Тегілім 27
Тегілім 27
Давидів. Г-сподь — світло моє і спасіння моє |
|---|
|
1: Давидів. Г-сподь — світло моє і спасіння моє: кого мені боятися? Г-сподь — твердиня життя мого: кого мені лякатися? |
Тегілім 27 — 27-й псалом у Тегілім; його заведено додавати до ранкової і денної молитви від початку місяця елула до закінчення Гошана раба. Псалом говорить про подяку і хвалу та про упевненість Давида, який перемагає у своїх війнах, і все ж він не прагне воєн, а хоче сидіти вдень і вночі в Храмі і вивчати Тору та здобути досконалість, достатню, щоб удостоїти свою душу життя у прийдешньому світі.
Зміст
Псалом поділений на дві частини:
У віршах з 1 по 6 цар Давид описує велику упевненість, яку має народ Ізраїлю у Всевишньому.
У другій частині, у віршах з 7 по 13, з'являються три прохання (царя Давида):
1. Щоб він не втратив своєї упевненості у Святому, благословенний Він, якщо Всевишній сховає від нього Своє обличчя
2. Щоб Він навчив його шляху, як бути прилепленим і самоскасованим перед Святим, благословенний Він.
3. Щоб Він допоміг йому проти тих, хто заважає йому покладатися на Святого, благословенний Він.
Звичаї
Цей псалом заведено промовляти в дні місяця елула, від Рош ходеш, до закінчення Гошана раба, у молитві після Пісні дня і в денній молитві перед «Алейну лешабеах».
Одна з причин його промовляння — в тому, що в ньому згадано вірш, у якому натякається, що в елулі слід виправити свої справи, щоб не завадив гріх, бо з Рош ходеш елула починаються дні благовоління, і тому починають промовляти цей псалом, як написано в ньому[1].
Джерело звичаю промовляти псалом
Ребе пише в книзі «Гайом йом», що «місяць елул — місяць милосердя, коли світять тринадцять атрибутів милосердя; цей місяць — місяць милосердя, коли відчиняються брами милосердя для кожного, хто приходить наблизитися до святого, до служіння Творцеві, благословенний Він, — у тшуві, молитві та Торі».
Найвідоміший, найпоширеніший і найдавніший звичай — промовляння псалма 27 у Тегілім «Давидів. Г-сподь — світло моє і спасіння моє», встановленого у складі молитви.
Ребе каже[2], що особливість місяця елула порівняно з іншими місяцями року в тому, що кожного його дня, без винятку, двічі на день промовляють псалом «Давидів. Г-сподь — світло моє», і хоча його продовжують казати й у частині місяця тішрея, все ж його особливість — саме в місяці елулі, коли його промовляють від початку місяця і до його кінця. І Ребе підкріплює це і пише[3]: «що це доводить, що в цьому суть місяця (елула), на відміну від тішрея, коли промовляють лише до Гошана раба, — і подібно до роз'ясненого в „Лікутей сіхот“[4] щодо зв'язку лічби Омеру з місяцем іяром: хоча і в нісані, і в сівані є лічба Омеру, однак у місяці іярі лічба Омеру — в усі дні місяця іяра».
У «Сидурі Алтер Ребе із вказівками, джерелами і примітками»[5] написано, що в дні Рош ходеш елула заведено спершу промовляти «Борхі нафші», а після нього — псалом «Давидів. Г-сподь — світло моє». А щодо звичаю, що кадиш після «Давидів. Г-сподь — світло моє» зараховується і за Пісню дня, а також у денній молитві кадиш після «Алейну» зараховується і за псалом «Давидів. Г-сподь — світло моє», пише про це дід Ребе рав Аврагам-Давид Лавут у «своїй книзі „Шаар га-колель“»[6], що, здавалося б, у денній молитві слід було б казати його після «Тіткабаль», як із «Борхі нафші» і «Давидів. Г-сподь — світло моє» в ранковій молитві, які приєднали до попереднього після Пісні дня. Однак його думка в тому, щоб кадиш, який слід казати після Пісні дня, казали після «Борхі нафші» або «Давидів. Г-сподь — світло моє».
Особлива властивість промовляння псалма
У низці книг внутрішньої частини Тори наводиться, що промовляння цього псалма від Рош ходеш елула і до Сімхат Тора — сгула для довголіття і добрих років, для усунення обвинувачів, суворих присудів і указів, навіть таких, що вже були записані на людину, а також для успіху й захисту[7]; і є ті, хто написав, що ця сгула діє і в інші дні року — якщо промовляти його з наміром після ранкової молитви[8].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|