Перейти до вмісту

Тегілім 18

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 18
Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду

1: Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду, який промовив до Г-спода слова цієї пісні в день, коли Г-сподь визволив його від руки всіх ворогів його і від руки Шауля.
2: І сказав він: люблю Тебе, Г-споди, сило моя.
3: Г-сподь — скеля моя, і твердиня моя, і визволитель мій. Б-г мій, твердиня моя, на Нього уповаю; щит мій, і ріг спасіння мого, оплот мій.
4: Прославленого покличу Г-спода — і від ворогів моїх спасуся.
5: Огорнули мене муки смертні, і потоки беззаконня налякали мене.
6: Муки пекла оточили мене, зустріли мене тенета смерті.
7: У біді моїй покличу Г-спода і до Б-га мого заволаю. Почує Він із чертога Свого голос мій, і лемент мій перед Ним дійде до вух Його.
8: І захиталася, і здригнулася земля, і основи гір затряслися, і захиталися, бо розгнівався Він.
9: Піднявся дим від гніву Його, і вогонь із вуст Його пожирає; вугілля розгорілося від Нього.
10: І нахилив Він небеса, і зійшов, і мла під ногами Його.
11: І сів на керува, і полетів, і понісся на крилах вітру.
12: Мороком огорнув Він Себе, навколо Нього шатро Його — темрява вод, хмари небесні.
13: Від сяйва перед Ним пройшли хмари Його — град і вугілля вогняне.
14: І загримів на небесах Г-сподь, і Всевишній дав голос Свій — град і вугілля вогняне.
15: І послав Він стріли Свої, і розсіяв їх, і блискавок безліч — і призвів їх до сум'яття.
16: І з'явилися русла вод, і відкрилися основи всесвіту — від окрику Твого, Г-споди, від подиху духу гніву Твого.
17: Простягне Він із висоти, візьме мене, витягне мене з вод багатьох.
18: Визволить мене від ворога мого сильного і від тих, хто ненавидить мене, бо вони сильніші за мене.
19: Вони зустріли мене в день лиха мого, але Г-сподь був опорою мені.
20: І вивів мене на простір, визволив мене, бо вподобав мене.
21: Віддасть мені Г-сподь за правдою моєю, за чистотою рук моїх поверне мені.
22: Бо я беріг шляхи Г-спода і не відступав беззаконно від Б-га мого.
23: Бо всі закони Його переді мною, і уставів Його не відсторонював я від себе.
24: І був я бездоганний перед Ним, і стерігся гріха мого.
25: І віддав мені Г-сподь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед очима Його.
26: З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем бездоганним — бездоганно.
27: З чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його.
28: Бо Ти народ смиренний спасаєш, а очі пихаті принижуєш.
29: Бо Ти освітлюєш світильник мій; Г-сподь, Б-г мій, осяює темряву мою.
30: Бо з Тобою розіб'ю полчище, і з Б-гом моїм перескочу стіну.
31: Б-г — бездоганний шлях Його, слово Г-спода чисте; щит Він для всіх, хто уповає на Нього.
32: Бо хто Б-г, крім Г-спода, і хто твердиня, крім Б-га нашого?
33: Б-г, що підперізує мене силою і робить шлях мій бездоганним.
34: Що робить ноги мої, як у ланей, і на висотах моїх ставить мене.
35: Що навчає руки мої війни, і мідний лук згинають м'язи мої.
36: І дав Ти мені щит спасіння Твого, і правиця Твоя підтримує мене, і лагідність Твоя звеличує мене.
37: Ти розширюєш крок мій піді мною, і не похитнулися кісточки мої.
38: Переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, і не повертаюся, поки не винищу їх.
39: Вражаю їх, і не можуть вони встати, падають під ноги мої.
40: І підперезав Ти мене силою для війни, повалив тих, хто повстає на мене, піді мною.
41: І ворогів моїх обернув Ти до мене спиною, і тих, хто ненавидить мене, я винищив.
42: Волали вони, але не було спасителя; до Г-спода — але Він не відповів їм.
43: І розвію їх, як порох за вітром, як вуличний бруд викину їх.
44: Ти визволив мене від чвар народу, поставив мене главою народів; народ, якого я не знав, служить мені.
45: З однієї чутки коряться мені, сини чужинців запобігають переді мною.
46: Сини чужинців в'януть і тремтять в укріпленнях своїх.
47: Живий Г-сподь, і благословенна твердиня моя, і нехай піднесеться Б-г спасіння мого.
48: Б-г, що дає мені помсту і підкоряє мені народи.
49: Визволитель мій від ворогів моїх; і над тими, хто повстає на мене, Ти підносиш мене, від людини насильства визволяєш мене.
50: Тому славитиму Тебе, Г-споди, серед народів і Імені Твоєму співатиму.
51: Що звеличує спасіння царя Свого і творить милість помазанику Своєму, Давиду, і потомству його навіки.

