Перейти до вмісту

Тегілім 119

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 119
Щасливі непорочні в дорозі

1 Щасливі непорочні в дорозі, що ходять за Торою Г-сподньою.
2: Щасливі ті, хто зберігає свідчення Його, усім серцем шукає Його.
3: І не чинять вони неправди, шляхами Його ходять.
4: Ти заповів веління Твої, щоб берегли їх неухильно.
5: О, якби утвердилися шляхи мої в дотриманні установ Твоїх.
6: Тоді не осоромлюся я, дивлячись на всі заповіді Твої.
7: Буду славити Тебе в щирості серця, вивчаючи праведні закони Твої.
8: Устави Твої буду дотримувати, не залишай мене зовсім.
9: Чим очистить юнак свою дорогу? Бережучи її за словом Твоїм.
10: Усім серцем моїм шукав я Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
11: У серці моєму сховав я речення Твоє, щоб не грішити перед Тобою.
12: Благословенний Ти, Г-споди, навчи мене уставів Твоїх.
13: Устами моїми переказував я всі закони уст Твоїх.
14: На шляху свідчень Твоїх радів я, як усякому багатству.
15: Про веління Твої роздумую і дивлюся на стежки Твої.
16: Уставами Твоїми втішаюся, не забуваю слова Твого.
17: Віддай рабові Твоєму — і житиму, і дотримуватиму слово Твоє.
18: Відкрий очі мої, і побачу чудеса Тори Твоєї.
19: Прибулець я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20: Знемагає душа моя від туги за законами Твоїми повсякчас.
21: Ти приборкав пихатих, проклятих, що ухиляються від заповідей Твоїх.
22: Зніми з мене ганьбу і зневагу, бо свідчення Твої я беріг.
23: І князі сиділи, змовлялися проти мене, — раб Твій роздумує про устави Твої.
24: І свідчення Твої — розрада моя, порадники мої.
25: Припала до праху душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26: Шляхи мої розповів я, і Ти відповів мені, навчи мене уставів Твоїх.
27: Шлях велінь Твоїх дай мені збагнути, і роздумуватиму про чудеса Твої.
28: Знемагає душа моя від скорботи, укріпи мене за словом Твоїм.
29: Шлях неправди віддали від мене, і Торою Твоєю помилуй мене.
30: Шлях вірності обрав я, закони Твої поставив перед собою.
31: Пригорнувся я до свідчень Твоїх, Г-споди, не осором мене.
32: Шляхом заповідей Твоїх побіжу, бо Ти розшириш серце моє.
33: Вкажи мені, Г-споди, шлях уставів Твоїх, і я берегтиму його до кінця.
34: Напоум мене, і берегтиму Тору Твою і дотримуватиму її всім серцем.
35: Настав мене на стежку заповідей Твоїх, бо її я забажав.
36: Схили серце моє до свідчень Твоїх, а не до користі.
37: Відверни очі мої від споглядання марноти, на шляху Твоєму оживи мене.
38: Виконай рабові Твоєму речення Твоє, дане для трепету перед Тобою.
39: Відверни ганьбу мою, якої я боюся, бо закони Твої благі.
40: Ось, я забажав велінь Твоїх, правдою Твоєю оживи мене.
41: І нехай прийдуть до мене милості Твої, Г-споди, спасіння Твоє — за реченням Твоїм.
42: І дам я відповідь тому, хто ганьбить мене, бо уповаю я на слово Твоє.
43: І не відбирай зовсім від уст моїх слова істини, бо на закони Твої я уповаю.
44: І берегтиму Тору Твою постійно, на віки вічні.
45: І ходитиму на просторі, бо велінь Твоїх я шукав.
46: І говоритиму про свідчення Твої перед царями і не осоромлюся.
47: І втішатимуся заповідями Твоїми, які я полюбив.
48: І піднесу руки мої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумуватиму про устави Твої.
49: Згадай слово, дане рабові Твоєму, на яке Ти звелів мені уповати.
50: Це розрада моя в біді моїй, бо речення Твоє оживило мене.
51: Пихаті глузували з мене безмірно, але від Тори Твоєї я не ухилився.
52: Згадував я закони Твої від віку, Г-споди, і втішався.
53: Жах охопив мене через нечестивих, що залишають Тору Твою.
54: Піснями стали для мене устави Твої в домі мандрування мого.
55: Згадував я вночі ім'я Твоє, Г-споди, і беріг Тору Твою.
56: Це стало моїм, бо веління Твої я беріг.
57: Доля моя — Г-сподь, сказав я, — берегти слова Твої.
58: Усім серцем благав я лице Твоє, помилуй мене за реченням Твоїм.
59: Обдумував я шляхи мої і звертав стопи мої до свідчень Твоїх.
60: Поспішав я і не барився берегти заповіді Твої.
61: Тенета нечестивих обплутали мене, але Тору Твою я не забув.
