Тегілім 57
Тегілім 57
Керівникові хору: «Не губи». Міхтам Давида, коли втік він від Шауля в печеру |
|---|
|
1: Керівникові хору: «Не губи». Міхтам Давида, коли втік він від Шауля в печеру. |
Тегілім 57 — 57-й псалом у книзі Тегілім.
Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом заведено читати починаючи від вступу в 57-й рік у день народження 56-річчя і до дня народження 57-річчя.
Цей псалом — один із трьох псалмів, які Давид промовив під час своєї втечі від Шауля, і він стосується, серед іншого, випадку, коли йому випало вбити Шауля в печері, але він опанував себе і не торкнувся його — так, що це призвело до того, що й сам Шауль визнав його правоту.
Зміст псалма та його автор
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма значиться: «Цю молитву він склав у печері, за образом „і злякався, і було йому тісно“: щоб не бути вбитим і щоб не вбити. І був він у великій небезпеці, і Святий, благословенний Він, звершив йому грізні чудеса в порятунку його — у заслугу впевненості».
(У 5769 році (2008/2009) на честь дня народження Ребе 11 нісана було складено нігун «Шир мізмор ле-Давид», багато віршів якого майже точно відповідають віршам цього псалма).
У хасидуті
- «Не губи. Давида міхтам» — згідно з Таргумом, є 2 способи зрозуміти цей вірш: чи боявся Давид Шауля, що той схопить його і мучитиме стражданнями, чи ж у силах Давида було погубити і вбити Шауля, але він утримався від цього. А зв'язок між 2 тлумаченнями — за продовженням написаного, «Давида міхтам»: що він був «мах ве-там» («смиренним і цілісним») для всіх, бо з боку самоскасування можна включити в себе навіть дві цілком протилежні речі[1].
- «До Б-га, що звершує для мене» — Хазаль вивели звідси про силу Тори, яка панує над природою світу і змінює її; і, наприклад, якщо бейт дін продовжив місяць, то навіть у речах, уже встановлених за природою, сама природа змінюється на ділі, в дійсності, — а сила на це є лише тоді, коли єврей вивчає Тору тому, що вона воля і мудрість Святого, благословенний Він[2]; і подібно до цього кожен єврей може подолати обмеження природи і дійсність природи без жодних перешкод і виконати волю керівника покоління[3].
- «Прокинься, славо моя, прокиньтеся, невель і кінор, — розбуджу зорю» — у носе келім «Шулхан аруха»[4] сказано, що похвала Давида була в тому, що він не потребував «ітарути ді-лейла», яка допомагала б йому в служінні, і пробуджувався сам собою. У вченні хасидуту пояснюється, що коли служіння єврея починається з пробудження знизу, то «жінка зачинає першою — народжує хлопчика»: любов до Всевишнього, що пробуджується внаслідок цього, має справжнє існування і силу[5].
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Сефер га-маамарим 5677», сторінка 77. Маамар, що починається словами «Ве-гехерім», 5718.
- ^ «Торат Менахем», том 7, сторінка 82. Том 18, сторінка 37.
- ^ Сіха 10 швата 5714 (14 січня 1954).
- ^ «Таз» на «Орах хаїм», на початку його.
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Тазріа». І див. додаткове пояснення цього в «Лікутей сіхот», том 16, сторінка 361. «Перуш га-мілот» Мітлер Ребе, 82, 2.
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|