Перейти до вмісту

Тегілім 107

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 107
Славте Г-спода, бо Він добрий, бо навіки милість Його

1: Славте Г-спода, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

2: Так скажуть визволені Г-сподом, яких Він визволив з руки ворога,

3: і з країн зібрав їх — зі сходу і з заходу, з півночі й від моря.

4: Блукали вони в пустелі, безлюдною дорогою, міста заселеного не знаходили.

5: Голодні й спраглі — душа їхня знемагала в них.

6: І взивали вони до Г-спода в біді своїй — від лих їхніх Він спас їх.

7: І повів їх прямим шляхом, щоб ішли вони до міста заселеного.

8: Хай славлять Г-спода за милість Його і за чудеса Його для синів людських,

9: бо Він наситив душу спраглу і душу голодну наповнив добром.

10: Ті, що сиділи в темряві й тіні смертній, скуті стражданням і залізом,

11: бо противилися вони словам Б-га і пораду Всевишнього зневажили.

12: І Він упокорив тяжкою працею серце їхнє; спіткнулися вони, і немає помічника.

13: І взивали вони до Г-спода в біді своїй — від лих їхніх Він рятує їх.

14: Виводить їх із темряви й тіні смертної і пута їхні розриває.

15: Хай славлять Г-спода за милість Його і за чудеса Його для синів людських,

16: бо зламав Він двері мідні й засуви залізні розбив.

17: Нерозумні — через шлях злочину свого і через беззаконня свої страждають.

18: Усяку їжу відкидає душа їхня, і дійшли вони до брам смерті.

19: І взивали вони до Г-спода в біді своїй — від лих їхніх Він рятує їх.

20: Посилає Він слово Своє і зцілює їх, і визволяє їх від загибелі їхньої.

21: Хай славлять Г-спода за милість Його і за чудеса Його для синів людських,

22: і хай приносять жертви подяки й звіщають про діяння Його з піснею.

23: Ті, що спускаються в море на кораблях, що роблять справу на великих водах, —

24: вони бачили діяння Г-спода і чудеса Його в безодні.

25: Він сказав — і підняв буйний вітер, і той підніс хвилі його.

26: Піднімаються до небес, опускаються в безодні, душа їхня в біді тане.

27: Кружляють і хитаються, мов п'яний, і вся мудрість їхня зникає.

28: І взивали вони до Г-спода в біді своїй, і від лих їхніх Він виводить їх.

29: Він обертає бурю на тишу, і замовкають хвилі їхні.

30: І радіють вони, що вщухли, і Він приводить їх до бажаної пристані.

31: Хай славлять Г-спода за милість Його і за чудеса Його для синів людських,

32: і хай звеличують Його в зібранні народу і в раді старійшин прославляють Його.

33: Він обертає ріки на пустелю і джерела вод — на суходіл,

34: землю родючу — на солончак за злобу тих, хто живе на ній.

35: Він обертає пустелю на озеро вод і землю висохлу — на джерела вод.

36: І оселяє там голодних, і вони закладають місто заселене.

37: І засівають поля, і насаджують виноградники, і приносять вони плоди врожаю.

38: І благословляє Він їх, і множаться вони дуже, і худоби їхньої не зменшує.

39: І зменшилися вони й принижені від гніту, біди й скорботи.

40: Виливає Він зневагу на знатних і змушує їх блукати в пустці без дороги.

41: І підносить убогого зі злиднів, і робить родини, мов отари.

42: Побачать праведні й зрадіють, і всяка неправда закриє вуста свої.

43: Хто мудрий — хай збереже це, і хай зрозуміють милості Г-спода.

Тегілім 107 — 107-й псалом у книзі Тегілім, що відкриває «П'яту книгу» Тегілім і урок Тегілім на п'ятницю за поділом книги Тегілім за днями тижня.

Псалом описує 4 види порятунку, які зобов'язують дякувати Всевишньому (за які за галахою встановлено промовляти благословення «Га-гомель»).

Зміст псалма

У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма сказано: «Цей псалом сказано про чотирьох, які вийшли з біди на полегшення, — вони мають дякувати Всевишньому, бо як покарання за свій гріх вони були в біді, а милістю Б-га були врятовані, і належить прославляти й розповідати перед багатьма».

Згідно з хасидським звичаєм, ще з часів Бааль-Шем-Това[1], цей псалом прийнято читати перед Мінхою напередодні Шабату[2], а в сефардських громадах прийнято читати цей псалом на Песах.

(Громади, що дотримуються вказівок Головного рабинату Ізраїлю, читають цей псалом на початку молитов національних днів).

Багато віршів цього псалма повторюються з різними змінами формулювань, і в хасидів прийнято вважати, що якщо комусь вдається прочитати весь псалом напам'ять, не збившись, це знак того, що він чистий від гріха юності[3].

Псалом тлумачать як про біду окремої людини, так і про вигнання загалом, і в кожній із чотирьох строф (ті, що блукають у пустелі, — подорожні, «ті, що сиділи в темряві й тіні смертній», — звільнені в'язні, «і дійшли вони до брам смерті» — тяжкохворий, який одужав, і «ті, що спускаються в море на кораблях», — мореплавці, які досягли бажаної пристані[4]) є чотири частини, що описують по черзі: біду, зойк, порятунок і подяку.