62: Опівночі встаю я славити Тебе за праведні закони Твої.
63: Друг я всім, хто боїться Тебе, і тим, хто береже веління Твої.
64: Милістю Твоєю, Г-споди, повна земля, уставів Твоїх навчи мене.
65: Добро вчинив Ти рабові Твоєму, Г-споди, за словом Твоїм.
66: Доброго розуміння і знання навчи мене, бо в заповіді Твої я увірував.
67: Перш ніж був я упокорений, я блукав, а нині речення Твоє бережу.
68: Благий Ти і добротворний, навчи мене уставів Твоїх.
69: Сплели на мене неправду пихаті, а я всім серцем бережу веління Твої.
70: Ожиріло, як лій, серце їхнє, а я Торою Твоєю втішаюся.
71: Добре мені, що я був упокорений, щоб навчитися уставів Твоїх.
72: Краща для мене Тора уст Твоїх, ніж тисячі золота і срібла.
73: Руки Твої створили мене й утвердили мене, напоум мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74: Ті, хто боїться Тебе, побачать мене і зрадіють, бо на слово Твоє я уповав.
75: Знаю я, Г-споди, що праведні закони Твої і з вірності Ти упокорив мене.
76: Нехай же буде милість Твоя розрадою мені, за реченням Твоїм рабові Твоєму.
77: Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і житиму, бо Тора Твоя — розрада моя.
78: Нехай осоромляться пихаті, бо неправдою скривдили вони мене, а я роздумую про веління Твої.
79: Нехай звернуться до мене ті, хто боїться Тебе (і пізнають), і ті, хто знає свідчення Твої.
80: Нехай буде серце моє непорочне в уставах Твоїх, щоб мені не осоромитися.
81: Знемоглася душа моя за спасінням Твоїм, на слово Твоє уповаю.
82: Знемоглися очі мої за реченням Твоїм, кажучи: коли Ти втішиш мене.
83: Бо став я як міх у диму, але уставів Твоїх не забув.
84: Скільки днів раба Твого? Коли вчиниш Ти суд над тими, хто переслідує мене.
85: Пихаті викопали мені ями, що не за Торою Твоєю.
86: Усі заповіді Твої — вірність, неправдою переслідують мене, допоможи мені.
87: Ледь не погубили мене на землі, але я не залишив велінь Твоїх.
88: За милістю Твоєю оживи мене, і берегтиму свідчення уст Твоїх.
89: Повік, Г-споди, слово Твоє стоїть на небесах.
90: З покоління в покоління вірність Твоя, Ти утвердив землю, і вона стоїть.
91: За законами Твоїми стоять вони й донині, бо все служить Тобі.
92: Якби не Тора Твоя була розрадою моєю, загинув би я в біді моїй.
93: Повік не забуду велінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94: Твій я, спаси мене, бо велінь Твоїх я шукав.
95: Нечестиві чатують на мене, щоб погубити, а я вникаю у свідчення Твої.
96: Усякій досконалості бачив я межу, а заповідь Твоя безмірно широка.
97: Як люблю я Тору Твою, увесь день вона — роздум мій.
98: Від ворогів моїх умудряє мене заповідь Твоя, бо вона зі мною повік.
99: Усіх учителів моїх я перевершив розумінням, бо свідчення Твої — роздум мій.
100: Від старців я розумніший, бо веління Твої бережу.
101: Від усякого злого шляху стримував я ноги мої, щоб берегти слово Твоє
102: Від законів Твоїх не ухилявся я, бо Ти наставляв мене.
103: Які солодкі піднебінню моєму речення Твої, солодші за мед устам моїм.
104: Велінями Твоїми я напоумлений, тому ненавиджу всякий шлях неправди.
105: Світильник нозі моїй — слово Твоє і світло стежці моїй.
106: Поклявся я і виконаю — берегти праведні закони Твої.
107: Упокорений я безмірно, Г-споди, оживи мене за словом Твоїм.
108: Уподобай же добровільні приношення уст моїх, Г-споди, і законів Твоїх навчи мене.
109: Душа моя в руці моїй завжди, але Тору Твою я не забув.
110: Нечестиві поставили мені сильця, але від велінь Твоїх я не заблукав.
111: Свідчення Твої я успадкував навіки, бо вони — радість серця мого.
112: Схилив я серце моє виконувати устави Твої повік, до кінця.
113: Тих, хто вагається, ненавиджу, а Тору Твою люблю.
114: Укриття моє і щит мій — Ти, на слово Твоє уповаю.
115: Відійдіть від мене, лиходії, і берегтиму заповіді Б-га мого.
116: Підтримай мене за реченням Твоїм, і житиму, і не осором мене в надії моїй.
117: Підкріпи мене, і спасуся, і дивитимуся на устави Твої постійно.
118: Ти відкинув усіх, хто ухиляється від уставів Твоїх, бо неправда — омана їхня.
