Тегілім 119
Тегілім 119
Щасливі непорочні в дорозі |
|---|
|
1 Щасливі непорочні в дорозі, що ходять за Торою Г-сподньою. |
Тегілім 119 — 119-й псалом у книзі Тегілім. Він розташований за порядком літер алфавіту — по вісім віршів, що починаються з кожної літери.
Його твір
Цей псалом — збірка пісень, які цар Давид промовляв за різних подій і в різний час. Серед них є кілька визначних:
- Піснями стали для мене устави Твої — цей вірш Давид промовив, коли тікав від царя Шауля і роздумував про те, що весь світ залежить від однієї галахи Тори і наскільки світ не посідає місця порівняно з Торою, — це підбадьорювало його[1]. Гемара каже, що за те, що він назвав Тору піснями, його було покарано тим, що Уза помер через Давида, який звелів завантажити Ковчег заповіту на віз.
- Радію я реченню Твоєму — коли Давид був у лазні, він подумав: адже зараз я не зайнятий жодною заповіддю. Коли ж він побачив своє обрізання, то зрадів, що хоч би де він перебував, він завжди зайнятий заповіддю. І вийшовши з лазні, він промовив вірш «Радію я», щоб вихваляти за це[2].
Структура віршів
Його впорядкування за абеткою
Цей псалом розташований за порядком літер алфавіту, і в ньому по вісім віршів на кожну літеру, тому він називається[3] «тманія апей» — «вісім сторін».
Коментатори пояснюють, чому саме вісім віршів: це відповідає чеснотам шанування Тори, наведеним у трактаті Авот: 1. краса 2. сила 3. багатство. 4. пошана. 5. мудрість. 6. старість. 7. сини. 8. сивина.
Магараль з Праги пояснює[4] згідно з мудрістю Кабали: число сім вказує на межу, зумовлену буттям світу. А число вісім стосується Тори, що передувала світові, — без межі. Тому цей псалом, що багато говорить про гідність Тори, розташований по вісім віршів на кожну літеру.
Слова віршів
У кожному вірші згадується хоча б одне з десяти слів, що символізують різні розділи Тори: шлях, Тора, свідчення, веління, заповідь, речення, слово, закон, правда й устави.
Звичаї
У зв'язку з вивченням Шасу
У «Кунтрес ахарон» — розділ 9, останньому листі книги «Танія», Алтер Ребе пише, що в кожному місті слід розподіляти Шас Гемари між мешканцями, щоб завершували його щороку; і там же згадує, що кожен з тих, хто вивчає, має читати щотижня главу Тегілім 119.
Ребе Раяц пояснює[5] зв'язок між двома вказівками[6]: завжди мають бути обидві сторони — і Тора, інтелектуальне осягнення, і молитва, бітуль перед Всевишнім у прийнятті ярма.
У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Цей псалом вельми шанований, і Давид склав його за вісьмома алфавітами, на кожну літеру — 8 віршів, і в кожному вірші є: шлях, або Тора, свідчення, веління, заповідь, речення, слово, закон, правда, устави. Увесь псалом — це настанова і великі прохання, які слід кожній людині промовляти щодня, і він — велика підготовка до служіння Святому, благословенний Він».
«Едвотеха»
У місцях, де трапляється слово «עדותיך (мнемоніка для літер: פר"ץ ב"ן דמ"ה (крім «צדק עדתיך»)) у повному написанні — з вавом, слід читати далет зі шва, а не з холамом, а вав читати з холамом[7].
У хасидуті Хабаду
До 11 нісана 5780 (5 квітня 2020) тамім Меїр Сасонкін склав нігун[8] на честь 118-го дня народження Ребе[9] на вірші:
כָּלְתָה לִתְשׁוּעָתְךָ נַפְשִׁי לִדְבָרְךָ יִחָלְתִּי: כָּלוּ עֵינַי לְאִמְרָתֶךָ לֵאמֹר מָתַי תְּנַחֲמֵנִי: שָׂשׂ אָנֹכִי עַל אִמְרָתֶךָ כְּמוֹצֵא שָׁלָל רָב: / Кальта лі-тшуатха нафші, лі-дварха іхальті: калу ейнай ле-імратеха, лемор матай тенахамені: сас анохі аль імратеха ке-моце шалаль рав: / Знемоглася душа моя за спасінням Твоїм, на слово Твоє уповаю: знемоглися очі мої за реченням Твоїм, кажучи: коли Ти втішиш мене?: Радію я реченню Твоєму, як той, хто знайшов велику здобич:
— вірші 81, 82, 162
Пояснення вчення хасидуту
Відкрий очі мої, і побачу чудеса Тори Твоєї
Значення слів вірша: «Освіти мої очі, щоб я міг зрозуміти речі дивовижні й приховані».
