Цар Шауль
Цар Шауль був одним із царів Ізраїлю, завершеним праведником, і був помазаний на царство пророком Шмуелем. Цар Давид багато разів називав його званням «помазаник Гаває»[1].
Його корінь — від якості Єсод світу Тогу, на яку натякається в семи царях ім'ям «Шауль з Реховот га-Нагар».
Його царство і його повалення
Цар Шауль був обраний за словом Всевишнього, через пророка Шмуеля, але царство було відібране в нього після того, як він пощадив худобу Амалека і не вбив її, як було наказано, і тим самим став причиною порятунку багатьох амалекітян, які своїм чаклунством перетворилися на тварин.
Тієї години відбулася суперечка пророка Шмуеля, мир праху його, з царем Шаулем, мир праху його, коли пророк Шмуель сказав йому за словом Всевишнього: «Так сказав Г-сподь Цваот: згадав Я те, що зробив тобі Амалек, і т. д., і знищиш, і т. д.», а коли народ пощадив найкраще з дрібної худоби, Шауль вникнув у сенс заповіді, суть якої — знищити Амалека зі світу, і з цієї причини залишив із найкращої дрібної худоби «щоб принести в жертву Г-сподові», аби виправити їх всеспаленнями і жертвами, міркуючи: яка різниця, чи вб'є він їх, чи заріже їх Г-сподові на всеспалення, адже так чи інакше вони зникнуть зі світу. І про це сказав Шауль: «Я виконав слово Г-спода».
На це відповів йому Шмуель: «Хіба всеспалення і жертви бажані Г-сподові… бо послух кращий за жертву…», і Алтер Ребе пояснює, що слово «бажані» приходить натякнути на те, що заповідь слід виконувати не лише з її простого сенсу, а й саме виконувати Його просту волю без жодного сенсу і пояснення взагалі[2]
Його суть у духовному
Ступінь і корінь Шауля — з внутрішньої сторони Біни, яка вища за облачення у світ[3], і це те, що написано про нього[4]: «і сховався серед речей», тобто він вищий за облачення в посудини світу, і тому пожалів Агага, який того не заслуговував.
І оскільки[3] він був з аспекту Біни, яка за сенсом і розумінням, тому він приніс жертви зі здобичі Амалека, бо на своєму ступені він осягав велич гідності жертв, які піднімаються аж до Нескінченного[5], і думав, що чим більше приходить від нижнього, тим вище це підніметься. І тому сказав Шмуелю: «Я виконав слово Г-спода», тобто він хотів спричинити підйом і піднесення в сфірі Малхут, що називається «слово Гаває», за допомогою біруру нижнього.
Але істина була такою (як сказав йому Шмуель), що оскільки це протилежне волі Всевишнього, це не здійснює жодного підйому, а навпаки.
Однак наводиться в мудреців, що його нащадки Мордехай і Естер-Гадаса, дочка Авіхаїля, виправили гріх свого діда знищенням Гамана в Персії, у столиці Шушані.
Царство Шауля було призначене бути підготовкою до царства царя Давида[6].
Велич гідності душі царя Шауля, справжнього помазаника Всевишнього
Рабі Менахем-Азарья з Фано, який був Б-жественним каббалістом і знаменитим італійським коментатором Каббали, пише у своїй книзі про велич гідності душі царя Шауля, що, на думку царя Давида, цар Шауль, його тесть, був помазаником Всевишнього, головою і першим для Ізраїлю, і ось його слова: звичним було в устах царя Давида про царя Шауля, його тестя: «Шауль — обранець Всевишнього, помазаник Г-спода, і завершений праведник, і Шхіна з ним» (Рамаа з Фано, «Маамар меа кшита», пункт 93).