119: Як жужелицю, усунув Ти всіх нечестивих землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120: Тремтить від страху перед Тобою плоть моя, і законів Твоїх я боюся.
121: Чинив я суд і правду, не залиш мене гнобителям моїм.
122: Поручися за раба Твого на добро, нехай не гноблять мене пихаті.
123: Знемоглися очі мої за спасінням Твоїм і за реченням правди Твоєї.
124: Вчини з рабом Твоїм за милістю Твоєю і уставів Твоїх навчи мене.
125: Раб Твій я, напоум мене, і пізнаю свідчення Твої.
126: Час діяти заради Г-спода: порушили Тору Твою.
127: Тому полюбив я заповіді Твої більше за золото і більше за щире золото.
128: Тому всі веління про все визнаю я прямими, всякий шлях неправди ненавиджу.
129: Дивовижні свідчення Твої, тому береже їх душа моя.
130: Розкриття слів Твоїх просвітлює, напоумлює простодушних.
131: Відкриваю уста мої і зітхаю, бо заповідей Твоїх прагну.
132: Звернися до мене і помилуй мене, як належить тим, хто любить ім'я Твоє.
133: Стопи мої утверди в реченні Твоєму, і нехай не опанує мною жодне беззаконня.
134: Визволи мене від людського гноблення, і берегтиму веління Твої.
135: Лице Твоє освіти над рабом Твоїм і навчи мене уставів Твоїх.
136: Потоки вод ллються з очей моїх через те, що не бережуть Тори Твоєї.
137: Праведний Ти, Г-споди, і прямі закони Твої.
138: Ти заповів правду свідчень Твоїх і велику вірність.
139: Виснажила мене ревність моя, бо вороги мої забули слова Твої.
140: Вельми очищене речення Твоє, і раб Твій полюбив його.
141: Малий я і зневажений, але велінь Твоїх не забув.
142: Правда Твоя — правда вічна, і Тора Твоя — істина.
143: Біда і тіснота спіткали мене, заповіді Твої — розрада моя.
144: Правда свідчень Твоїх вічна, напоум мене, і житиму.
145: Взиваю всім серцем, відповідай мені, Г-споди, устави Твої збережу.
146: Взиваю до Тебе, спаси мене, і берегтиму свідчення Твої.
147: Встаю я до світанку і взиваю, (на слова Твої) на слово Твоє уповаю.
148: Очі мої випереджають нічні сторожі, щоб роздумувати про речення Твоє.
149: Голос мій почуй за милістю Твоєю, Г-споди, за законом Твоїм оживи мене.
150: Наблизилися ті, хто прагне підступу, від Тори Твоєї віддалилися вони.
151: Близький Ти, Г-споди, і всі заповіді Твої — істина.
152: Здавна знаю я про свідчення Твої, що Ти заснував їх навіки:.
153: Поглянь на біду мою і визволи мене, бо Тору Твою я не забув.
154: Заступися в позові моєму і визволи мене, за реченням Твоїм оживи мене.
155: Далеко від нечестивих спасіння, бо уставів Твоїх не шукають вони.
156: Велике милосердя Твоє, Г-споди, за законами Твоїми оживи мене.
157: Багато переслідувачів і ворогів моїх, але від свідчень Твоїх я не ухилився. 158: Бачив я зрадників і гидував ними, бо речення Твого вони не берегли. '159: Поглянь, як веління Твої я полюбив, Г-споди, за милістю Твоєю оживи мене. 160: Початок слова Твого — істина, і вічний усякий праведний закон Твій.
161: Князі переслідують мене без причини, (і слів Твоїх) а слова Твого страхається серце моє.
162: Радію я реченню Твоєму, як той, хто знайшов велику здобич.
163: Неправду ненавиджу і гидую нею, Тору Твою люблю.
164: Сім разів на день вихваляю Тебе за праведні закони Твої.
165: Великий мир тим, хто любить Тору Твою, і немає для них спотикання.
166: Уповав я на спасіння Твоє, Г-споди, і заповіді Твої виконував.
167: Берегла душа моя свідчення Твої, і я люблю їх безмірно.
168: Беріг я веління Твої і свідчення Твої, бо всі шляхи мої перед Тобою.
169: Нехай наблизиться зойк мій перед лице Твоє, Г-споди, за словом Твоїм напоум мене.
170: Нехай прийде благання моє перед лице Твоє, за реченням Твоїм визволи мене.
171: Виллють уста мої хвалу, бо Ти навчиш мене уставів Твоїх.
172: Проголосить язик мій речення Твоє, бо всі заповіді Твої — правда.
173: Нехай буде рука Твоя на допомогу мені, бо веління Твої я обрав.
174: Прагнув я спасіння Твого, Г-споди, і Тора Твоя — розрада моя.
175: Нехай живе душа моя і вихваляє Тебе, і закони Твої нехай допоможуть мені.
176: Заблукав я, як вівця загублена, відшукай раба Твого, бо заповідей Твоїх я не забув.

