Тегілім 118
Тегілім 118
Дякуйте Г-сподові, бо Він добрий, бо навіки милість Його |
|---|
|
1 Дякуйте Г-сподові, бо Він добрий, бо навіки милість Його. |
Тегілім 118 — 118-й псалом у книзі Тегілім, і це псалом, що завершує молитву «Галель».
Зміст псалма
У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» сказано: «У ньому розповідається про велич упевненості, яка була в Давида, і багато хвали Всевишньому, благословенний Він, який виконав нам те, що обіцяв нам».
Під час читання цього псалма в молитві «Галель» два уривки з нього промовляються у формі «хору»: хазан промовляє вголос вірш, а громада повторює за ним[1]. У свято Сукот під час цих уривків також струшують лулав.
У віршах, наведених ближче до кінця псалма, у словах «Благаємо, Всевишній, даруй же успіх» слід бути точним і читати слово «гацліха» з наголосом на останньому складі[2].
Один із проявів книги Тегілім як книги пісні та хвали виражається в цьому псалмі, початок і кінець якого однакові й повторюють приспів хвали та подяки: «Дякуйте Г-сподові, бо Він добрий, бо навіки милість Його».
У хасидуті
- Дякуйте Г-сподові, бо Він добрий – вірш натякає також на Тору, яка називається «добро», і єврей дякує за Тору, дану синам Ізраїлю, і подяка звернена саме до Імені Гаває, бо Тору й заповіді дав сам Святий, благословенний Він[3].
- Нехай скаже Ізраїль . . дім Агарона . . ті, що бояться Всевишнього – Б-жественне притягнення відбувається не лише в час, коли є розкриття світла, а й у час приховання й утаєння, і про це сказано «бо навіки милість Його» — притягувати милість Всевишнього також у світ, донизу, у найнижче; і вірш поділяє це на три види — відповідно до ісраелім («Нехай скаже Ізраїль»), коенів («дім Агарона») і левітів («ті, що бояться Всевишнього» — левіти, чиє служіння — по лінії трепету)[4].
- З тісноти . . відповів мені простором – досягнення простору відбувається саме через тісноту, як пояснюється в хасидуті на прикладі сурмління в шофар: звук виходить з його широкого боку («простором») саме завдяки тому, що з силою дмуть у вузький бік («з тісноти»). І в хасидуті пояснюється, що «простір» — частина служіння людини: треба взяти тісноту й привести її до простору. «Тіснота» натякає на сфіру Хохма, яка є аспектом бітулю і лише точкою, а Біна називається «простором»; і так само в служінні Всевишньому: єврей має взяти «тісноту» — як у матеріальному, так і в справах служіння Всевишньому — і привести їх самих до простору, як ми бачили в наших Ребе, які саме в періоди, коли були в скрутному становищі, виголошували більше хасидських маамарім[5].
- Г-сподь за мене серед помічників моїх, і я побачу падіння ненависників моїх – з формулювання вірша випливає, що Святий, благословенний Він, ніби лише «приєднується» разом з іншими помічниками, і йдеться про очищення іскор, завдяки очищенню яких людині притягується додаткова сила в її служінні; і прохання — щоб притягнулося розкриття Імені Гаває, яке вище за сходження, в іскри святості, що очищаються знизу вгору; і в цьому зміст продовження вірша «і я побачу падіння ненависників моїх»: навіть речі, що протидіють розкриттю Б-жественності, не слід відштовхувати повністю, бо завдяки тому, що з них очищають іскри, зло в них скасовується, і тоді можна бачити Б-жественність на власні очі навіть у справах світу[6].
- Краще покладатися на Г-спода, ніж надіятися на людину – огласовка слова «ба-адам» — камац під буквою «бет», який стоїть замість означеного артикля «гей», ніби було написано «бе-га-адам», і йдеться про Вищу Людину, як вона є джерелом світла Мемале коль алмін; і зміст вірша в тому, що краще покладатися на Всевишнього, тобто на управління, яке вище за світи, світло Совев коль алмін, ніж надіятися на людину — управління за законами природи; і це найкращий спосіб упевненості у Всевишньому, коли взагалі немає потреби створювати посудини природним шляхом, оскільки Святий, благословенний Він, дає людині всі її потреби понад природний шлях[7].