Тегілім 18 — вісімнадцятий псалом у книзі Тегілім, що відкривається словами: «Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду».

Згідно з постановою Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу у вісімнадцятий рік у день народження 17-річчя і до дня народження 18-річчя.

Цей псалом з'являється в Танаху ще раз, із невеликими змінами, як пісня Давида в книзі Шмуель II[1], яка читається як гафтара у Швії шель Песах (а також у тижневій главі «Гаазіну», коли вона читається між Йом Кіпуром і Сукотом, а не в Десять днів каяття) — пісня, яку Давид промовив перед Святим, благословенний Він, у день, коли Він визволив його від ворогів його і від руки Шауля, тестя його, що переслідував його.

Зміст псалма

У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Якщо з ним сталося явне чудо, йому слід промовити пісню і включити до неї всі чудеса від дня сотворення світу, а також блага, які Він зробив Ізраїлю при дарованні Тори, і нехай скаже: Той, Хто вчинив ці чудеса, вчинить і зі мною теж».

З виразу вірша, що відкриває псалом, що Давид промовив це в день, коли Г-сподь визволив його від руки всіх ворогів його, коментатори виводять, що Давид промовив цей псалом наприкінці днів своїх, коли Г-сподь дав йому спокій від усіх ворогів його; і Давид називає себе «рабом Всевишнього», щоб указати, що він не відчував, ніби вчинені для нього чудеса — з боку його заслуг, а лише з боку того, що він раб Святого, благословенний Він, подібно до пана, який рятує свого раба, — і це не з боку чеснот раба, а з боку того, що він належить панові.

Псалом можна поділити на три частини:

  • Лихо Давида і спасіння його рукою Г-спода та війна Давида з пліштім (вірші 2—20).
  • Слова хвали й пісні Святому, благословенний Він (вірші 21—32).
  • Опис визволення Давида від руки Шауля і ворогів його аж до сходження його на престол царства (вірші 33—51).

Останній вірш псалма завершує текст «Біркат га-мазон».

Пояснення хасидуту

  • «Мороком огорнув Він Себе» — сама темрява, приховування й утаювання здатні розкрити славу Всевишнього. Один спосіб — через те, що приховування й утаювання викликають оновлення світла, яке сяє і виділяється сильніше, «перевага світла над темрявою»; і в служінні Всевишньому — у тому, що єврей відштовхує темряву тваринної душі й розкриває силу свого зв'язку з Б-жественністю. І є спосіб вищий: людина вдумується в те, що вона перебуває в темряві, і це приводить її до гіркоти й самоскасування, аж до того, що вона зовсім не відчуває себе як щось існуюче, і завдяки цьому в ній світить сутність душі, яка вища за зв'язок із розкритими силами, і тоді сама темрява (самоскасування) світить[2].
  • «Що робить ноги мої, як у ланей» — у «мешаве раглай» є 2 тлумачення. Тлумачення Раші — від слова «пряме стояння», що у служінні Всевишньому натякає на служіння у вигляді прямого й постійного прийняття тягаря, без жодних розрахунків, аж до самопожертви, і тому підкреслено «ноги мої»; і тоді приходять до другого тлумачення: «мешаве раглай» означає, що Святий, благословенний Він, дає силу, щоб ноги бігли швидко, тобто що служіння Всевишньому здійснюється без перешкод і затримок, подібно до лані, легкої у своєму бігу[3].

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Розділ 22.
  2. ^ Маамар, що починається словами «Іша ахат», 5750. «Сефер га-маамарім — Мелукат», том 4, сторінка 43.
  3. ^ Сіха 2-го дня свята Шавуот 5726 (26 травня 1966).

Повідомити про помилку на цій сторінці