Перейти до вмісту

Тегілім 16

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 16
Міхтам Давида. Бережи мене, Б-же, бо на Тебе уповаю

1: Міхтам Давида. Бережи мене, Б-же, бо на Тебе уповаю:
2: Сказала ти Г-споду: «Ти — Г-сподь мій, благо моє — лише в Тобі»:
3: Святим, які на землі, і знатним — усе бажання моє в них:
4: Помножаться скорботи в тих, хто поспішає до іншого; не виллю узливань їхніх із крові й не вимовлю імен їхніх устами моїми:
5: Г-сподь — доля моя і чаша моя, Ти підтримуєш жереб мій:
6: Межі мої пролягли місцями приємними, і спадщина моя прекрасна для мене:
7: Благословлю Г-спода, що дав мені пораду; і вночі наставляють мене нирки мої:
8: Ставив я Г-спода перед собою завжди; бо Він праворуч від мене, не похитнуся:
9: Тому зраділо серце моє і звеселилася душа моя, і плоть моя перебуває в безпеці:
10: Бо не залишиш Ти душі моєї в пекельній безодні, не даси благочестивому Твоєму побачити могилу:
11: Вкажеш мені шлях життя; повнота радощів — перед лицем Твоїм, блаженство — у правиці Твоїй навіки

Тегілім 16 — шістнадцятий псалом у книзі Тегілім, що починається словами: «Міхтам Давида».

Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу в шістнадцятий рік у день народження 15-річчя і до дня народження 16-річчя.

Зміст псалма

У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» написано: «Якщо потрібне якесь прохання, нехай не просить у заслугу собі, бо свою заслугу він має залишити синам своїм після себе».

У цьому псалмі Давид молиться Святому, благословенний Він, і просить Його, щоб Він беріг його, і підкреслює, що просить не в заслугу собі, а в заслугу померлих праведників — «святих, які на землі».

Оскільки псалом завершується молитвою про душу, щоб вона не загинула разом із тілом, і про те, щоб людина удостоїлася довголіття, у частині громад Ізраїлю є такі, що мають звичай читати цей псалом у домі того, хто в жалобі, на кладовищі, у поминальних молитвах, що проводяться для піднесення душі померлих, але не за звичаєм Хабаду[1]. Також цей псалом включено до «Тікун га-клалі»[2].

Щодо слова «Міхтам», яким починається псалом, є багато пояснень і мідрашів:

  • Коштовний і шанований, як золото (від виразу «ктем паз»)[3].
  • Назва мелодії, за якою левіти знали, на який наспів співати псалом у Храмі[4].
  • Натякає на історію Давида і Бат-Шеви: Давид просить, щоб після того, як він здійснив повне каяття, у нього не залишилося жодної плями від цього гріха.
  • Нотарикон «маккато тама»[5]: цар Давид народився обрізаним, і місце, де мала бути рана, залишилося цілим і досконалим.
  • Як у малості своїй (мах = там) Давид применшував себе перед тим, хто більший за нього, щоб учити Тору, так і у величі своїй був простодушний.

У вірші 8 трапляється вираз «Ставив я Г-спода перед собою завжди», який Рама поставив на початку своїх приміток до «Шулхан аруху», і він став основоположним виразом, що виражає й підкреслює обов'язок віри та сприйняття Б-га як присутнього щомиті; він поширений як елемент прикрас на амудах для молитви, парохетах арон кодеш, у сидурах і предметах юдаїки в синагогах.

Останній вірш «Вкажеш мені шлях життя; повнота радощів — перед лицем Твоїм, блаженство — у правиці Твоїй навіки» слугує, згідно з нусахом Хабаду[6] та іншими нусахами, як-от нусах га-Арі, одним із віршів милосердя, які промовляють у «Шма» перед сном.