Тегілім 119 — 119-й псалом у книзі Тегілім. Він розташований за порядком літер алфавіту — по вісім віршів, що починаються з кожної літери.

Його твір

Цей псалом — збірка пісень, які цар Давид промовляв за різних подій і в різний час. Серед них є кілька визначних:

  • Піснями стали для мене устави Твої — цей вірш Давид промовив, коли тікав від царя Шауля і роздумував про те, що весь світ залежить від однієї галахи Тори і наскільки світ не посідає місця порівняно з Торою, — це підбадьорювало його[1]. Гемара каже, що за те, що він назвав Тору піснями, його було покарано тим, що Уза помер через Давида, який звелів завантажити Ковчег заповіту на віз.
  • Радію я реченню Твоєму — коли Давид був у лазні, він подумав: адже зараз я не зайнятий жодною заповіддю. Коли ж він побачив своє обрізання, то зрадів, що хоч би де він перебував, він завжди зайнятий заповіддю. І вийшовши з лазні, він промовив вірш «Радію я», щоб вихваляти за це[2].

Структура віршів

Його впорядкування за абеткою

Цей псалом розташований за порядком літер алфавіту, і в ньому по вісім віршів на кожну літеру, тому він називається[3] «тманія апей» — «вісім сторін».

Коментатори пояснюють, чому саме вісім віршів: це відповідає чеснотам шанування Тори, наведеним у трактаті Авот: 1. краса 2. сила 3. багатство. 4. пошана. 5. мудрість. 6. старість. 7. сини. 8. сивина.

Магараль з Праги пояснює[4] згідно з мудрістю Кабали: число сім вказує на межу, зумовлену буттям світу. А число вісім стосується Тори, що передувала світові, — без межі. Тому цей псалом, що багато говорить про гідність Тори, розташований по вісім віршів на кожну літеру.

Слова віршів

У кожному вірші згадується хоча б одне з десяти слів, що символізують різні розділи Тори: шлях, Тора, свідчення, веління, заповідь, речення, слово, закон, правда й устави.

Звичаї

У зв'язку з вивченням Шасу

У «Кунтрес ахарон» — розділ 9, останньому листі книги «Танія», Алтер Ребе пише, що в кожному місті слід розподіляти Шас Гемари між мешканцями, щоб завершували його щороку; і там же згадує, що кожен з тих, хто вивчає, має читати щотижня главу Тегілім 119.

Ребе Раяц пояснює[5] зв'язок між двома вказівками[6]: завжди мають бути обидві сторони — і Тора, інтелектуальне осягнення, і молитва, бітуль перед Всевишнім у прийнятті ярма.

У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Цей псалом вельми шанований, і Давид склав його за вісьмома алфавітами, на кожну літеру — 8 віршів, і в кожному вірші є: шлях, або Тора, свідчення, веління, заповідь, речення, слово, закон, правда, устави. Увесь псалом — це настанова і великі прохання, які слід кожній людині промовляти щодня, і він — велика підготовка до служіння Святому, благословенний Він».

«Едвотеха»

У місцях, де трапляється слово «עדותיך (мнемоніка для літер: פר"ץ ב"ן דמ"ה (крім «צדק עדתיך»)) у повному написанні — з вавом, слід читати далет зі шва, а не з холамом, а вав читати з холамом[7].

