Єш і аїн
Поняття єш і аїн — корінь віри згідно з ученням хасидуту.
У вірші[1] написано: «Е-ль знань Гаває».
Цей вірш виражає погляд на світ згідно з двома поглядами, духовним і матеріальним:
Істинна думка, духовна, полягає в тому, що вгорі — істинне єш, а все, що внизу, «як ніщо вважається», бо це лише світіння і називається «аїн»; така духовна думка, яка перед Ним, хай буде благословенне Його Ім'я.
Друга думка — це те, як видається з погляду створінь, яким здається, що вони в аспекті єш і сутнього, і кажуть, що творіння є щось із нічого, тобто Б-жественність в аспекті аїн, оскільки вона незбагненна, а створіння — в аспекті єш і сутнього, видимого оку; і це сенс вислову людей, що «творіння — це щось із нічого», тобто створіння, які є єш, створені з аїн, аспекту Б-жественності, яка незбагненна, як згадано вище.
У молитві «Дякуємо ми Тобі»[2] ми визнаємо, що істина — згідно з вищим знанням, що вгорі — єш, а внизу — аїн.
Ребе Цемах Цедек[3] пише, що це знання є вся суть заповіді віри в єдність згідно з методом Бешта, а те, що світ і все, що його наповнює, здається єш і сутнім, — це з боку цімцумів і приховувань, як написано: «Б-г, що приховується» (Єшаягу 45 15), що завдяки цьому цімцуму творіння здається єш, і згідно з цими цімцумами — друга думка; але ми визнаємо вищу думку, як вона перед Ним, благословенним, адже Він вищий за цімцуми і Він же здійснює цімцуми.