Тегілім 50
Тегілім 50
Псалом Асафа |
|---|
|
1: Псалом Асафа. Е-ль, Б-г, Г-сподь говорив і закликав землю від сходу сонця до заходу його. |
Тегілім 50 — п'ятдесятий псалом у книзі Тегілім, що починається словами: «Псалом Асафа».
Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу в п'ятдесятий рік у день народження 49-річчя і до дня народження 50-річчя.
Зміст псалма
У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» про цей псалом написано: «У цьому псалмі йдеться про багато великих напучувань і настанов, у яких співець викриває тих, хто не чинить тшуву зі смиренням і лагідністю духу, а також тих, хто навчається і не виконує того, що вивчає, а лише на словах, — вони грішать і вводять у гріх і так далі, і так далі».
Цей псалом промовлений Асафом, який, за думкою рабі Йоханана, теж був із синів Кораха (і тим самим цей псалом — продовження низки попередніх псалмів, промовлених синами Кораха); і завдяки тому, що він був знавцем Тори, він удостоївся промовляти пісню і разом зі своїми братами, і сам по собі[1]; і він сказав це в пророцтві про суд, яким Святий, благословенний Він, судитиме в прийдешньому майбутньому, коли прийде Визволення; і тим самим цей псалом — продовження попередніх псалмів, які теж говорять про прийдешнє Визволення, і попереднього псалма, який теж містить слова напучування.
(Вислів «від сходу сонця до заходу його» повторюється також у розділі 113, а звідти — у тексті молитви, у благословеннях читання «Шма» ранкової молитви).
Пояснення хасидуту
- «Е-ль, Б-г, Г-сподь говорив і закликав землю» — у цьому вірші є три Імені, якими Святий, благословенний Він, створив «землю»: Хесед (Е-ль), Гвура (Елокім) і Рахамім (Гаває); спочатку було розкриття світла Ейн Соф, потім — усунення першого цимцуму, і нарешті світло привернулося у вигляді милосердя[2].
- «Зберіть до Мене благочестивих Моїх, що уклали завіт зі Мною над жертвою» — коли в галахі є суперечка і вчення каббали вирішує на користь однієї з думок, усі законовчителі приймають, що вирішують згідно з рішенням каббали; і оскільки розвідники теж були присутні при укладенні завіту зі Святим, благословенний Він, вони теж мають частку у світі прийдешньому (хоча є танаї, які з цим не згодні), — і це вчить нас того, як слід дивитися на кожного єврея[3]; а укладення завіту в кожного — у бріт мілі, і коли людина обрізає свого сина, вона вкладає в нього силу самопожертви, яку кожен єврей отримує в спадщину від праотців, і це зараховується йому, ніби він приніс його перед Святим, благословенний Він[4].
- «Б-г, Б-г твій — Я» — цей вірш сказаний про Моше Рабейну, чия душа, яка зі світу Ацилут, є сама Б-жественність; але навіть Моше Рабейну, коли сходить у цей світ, уже стає творінням, і його неможливо називати «Елокім»; і це те, що сказано про нього: «Я поставив тебе Елокім твоїм» — у ньому привертається і від світел, що є аспектом самої Б-жественності; а причина того, що саме щодо Паро йому були дані ці піднесені сили і сказано цей особливий вислів, у тому, що потрібне було особливе наділення силою, щоб зламати кліпот, адже слово «Елокім» означає панування і владу (і попри це все це лише щодо того, що нижче від нього, але щодо світла Ейн Соф: «Б-г твій — Я» — «Я над тобою»)[5].
- «Якби Я був голодний, не сказав би тобі, бо Мені належить всесвіт і все, що наповнює його . . Хіба їм Я м'ясо тельців» — немає потреби заперечувати у Святого, благословенний Він, їжу в прямому розумінні, а мається на увазі «їжа» в духовному: як у людини їжа з'єднує душу з тілом, так у Святого, благословенний Він, сенс жертвоприношень — з'єднати Святого, благословенний Він, зі світом, привернути Б-жественність у світ, щоб у ньому відчувалося, що цей палац має господаря; і при всьому тому Святий, благословенний Він, не потребує людини: «якби Я був голодний, не сказав би тобі», адже Він не зобов'язаний привертатися саме в такий спосіб і може зробити це й іншими способами, а лише дарував нам заслугу бути в цьому співучасниками[6].
- «А нечестивому сказав Б-г: нащо тобі сповіщати закони Мої» — у вірші мається на увазі не лише нечестивий у прямому розумінні, а всякий, хто служить Всевишньому з додатковим наміром заради власної вигоди тощо, бо така стороння мета може привести людину до падіння настільки, що вірш назве її «нечестивим»; служіння ж має бути без жодних особистих розрахунків і намірів, і це служіння, що виходить із внутрішньої суті душі, через вивчення внутрішньої частини Тори[7].
Зовнішні посилання
- Фотографія псалма з «Тегілім Огель Йосеф-Іцхак»
- «Ягель ор» — розділ 50, на сайті Любавицької бібліотеки
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Мідраш раба», Шір га-ширім, 4, 4.
- ^ Маамар «Єгі Гаває» 5728.
- ^ «Лікутей сіхот», том 23, сторінка 101.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 35, с. 56.
- ^ Маамар «Ва-йомер Гаває гу нетатіха Елокім ле-Фарео» 5715. Маамар «Ва-йомер гу га-ходеш га-зе лахем» 5722.
- ^ «Лікутей сіхот», том 12, сторінка 11.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5714.