Перейти до вмісту

Тегілім 17

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 17
Молитва Давида. Почуй, Г-споди, правду, зваж на благання моє

1: Молитва Давида. Почуй, Г-споди, правду, зваж на благання моє, прислухайся до молитви моєї з уст необлудних.

2: Від Тебе суд мені хай вийде, очі Твої хай побачать правоту.

3: Випробував Ти серце моє, відвідав уночі, переплавив мене — не знайдеш; задумав я, щоб не переступали уста мої.

4: У справах людських, за словом уст Твоїх, я остерігався шляхів лиходія.

5: Підтримай кроки мої на путях Твоїх, хай не захитаються стопи мої.

6: Я воззвав до Тебе, бо Ти відповіси мені, Б-же; прихили до мене вухо Твоє, почуй мову мою.

7: Яви дивно милості Твої, Спасителю тих, хто уповає, — від тих, що повстають на правицю Твою.

8: Бережи мене, як зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене.

9: Від лиходіїв, що грабують мене, від ворогів моїх, що в люті оточують мене.

10: Жиром своїм вони закрилися, устами своїми говорять пихато.

11: На кожному кроці нашому нині оточили нас, очі свої спрямували, щоб повалити нас на землю.

12: Подібний він до лева, що прагне роздерти, і до молодого лева, що сидить у засідці.

13: Повстань, Г-споди, випередь його, повали його, визволи душу мою від лиходія мечем Твоїм.

14: Від людей — рукою Твоєю, Г-споди, від людей світу цього, чия доля в цьому житті; скарбом Твоїм наповнюєш утробу їхню, насичуються сини й залишок свій лишають немовлятам своїм.

15: А я в правді побачу лице Твоє, насичуся, прокинувшись, образом Твоїм.

Тегілім 17 — сімнадцятий псалом у книзі Тегілім, що відкривається словами: «Молитва Давида. Почуй, Г-споди, правду, зваж на благання моє».

Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу в сімнадцятий рік у день народження 16-річчя і до дня народження 17-річчя.

Зміст псалма

У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Хай не говорить людина зарозуміло перед Святим, благословенний Він, щоб Він випробував її якоюсь гріховною справою[1] або іншими речами; а якщо людина згрішила — хай постарається виправити себе і багатьох відвернути від гріха».

У цьому псалмі Давид молиться, щоб Г-сподь почув його молитву, вимовлену із сердечним наміром, і врятував його від тих, що повстають на нього, і щоб він удостоївся споглядати світло лиця Його, благословенного, у майбутньому, при воскресінні мертвих.

Вірш 2 цього псалма включено до молитов Грізних днів, а вірш 8 включено до тексту «Кріят Шма перед сном».

Пояснення хасидуту

  • «Від Тебе суд мені хай вийде» — вірш підкреслює, що суд — саме від Нього, благословенного, і саме «очі Твої» хай побачать правоту, оскільки Давид у молитві своїй був певен у заслузі та в прямоті серця свого, і тому просив, щоб суд був саме перед Святим, благословенний Він, бо «цар правосуддям утверджує землю»: якість малхут — це точне поєднання правого і лівого боку, не схилятися, а судити точно за мірою; і оскільки він був певен у прямоті серця свого, просив, щоб суд був перед Святим, благословенний Він. У цьому ж і точність виразу «очі Твої хай побачать правоту»: 2 ока, які є коренем усякого поділу на схиляння вправо і вліво — дивитися добрим оком на свого сина чи товариша тощо і лихим оком на того, кого ненавидять, тощо, — також і вони будуть у включенні одне в одне і «хай побачать правоту», точно за прямотою і за серединою[2]. І так само в усякої людини: прохання полягає в тому, щоб суд був саме з боку внутрішнього аспекту Святого, благословенний Він, який бачить внутрішню прямоту людини, що завжди бажає приліпитися до Б-жественності, а не зовнішнє, яке іноді грішить і забруднюється[3].
  • «У справах людських, за словом уст Твоїх» — коли людина починає молитися, «за словом уст Твоїх», до неї приходять думки про інші її справи й заняття («у справах людських»), і мета в тому, щоб вона піднесла їх і відібрала їх через те, що докладе зусиль до молитви: «я остерігався шляхів лиходія» — тих речей, які прорвалися і впали[4].
  • «Підтримай кроки мої на путях Твоїх» — «ашурай» походить і від слова «ходіння», і від слова «насолода», і натяк тут у тому, що коли людина діє в собі, щоб поєднати аспект насолоди з аспектом звички, тобто приймати на себе ярмо Небесного царства з насолоди, вона може притягнути це навіть у найнижчу силу, так що насолода Пана стає її власною насолодою, і щоб це було у вигляді «хай не захитаються», без зміни і перерви[5].
  • «А я в правді побачу лице Твоє» — Хазаль виводять із цього вірша обов'язок давати цдаку перед молитвою, бо розкриття Б-жественності в молитві — це аспект вищого хеседу, і щоб людина удостоїлася, щоб це на неї вилили, справа залежить від «ітарута ді-лтата»: щоб вона сама чинила тією самою мірою і виливала милість і цдаку на інших, і тоді вона пробудить нагорі міру за міру, щоб удостоїтися, щоб вилилося їй[6].
  • «І скарбом Твоїм наповнюєш утробу їхню» — «у-цфунха» тлумачиться від слова «бачення» і «споглядання»: коли людина не береже очей своїх і дивиться на заборонене, вона дає силу кліпі, яка «зачинає» і «наповнюється» від цього погляду («наповнюєш утробу їхню»), і тоді й усе інше, що вона породжує, перебуває під впливом сили кліпи («залишок свій лишають немовлятам своїм»); але коли вона бачить заборонене видовище, вона має вдуматися в те, що краса — не від неї самої, бо якби вона була мертва, не було б у цьому ніякої краси, а отже, вся краса — від Б-жественної сили, зодягненої в цей вигляд, і, отже, краще їй приліпитися до Б-жественного кореня; і так само в усіх інших матеріальних речах[7].

Див. також

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Як відомо з тлумачення Хазаль на вірш «Випробуй мене, Г-споди, і перевір мене, переплав нирки мої і серце моє», Давид просив, щоб Святий, благословенний Він, піддав його випробуванню, і внаслідок цього стався з ним випадок із Бат-Шевою; і про це Давид просить у нашому псалмі, як Раші пояснює у вірші 3 на слова «випробував Ти серце моє»: «Знаю я, що є гріх у руці моїй . . що вже випробував Ти серце моє . . відвідав уночі . . надвечір, за гріх Бейт-Шемеша. Як сказано: „І було надвечір, і встав Давид і т. д.“».
  2. ^ «Бад кодеш» Мітлер Ребе, розділ 7.
  3. ^ Маамар, що починається словами «Пада бе-шалом», 5721.
  4. ^ «Маамарей Алтер Ребе га-кцарім», сторінка 189.
  5. ^ Сіха 2-го дня свята Шавуот 5729 (24 травня 1969).
  6. ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», розділ 8. Маамар, що починається словами «Пада бе-шалом», 5719. Сіха дня Сімхат Тора 5717.
  7. ^ «Ор Тора», натяки на Тегілім до цього вірша.

Повідомити про помилку на цій сторінці