- Усі народи оточили мене — ім'ям Г-спода я знищу їх – Алтер Ребе тлумачить внутрішній зміст вірша, який натякає також на тіло і тваринну душу з кліпат нога, що тривожать людину й заважають їй у служінні Всевишньому; і завдяки роздумам єврея у вигляді бітулю осягнення душі він «обрізає», відсікає й відокремлює те, що оточує й тривожить його, очищає їх і підносить добро в них до святості[8].
- Відчиніть мені брами справедливості – у внутрішньому сенсі вірш говорить про сім брам тіла людини — вуха, рот і ніс[9], які, коли діють і людина використовує їх лише для служіння Всевишньому, називаються «брамами справедливості» (а коли, не дай Б-г, ні — називаються «брамами смертної тіні»)[10].
- Ось брама Гаває" – брама до справ Тори й заповідей — це трепет перед Небесами[11].
- Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним – внутрішній зміст «каменя» — сфіра Малхут, і її відкинули, оскільки вона спускається у світи БЕА, але в майбутньому розкриється її гідність: саме вона отримає явно від двох аспектів Кетера — Аріх і Атік[12].
- Від Г-спода це сталося, це дивне в очах наших – уже під час вигнання єврей дякує Святому, благословенний Він, за чудеса, які будуть у майбутній Геулі, і висловлює своє захоплення тим, що це чудо, яке не вбирається в природний шлях[13].
- Цей день створив Г-сподь — радіймо й веселімося в ньому – Мідраш каже, що ми не знаємо, чи має на увазі вірш словом «бо» радіти самому дню чи Святому, благословенний Він, і наводить на це кілька варіантів: «у Тобі — у трепеті перед Тобою, у Тобі — у Торі Твоїй, у Тобі — у спасінні Твоєму». А внутрішнє пояснення цього в тому, що коли Святий, благословенний Він, творить чудо, є радість з боку розкриття («день»), коли бачать Б-жественне розкриття, і це осягається розумінням і осягненням, але недолік цього в тому, що це обмежене розкриття; тоді як радість «самому Святому, благословенний Він» — як Він є необмеженим розкриттям, що перевершує світ, але недолік його в тому, що воно не сприймається людиною. І зміст Мідрашу в тому, що притягнення піднесеного розкриття, щоб воно було сприйняте осягненням людини, відбувається за допомогою «у Тобі — у трепеті перед Тобою» — бітулю, «у Тобі — у Торі Твоїй» — вивчення Тори, і тоді «у Тобі — у спасінні Твоєму»: притягується спасіння й вбирається в природу світу[14].
- Благословенний, хто приходить в ім'я Гаває – вірш сказано тим, хто приносить бікурім до Храму («благословляємо вас з дому Всевишнього»), і він починається в однині («Благословенний, хто приходить») і закінчується в множині («благословляємо вас»), що підкреслює гідність окремої людини: навіть коли вона приєднується до багатьох, її існування не лише не скасовується, а зростає; більше того, саме існування окремої людини створює й приносить особливе благословення в існування «багатьох», які є не чим іншим, як об'єднанням багатьох окремих людей. І вказівка для служіння Всевишньому — єврей має зробити і зі свого приватного дому «дім Всевишнього», і тоді удостоюється благословення, яке виливається з дому Всевишнього в усіх його справах[15].
- Б-г — Г-сподь, і Він осяяв нас; прив'яжіть святкову жертву мотузками до рогів жертовника – Ім'я Е-ль — початок 13 атрибутів милосердя, їхнє джерело й сукупність; і точність формулювання — саме «і Він осяяв нас», а не вираз впливу, бо світло подібне до сутності, і вплив, що притягується від Імені Е-ль, подібний до самого світла Ейн Соф, благословенний Він; і це стосується кожного єврея, як підкреслено у формулюванні вірша «і Він осяяв нас»[16]; а служіння — «прив'язати» («прив'яжіть святкову жертву») справи світу, щоб і вони були пов'язані з Б-жественністю[17], а акцент на «рогах жертовника» — щоб указати на саму суть речі[18].
