Тегілім 107
Тегілім 107
Славте Г-спода, бо Він добрий, бо навіки милість Його |
|---|
|
1: Славте Г-спода, бо Він добрий, бо навіки милість Його. |
Тегілім 107 — 107-й псалом у книзі Тегілім, що відкриває «П'яту книгу» Тегілім і урок Тегілім на п'ятницю за поділом книги Тегілім за днями тижня.
Псалом описує 4 види порятунку, які зобов'язують дякувати Всевишньому (за які за галахою встановлено промовляти благословення «Га-гомель»).
Зміст псалма
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма сказано: «Цей псалом сказано про чотирьох, які вийшли з біди на полегшення, — вони мають дякувати Всевишньому, бо як покарання за свій гріх вони були в біді, а милістю Б-га були врятовані, і належить прославляти й розповідати перед багатьма».
Згідно з хасидським звичаєм, ще з часів Бааль-Шем-Това[1], цей псалом прийнято читати перед Мінхою напередодні Шабату[2], а в сефардських громадах прийнято читати цей псалом на Песах.
(Громади, що дотримуються вказівок Головного рабинату Ізраїлю, читають цей псалом на початку молитов національних днів).
Багато віршів цього псалма повторюються з різними змінами формулювань, і в хасидів прийнято вважати, що якщо комусь вдається прочитати весь псалом напам'ять, не збившись, це знак того, що він чистий від гріха юності[3].
Псалом тлумачать як про біду окремої людини, так і про вигнання загалом, і в кожній із чотирьох строф (ті, що блукають у пустелі, — подорожні, «ті, що сиділи в темряві й тіні смертній», — звільнені в'язні, «і дійшли вони до брам смерті» — тяжкохворий, який одужав, і «ті, що спускаються в море на кораблях», — мореплавці, які досягли бажаної пристані[4]) є чотири частини, що описують по черзі: біду, зойк, порятунок і подяку.
У хасидуті
- Славте Г-спода, бо Він добрий . . Так скажуть визволені Г-сподом – причина, через яку формула подяки передує тому, хто промовляє подяку, — щоб підкреслити відмінність: у синів Ізраїлю, щойно вони виходять «з руки ворога», перший їхній порух — дякувати Всевишньому, без того, щоб на них узагалі було помітно, що вони щойно вийшли з вигнання, на відміну від того, що зазвичай буває з людиною, яка виходить із тісноти, якій потрібен час, доки вона не звільниться від враження ув'язнення і не дійде до стану вдячності та віддання хвали й подяки; і більше того, у синів Ізраїлю буває так, що ще перебуваючи «в руці ворога», під час вигнання, в їхньому служінні підкреслюється перевага, яка буде в прийдешньому Визволенні, і вони вже починають дякувати Всевишньому, і завдяки такій поведінці внизу так стає і нагорі, що Визволення приходить так, що можна сказати «яких Він визволив з руки ворога» в минулому часі — що Визволення вже настало[5].
- Четверо мають дякувати – цей псалом іде за псалмами, що говорять про визволення з Єгипту, і в ньому справді були всі чотири обставини: сини Ізраїлю і перебували у в'язниці, і були в стані хворого[6], вони пройшли через Червоне море і також ішли пустелями[7]; і ці чотири обставини є в душі людини: хворий — коли душа не світить у тілі так, як світила, перебуваючи нагорі; в'язниця — добро, що в душі, ув'язнене в тілі, яке не дає йому діяти за його волею; ті, що йдуть пустелею, — тіло зайняте «місцем, де не жила людина», місцем, де Б-жественність не світить; і ті, що спускаються в море, — коли людина поглинута «великими водами» турбот про прожиток і потреб тіла; а визволення від цих обставин — коли їй вдається займатися справами служіння Всевишньому всупереч усьому, що перешкоджає і затримує; вона має «дякувати» Всевишньому подякою, яка вища за розум і розуміння[8]. А в Б-жественних сфірот: море — води, що не мають кінця, сфіра Хохма, не обмежена певним чином; хворий — якому бракує п'ятдесятої брами, відповідає Біні; ув'язнений — мідот Зеїр Анпіна, які затримуються в тісноті горла і не здійснюють своєї дії; пустеля — аспект Малхут, місце, з якого можуть живитися навіть кліпот, — і попри все вищесказане перебуває в положенні та стані подяки, яка вища за розуміння і осягнення[9].