У хасидуті

  • Славте Г-спода, бо Він добрий . . Так скажуть визволені Г-сподом – причина, через яку формула подяки передує тому, хто промовляє подяку, — щоб підкреслити відмінність: у синів Ізраїлю, щойно вони виходять «з руки ворога», перший їхній порух — дякувати Всевишньому, без того, щоб на них узагалі було помітно, що вони щойно вийшли з вигнання, на відміну від того, що зазвичай буває з людиною, яка виходить із тісноти, якій потрібен час, доки вона не звільниться від враження ув'язнення і не дійде до стану вдячності та віддання хвали й подяки; і більше того, у синів Ізраїлю буває так, що ще перебуваючи «в руці ворога», під час вигнання, в їхньому служінні підкреслюється перевага, яка буде в прийдешньому Визволенні, і вони вже починають дякувати Всевишньому, і завдяки такій поведінці внизу так стає і нагорі, що Визволення приходить так, що можна сказати «яких Він визволив з руки ворога» в минулому часі — що Визволення вже настало[5].
  • Четверо мають дякувати – цей псалом іде за псалмами, що говорять про визволення з Єгипту, і в ньому справді були всі чотири обставини: сини Ізраїлю і перебували у в'язниці, і були в стані хворого[6], вони пройшли через Червоне море і також ішли пустелями[7]; і ці чотири обставини є в душі людини: хворий — коли душа не світить у тілі так, як світила, перебуваючи нагорі; в'язниця — добро, що в душі, ув'язнене в тілі, яке не дає йому діяти за його волею; ті, що йдуть пустелею, — тіло зайняте «місцем, де не жила людина», місцем, де Б-жественність не світить; і ті, що спускаються в море, — коли людина поглинута «великими водами» турбот про прожиток і потреб тіла; а визволення від цих обставин — коли їй вдається займатися справами служіння Всевишньому всупереч усьому, що перешкоджає і затримує; вона має «дякувати» Всевишньому подякою, яка вища за розум і розуміння[8]. А в Б-жественних сфірот: море — води, що не мають кінця, сфіра Хохма, не обмежена певним чином; хворий — якому бракує п'ятдесятої брами, відповідає Біні; ув'язнений — мідот Зеїр Анпіна, які затримуються в тісноті горла і не здійснюють своєї дії; пустеля — аспект Малхут, місце, з якого можуть живитися навіть кліпот, — і попри все вищесказане перебуває в положенні та стані подяки, яка вища за розуміння і осягнення[9].
  • Голодні й спраглі — душа їхня знемагала в них – Бааль-Шем-Тов витлумачив, що коли єврей відчуває, що він голодний або відчуває спрагу, це не просто матеріальна потреба, а шата, в яку душа «зодягається», оскільки вона бажає відібрати іскри святості, що перебувають у їжі чи питті, і так само в інших матеріальних речах[10].
  • І взивали вони до Г-спода – коли перебувають у такому тяжкому положенні та стані, то сам зойк і крик притягують Б-жественну милість згори, і Святий, благословенний Він, допомагає людині в усіх її потребах[11].
  • Скуті стражданням і залізом – залізо, як правило, вказує на протилежність святості[12], однак часом є перевага саме в сходженні вниз, коли воно здійснюється належним чином, бо саме так відбувається піднесення в Малхут у найповнішій досконалості[13].

У нігунах Хабаду

Основна стаття – Оду ла-Шем кі тов (нігун)

До 106-ї річниці Ребе 11 нісана 5768 року (16 квітня 2008) було складено кілька нігунів, з яких Комітет з нігунів обрав нігун р. Йосефа Грейзмана на слова " הודו לה' כי טוב".

Див. також

Додаткова література

  • Тегілім з коментарем «Тегілот Менахем», частина 5, с. 1
  • «Сефер га-маамарім — ідиш» у перекладі на лашон га-кодеш, с. 94, маамар, що починається словами «Каров Гашем лехоль корав»

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ «Меор ейнаїм», глава «Бешалах».
  2. ^ Деякі пояснюють, що це тому, що впродовж тижня людина проходить через безліч небезпек, а коли настає Шабат, це час дякувати Всевишньому за чудеса всього тижня (рав Цві Слушц, «Шмаатін» 119, від імені Ребе).
  3. ^ З фарбрейнгену рава Еліягу Ланди на Конференції вихователів 5781. Надруковано в «Мі-пі га-шмуа», Рош ходеш шват 5781 (січень–лютий 2021), с. 23.
  4. ^ Вавилонський Талмуд, Брахот, 54б.
  5. ^ Сіха 15 тамуза 5746 (22 липня 1986).
  6. ^ Як доводить те, що при їхньому виході їм було обіцяно: «Бо Я — Г-сподь, що зцілює тебе».
  7. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас» 5726. Щодо порядку, в якому їх наведено, див. «Лікутей сіхот», том 12, с. 24 і далі, та «Решимот», брошура 11.
  8. ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», перший, 5745.
  9. ^ «Решимот», брошура 11. І див. сіху Шабату тижневих глав «Хукат-Балак» 5742. Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», другий, 5745. Маамар, що починається словами «Арбаа цріхін леодот», 5748. Маамар, що починається словами «Оду ла-Шем кі тов», 5746. Сіха Шабату тижневої глави «Насо» 5745. І див. «Лікутей сіхот», том 12, с. 152, та «Ігрот кодеш», том 26, с. 485, щодо того, чи належить політ літаком до категорії «тих, що спускаються в море».
  10. ^ «Лікутей сіхот», том 19, с. 295. «Лікутей сіхот», том 4, с. 1369. Сіха 10 швата 5714 (14 січня 1954).
  11. ^ Сіха 12 тамуза 5727 (20 липня 1967), а також у маамарі, що починається словами «Барух га-гомель», 5727, пункт 6.
  12. ^ І за прикладом роз'ясненого щодо початкових літер слова ברזל, які перевертають порядок праматерів: Білга, Рахель, Зілпа, Лея, — у порядку «служниця, що успадковує пані свою», коли другорядне передує головному, і це порядок протилежного боку.
  13. ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», перший, 5745. Шабат тижневої глави «Ваєхі» 5752.

Повідомити про помилку на цій сторінці