У хасидуті Хабаду

До 11 нісана 5780 (5 квітня 2020) тамім Меїр Сасонкін склав нігун[8] на честь 118-го дня народження Ребе[9] на вірші:

כָּלְתָה לִתְשׁוּעָתְךָ נַפְשִׁי לִדְבָרְךָ יִחָלְתִּי: כָּלוּ עֵינַי לְאִמְרָתֶךָ לֵאמֹר מָתַי תְּנַחֲמֵנִי: שָׂשׂ אָנֹכִי עַל אִמְרָתֶךָ כְּמוֹצֵא שָׁלָל רָב: / Кальта лі-тшуатха нафші, лі-дварха іхальті: калу ейнай ле-імратеха, лемор матай тенахамені: сас анохі аль імратеха ке-моце шалаль рав: / Знемоглася душа моя за спасінням Твоїм, на слово Твоє уповаю: знемоглися очі мої за реченням Твоїм, кажучи: коли Ти втішиш мене?: Радію я реченню Твоєму, як той, хто знайшов велику здобич:

— вірші 81, 82, 162

Пояснення вчення хасидуту

Відкрий очі мої, і побачу чудеса Тори Твоєї

Значення слів вірша: «Освіти мої очі, щоб я міг зрозуміти речі дивовижні й приховані».

Згідно з цим, не можна сказати, що вірш стосується відкритої Тори, бо у відкритій частині незастосовне поняття дивовижного і прихованого сенсу. Адже хоча в ній є глибокі й важкі теми, все ж завдяки заглибленню і зусиллю можна зрозуміти їх, і до цього незастосовне прохання до Всевишнього.

Тому необхідно сказати, що прохання — про таємне вчення, яке є чимось дивовижним і цілковито прихованим[10], яке розкриється в дні Мошіаха, у новій Торі, якої навчатиме Мелех га-Мошіах. А нині в нас є смак цієї Тори, як вона розкрилася в ученні Кабали і хасидуту[11].

Прибулець я на землі

Слово «прибулець» означає щось тимчасове і минуще. Це й каже Давид: що він прибулець у матеріальних справах, які не посідають у нього місця. І таке служіння має бути в кожного, і це — коли роздумує про те, що вся матеріальність — щось тимчасове, тоді як його душа — «воістину частка Б-га згори — щось вічне; і тоді, само собою, його не хвилюватиме все матеріальне буття, і, навпаки, матеріальність допомагатиме йому в служінні Всевишньому.

І це (те, що кожен єврей може досягти щабля «прибульця» в матеріальному — щоб воно не посідало в нього місця) — силою провідника покоління; бо завдяки йому служіння, що полягає у зв'язку з духовністю, дається легше[12].

Краща для мене Тора уст Твоїх, ніж тисячі золота і срібла

У хасидуті пояснюється[13], що душі добре вивчення Тори, навіть якщо це лише «устами» — коли людина лише вимовляє устами літери Тори[14], але не розуміє того, що каже, — «ніж тисячі золота і срібла»: «алфей» — від слова «ульпана», навчання і звичка (арамейською), у золоті, яке вказує на трепет перед Всевишнім, і в сріблі, що вказує на любов до Всевишнього, до яких душа була звична, перебуваючи нагорі. І це тому, що саме заповідями в цьому світі притягують Ацмут.

Доброго розуміння і знання навчи мене, бо в заповіді Твої я увірував

У хасидуті[15] пояснюється, що «в заповіді Твої я увірував» стосується піднесених сторін заповідей — того, що заповіді є волею Всевишнього, і вона вища за всяке осягнення, якого ми можемо досягти в Пардес, вища навіть за таємний сенс. Тому до цього застосовна лише віра.

І це — прохання, з яким звертається Давид, щоб Він розкрив нам і таємниці Тори, які вищі за всяке розуміння, — щабель «в заповіді Твої я увірував».

Повік, Г-споди, слово Твоє стоїть на небесах

Бааль-Шем-Тов пояснює[16], що десять речень, якими Всевишній сотворив світ, завжди перебувають і стоять у світах, оживляючи їх, і якби хоч на мить вони перестали діяти, усі світи повернулися б у ніщо і небуття — як до сотворення світу.