- Голодні й спраглі — душа їхня знемагала в них – Бааль-Шем-Тов витлумачив, що коли єврей відчуває, що він голодний або відчуває спрагу, це не просто матеріальна потреба, а шата, в яку душа «зодягається», оскільки вона бажає відібрати іскри святості, що перебувають у їжі чи питті, і так само в інших матеріальних речах[10].
- І взивали вони до Г-спода – коли перебувають у такому тяжкому положенні та стані, то сам зойк і крик притягують Б-жественну милість згори, і Святий, благословенний Він, допомагає людині в усіх її потребах[11].
- Скуті стражданням і залізом – залізо, як правило, вказує на протилежність святості[12], однак часом є перевага саме в сходженні вниз, коли воно здійснюється належним чином, бо саме так відбувається піднесення в Малхут у найповнішій досконалості[13].
У нігунах Хабаду
Основна стаття – Оду ла-Шем кі тов (нігун)
До 106-ї річниці Ребе 11 нісана 5768 року (16 квітня 2008) було складено кілька нігунів, з яких Комітет з нігунів обрав нігун р. Йосефа Грейзмана на слова " הודו לה' כי טוב".
Див. також
Додаткова література
- Тегілім з коментарем «Тегілот Менахем», частина 5, с. 1
- «Сефер га-маамарім — ідиш» у перекладі на лашон га-кодеш, с. 94, маамар, що починається словами «Каров Гашем лехоль корав»
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Меор ейнаїм», глава «Бешалах».
- ^ Деякі пояснюють, що це тому, що впродовж тижня людина проходить через безліч небезпек, а коли настає Шабат, це час дякувати Всевишньому за чудеса всього тижня (рав Цві Слушц, «Шмаатін» 119, від імені Ребе).
- ^ З фарбрейнгену рава Еліягу Ланди на Конференції вихователів 5781. Надруковано в «Мі-пі га-шмуа», Рош ходеш шват 5781 (січень–лютий 2021), с. 23.
- ^ Вавилонський Талмуд, Брахот, 54б.
- ^ Сіха 15 тамуза 5746 (22 липня 1986).
- ^ Як доводить те, що при їхньому виході їм було обіцяно: «Бо Я — Г-сподь, що зцілює тебе».
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас» 5726. Щодо порядку, в якому їх наведено, див. «Лікутей сіхот», том 12, с. 24 і далі, та «Решимот», брошура 11.
- ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», перший, 5745.
- ^ «Решимот», брошура 11. І див. сіху Шабату тижневих глав «Хукат-Балак» 5742. Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», другий, 5745. Маамар, що починається словами «Арбаа цріхін леодот», 5748. Маамар, що починається словами «Оду ла-Шем кі тов», 5746. Сіха Шабату тижневої глави «Насо» 5745. І див. «Лікутей сіхот», том 12, с. 152, та «Ігрот кодеш», том 26, с. 485, щодо того, чи належить політ літаком до категорії «тих, що спускаються в море».
- ^ «Лікутей сіхот», том 19, с. 295. «Лікутей сіхот», том 4, с. 1369. Сіха 10 швата 5714 (14 січня 1954).
- ^ Сіха 12 тамуза 5727 (20 липня 1967), а також у маамарі, що починається словами «Барух га-гомель», 5727, пункт 6.
- ^ І за прикладом роз'ясненого щодо початкових літер слова ברזל, які перевертають порядок праматерів: Білга, Рахель, Зілпа, Лея, — у порядку «служниця, що успадковує пані свою», коли другорядне передує головному, і це порядок протилежного боку.
- ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», перший, 5745. Шабат тижневої глави «Ваєхі» 5752.