Тегілім 18
Тегілім 18
Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду |
|---|
|
1: Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду, який промовив до Г-спода слова цієї пісні в день, коли Г-сподь визволив його від руки всіх ворогів його і від руки Шауля. |
Тегілім 18 — вісімнадцятий псалом у книзі Тегілім, що відкривається словами: «Керівникові хору. Рабу Г-спода, Давиду».
Згідно з постановою Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу у вісімнадцятий рік у день народження 17-річчя і до дня народження 18-річчя.
Цей псалом з'являється в Танаху ще раз, із невеликими змінами, як пісня Давида в книзі Шмуель II[1], яка читається як гафтара у Швії шель Песах (а також у тижневій главі «Гаазіну», коли вона читається між Йом Кіпуром і Сукотом, а не в Десять днів каяття) — пісня, яку Давид промовив перед Святим, благословенний Він, у день, коли Він визволив його від ворогів його і від руки Шауля, тестя його, що переслідував його.
Зміст псалма
У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Якщо з ним сталося явне чудо, йому слід промовити пісню і включити до неї всі чудеса від дня сотворення світу, а також блага, які Він зробив Ізраїлю при дарованні Тори, і нехай скаже: Той, Хто вчинив ці чудеса, вчинить і зі мною теж».
З виразу вірша, що відкриває псалом, що Давид промовив це в день, коли Г-сподь визволив його від руки всіх ворогів його, коментатори виводять, що Давид промовив цей псалом наприкінці днів своїх, коли Г-сподь дав йому спокій від усіх ворогів його; і Давид називає себе «рабом Всевишнього», щоб указати, що він не відчував, ніби вчинені для нього чудеса — з боку його заслуг, а лише з боку того, що він раб Святого, благословенний Він, подібно до пана, який рятує свого раба, — і це не з боку чеснот раба, а з боку того, що він належить панові.
Псалом можна поділити на три частини:
- Лихо Давида і спасіння його рукою Г-спода та війна Давида з пліштім (вірші 2—20).
- Слова хвали й пісні Святому, благословенний Він (вірші 21—32).
- Опис визволення Давида від руки Шауля і ворогів його аж до сходження його на престол царства (вірші 33—51).
Останній вірш псалма завершує текст «Біркат га-мазон».
Пояснення хасидуту
- «Мороком огорнув Він Себе» — сама темрява, приховування й утаювання здатні розкрити славу Всевишнього. Один спосіб — через те, що приховування й утаювання викликають оновлення світла, яке сяє і виділяється сильніше, «перевага світла над темрявою»; і в служінні Всевишньому — у тому, що єврей відштовхує темряву тваринної душі й розкриває силу свого зв'язку з Б-жественністю. І є спосіб вищий: людина вдумується в те, що вона перебуває в темряві, і це приводить її до гіркоти й самоскасування, аж до того, що вона зовсім не відчуває себе як щось існуюче, і завдяки цьому в ній світить сутність душі, яка вища за зв'язок із розкритими силами, і тоді сама темрява (самоскасування) світить[2].
- «Що робить ноги мої, як у ланей» — у «мешаве раглай» є 2 тлумачення. Тлумачення Раші — від слова «пряме стояння», що у служінні Всевишньому натякає на служіння у вигляді прямого й постійного прийняття тягаря, без жодних розрахунків, аж до самопожертви, і тому підкреслено «ноги мої»; і тоді приходять до другого тлумачення: «мешаве раглай» означає, що Святий, благословенний Він, дає силу, щоб ноги бігли швидко, тобто що служіння Всевишньому здійснюється без перешкод і затримок, подібно до лані, легкої у своєму бігу[3].
Зовнішні посилання
- Фотокопія псалма з Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» на сайті HebrewBooks
- «Ягель ор» — розділ 18, на сайті бібліотеки Любавич
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|