Пояснення хасидуту

  • Святим, які на землі — у трактаті «Авот» мішна наводить цей вірш як доказ того, що сини Ізраїлю — із «п'яти набутків», які Святий, благословенний Він, набув у Своєму світі (як додатковий доказ до вірша «народ, який Ти набув»), оскільки сенс цих «набутків» — їхній особливий зв'язок: і після того, як вони створені такими, якими вони є у світі, підкреслюється їхній особливий зв'язок із Б-жественністю, і вони виражають розкриття Б-жественності тут, у світі; і тому з першого вірша можна було б подумати, що набуття синів Ізраїлю — лише такими, якими вони є з боку душі, а цей вірш підкреслює, що це також «святі, які на землі», такі, якими вони є тут, у світі, у земних справах[7].
  • Г-сподь — доля моя і чаша моя, Ти підтримуєш жереб мій, «підтримуєш» — від слова «допомога»: людина займається роботою, а Святий, благословенний Він, допомагає їй, щоб заробітку вистачало вдосталь; а «доля моя» означає, що Святий, благословенний Він, дає людині всю «долю» й прожиток, яких вона потребує, у дар згори; і ті й інші — Святий, благословенний Він, — Він дарує їм їхній прожиток, навіть якщо здається, що людина створює посудину природним шляхом, і матеріальний прожиток сходить із духовного прожитку[8].
  • Ти підтримуєш жереб мій — у кожному з Ізраїлю є категорія жереба, що пов'язує його зі Святим, благословенний Він, нагорі, вище за всю його реальність і вище за розум і розуміння; і ця абсолютна відданість єврея служінню Всевишньому, у категорії жереба, походить від «Ти» — Його Сутності, благословенний Він, яка вища за всі щаблі[9].
  • Ставив я Г-спода перед собою завжди — людина має поводитися за якістю рівності: знати, що все від Святого, благословенний Він, і щоб її не зачіпало, чи хвалять її, чи принижують, оскільки все від Святого, благословенний Він, і в будь-якому разі це служіння Всевишньому[10].
  • Перед собою завжди — з того, що вірш наведений Рамою на початку «Шулхан аруху», випливає вказівка, що ця справа стосується кожного єврея; і мається на увазі не споглядати це постійно, а споглядати це на початку дня, і коли протягом дня його спонукання долає його, він згадає про «Ставлю Г-спода» і тим пробудиться до смирення з радістю та «гордістю Яакова»[11].
  • Бо Він праворуч від мене, не похитнуся — ім'я Гаває має бути як при зустрічі з другом: коли людина вітає свого товариша — її права сторона навпроти лівої сторони її товариша; так і ім'я Гаває, що є категорією правої сторони, має діяти саме на ліву сторону[12].
  • Шлях життя, повнота радощів — перед лицем Твоїм, блаженство — у правиці Твоїй навіки — ці три речі натякають на три речі в служінні Ізраїлю, що розкривають скарбницю нагорі: вивчення Тори («Хочеш життя — сподівайся на Тору»), служіння праведників («Сім груп праведників») і головним чином за допомогою третьої речі, пов'язаної з якістю Нецах, — служіння Ізраїлю, заради якого Цар витрачає всі Свої скарби, вище за будь-який розум і розрахунок[13].

Див. також

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ За звичаєм Хабаду в цих випадках прийнято читати псалом 49 Тегілім.
  2. ^ Перший із десяти псалмів.
  3. ^ Ібн Езра.
  4. ^ Раші.
  5. ^ Мудреці, трактат «Сота».
  6. ^ Див. сидур «Тегілат Гашем», сторінка 123; видання 5762, сторінка 146.
  7. ^ «Лікутей сіхот», том 35, сторінка 39.
  8. ^ Загальний лист, «Лікутей сіхот», том 13, сторінка 231.
  9. ^ Маамар, що починається словами «Натата лі-реєха», 5736.
  10. ^ «Кетер Шем Тов», 220. «Маамарей Алтер Ребе га-Кцарім», сторінка 192. «Танія», глава 20. Сіха Шабату тижневої глави «Хаєй Сара» 5720. Сіха свята Шавуот 5720 (1 червня 1960).
  11. ^ Сіха Ахарон шель Песах 5739 (19 квітня 1979).
  12. ^ «Кетер Шем Тов», доповнення, розділ 58. Сіха 10 швата 5723 (4 лютого 1963).
  13. ^ «Баті ле-гані» 5729.

Повідомити про помилку на цій сторінці