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Берешит» 5745 (на першому і другому фарбрейнгені).
  2. ^ «Берешит раба», розділ 11, 9. 12, 5. 15, 3.
  3. ^ «Берешит раба», розділ 15, 6. І в «Анаф Йосеф» там.
  4. ^ Поєднання душі й тіла відбувається через матеріальну частину в духовному і духовну частину в матеріальному.
  5. ^ 1 2 «Маамарей Алтер Ребе» — 5565, ч. 2, с. 960.
  6. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», ч. 2, с. 703. «Сефер га-маамарім 5662», с. 299. Маамар, що починається словами «Цав ет бней Ісраель», 5711.
  7. ^ Писання Арізаля, «Шаар маамарей Рашбі», тижнева глава «Кдошім».
  8. ^ «Імрей біна», «Шаар кріат Шма», розділ 89. «Друш про три види людини», розділ 5. Див. також «Торат хаїм», «Берешит», 29, 4.
  9. ^ Наводиться в «Лікутей Тора», тижнева глава «Тазріа», 20а.
  10. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», ч. 2, с. 703.
  11. ^ Про нагороду і Ган Еден — с. 295 (у виданні Шавеля).
  12. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», ч. 2, с. 710.
  13. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра», ч. 2, с. 707.
  14. ^ Радак.
  15. ^ «Хаєй Сара», 125а.
  16. ^ Єшаягу 19, 9.
  17. ^ «Хаєй Сара» 25, 18 — і з цього випливає, що Хавіла — не Єгипет.
  18. ^ Мішпатім 21, 28.
  19. ^ Раші.
  20. ^ Див. Мелахім I, 1, 33. Діврей га-ямім II, 32, 30.
  21. ^ Наводиться в коментарях до «Горайот», 12а, і «Крітот», 5б.
  22. ^ «Крітот», 5б, коментар, що починається словами «Гіхон».
  23. ^ Вочевидь, це підкріплення думки, що Індія і Куш — сусідні країни, — див. Мегілат Естер (Сувій Естер) на його початку й коментарі там.
  24. ^ Йов 40, 23.
  25. ^ Єхезкель 32, 2.
  26. ^ «Бо», 35а.
  27. ^ «Арух ла-нер», трактат «Крітот», 5б.
  28. ^ Раші.
  29. ^ Трактат «Бехорот», 25б. І в Раші й Тосафот.
  30. ^ «Бехорот», там само, згідно з думкою Шмуеля.
  31. ^ Раші до вірша.
  32. ^ Лех леха 15, 18.
  33. ^ Раші.
  34. ^ 1 2 Трактат «Ган Еден», розділ 1 (надрукований в «Оцар га-мідрашім» (Ейзенштейн)).
  35. ^ Див. «Сефер га-лікутім», стаття «Ган Еден».
  36. ^ Маамар, що починається словами «Ва-їках Гашем Елокім ет га-адам», 5712.
  37. ^ «Ор Іцхак», тижнева глава «Хаєй Сара»
  38. ^ «Бе-шаа ше-ікдіму 5672», Шабат тижневої глави «Балак», «Мі мана афар Яаков», 1055, і в багатьох місцях.
  39. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», «Ваїкра» 3, 703.
  40. ^ «Бе-шаа ше-ікдіму 5672», згаданий вище.
  41. ^ «Ор га-Тора», «Хукат», с. 857.
  42. ^ Зогар, «Ваякгель», наводиться в «Лікутей амарим», розділ 39.
  43. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Ваїкра». Та ін.
  44. ^ який був учнем рабі Єгуди га-Насі, який був учнем рабі Меїра.

Повідомити про помилку на цій сторінці