Від ворогів моїх умудряєш мене

Ребе пояснює[17], що «умудряєш мене» — саме від ворогів моїх: коли лихе начало і ситра ахра відкидають якусь справу або кажуть зробити інше, саме з цього «умудряєш мене», бо тоді єврей може знати, що правильно зробити якраз навпаки[18].

Великий мир тим, хто любить Тору Твою

У хасидуті[19] виводять із того, що написано саме «тим, хто любить Тору Твою», а не «тим, хто вивчає Тору Твою», що досягти рівня «великого миру» — розкриття світла і великого шефа — можна лише тим, що люблять Тору, — коли роздумують про те, що Тора — це воля і мудрість Святого, благословенний Він. Тобто люблять Тору не тому, що вона — дивовижна мудрість, а через Б-жественність, яка в ній.

А те, що написано саме «тим, хто любить Тору Твою», а не «заповіді Твої», — це тому, що в бітулю, притаманного вивченню Тори, є перевага над бітулем, притаманним виконанню заповідей: бітуль при виконанні заповідей — це прийняття ярма, як у раба, — воно не проникає в нього внутрішньо. Але при вивченні Тори, коли людина вчить, Тора проникає в неї і стає частиною її, так що «„Слово Г-спода“ — це галаха... вона говорить з його горла»[20].

Як той, хто знайшов велику здобич

Р. Леві-Іцхак, батько Ребе, пише[21], що «Ке-моце Шалаль Рав» — абревіатура «кашер»: здобич — це іскри, які зійшли в кліпот при розбитті посудин. І коли людина своїм служінням піднімає їх звідти, вони стають «кашер».

Ребе додає[22], що це виражається і в кожному слові вірша:

«Як той, хто знайшов» — коли єврей виконує своє служіння як належить, Святий, благословенний Він, допомагає йому в служінні, і єврей приносить результат, якого зовсім не очікував (подібно до знахідки, якої людина не очікувала).

«Здобич» — здобич — це трофеї війни, для отримання яких потрібне велике зусилля. Так і в служінні бірурім потрібне зусилля.

«Велику» — зміна, яку він творить своїм служінням, дуже велика. Він не лише розкриває Всевишнього у світі, але більше того — він також робить так, що весь матеріальний світ стає духовним «ніщо».

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Раші, Сота 35а
  2. ^ Гемара, Менахот 43б
  3. ^ Гемара, Брахот 4б
  4. ^ «Дерех хаїм» 6:1
  5. ^ Сіха 19 кислева 5704 (16 грудня 1943), § 1 («Сефер га-сіхот» 5704, с. 48)
  6. ^ Які наведено саме наприкінці «Танії», з чого зрозуміло, що в цьому є особлива точність і особливий урок
  7. ^ Вступ Ребе Раяца до Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак»
  8. ^ Слухати або завантажити нігун
  9. ^ Бо тоді він і хасиди почали читати капітл 119
  10. ^ Див. Раші, тижнева глава «Ваєра», 18:14
  11. ^ Згідно з «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 5, сторінка 271
  12. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5716
  13. ^ «Тора ор», «Ваєшев», 26, 4
  14. ^ У Письмовій Торі
  15. ^ Маамар, що починається словами «Тув таам ва-даат ламдені», 13 тішрея 5703 (24 вересня 1942)
  16. ^ «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — розділ 1, і хоча це наведено в «Мідраш Тегілім», воно назване на ім'я Бааль-Шем-Това, бо він зробив так, щоб це стало шляхом у служінні Всевишньому («Лікутей сіхот», сторінка 331, примітка 29).
  17. ^ «Ігрот кодеш», том 26, сторінка 19, у листі генералові Аріелю Шарону
  18. ^ Подібно до відомої історії з учнями-тмімім, які перебували в Шанхаї, Китай: у них виникло питання щодо свята Шавуот — коли його святкувати, оскільки вони перетнули лінію зміни дати. Вони надіслали телеграму Ребе Раяцу, але відповідь фактично затрималася. Зрештою вони запитали голову єшиви, що був там, — міснагеда (який дуже обмежував їхні кроки), і зробили точно навпаки до його рішення. А коли прийшла відповідь від Ребе, побачили, що він постановив так само, як вони, — всупереч рішенню литовського рава
  19. ^ «Сефер га-маамарім» 5704, сторінка 81
  20. ^ З «Лікутей сіхот», том 15, сторінка 313
  21. ^ «Лікутей Леві-Іцхак» — листи, сторінка 198
  22. ^ Сіха ночі на 4-й день свята Сукот 5745 (13 жовтня 1984)

Повідомити про помилку на цій сторінці