Перейти до вмісту

Тегілім 79

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 79
Псалом Асафа. Б-же! Прийшли народи в уділ Твій

1: Псалом Асафа. Б-же! Прийшли народи в уділ Твій, осквернили святий Храм Твій, перетворили Єрусалим на купи руїн.

2: Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, плоть благочестивих Твоїх — звірам земним.

3: Пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, і нікому ховати.

4: Стали ми ганьбою для сусідів наших, посміховиськом і наругою для тих, хто навколо нас.

5: Доки, Г-споди, будеш гніватися вічно, палатиме, як вогонь, ревність Твоя?

6: Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не кличуть.

7: Бо пожерли вони Яакова й оселю його спустошили.

8: Не згадуй нам гріхів колишніх, нехай швидше зустріне нас милосердя Твоє, бо ми дуже зубожіли.

9: Допоможи нам, Б-же спасіння нашого, заради слави імені Твого, і врятуй нас, і прости гріхи наші заради імені Твого.

10: Навіщо говорити народам: «Де Б-г їхній?» Хай стане відомо (серед народів) серед народів перед очима нашими відплата за пролиту кров рабів Твоїх.

11: Хай прийде перед Тебе стогін в'язня; за великою силою руки Твоєї збережи приречених на смерть.

12: І віддай сусідам нашим усемеро в лоно їхнє за зневагу їхню, якою зневажали Тебе, Г-споди.

13: А ми, народ Твій і отара Твоя, дякуватимемо Тобі вічно, з роду в рід звіщатимемо хвалу Твою.

Тегілім 79 — 79-й псалом у книзі Тегілім.

Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи від вступу в 79-й рік у день народження 78-річчя і до дня народження 79-річчя.

Зміст псалма та його автор

Цей псалом — один із дванадцяти псалмів, що приписуються Асафу, синові Берех'ягу, і він містить плач про зруйнування Храму.

У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма наводиться: «Цей псалом сказав Асаф Святому, благословенний Він, про те, що Він вилив Свій гнів на дерева і каміння; проте він сказав у гіркоті душі, журячись і плачучи про велике зруйнування, і про те, як Святий, благословенний Він, стримався в місці, куди євреям не можна було входити, лише первосвященнику в Йом Кіпур одному, а тепер там ходили лиси».

Частина віршів цього псалма включена до різних молитов протягом року: вірші 8–9 («Не згадуй нам . . Допоможи нам . . заради слави імені Твого») трапляються в молитві Таханун після молитви Аміда, вірш 10 («Навіщо говорити народам») включено до молитви «Ав га-рахамім» перед Мусафом Шабату, а вірші «Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе» промовляють, відчиняючи двері дому для пророка Еліягу в ніч седеру.

У хасидуті

  • Псалом Асафа — хоча зміст псалма — плач про зруйнування, він називається не «плачем», «стогоном» чи «елегією», а саме псалмом, бо саме зруйнування сталося з любові: Святий, благословенний Він, вилив Свій гнів на дерева і каміння, а Його внутрішня мета — будівництво Храму, досконалішого в матеріальному і в духовному[1].
  • Прийшли народи в уділ Твій — цей псалом, присвячений зруйнуванню й вигнанню, відкриває щоденний урок Тегілім, як він розподілений за днями місяця, а наприкінці цього уроку подібною мовою йдеться саме про будівництво і Геулу: «бо Ти успадкуєш усі народи»; і внутрішній зв'язок між ними в тому, що є поняття «прийшли народи в уділ Твій» у позитивному сенсі: світло святості, яке поширюють євреї, поширюється так далеко, що навіть народи підносяться і стають частиною уділу Твого, оскільки межі святості поширюються далеко, і це саме приводить до «Ти успадкуєш усі народи» — Геули в прямому сенсі[2].
  • Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним — живлення протилежної сторони йде не від самої суті євреїв, а починається саме з другорядних і зовнішніх речей, і з цього можна здобути вказівку: бути особливо обережним саме у другорядних справах, бо саме з них лихе начало починає намагатися його повалити[3].
  • А ми, народ Твій і отара Твоя — незважаючи на піднесений зв'язок між батьком і сином, це зв'язок сходження, а аспект «отари», навпаки, вказує на служіння у вигляді самоскасування і притягання того, що вище за порядок сходження; і «цон» — від слова «єція», тобто те, що виходить за межі сходження; і саме через служіння на зразок отари, у самоскасуванні, притягують Б-жественність униз у вічний спосіб, як наприкінці вірша: «вічно, з роду в рід»[4].
  • З роду в рід звіщатимемо хвалу Твою — вірш натякає на два періоди Днів Мошіаха[5] і на три покоління[6]

У нігунах Хабаду

Основна стаття – «Ва-анахну амха ве-цон мар'ітеха»

На честь 78-го дня народження Ребе, 11 нісана 5740 (28 березня 1980), давній хасидський нігун (що приписується р. Агарону Харитонову[7]) було пристосовано до вірша, що завершує псалом, «А ми, народ Твій і отара Твоя», з нового особистого розділу Тегілім, який Ребе почав промовляти того року.

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ «Лікутей сіхот», т. 29, с. 11, із сіхи Шабату глави Дварім 5740. «Лікутей сіхот», т. 19, с. 75, із сіхот 20 менахем-ава, Шабату глави Екев і Шабату глави Рее 5734. Сіха ночі 9 ава 5744 (7 серпня 1984).
  2. ^ Сіха ночі другого дня свята Сукот 5743 (2 жовтня 1982).
  3. ^ Сіхот Шабату глави Емор 5740.
  4. ^ Маамар, що починається словами «Кі їшальха вінха», 5740.
  5. ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель», 5740.
  6. ^ Із сіхот Шабату глави Ваїкра 5740.
  7. ^ Давид Гурвіц, нігун 63 у проєкті «Традиція нігунів».

Повідомити про помилку на цій сторінці