У нігунах Хабаду
На псалом 118 існує чимало нігунів Хабаду:
- Нігун «Елі Ата» – спрямований нігун, один з десяти нігунів Алтер Ребе
- Нігун «Ємін Гашем ромема» – спрямований нігун Ребе Цемах Цедека
- «Елі Ата» – нігун, що приписується Ребе Цемах Цедеку
- «Одха кі анітані» – нігун, обраний Любавицьким комітетом з нігунів з нігунів, складених до 11 нісана 5779 року (16 квітня 2019) — 117-річчя Ребе
- «Барух га-ба бе-шем Гашем» – в останні роки в 770, а звідти в громадах і єшивах Хабаду поширився спів цих віршів на мелодію «Єхі адонейну» (Зол шойн геуле)
Додаткова література
- Тегілім з коментарем «Тегілот Менахем», частина 5, с. 81
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Вірші, що відкривають псалом, — «Дякуйте Г-сподові, бо Він добрий, бо навіки милість Його», і вірші ближче до його кінця — «Благаємо, Г-споди, спаси ж».
- ^ Зроби, щоб ми досягли успіху.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе 5564», с. 35 і далі. «Ор га-Тора», Нах, частина 2, с. 1.
- ^ Маамар, що починається словами «Оду ла-Шем кі тов», 5722.
- ^ Із сіхи ночі 4-го дня свята Сукот 5745 (13 жовтня 1984). Із сіхи Шабату тижневої глави «Гаазіну» 5724. З бесід Шабату тижневої глави «Пінхас» 5748, примітка 17, і Шабату тижневої глави «Пінхас» 5749, примітка 21.
- ^ Маамар, що починається словами «Гашем лі бе-озрай», 5717, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 2, с. 55. «Лікутей сіхот», частина 28, с. 149, із сіхи 12 тамуза і Шабату тижневої глави «Балак» 5726, і сіха 12 тамуза 5725 (12 липня 1965).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 18, с. 294, сіха Шабату тижневої глави «Балак» 5723.
- ^ Маамар, що починається словами «Галелуя, шіру ла-Шем шір хадаш», 5715.
- ^ «Сефер Єціра», розділ 4. «Шла», кінець тижневої глави «Шофтім».
- ^ Маамар, що починається словами «Шофтім ве-шотрім», 5715.
- ^ «Кетер Шем Тов», § 239. «Лікутей сіхот», частина 2, с. 360, із сіхи 10 тевета 5738 (20 грудня 1977).
- ^ Маамар, що починається словами «Ваєце», 5726. Сіха свята Пурим 5716 (26 лютого 1956).
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Ваетханан» 5751, примітка 123.
- ^ Маамар, що починається словами «Зе га-йом аса Гаває», 5708. «Сефер га-маамарім 5708», с. 239. «Сефер га-маамарім 5688», с. 153. Маамар, що починається словами «Зе га-йом аса Гашем», 5738 — «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3, с. 211.
- ^ Із сіхи 12 тамуза 5744 (12 липня 1984). Див. також сіху 6 тішрея 5744 (13 вересня 1983). Сіха 12 тамуза 5745 (1 липня 1985).
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 4, с. 363, маамар, що починається словами «Ані ле-доді», 5726.
- ^ Сіха дня Сімхат Тори 5752.
- ^ «Ор га-Тора», Нах, частина 1, с. 140. Частина 2, с. 1079. «Гемшех 5672», частина 3, кінець с. 1301. «Тегілот Менахем», частина 4, псалом 78, 11. «Лікутей сіхот», частина 28, с. 251, примітка 95, із сіхи 2-го дня свята Шавуот 5746 (14 червня 1986).