Тегілім 79
Тегілім 79
Псалом Асафа. Б-же! Прийшли народи в уділ Твій |
|---|
|
1: Псалом Асафа. Б-же! Прийшли народи в уділ Твій, осквернили святий Храм Твій, перетворили Єрусалим на купи руїн. |
Тегілім 79 — 79-й псалом у книзі Тегілім.
Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи від вступу в 79-й рік у день народження 78-річчя і до дня народження 79-річчя.
Зміст псалма та його автор
Цей псалом — один із дванадцяти псалмів, що приписуються Асафу, синові Берех'ягу, і він містить плач про зруйнування Храму.
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма наводиться: «Цей псалом сказав Асаф Святому, благословенний Він, про те, що Він вилив Свій гнів на дерева і каміння; проте він сказав у гіркоті душі, журячись і плачучи про велике зруйнування, і про те, як Святий, благословенний Він, стримався в місці, куди євреям не можна було входити, лише первосвященнику в Йом Кіпур одному, а тепер там ходили лиси».
Частина віршів цього псалма включена до різних молитов протягом року: вірші 8–9 («Не згадуй нам . . Допоможи нам . . заради слави імені Твого») трапляються в молитві Таханун після молитви Аміда, вірш 10 («Навіщо говорити народам») включено до молитви «Ав га-рахамім» перед Мусафом Шабату, а вірші «Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе» промовляють, відчиняючи двері дому для пророка Еліягу в ніч седеру.
У хасидуті
- Псалом Асафа — хоча зміст псалма — плач про зруйнування, він називається не «плачем», «стогоном» чи «елегією», а саме псалмом, бо саме зруйнування сталося з любові: Святий, благословенний Він, вилив Свій гнів на дерева і каміння, а Його внутрішня мета — будівництво Храму, досконалішого в матеріальному і в духовному[1].
- Прийшли народи в уділ Твій — цей псалом, присвячений зруйнуванню й вигнанню, відкриває щоденний урок Тегілім, як він розподілений за днями місяця, а наприкінці цього уроку подібною мовою йдеться саме про будівництво і Геулу: «бо Ти успадкуєш усі народи»; і внутрішній зв'язок між ними в тому, що є поняття «прийшли народи в уділ Твій» у позитивному сенсі: світло святості, яке поширюють євреї, поширюється так далеко, що навіть народи підносяться і стають частиною уділу Твого, оскільки межі святості поширюються далеко, і це саме приводить до «Ти успадкуєш усі народи» — Геули в прямому сенсі[2].
- Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним — живлення протилежної сторони йде не від самої суті євреїв, а починається саме з другорядних і зовнішніх речей, і з цього можна здобути вказівку: бути особливо обережним саме у другорядних справах, бо саме з них лихе начало починає намагатися його повалити[3].
- А ми, народ Твій і отара Твоя — незважаючи на піднесений зв'язок між батьком і сином, це зв'язок сходження, а аспект «отари», навпаки, вказує на служіння у вигляді самоскасування і притягання того, що вище за порядок сходження; і «цон» — від слова «єція», тобто те, що виходить за межі сходження; і саме через служіння на зразок отари, у самоскасуванні, притягують Б-жественність униз у вічний спосіб, як наприкінці вірша: «вічно, з роду в рід»[4].
- З роду в рід звіщатимемо хвалу Твою — вірш натякає на два періоди Днів Мошіаха[5] і на три покоління[6]
У нігунах Хабаду
Основна стаття – «Ва-анахну амха ве-цон мар'ітеха»
На честь 78-го дня народження Ребе, 11 нісана 5740 (28 березня 1980), давній хасидський нігун (що приписується р. Агарону Харитонову[7]) було пристосовано до вірша, що завершує псалом, «А ми, народ Твій і отара Твоя», з нового особистого розділу Тегілім, який Ребе почав промовляти того року.
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Лікутей сіхот», т. 29, с. 11, із сіхи Шабату глави Дварім 5740. «Лікутей сіхот», т. 19, с. 75, із сіхот 20 менахем-ава, Шабату глави Екев і Шабату глави Рее 5734. Сіха ночі 9 ава 5744 (7 серпня 1984).
- ^ Сіха ночі другого дня свята Сукот 5743 (2 жовтня 1982).
- ^ Сіхот Шабату глави Емор 5740.
- ^ Маамар, що починається словами «Кі їшальха вінха», 5740.
- ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», 5740.
- ^ Із сіхот Шабату глави Ваїкра 5740.
- ^ Давид Гурвіц, нігун 63 у проєкті «Традиція нігунів».