Реальність
Реальність — це поняття, що виражає в повсякденному вжитку стан наявних речей, якими вони є насправді (реальність речі). У ширшому значенні цього поняття реальність охоплює все, що є, незалежно від того, чи можна це розрізнити або зрозуміти, чи ні. Справжня реальність, за своїм визначенням, — це Святий, благословенний Він, один[1], тоді як світ не має справжнього значення й існування.
Реальність світу
Унаслідок того, що Святий, благословенний Він, — єдина реальність, вимагається і від людини, в її особистому сприйнятті, засвоїти собі почуття бітулю. Ставитися до себе і до свого оточення як до позбавлених справжньої сили і справжнього значення, а право їхнього існування — це виконання волі Творця. На основних рівнях цього сприйняття від людини вимагається поводитися як той, хто не відчуває себе реальністю в практичному сенсі, у повному бітулі й повному послуху волі Творця. На вищих рівнях від людини вимагається відчувати в своєму серці, що немає реальності окрім Творця, і досягти стану, в якому її воля відповідатиме волі Творця, єдиній реальності, що істинно існує.
Див. також
Примітки
- ^ «Мішне Тора» Рамбама, Закони основ Тори, 1, 1