Згідно з цим, не можна сказати, що вірш стосується відкритої Тори, бо у відкритій частині незастосовне поняття дивовижного і прихованого сенсу. Адже хоча в ній є глибокі й важкі теми, все ж завдяки заглибленню і зусиллю можна зрозуміти їх, і до цього незастосовне прохання до Всевишнього.
Тому необхідно сказати, що прохання — про таємне вчення, яке є чимось дивовижним і цілковито прихованим[10], яке розкриється в дні Мошіаха, у новій Торі, якої навчатиме Мелех га-Мошіах. А нині в нас є смак цієї Тори, як вона розкрилася в ученні Кабали і хасидуту[11].
Прибулець я на землі
Слово «прибулець» означає щось тимчасове і минуще. Це й каже Давид: що він прибулець у матеріальних справах, які не посідають у нього місця. І таке служіння має бути в кожного, і це — коли роздумує про те, що вся матеріальність — щось тимчасове, тоді як його душа — «воістину частка Б-га згори — щось вічне; і тоді, само собою, його не хвилюватиме все матеріальне буття, і, навпаки, матеріальність допомагатиме йому в служінні Всевишньому.
І це (те, що кожен єврей може досягти щабля «прибульця» в матеріальному — щоб воно не посідало в нього місця) — силою провідника покоління; бо завдяки йому служіння, що полягає у зв'язку з духовністю, дається легше[12].
Краща для мене Тора уст Твоїх, ніж тисячі золота і срібла
У хасидуті пояснюється[13], що душі добре вивчення Тори, навіть якщо це лише «устами» — коли людина лише вимовляє устами літери Тори[14], але не розуміє того, що каже, — «ніж тисячі золота і срібла»: «алфей» — від слова «ульпана», навчання і звичка (арамейською), у золоті, яке вказує на трепет перед Всевишнім, і в сріблі, що вказує на любов до Всевишнього, до яких душа була звична, перебуваючи нагорі. І це тому, що саме заповідями в цьому світі притягують Ацмут.
Доброго розуміння і знання навчи мене, бо в заповіді Твої я увірував
У хасидуті[15] пояснюється, що «в заповіді Твої я увірував» стосується піднесених сторін заповідей — того, що заповіді є волею Всевишнього, і вона вища за всяке осягнення, якого ми можемо досягти в Пардес, вища навіть за таємний сенс. Тому до цього застосовна лише віра.
І це — прохання, з яким звертається Давид, щоб Він розкрив нам і таємниці Тори, які вищі за всяке розуміння, — щабель «в заповіді Твої я увірував».
Повік, Г-споди, слово Твоє стоїть на небесах
Бааль-Шем-Тов пояснює[16], що десять речень, якими Всевишній сотворив світ, завжди перебувають і стоять у світах, оживляючи їх, і якби хоч на мить вони перестали діяти, усі світи повернулися б у ніщо і небуття — як до сотворення світу.
Від ворогів моїх умудряєш мене
Ребе пояснює[17], що «умудряєш мене» — саме від ворогів моїх: коли лихе начало і ситра ахра відкидають якусь справу або кажуть зробити інше, саме з цього «умудряєш мене», бо тоді єврей може знати, що правильно зробити якраз навпаки[18].
Великий мир тим, хто любить Тору Твою
У хасидуті[19] виводять із того, що написано саме «тим, хто любить Тору Твою», а не «тим, хто вивчає Тору Твою», що досягти рівня «великого миру» — розкриття світла і великого шефа — можна лише тим, що люблять Тору, — коли роздумують про те, що Тора — це воля і мудрість Святого, благословенний Він. Тобто люблять Тору не тому, що вона — дивовижна мудрість, а через Б-жественність, яка в ній.
А те, що написано саме «тим, хто любить Тору Твою», а не «заповіді Твої», — це тому, що в бітулю, притаманного вивченню Тори, є перевага над бітулем, притаманним виконанню заповідей: бітуль при виконанні заповідей — це прийняття ярма, як у раба, — воно не проникає в нього внутрішньо. Але при вивченні Тори, коли людина вчить, Тора проникає в неї і стає частиною її, так що «„Слово Г-спода“ — це галаха... вона говорить з його горла»[20].
Як той, хто знайшов велику здобич
Р. Леві-Іцхак, батько Ребе, пише[21], що «Ке-моце Шалаль Рав» — абревіатура «кашер»: здобич — це іскри, які зійшли в кліпот при розбитті посудин. І коли людина своїм служінням піднімає їх звідти, вони стають «кашер».
Ребе додає[22], що це виражається і в кожному слові вірша:
«Як той, хто знайшов» — коли єврей виконує своє служіння як належить, Святий, благословенний Він, допомагає йому в служінні, і єврей приносить результат, якого зовсім не очікував (подібно до знахідки, якої людина не очікувала).
«Здобич» — здобич — це трофеї війни, для отримання яких потрібне велике зусилля. Так і в служінні бірурім потрібне зусилля.
«Велику» — зміна, яку він творить своїм служінням, дуже велика. Він не лише розкриває Всевишнього у світі, але більше того — він також робить так, що весь матеріальний світ стає духовним «ніщо».
Зовнішні посилання
- Фотокопія псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак»
- Завантажити збірник «Тегілот Менахем» на Тегілім 119 на сайті

- Рав Йосеф-Аврагам Пізем: слід ретельно вимовляти «едвотеха» з повним вавом. Це пов'язано з Геулою. на сайті

| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Раші, Сота 35а
- ^ Гемара, Менахот 43б
- ^ Гемара, Брахот 4б
- ^ «Дерех хаїм» 6:1
- ^ Сіха 19 кислева 5704 (16 грудня 1943), § 1 («Сефер га-сіхот» 5704, с. 48)
- ^ Які наведено саме наприкінці «Танії», з чого зрозуміло, що в цьому є особлива точність і особливий урок
- ^ Вступ Ребе Раяца до Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак»
- ^ Слухати або завантажити нігун
- ^ Бо тоді він і хасиди почали читати капітл 119
- ^ Див. Раші, тижнева глава «Ваєра», 18:14
- ^ Згідно з «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 5, сторінка 271
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5716
- ^ «Тора ор», «Ваєшев», 26, 4
- ^ У Письмовій Торі
- ^ Маамар, що починається словами «Тув таам ва-даат ламдені», 13 тішрея 5703 (24 вересня 1942)
- ^ «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — розділ 1, і хоча це наведено в «Мідраш Тегілім», воно назване на ім'я Бааль-Шем-Това, бо він зробив так, щоб це стало шляхом у служінні Всевишньому («Лікутей сіхот», сторінка 331, примітка 29).
- ^ «Ігрот кодеш», том 26, сторінка 19, у листі генералові Аріелю Шарону
- ^ Подібно до відомої історії з учнями-тмімім, які перебували в Шанхаї, Китай: у них виникло питання щодо свята Шавуот — коли його святкувати, оскільки вони перетнули лінію зміни дати. Вони надіслали телеграму Ребе Раяцу, але відповідь фактично затрималася. Зрештою вони запитали голову єшиви, що був там, — міснагеда (який дуже обмежував їхні кроки), і зробили точно навпаки до його рішення. А коли прийшла відповідь від Ребе, побачили, що він постановив так само, як вони, — всупереч рішенню литовського рава
- ^ «Сефер га-маамарім» 5704, сторінка 81
- ^ З «Лікутей сіхот», том 15, сторінка 313
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак» — листи, сторінка 198
- ^ Сіха ночі на 4-й день свята Сукот 5745 (13 жовтня 1984)